Спосіб прогнозування розвитку фіброзу печінки у хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки

Реферат: UA 75750 U UA 75750 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішніх хвороб, і може бути використана в гастроентерології та радіаційній медицині для прогнозування розвитку фіброзних змін при хронічних гепатитах та стеатогепатитах різної етіології, зокрема у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Відомі способи прогнозування розвитку фіброзу печінки у хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки ґрунтуються на використанні пункційної біопсії печінки, методів неінвазійної діагностики фіброзу, які включають визначення сироваткових маркерів фіброгенезу та фібролізу, біохімічні та молекулярні методи оцінки фіброзу [1-5]. Фіброз печінки є типовою реакцією при хронічному ураженні печінки, яке викликане багатьма причинами, включаючи алкоголь та персистування вірусів. Фіброгенез - широко розповсюджений та універсальний процес. Його основу складає надлишкове накопичення протеїнів зовнішньоклітинного матриксу та підвищення активності тканинних колагеназ, основним джерелом яких є зірчаті клітини печінки [6-9]. Використовується велика кількість способів діагностики фіброзу печінки [1-3]. Прототипом є «Способ диагностики фиброза печени при хроническом гепатите у детей» [10]. Спосіб здійснюється шляхом безкровної скарифікації шкіри передпліччя, отриманий відбиток клітинного ексудату шкірної асептичної запальної реакції фарбують за Романовським. За мікроскопічною оцінкою накопичення колагенових волокон у зоні асептичної запальної реакції діагностують ступінь фіброзу печінки. Недоліком цього способу є його травматичність та необхідність додаткового обладнання гістологічної лабораторії. Недоліком відомих способів діагностики фіброзу при хронічних дифузних захворюваннях печінки в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, є недостатній ступінь їх ефективності, зумовлений малосимптомним тривалим перебігом патології печінки та у більшості випадків із незначною активністю запального процесу. Найбільшу частку серед хронічних дифузних захворювань печінки складає неалкогольний стеатогепатит [11, 12]. Це створює умови, коли діагноз цирозу печінки встановлюють на фінальних стадіях захворювання. В основу корисної моделі поставлена задача прогнозування розвитку фіброзу при хронічних дифузних захворюваннях печінки, який включає інструментальні діагностичні методи, що використовуються при диспансерному нагляді, а також при діагностиці захворювань інших органів, зокрема рентгенографія легень, ехосонографія щитовидної залози, ехокардіографія, ультразвукове дослідження передміхурової залози. Використання корисної моделі дозволяє виділити серед хворих на хронічні дифузні захворювання печінки групу високого ризику розвитку цирозу печінки, що потребують цілеспрямованої диференціальної діагностики. Поставлену задачу вирішують тим, що до стандартної діагностики хронічних дифузних уражень печінки додатково проводиться рентгенографія легенів, ехосонографія щитоподібної залози, серця, передміхурової залози. Виявлення фіброзних змін інших органів у хворих із хронічною дифузною патологією прогнозує наявність фіброзу печінки. У хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки фіброзні зміни в інших органах визначалися частіше ніж у хворих без патології печінки (табл.). При цирозі печінки фіброзні зміни інших органів визначалися у 76,5 % випадків (р < 0,001). За даними рентгенографії легень фіброз виявлявся у 42,9 % (р < 0,01), при ультразвуковому дослідженні щитоподібної залози ділянки фіброзу у 46,7 % (р < 0,01) хворих на цироз печінки. При фіброзі печінки частота виявлення цих змін була меншою - фіброзні зміни в легенях - 27,3 %, в щитоподібній залозі 38,5 % випадків. Контрактура Дюпюітрена зустрічалася у 17,2-35,3 % хворих. 45 1 UA 75750 U Таблиця Виявлення фіброзних змін іншої локалізації у хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки та в контрольній групі Показник середній вік, роки фіброзні зміни інших органів, % фіброзні зміни серця, % фіброзні зміни легень, % фіброзні зміни щитовидної залози, % контрактура Дюпюітрена, % Хворі на цироз печінки (n=29) 56±2,3 Хворі на хронічний Без патології Хворі із фіброзом гепатит без печінки печінки (n=17) фіброзу печінки (n=21) (n=53) 51,9±2,9 51,2±1,4 44,8±1,7 76,5** 69,2** 58,7 9,1 21,4 42,9* 11,1 27,3 22,2 21,6 0 0 46,7* 38,5 59,5 9,1 17,2 35,3 13,2 0 Примітка: * - р < 1; ** - р < 0,001 у порівнянні із хворими без патології печінки 5 10 15 20 25 30 35 Статистична обробка результатів досліджень проводилась стандартними методами варіаційної статистики з використанням програми MS Excel 6.0. Клінічні приклади. Приклад 1. Хворий П., 55 років, історія хвороби № 866, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року, доза зовнішнього опромінення 29,2 Бер. Діагноз: Цироз печінки, стадія субкомпенсації. Гепатоспленомегалія. Варикозне розширення вен стравоходу. Хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю. Гіпертонічна хвороба І-ІІ стадії. Атеросклероз аорти. СН 0 ст. Церебральний атеросклероз з хронічною недостатністю мозкового кровообігу, переважно у вертебробазилярному басейні. Хронічний тиреоїдит. Хронічний бронхіт, фаза ремісії. ЛН 0 ст. Контрактура Дюпюітрена. Білірубін сироватки крові загальний 34,8 мкМ/л, прямий 9,8 мкМ/Л, трансамінази - АлТ 13 Од/л, ACT - 58 О/л, гамаглутамілтранспептидаза - 44 Од/л, тимолова проба - 2,8 од. В загальному аналізі крові гемоглобін 119 г/л, тромбоцити 230 тис, ШОЕ 40 мм/год. На доплерографії судин печінки виявлено виражене зниження кровотоку по портальній вені, помірне зниження - по печінковій артерії, розширення селезінкової вени до 10 мм, визначається перипортальний фіброз. Площа 2 селезінки 100 см , печінка 200 х 92 мм. При черговому диспансерному обстеженні постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС за програмою клініко-епідеміологічного реєстру були проведені рентгенографія легень, ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Виявлена деформація легеневого малюнку за рахунок перибронхіального фіброзу, фіброзно змінені корені легень, дрібні та середні фіброзні ділянки щитоподібної залози. Приклад 2. Хворий С., 54 років, історія хвороби № 4513, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1987 року. Доза зовнішнього опромінення 9,65 Бер. Встановлений діагноз: Цироз печінки вірусної етіології (гепатит С, RNA HCV+, 1b генотип), середній ступень активності, стадія компенсації. Гепатоспленомегалія. Хронічний гастрит, стадія загострення. Жовчнокам’яна хвороба. Хронічний калькульозний холецистит. Поліпи жовчного міхура. Хронічний панкреатит. Гіпертонічна хвороба, II стадія. Ішемічна хвороба серця: стенокардія напруги стабільна, 2 ФК. Кардіосклероз. Атеросклероз аорти. Серцева недостатність 1 ст. Ранній церебральний атеросклероз. Дисциркуляторна енцефалопатія 2 стадії з хронічною недостатністю мозкового кровообігу. За даними фібротесту встановлена стадія фіброзу печінки F4. Визначався цитолітичний синдром із АлТ 157 Од/л, АсТ 125 Од/л, гамаглутамілтранспептидаза - 136 Од/л, лактатдегідрогеназа 323 Од/л, тимолова проба - 3,1 од. Загальний білірубін 18,4 мкмоль/л, прямий - 3 мкмоль/л. За результатами рентгенографії легень виявлене фіброзне ущільнення коренів, за даними ехокардіографії - фіброз міжшлуночкової перетинки. Приклад 3. Хворий К., 52 років, історія хвороби № 1010, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року. Діагноз: Хронічний гепатит, середній ступінь активності. Фіброз печінки F3 за даними фібротесту. Постхолецитектомічний синдром (холецистектомія 2002 р. з приводу жовчнокам’яної хвороби). Калькульозний панкреатит (зовнішня панкреатична нориця (дренаж 2 UA 75750 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 голівки підшлункової залози 2000 p.). Фіброз підшлункової залози. Гіпертонічна хвороба II стадії. Атеросклероз аорти. СН 0 ст. Церебральний атеросклероз із хронічною недостатністю мозкового кровообігу. Контрактура Дюпюітрена. За даними ультразвукового дослідження печінка не збільшена 128 x 52 мм, ехогенність не змінена, структура однорідна, портальна вена діаметром 9 мм, селезінка 110 x 45 мм, селезінкова вена 6 мм. В біохімічному аналізі крові АлТ 219 Од/л, ACT - 136 Од/л, залізо 5,0 мкМ/л. За даними дуплексного сканування ознаки помірного зниження кровотоку по портальній вені. При інструментальному дослідженні виявлені фіброзні тяжи в передміхуровій залозі, фіброзні зміни підшлункової залози. Таким чином, проведені дослідження показали, що у хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки фіброзні зміни в інших органах можуть бути предиктором розвитку фіброзних змін печінки. Вищезазначений спосіб дозволяє прогнозувати розвиток фіброзу печінки при хронічних дифузних захворюваннях печінки. Може бути використаний в галузі медицини, гастроентерології. Джерела використаної інформації: 1. Бабак, О. Я. Фиброз печени: современные представления о механизмах, способах диагностики и лечения [Текст] / О. Я. Бабак, Е. В. Колесникова, Н. А. Кравченко // Сучас. гастроентерологія. - 2009. - № 2 (46). - С. 5-16. 2. Методы ранней диагностики фиброза печени [Текст] / Ч. С. Павлов [и др.] // Клинич. медицина. - 2006. - Т. 83. - № 4. - С. 53-55. 3. Диагностическая ценность определения сывороточных маркеров фиброза печени при хроническом вирусном гепатите / Э. И. Белобородова [и др.] // Клин, медицина. - 2007. - № 9. С. 61-64. 4. Бісярік, Ю. В. Біопсія печінки: клінічні та патоморфологічні аспекти / Ю. В. Бісярік // Гепатологія. - 2009. - № 1. - С. 16-27. 5. Bedossa, P. Liver biopsy: the best, not the gold standart [Text] / P. Bedossa, F. Carrat // J. Hepatol. - 2009. - № 50 (1). - P. 1-3. 6. Adipokines and nonacoholic fatty liver disease: authors'reply [Text] / M. Lemoine [at all.] //Liver Int. - 2010. - Vol. 38 (4). - P. 1886-1892. 7. Старотоков, Г. И. Патогенетические аспекты фиброгенеза при хронических заболеваниях [Текст] / Г. И. Старотоков, А. Н. Ивкова // Клинич. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. - 2009. - Т.1, № 2. - С. 3-10. 8. Пинциани, М. Эволюция фиброза печени: от гепатита к фиброзу [Текст] / М. Пинциани // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2002. - № 5. - С. 4-9. 9. Friedman, S. L. Mechaniasm of hepatic fibrogenesis [Text] /S. L. Friedman// Gastroenterol. 2008. - Vol. 134(6). - P. 1655-1669. 10. Пат. 2183326 RU C2, МПК G01N 33/48, G01N 1/30 (2002.06) Способ диагностики фиброза печени при хроническом гепатите у детей [Текст]/ Харламова Ф. С., Учайкин В. Ф., Чередниченко Т. В., Писарев А. Г., Меркулова Е. А.; заявитель Российский государственный медицинский университет. - № 2000105219/14; заявл. 27.11.2001; опубл. 10.06.2002. 11. Nonacoholic fatty liver disease [Text] / M. L. Balmer [at all.] // Am. J. Roentgenol. - 2008. - Vol. 190. - P. 993-1002. 12. Ткач, С. М. Современные подходы к диагностике и лечению стеатогепатитов [Текст] / С. М. Ткач // Сучас. гастроентерологія. - 2007. - № 2. - С. 25-28. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб прогнозування розвитку фіброзу печінки у хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки, що включає вивчення закономірності розвитку стадій фіброзу печінки, який відрізняється тим, що паралельно виявляються фіброзні зміни і в інших органах (легенях, щитоподібній залозі, серці, передміхуровій залозі). Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3