Щипковий музичний інструмент зі струнотримачем рижкова

Реферат: UA 76337 U UA 76337 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі виробництва щипкових музичних інструментів, а саме гітар. Відома гітара, яка складається з корпуса, струнотримача, шийка з грифом і кілкового механізму, у якому струни закріплені за підставку-струнотримач і через поріжок, встановлений на підставці, передають при грі коливання деці ([2] Винахід Агуадо). Необхідно відзначити, що винайдення великим Діонісіо Агуадо струнотримача (або підставки) для класичної шестиструнної гітари є основним. За останні два століття (з 1775 p.), коли народилася сучасна шестиструнна гітара, було багато зусиль посилити звучання гітари, оскільки виконавці, а також композитори, були незадоволені її притишеним звучанням. Про це казали французький композитор Гектор Берліоз, бельгієць Франсуа Огюст Геверт. Ще більш суворим до гітари був російський композитор М.А. Римський-Корсаков, коли писав свою працю "Основи оркестровки" (1896-1908 р.), то зауважив, що коли струнні щипкові і зустрічаються інколи в оркестрових партитурах, вони не входять у вміст його книги. Зрозуміло, що він мав на увазі, говорячи про тихе звучання щипкових, до котрих також належить і класична шестиструнна гітара. До теперішнього часу гітара, особливо її корпус, зазнав значного удосконалення і це продовжується, та значного посилення звучання не спостерігається. Це стало зрозуміло автору через кілька років праці (почав займатися цією проблемою у 90-х роках минулого століття, має авторське свідоцтво СРСР № 406221 кл. G10D 1/10). Існує гарна легенда про Ніколло Поганіні, коли у його скрипці були підрізані струни і вони почали рватися, а скрипка зазвучала ще голосніше у міру того, як зменшувалась їх кількість. Люди, присутні на концерті, почули гру Поганіні на одній найтоншій струні, яка звучала значно голосніше, ніж звичайно. Це знаходить пояснення у тому, що залишившись одною, тонка струна з більшою силою почала розгойдувати деку скрипки збільшивши амплітуду коливання, тобто у цій легенді закладений фізичний зміст. Це дало автору надію на значне посилення звучання гітари, провівши певний об'єм експериментальних робіт. Вивчено струнотримач класичної шестиструнної гітари з точки зору механо-акустичного пристрою передачі коливань від струн деці: Було встановлено наступне: 1. Підставка-струнотримач при передачі коливань шести струн деці, як його винайшов Агуадо, має нижчий к.к.д. передачі звукової енергії деці, так як присутній стримуючий фактор взаємного силового впливу. Звісно, що гітари з меншою (3 чи 4) кількістю струн звучать голосніше. 2. Вчені, вивчаючи коливання струн у музичних інструментах, встановили, що "вісь струни у силу специфічних прийомів збудження переміщується по кривій, близькій до еліпса". У випадку обертання півосей еліпса при коливанні струни будуть проходити зміни амплітуди коливань з частотою обертань півосей [1]. Отже, коли велика вісь еліпса спрямована перпендикулярно до деки, то дека відхиляється максимально, а коли велика піввісь еліпса спрямована паралельно до деки, то силовий вплив струни на деку через підставку незначний, так як коливальна сила спрямована уздовж довгої сторони струнотримача, тим самим, струна майже не передає коливання верхній деці гітари. Задачею корисної моделі є створення музичного інструмента - класичної шестиструнної гітари, у якій шляхом зміни конструкції досягають посилення сили звуку. Поставлену задачу вирішують тим, що гітара складається з корпуса, струн, струнотримачапідставки, шийки з грифом і кілкової механіки. Згідно з корисною моделлю, струнотримач (його висока частина) виготовлено не суцільним, а поділеним на частини згідно з вибраною кількістю струн, розташованих на кожній частині у співвідношенні (1:2:3), (2:3:1), (3:3), (2:2:2). Наприклад, при співвідношенні (2:2:2) струнотримач гітари у місці кріплення струн (його потовщена частина у межах поріжка) роз'єднана двома прорізями на три частини, при цьому одержують ніби три струнотримачі. На кожному поріжку закріплено по дві струни, поріжки кожної частини мають довжину, достатню для кріплення на них струн, внаслідок цього к.к.д. передачі коливань струни деці зростає. Це підтверджено багаторазовими експериментальними дослідами протягом роботи над цією проблемою. Гітара, виготовлена за цією схемою, отримала позитивний висновок в Українській державній філармонії м. Києва. На кресленні зображена гітара в одній проекції з одним збільшеним струнотримачем та одним перерізом А-А. 1 UA 76337 U 5 10 На фіг. 1 зображений щипковий музичний інструмент (гітара) - вид зверху, на фіг. 2, фіг. 3 запропонований струнотримач. Гітара складається: з корпуса - 1; струни - 2; грифа - 3. Струнотримач складається із корпуса - 4, роз'єднаного двома прорізями - 8, трьох поріжків - 9; трьох гвинтів - 7, М4 × 20; виготовлених з дюралюмінію; трьох гайок - 5, М4, виготовлених з дюралюмінію; трьох стопорних шайб - 6, зірочок 4 ГОСТ 10467-81. Кріплення застосоване у конструкції струнотримача з метою збереження надійного кріплення його до деки гітари, так як прорізі струнотримача послабили би клеєне з'єднання струнотримача з декою гітари. Джерела інформації: 1. Кузнецов Л.А. Акустика музыкальных инструментов. - М.: Легпромбытиздат, 1989. 2. Пухоль О. Школа игры на шестиструнной гитаре. - М.: Советский композитор, 1977. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 1. Щипковий музичний інструмент зі струнотримачем, що складається з корпуса, струн, струнотримача-підставки, шийки з грифом і кілкової механіки, який відрізняється тим, що для посилення сили звуку висока частина струнотримача виконана не суцільною, а поділеною на частини згідно з вибраною кількістю струн, розташованих на кожній частині у співвідношенні (1:2:3); (2:3:1); (2:2:2); (3:3) і тому подібне, наприклад, при співвідношенні 2:2:2 на кожній з трьох частин знаходяться по 2 струни. 2. Інструмент за п. 1, який відрізняється тим, що поріжки кожної частини мають довжину, достатню для розміщення на них струн. 2 UA 76337 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3