Нестероїдний протизапальний анальгетичний засіб

Нестероїдний протизапальний анальгетичний лікарський засіб, який містить як активну основу індометацин та тіотриазолін у співвідношенні 1:(1-3). (19) (21) a200506705 (22) 08.07.2005 (24) 15.08.2006 (46) 01.08.2006, Бюл. №8, 2006р. (72) Мамчур Віталій Осипович, Мазур Іван Антонович, Подплетня Олена Анатоліївна, Волошин Микола Анатолійович, Кучеренко Людмила Іванівна, Авраменко Микола Олександрович, Харченко Юлія Василівна 3 тання лікарського засобу за винаходом та прототипу. Нестероїдні протизапальні, лікарські засоби (НПЛЗ) відносяться до найбільш широко використовуємих в медицині симптоматичних препаратів. Проте необхідно зазначити на небезпечність цієї групи препаратів, тому що навіть короткочасне їх примінення може призводити до розвитку побічних реакцій, які зустрічаються в 25% випадків, а у 5% хворих літнього віку можуть складати загрозу для життя. Головний механізм, що визначає ефективність НПЛЗ пов'язаний з пригніченням активності цилкооксигенази, яка відіграє провідну роль в розвитку запальної реакції. Підвищення якості протизапальної терапії НПЛЗ може бути досягнуто шляхом створення раціональної комбінації з препаратами, що обмежують їх токсичну дію, наприклад ураження слизових оболонок. Відповідно, для виявлення найбільш ефективної комбінації НПЛЗ з іншими лікарськими засобами були досліджені в широкому діапазоні доз: індометацин (прототип) та комбінація індометацину і тіотриазоліну, в різних співвідношеннях. В результаті дослідження було встановлено протизапальна, анальгетична активність препаратів та їх пошкоджуюча дія на слизову оболонку шлунку. Вивчення протизапальної активності препаратів Дослідження проведено на 132 білих мишах вагою 18-22г. Активність вивчених речовин, визначали за їх здібністю зменшувати розвиток набряку в порівнянні з контролем та виражали у відсотках, які вказують, на скільки лікарська речовина пригнічує розвиток набряку по відношенню до контролю, значення набряку якого приймається за 100%. Через одну годину після створення декстринового набряку тварин виводили з експерименту шляхом декапітації та на рівні тазостегнового суглобу ампутували запалені та незапалені задні лапи. Після цього кінцівки зважували. На першій годині розвитку запалення після внутрішнього введення препаратів максимальне зменшення набряку на 62,9-66,4% викликав запропонований препарат, в складі якого доза індометацину на 2,5мг менше в порівнянні з максимальним ефектом (59,95%) чистого препарату в дозі 7,5мг. В інтервалі 30-90хв. в патогенезі запалення приймають активну участь гістамін та серотонін, проникненню яких в осередок запалення сприяє декстрин. Таким чином, запропонований препарат найбільш ефективно пригнічує виділення факторів альтерації тканин - серотоніну та гістаміну. Через 3 години після внутрішнього введення препаратів на моделі каррагенінового набряку, встановлено високу ефективність суміші індометацину та тіотриазоліну, яка в співвідношенні 1:3 (в дозі індометацину 5мг/кг та тіотриазоліну 15мг/кг) ліквідувала набряк на 71,1%. В той же час індометацин в дозі 7,5мк/кг зменшував набряк тільки на 65,1%. Так як в інтервалі 2,5-5,5годин, в патогенезі запалення приймають активну участь - простогландини, які виконують важливу роль в розвитку каррагенінового запалення, використання запропонованого засобу дозволяє найбільш ефективно 76677 4 подавити виділення простогландинів і таким чином обмежити розвиток набряку. Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що при курсовому внутрішньому введенні, вивчені препарати проявляють виразний протизапальний ефект, особливо запропонований лікарський засіб. Результати дослідження наведено в таблицях №1 і №3. Вивчення анальгетичної активності Для вивчення анальгетичної активності препаратів використовували дві стандартні моделі а) електробольового подразнення кореня хвоста щура і б) відьоргування хвоста (теплова імерсія). Дослідження проведені на 144 білих щурах лінії Вістар масою 180-200г, на 24 групах тварин, кожна група містила по 6 осіб - самців, які отримували препарати в різних дозах. Оцінку больової чутливості визначали після 23хв і 90хв по проявленню голосової реакції (писк, вокалізація) та рухам хвоста у відповідь на поступово зростаюче електричне подразнення від електростимулятора ЕСЛ-1. Тривалість кожного подразнення не перевищувала 1сек. Результати досліджень наведено в таблиці №3. Отримані дані показали зниження порогу больової чутливості у всіх групах тварин. Індометацин максимально знижував больову чутливість на 50,3%-62,7% за реакцією хвоста и вокалізацією через 90хв. спостереження після введення його в дозі 10мк/кг. В той же час пропонуємий препарат в дозі (індометацину 5мг/кг та тіотриазоліну 15мг/кг) підвищував поріг витривалості до больових подразнень на 80,0%-85,6% за реакцією хвоста та вокалізацією. При цьому, доза індометацину зменшувалась в два рази. В запропонованому лікарському засобі тіотриазолін потенціює анальгетичні властивості індометацину. Результати дослідження наведено в таблиці №3. Вивчення ульцерогенності препаратів Відомо, що одним з несприятливих ефектів внутрішнього ведення індометацину є його токсична дія на слизову оболонку шлунка, з появою виразок та ерозій. Принцип методу вивчення ульцерогенності заключається у макроскопічному дослідженні слизової шлунку щурів, які отримували препарат на фоні голодування. Вивчення ульцерогенності препаратів проведено на 30 білих щурах лінії Вістар масою 160-200г. Групи тварин отримували протягом 4 діб внутрішньо препарати в ефективних дозах (в кожної групі по 6 тварин). Тварин декапітували на четверту добу, проводили забір шлунку, розтинали його по малій кривизні і промивали у фізіологічному розчині. Оцінку ульцерогенного ефекту проводили візуально враховуючи кількість виразкових дефектів, що виражалось у балах та виразковому індексі (ВІ). Результати досліджень наведені в таблиці №4. Результаті проведеного дослідження показали що запропонований препарат (в дозі Індометацин 5мг/кг і тіотриазолін 15мг/кг) в 2,5-3 рази рідше викликає виникнення виразок слизової оболонки шлунка, в порівнянні з індометацином в дозах 510мг/кг. При цьому, виразковий індекс після введення запропонованого препарату знижується в два рази, в порівнянні з індометацином (Таблиця 5 76677 №4). Тобто пропонуємий препарат має переваги перед індометацином, тому що є менш токсичним. Токсичність пропонуємого препарату ЛД50 складає 750мг/кг маси, що в п'ять разів нижче в порівнянні з індометацином, ЛД50 якого складає 150мг/кг. Таким чином, запропонований лікарський засіб згідно винаходу, проявляє більш високу протизапальну, анальгетичну активність, в порівнянні з відомими препаратами індометацину, при цьому знижуючи токсичність індометацину, тому що в запропонованому лікарському засобі досягнення терапевтичного ефекту спостерігається при меншій дозі індометацину. Для ілюстрації наводимо наступні приклади вивчення перорально введених препаратів за винаходом. Приклад №1 Вивчення противозапальної активності на каррагенінновій та декстрановій моделях запалення. Дослідження проведені на 132-х білих мишах масою 18-22г. Тварини були розподілені на 22 групи по 6 тварин. Для формування гострого асептичного запалення у лабораторних тварин використовували флогогени -каррагенін та декстран. Вибір двох флогогенів обумовлено тим. що запалення, яке викликано різними агентами відрізняється особливістю свого розвитку та факторами, що приймають участь в його генезі. Так, каррагенін 6 сприяє ексудації завдяки активації синтезу простогландинів, а декстран -викликає вивільнення біогенних амінів - гістаміну та серотоніну. Досліджені препарати (індометацин та комбінація індометацину з тіотриазоліном) вводили перорально за 1 годину до субплантарного введення 0,05мл 1% розчину каррагеніну, або 6% розчину декстрана. За 3 години на моделі каррагенінового набряку (так як в інтервалі 2,5-5,5 годин в патогенезі запалення приймають активну участь простогландини, які виконують важливу роль в розвитку каррагеніннового запалення) та через 1 годину на моделі декстранового набряку (так як протягом 30-90хв. в патогенезі запалення приймають активну участь гістамін та серотонін, проникненню яких в осередок запалення сприяє декстран) тварин виводили із експерименту шляхом декапітації. Потім на рівні тазостегнового суглобу ампутували задні лапи із запаленням та без запалення. Кінцівки зважували. Активність вивчених речовин визначали за їх здібністю зменшувати розвиток набряку, в порівнянні з контролем та виражали у відсотках, які вказують, на скільки лікарська речовина пригнічує розвиток набряку по відношенню до контролю. Значення набряку контрольних тварин приймалось за 100%. Результати досліджень наведено в Таблицях №1 та №2. Таблиця №1 Показники протизапальної активністі препаратів на моделі декстранового набряку Індометацин Індометацин Індометацин Індометацин Індометацин Контроль Індометацин Тіотриазолін Індометацин Тіотриазолін Індометацин Тіотриазолін Індометацин Тіотриазолін Контроль Доза мг/кг Масса лапи в мг 4,0 5,0 7,5 10,0 15,0 вода 4,0 12,0 5,0 10,0 5,0 15,0 7,5 7,5 вода Препарат 38,83±2,03 34,83±3,13 33,5±2,21 41,33±2,21 43,33±5,43 77,83±б,3 Зміни маси лапи в % в порівнянні з контролем 50,1* 55,24* 56,95* 46,9* 44.3* 0 34,83±1,34 55,2* 28,83±3,89 62,9* 31,33±3,19 59,7* 2б,1б±4,29 66,4* 77,83±6,3 0 Примітка: *- достовірно по відношенню до початкового фону (Р 0,05). Таблиця №2 Показники протизапальної активності препаратів на моделі каррагеніннового набряку Препарат Індометацин Індометацин Індометацин Індометацин Індометацин Контроль Доза мг/кг Маса лапи в мг 4,0 5,0 7,5 10,0 15,0 вода 37,2±2,9 34,2±4,9 29,0=ЬЗ,4 31,2±5,5 41,3±4,6 83,0±7 Зміни маси лапи в % в порівнянні з контролем 5б,8* 58,8* 65,1* 62,5* 50,2* 0 7 76677 8 Продовження таблиці №2 Індометацин Тіотриазолін Індометацин Тіотриазолін Індометацин Тіотриазолін Індометацин Тіотриазолін Індометацин Тіотриазолін Контроль 4,0 12,0 5,0 15,0 4,0 5,0 4,0 7,5 7,5 7.5 вода 27.7±2,5 69,0* 24,8±2,1 71,1* 35,8±4,8 58,3* 29,2±3,3 66,1* 26,5±3,7 69,2* 86,0±6,6 0 Примітка: *- достовірно по відношенню до початкового фону (Р 0,05). Приклад №2 Вивчення анальгетичної активності з врахуванням участі центральних та периферійних механізмів (електробольове подразнення кореня хвоста щура). Дослідження проведені на 72 білих щурах лінії Вістар масою 180-200г у 12 груп тварин. Кожна група складалась із 6 тварин - самців, які отримували перорально препарати в різних дозах. Для оцінки анальгетичної активності лікарських засобів нами був використаний метод електричного подразнення хвоста щура. Згідно методики стальні гольчаті електроди (діаметром 0,5мм) з фіксованою відстанню між електродами (10мм) вводилися під шкіру на 1см від кореня хвоста. Оцінку больової чутливості визначали, через 2-3хв. (після заспокоєння тварини) і 90хв., по проявленню голосової реакції (писк, вокалізація) та рухам хвоста, у відповідь на поступове зростаюче елект ричне подразнення від електростимулятора ЕСЛ1. Тривалість кожного подразнення не перевищувала 1сек. Результати досліджень наведено в Таблиці №3. Приклад №3 Вивчення анальгетичних властивостей препаратів на моделі відьоргування хвоста (теплова імерсія). Експерименти проведені на 72 білих щурах лінії Вістар масою 180-200г. Тварини були расподілені на 12 груп залежно від прийому препарату, що отримували та його дози (кожна група складалась із 6 щурів - самців). Вимірення латентного періоду реакції відьоргування хвоста, після його занурення на 3см в водяну баню температура, якої 50±0,2°С, проводили до уведення препаратів та через 90хв. після уведення. Результати досліджень наведено в Таблиці №3. Таблиця №3 Показники зміни порога больового реагування на подразнення Групи тварин Індометацин5мг/кг Індометацин7,5мг/кг Індометацин 10 мг/кг Індометацин 15мг/кг Індометацин 5мг/кг+тіотриазо лін 5мг/кг Індометацин 5мг/кг +тіотриазолін 10мг/кг Індометацин 5мг/кг +тіотриазолін 15мг/кг Індометацин7,5мг/кг +тіотриазолін 5мг/кг Індометацин 7,5мг/кг +тіотриазолін 10мг/кг Індометацин7,5мг/кг +тіотриазолін 15мг/кг Больовий поріг, амплитуда (V) Реєстрація по руху хвоста Реєстрація по реакції вокалізації 1,36 0,55 2,7 1,17 +38,7% +21,6% 2,02 0,31 3,91 1,15 +40,6%* +45,8% 1,92 0,33 4,2 1,12 +50,3%* +62,7% 1,44 0,29 4,2 1,12% +26,0% +62,7% 1,63±0,59 3,62 1,79 +20,4% +45,8% 1,68 0,33 3,2 1,48 +58,5%* +78,0%* 1,75 0,59 3,03 1,25 +80,0%* +85,6%* 2,52±0,51 4,2 1,12 46,5%* +50,0%* 1,64 0,39 4,1 1,11 +51,8%* +65,3%* 1,37±0,2 2,38 0,86 +90,3%* +72,5% 9 76677 10 Продовження таблиці №3 Індометацин 5мг/кг +тіотриазолін 20мг/кг 1,24 0,08 +53,0%* 1,13 0,42 +26,0% Контроль 2,96 1,5 +64,0% 2,2 1,4 +10,0% Примітка: у відсотках визначено зміни больового порогу по відношенню до початкового фону; *-достовірно по відношенню до початкового фону (Р