Спосіб оцінки рухової функції хребетного стовпа за борисюком б.б. та москаленко н.о.

Спосіб оцінки рухової функції хребетного стовпа шляхом кількісного аналізу його здатності до згинання, розгинання і ротації, який відрізняється тим, що вимірюють бісектрису, опущену від вершини трикутника, утвореного вершиною чола, на лінію, яка з'єднує колінні чашечки при згинанні хребта вперед у сагітальній площині з положення сидячи на підлозі з прямими ногами; вимірюють відстані від вершини чола до вершини колінних чашечок по черзі витягнутих ніг при згинанні хребта вперед з ротацією на 45° - вправо і вліво; вимірюють відстань від тім'яної кістки до колінної чашечки при згинанні хребта у фронтальній площині C2 2 (19) 1 3 випадку здатність дотягуватися руками до підлоги лімітується не стільки гнучкістю хребетного стовпа, скільки станом м'язів задніх поверхонь стегон. Значні труднощі представляє вимір кутів відхилення уявлюваних ліній від уявлюваних площин. Через використання різних одиниць виміру неможлива загальна оцінка рухових можливостей хребта. Наявна шкала оцінки результатів має градацію: «норма», «легка» і «виражена гіпермобільність». Загальновідомо, що обсяг рухів хребта складається із суми рухів у 24 окремих хребцеворухових сегментах (ХРС), що беруть участь у виконанні рухових актів. У фізіологічних умовах рухи в міжхребцевих зчленуваннях лімітуються формою унковертебральних зчленувань (кутами нахилу суглобних поверхонь, що мають різну величину в шийному, грудному і поперековому відділах хребта), еластичністю зв'язкового апарата і міжхребцевих дисків (МХД), а також станом м'язового кор.сета. При різних патологічних станах рухи в ХРС обмежуються внаслідок змін нормальних анатомічних співвідношень поверхонь дуговідросчатих суглобів, зменшення еластичності МХД і зв'язкового апарата, виникнення міофасцикулярних блоків і інших патологічних змін. Відповідно, спосіб оцінки локомоторної системи повинен відбивати стан усіх її елементів через аналіз загальної функціональної можливості. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу оцінки рухової функції хребетного стовпа шляхом виміру шести відстаней між легко доступними анатомічними орієнтирами при активному згинанні і розгинанні хребта обстежуваного в трьох площинах при виконанні відповідних шести вправ, що дозволить підвищити вірогідність оцінки рухової функції хребетного стовпа. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, вимірюють бісектрису, опущену від вершини трикутника, утвореного вершиною чола на лінію, яка з'єднує колінні чашечки при згинанні хребта вперед у сагітальній площині з положення, сидячи на підлозі з прямими ногами; вимірюють відстані від вершини чола до вершини колінних чашечок по черзі витягнутих ніг при згинанні хребта вперед з ротацією на 45° - вправо і вліво; вимірюють відстань від тім'яної кістки до колінної чашечки при згинанні хребта у фронтальній площині - вправо і вліво; відстань від рукоятки грудини до підлоги при прогині хребта в сагітальній площині; після чого розраховують загальну ригідність хребта, що є арифметичною сумою всіх отриманих вимірів, і при значеннях загальної ригідності нижче -25см діагностують виражену гіпермобільність хребетного стовпа, від -1 до - 24см - помірну гіпермобільність, від 0 до 18см визначають відмінний стан, від 19 до 36см - гарний стан хребта, від 37 до 54см - задовільний стан, при значенні загальної ригідності вище 55см констатують загрозливий стан хребта, тобто органічну патологію; латералізацію ригідності визначають, підсумовуючи виміри нахилів до колінних чашечок вліво, потім вправо, знаходять різницю між цими величинами, при цьому позитивне значення цієї різниці свідчить про перевагу рухливості у праву сторону, негативне - у 77458 4 ліву сторону; сагітальну ригідність розраховують шляхом находження різниці показників згинання і розгинання хребта в сагітальній площині, і при позитивному значенні цього показника переважає функція розгинання хребта, негативне значення свідчить про перевагу функції його зги-нання. Підбір вправ для визначення індивідуальних функціональних можливостей проведений на підставі багаторічного досвіду мануальної терапії і проведення занять лікувальною фізичною культурою з пацієнтами різних вікових категорій. Техніка відібраних вправ забезпечує включення в руховий акт усіх ХРС. Тривалий лікарський контроль дозволив виявити взаємозв'язок між усуненням патології хребетного стовпа і здатністю виконувати дані вправи з кращим результатом. При погіршенні суб'єктивного й об'єктивного стану зменшувалася і здатність виконувати дані вправи. При розробці даного способу тестування враховувалася його повнота, інформативність, зручність обліку й аналізу результатів. Ідеальним значенням для усіх вимірюваних параметрів є "0", незалежно від антропометричних даних. Проводиться аналіз здатності хребта до згинання в сагітальній площині, згинання з ротацією під кутом 45° до останньої вправо і вліво, згинання у фронтальній площині в обох напрямках і здатності прогинати хребет назад у сагітальній площині. У виконуваних тестових вправах бере участь весь хребет. Можливість їхнього виконання фактично не лімітується станом суглобів і м'язів нижніх кінцівок, оскільки таз досліджуваного практично нерухомий. У той же час, для зіставлення анатомічних орієнтирів голови і надколінка, тіла грудини і поверхні підлоги, хребет людини повинний прийняти форму півкола, що вимагає включення в руховий акт усіх ХРС від хрестця до потиличної кістки. При порушенні функції локомоторної системи хребетного стовпа убік її зниження, виміри здобувають позитивного значення, що пропорційно відповідає ступеню порушення функції. При наявності гіпермобільності виміри здобувають негативного значення. Техніка індивідуальної кількісної оцінки функціонального стану хребетного стовпа представлена в Таблиці 1. Усі виміри виконуються триразове з наступним виведенням середнього арифметичного значення, що і є обліковим. Аналіз отриманих даних пропонується проводити за наступними позиціями: 1. Загальна ригідність хребетного стовпа. (Арифметична сума всіх отриманих 6 вимірів.) 2. Латералізація ригідності хребетного стовпа. (Різниця між сумами, отриманими при додаванні 2 результатів вигинів хребта вліво і 2 - вправо.) Позитивне значення цієї різниці буде свідчити про перевагу рухливості в праву сторону, негативне - у ліву сторону. 3. Ригідність рухів у сагітальній площині. (Різниця згинання і розгинання хребта в сагітальній площині.) При позитивному значенні цього показника ми можемо говорити про перевагу функції розгинання хребетного стовпа. При негативному значенні - про перевагу функції згинання. 5 77458 Приклад 1 ілюструє форму обліку результатів і чутливість способу до змін функціонального стану хребта під впливом лікувальних впливів (Таблиця 2). Тест функціонального стану хребта П.І.Б. Дарпович Світлана Сергіївна Стать жін. Вид спорту Ріст стоячи 164 (см) Ріст сидячи 6 Облік результатів тестування виконується за такою формою: Дата народження Спортивний розряд 87 (см) Вага 25.10.1986 59 (кг) Таблиця 2 № тесту 1. нахил чолом до обох колін витягнутих ніг (н.п.з.) дата, умови проведення 1.12.03 до йогатерапії 2. нахил чолом до коліна лівої витягнутої ноги (н.п.л.) 3. нахил чолом до коліна правої витягнутої ноги (н.п.п.) 4 нахил лівою тім'яною кісткою до коліна лівої витягнутої ноги(н.б.л.) 5 нахил правою тім'яною кістою до коліна правої витягнутої ноги (н.б.п.) 6. прогин хребта грудьми до підлоги (п.з.) Загальна ригідність Латералізація ригідності Сагітальна ригідність Оцінка результатів тестування проводиться, насамперед, за показником загальної ригідності хребетного стовпа з використанням наступної градації: Шкала оцінки результатів -25см і менше - виражена гіпермобільність від -24 до -1см - помірна гіпермобільність від 0 до 18см - відмінний стан хребта результат (см) 9 дата, умови проведення 1.12.03 після йогатерапії результат (см) 6 9 0 0 0 13 5 10 5 0 41 12 9 0 16 0 6 від 19 до 36см - хороший стан хребта від 37 до 54см - задовільний стан хребта понад 55см - загрозливий стан хребта (свідчення органічної патології) Динаміка стану хребта пацієнтки до і після сеансу мануальної терапії в абсолютних величинах і в % представлена в Таблиці 3. Таблиця 3 Дата й умови проведення Показники 1 (н.п.з) 2 (н.п.л) 3 (н.п.п) 4 (н.б.л) 5 (н.б.п) 6 (п.з.) 7. 3агальна ригідність 8. Латералізація ригідності 9. Сагітальна ригідність 01.12.2003 до лікування результат 28 24 20 26 22 12 132 01.12.03 після лікування результат 20 18 18 20 19 8 103 01.12.03 до лікування 100% 100 100 100 100 100 100 100 8 1 100 13 -87 16 12 100 75 -25 На Фіг.1 представлена гістограма 1, на якій зображена зміна функціонального стану хребта до та після лікування. У порівнянні з прототипом, заявлений спосіб забезпечує точне визначення ступеня наявних порушень рухової функції хребетного стовпа, що дозволяє здійснювати як первинну діагностику цих 01.12.03 після 01.12.03 змілікування ни Х% різниця в% 71 -29 75 -25 91 -9 76 -24 86 -14 92 -47 78 -22 порушень, так і контроль ефективності будь-яких лікувальних і лікувально-профілактичних впливів, спрямованих на корекцію стану хребта. Література: 1. Иваничев Г.А. Мануальная медицина -М.: ТОВ «Медпресс», 1998.-С.37-39. 7 77458 8 Таблиця 1 № функція ХРС, тест яка визначається 1. Згинання хребта вперед у сагітальній площині. Техніка виконання тестової вправи Правила проведення вимірів Сісти на сідниці, витягнувши обидві ноги вперед, тримаючи їх разом. Стопи утримувати під прямим кутом щодо гомілок. Колінні суглоби цілком випрямлені. Фото 1. Згинаючи хребет уперед рівномірною дугою, максимально наблизити чоло до колін. Фото 2. Здатність опустити чоло нижче колінних чашечок до підлоги свідчить про гіпермобільність. Виконується вимір бісектриси, яка опущена від вершини трикутника, утвореного вершиною чола і лінією, яка з'єднує колінні чашечки. Ідеальний показник - "0" Гіпермобільність виражається знаком „-„ Сісти на сідниці, витягнути праву ногу під кутом 45 градусів відносно сагітальної площини. Ліву ногу приставити підошвою до внутрішньої поверхні правого стегна. Фото 3. Праве коліно цілком випрямлене. Згинаючи хребет рівномірною дугою, нахилитися чолом до правого колінного суглоба. Фото 4. Після зміни положення ніг тест повторюється в аналогічному порядку з нахилом до лівої ноги. (Здатність опустити чоло нижче колінної чашечки, до підлоги свідчить про гіпермобільність.) Виконується вимір відстані від вершини чола до середини колінної чашечки випрямленої ноги, до коліна якої виконується нахил. Ідеальний показник -„О" Гіпермобільність виражається знаком „-„ Сісти на сідниці. Витягнути праву ногу вправо. Ліву ногу приставити підошвою до внутрішньої поверхні правого стегна. Праву руку покласти тильною стороною кисті на ліве стегно. Ліву руку витягнути нагору, звернувши її долонею нагору. Фото 6 Нахилитися вправо, рівномірно згинаючи хребет у праву сторону, опускаючи голову і плечі до коліна витягнутої правої ноги. Фото 7. Повторюється в протилежну сторону. (Здатність опустити тім'яну кістку нижче рівня коліна, до підлоги, свідчить про гіпермобільність.) Ілюстрація Виконується вимір відстані від відповідної тім'яної кістки до середини колінної чашечки випрямленої ноги, до коліна якої виконується нахил. Ідеальний показник - „0". Гіпермобільність виражається знаком „-„ Фото 1 Фото 2 2. Згинання хребта вперед з ротацією під кутом 45 градусів відносно сагітальної і фронтальної площин. Фото 5. Фото 3 Фото 4 Фото 5 3. Згинання хребта у фронтальній площині, вправо і вліво. Фото 6 Фото 7 9 77458 10 Продовження таблиці 1 4. Розгинання хребта у сагітальній площині при виконанні прогину хребта від потиличної кістки до тазостегнових суглобів Фото 8. 3 положення стоячи рачки відставити руки вперед і опустити підборіддя на підлогу. Кут згинання колінних суглобів дорівнює 90 градусів. Опускати груди, до поверхні підлоги, рівномірно прогинаючи весь хребет. Комп’ютерна верстка Б. Голік Виконується вимір відстані від рукоятки грудини до підлоги. Ідеальний показник -„0". Підписне Фото 8 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601