Спосіб оцінки типу системної регуляції артеріального тиску

Реферат: Спосіб оцінки типу системної регуляції артеріального тиску включає вимір показників стану вегетативних функцій до та після навантаження. Вимірюють систолічний та діастолічний артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень. Розраховують пульсовий артеріальний тиск та систолічний і хвилинний об'єми кровоплину та декрементні показники. UA 78520 U (12) UA 78520 U UA 78520 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до фізіології, антропології, психології та медицини, зокрема загальної практики - сімейної медицини, санології, неврології, дерматології та інших лікарських спеціальностей і низки медичних експертних технологій та може застосовуватися в системі діагностики здоров'я, функціональних розладів, донозологічних і соматично окреслених станів у підлітковому, молодому та зрілому віці. Провідною проблемою сучасної медицини є своєчасна оцінка рівня адаптації людини, насамперед у підлітковому, молодому та зрілому віці, з метою оцінки резервів здоров'я, попередження формування хронічних хвороб, зокрема зменшення ризику серцево-судинної патології, та збереження високого рівня працездатності і якості життя людини (Судаков К.В. Информационный феномен жизнедеятельности. - Москва: РМА ПО, 2009. - С 40-58). Відомо, що у процесі діяльності людини відбуваються зміни функціонального стану організму, обумовлені переходом фізіологічних систем з одного рівня функціонування на інший: від стану спокою до напруги і стомлення з наступним відновленням функціонування систем. Базовим способом моніторингу ефективності системної регуляції після фізичного або емоційного навантаження є оцінка показників вегетативної нервової системи (Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика / Вейн A.M., Вознесенская Т.Г., Воробьева О.В. Москва, 1998; Соколов Е.И., Подачин В.П., Белова Е.В. Эмоциональное напряжение и реакции сердечнососудистой системы. - Москва, 1980). Найбільш близьким та вибраним за найближчий аналог є спосіб оцінки типу саморегуляції організму після фізичного навантаження у осіб молодого віку (Пат. №62160 , при якому для оцінки типу саморегуляції організму після фізичного навантаження вимірюють систолічний та діастолічний артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, вираховують систолічний і хвилинний об'єми кровотоку. Тип саморегуляції організму визначають як гіпотонічний при збільшенні хвилинного об'єму кровотоку за рахунок збільшення переважно частоти серцевих скорочень, а не систолічного об'єму. Тип саморегуляції організму визначають як нормотонічний при збільшенні хвилинного об'єму кровотоку за рахунок одночасного збільшення частоти серцевих скорочень та систолічного об'єму. Недоліком зазначеного способу є те, що його використовують для груп пацієнтів, що не дає можливості визначення індивідуальних особливостей оцінки типу системної регуляції артеріального тиску. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу оцінки типу системної регуляції артеріального тиску, в якому шляхом урахування індивідуальних резервів вегетативного гомеостазу організму, досягається спрощення проведення дослідження та індивідуалізація отриманих результатів. Поставлена задача вирішують тим, що у відомому способі оцінки типу системної регуляції артеріального тиску, що включає вимір показників стану вегетативних функцій до та після навантаження, згідно з корисною моделлю, для оцінки типу системної регуляції артеріального тиску до (X) та через дві хвилини після (У) дозованого навантаження вимірюють систолічний (CAT) та діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень (ЧСС), розраховують пульсовий артеріальний тиск (ПАТ) та систолічний (СОК=100+0,5ПАТ-0,6ДАТ0,6Вік) і хвилинний (ХОК=СОКЧСС) об'єми кровоплину, а також декрементні показники їх зміни під впливом дозованого навантаження (4CCD = ЧССУ / ЧССХ; XOKD = ХОКУ / ХОКХ; COKD = СОКУ / СОКХ) і, у випадках, коли XOKD>1,0, a 4CCD/COKD>1,0 тип системної регуляції артеріального тиску оцінюють як дезадаптивний і навпаки. Згідно з корисною моделлю у вигляді дозованого навантаження використовують фізичне навантаження. Згідно з корисною моделлю у вигляді дозованого навантаження використовуються тестові завдання для оцінки розумової працездатності. Як при фізичній, так і при інтелектуальній діяльності спостерігаються зміни з боку вегетативних функцій, що супроводжують і забезпечують виконання окремих видів діяльності. Досягнення організмом пристосувального результату при фізичному навантаженні супроводжується зміною рівня активності процесів регуляції, а у відновному періоді - змінені фізіологічні параметри функціонування мають повертатися до вихідних значень, що і відображає тип системної регуляції. Насамперед, це стосується функціонування серцевосудинної системи. Ефективність застосування корисної моделі полягає у тому, що тип системної регуляції артеріального тиску визначається насамперед його рівнем, а особи молодого віку зі зниженим або підвищеним рівнем артеріального тиску, як правило, менш витривалі до фізичних навантажень унаслідок менших адаптаційних резервів; тоді як особи з референтними рівнями 1 UA 78520 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 артеріального тиску характеризуються адекватною реакцією серцево-судинної системи на навантаження. Спосіб, що заявляється, виконують наступним чином. Безпосередньо у натуральних умовах медичного закладу чи при скринінговому обстеженні організованих колективів осіб молодого віку, для оцінки типу системної регуляції артеріального тиску, вимірюють САТ Х, ДАТХ і ЧССХ та пропонують пацієнту дозоване навантаження, після закінчення якого пацієнт у сидячому положенні відпочиває впродовж двох хвилин; після чого вимірюють САТ У, ДАТУ і ЧССУ. За результатами вимірів вищезазначених параметрів розраховують пульсовий артеріальний тиск (ПАТ) та систолічний (СОК=100+0,5ПАТ-0,6ДАТ-0,6Вік) і хвилинний (ХОК=СОКЧСС) об'єми кровоплину до та після навантаження, а також декрементні показники їх зміни під впливом дозованого навантаження (4CCD = ЧССУ/ЧССХ; XOKD= ХОКУ/ ХОКХ; COKD= СОКУ/ СОКХ) і, у випадках, коли XOKD>1,0, a 4CCD/COKD>1,0 ТИП системної регуляції артеріального тиску оцінюють як дезадаптивний і навпаки. Приклад 1. При плановому комплексному медичному огляді студентів вищого навчального закладу лікарем загальної практики - сімейної медицини був обстежений Віктор М., 28 років, який знаходиться на диспансерному обліку в зв'язку з наявністю у нього гіпокінетичного типу біліарної дисфункції. Зважаючи на патогенетичну спорідненість біліарних та вегетативних дисфункцій, задля оцінки типу системної регуляції артеріального тиску Віктору виконано діагностичну процедуру щодо проведення дозованого фізичного навантаження. Для цього, виміряно САТХ =120 мм. рт. ст., ДАТХ = 80 мм. рт. ст. та ЧСС Х = 76 скорочень / хв.. і запропоновано дозоване фізичне навантаження у вигляді степ-тесту. Після закінчення стептесту та відпочинку пацієнта у сидячому положенні впродовж двох хвилин, повторно виміряли САТУ =130 мм. рт. ст., ДАТУ = 80 мм. рт. ст. та ЧССУ = 82 скорочень/хв..). За результатами вимірів вищезазначених параметрів розрахували: пульсовий артеріальний тиск ПАТ Х = 40 мм. рт. ст. та ПАТУ = 50 мм. рт. ст.) та систолічний об'єм кровоплину до та після навантаження 3 3 (СОКУ = 55,2 см та СОКУ = 60,2 см ), а також хвилинний об'єм кровоплину до та після 3 3 навантаження (ХОКХ = 4195,2 см та ХОКУ = 4936,4 см ). В подальшому, для оцінки типу системної регуляції визначили декрементні показники: 4CCD = ЧССУ / ЧССХ = 82/76 = 1,078, XOKD = ХОКУ / ХОКХ = 1,176 та COKD= COKУ / СОКХ= 60,2 / 50,2 = 1,199. Виходячи із отриманих даних, оскільки XOKD>1,0, a 4CCD/ COKD= 1,078 / 1,199 = 0,899 1,0, a 4CCD/COKD>1,0 тип системної регуляції артеріального тиску оцінюють як дезадаптивний і навпаки. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що у вигляді дозованого навантаження використовується фізичне навантаження. 3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що у вигляді дозованого навантаження використовуються тестові завдання для оцінки розумової працездатності. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3