Спосіб проведення токсикологічних досліджень при гігієнічному регламентуванні протипухлинних засобів в повітрі робочої зони

Реферат: Спосіб проведення токсикологічних досліджень при гігієнічному регламентуванні протипухлинних засобів в повітрі робочої зони шляхом визначення кумулятивних властивостей, місцевоподразнювальної дії, гострої та субхронічної токсичності. Субхронічну епікутанну експозицію здійснюють з урахуванням величини ЛД50 при нанесенні на шкіру, при встановленні параметрів інгаляційної токсичності експозицію проводять одноразово, а висновок про наявність порушень гомеостазу та можливість прояву віддалених ефектів роблять за результатами змін рівня середньомолекулярних пептидів. UA 78536 U (12) UA 78536 U UA 78536 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до профілактичної медицини, а саме токсикології, і може бути використана для токсикологічної експертизи протипухлинних лікарських засобів при гігієнічному регламентуванні в повітрі робочої зони. Наявність в Україні виробництва протипухлинних засобів та створення нових препаратів, спрямованих на подолання канцерогенних процесів, висуває низку важливих задач щодо створення екологічно безпечних фармацевтичних підприємств та попередження несприятливого впливу потенційно шкідливих речовин на організм працюючих. Вирішення цих завдань потребує отримання у найкоротші терміни достовірної інформації щодо токсичних властивостей досліджуваних лікарських засобів, які можуть негативно впливати на працюючих в умовах виробництва. На теперішній час існує методична база, яка регламентує процедуру розробки гігієнічних нормативів для лікарських засобів [1, 2]. Проте, комплекс токсикологічних досліджень, який є її експериментальним підґрунтям, доволі об'ємний та фінансово затратний. Особливо це стосується лікарських засобів І та II класу небезпеки, у тому числі протипухлинних, регламентування яких відбувається за принципом виключення будь-якого контакту з ними в умовах виробництва. Згідно з сучасними вимогами при проведенні гігієнічного регламентування лікарських засобів здійснюють вибір напрямку та визначення об'єму експериментальної роботи; розробляють хімічний метод визначення вмісту сполуки в повітрі; досліджують здатність сполуки викликати токсичні ефекти при одноразових та повторних введеннях різними шляхами. Гігієнічне регламентування надзвичайно та високонебезпечних сполук в повітрі робочої зони передбачає дослідження в експерименті на тваринах хронічної інгаляційної токсичності, а також вивчення можливих віддалених ефектів, що можуть проявитися з часом. Обидві категорії досліджень доволі трудомісткі і потребують великої кількості досліджуваної речовини та експериментальних тварин. Як правило, субстанції протипухлинних препаратів дуже дорого коштують, що обмежує можливість отримання їх у кількості, необхідній для проведення експериментальних робіт. Альтернативні інгаляційному шляхи введення, а саме інтраназальний та інтратрахеальний, вимагають від дослідника спеціальних навиків та наявності отоларингологічного обладнання. Крім того дані процедури супроводжуються хронічною травматизацією та стражданнями лабораторних тварин, що суперечить етичним нормам проведення експериментальних робіт на тваринах [3]. Задача корисної моделі - розробка оптимізованого способу проведення токсикологічних досліджень при гігієнічному регламентуванні в повітрі робочої зони протипухлинних лікарських засобів та субстанцій з аналогічною активністю. Поставлена задача вирішується тим, що при проведенні токсикологічних досліджень протипухлинних засобів визначають кумулятивні властивості, місцево подразнювальну дію, гостру та субхронічну токсичність, при цьому при встановленні параметрів інгаляційної токсичності експозицію роблять одноразово, а висновок про наявність порушень гомеостазу, а також про можливість прояву віддалених ефектів роблять за змінами рівня середньомолекулярних пептидів. Технічний результат - скорочення строків та зменшення фінансових витрат на проведення гігієнічного регламентування протипухлинних засобів у повітрі робочої зони. При здійсненні способу, що заявляється; для офіційно затверджених лікарських засобів при наявності раніше отриманих даних проводять відтворення/перевірку параметрів гострої токсичності (ЛД50) на одному з видів тварин (щури); для оригінальних препаратів визначають параметри гострої токсичності на щурах обох статей та мишах при пероральному та внутрішньочеревинному введенні, також розраховують коефіцієнти видової та статевої чутливості (КВЧ та КСЧ). Визначають кумулятивні властивості за методом Lim et al. [4], кількісну оцінку проводять за класифікацією Л. І. Медведя [5]. Досліджують здатність сполуки до подразнення шкіри щурів та слизових оболонок ока кролів [6]. Субхронічну токсичність вивчають на щурах в умовах 30-разового перорального введення сполуки в дозі 1/20-1/50 від ЛД50. У разі наявності статевих відмінностей експерименти проводять на тваринах обох статей. Кількість щурів у групі не менше 10 голів. Характер токсичної дії оцінюють за показниками загальної трофіки та периферичної крові у динаміці, функціонування системи неспецифічного імунітету (активність комплементу тощо), функціонального стану печінки (різні види метаболізму). Крім того визначають показники, що характеризують розвиток в організмі метаболічної інтоксикації, насамперед продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та вміст середньомолекулярних пептидів (СМП). На теперішній час відомо, що до групи СМП належать не тільки регуляторні пептиди, а саме 1 UA 78536 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 пептидні гормони - вазопресин, окситоцин, соматостатин, глюкагон, кальцитонін тощо, а й так звані нерегуляторні пептиди з нерегульованим вмістом, непередбачуваними властивостями та декількома шляхами утворення. Завдяки суттєвій особливості СМП, а саме їх високій біологічній активності, вони здатні посилювати метаболічні порушення, що призвели до їх появи, за принципом "порочного кола" [7]. Вивчають шкірно-резорбтивні властивості сполуки. Дослідження проводять на щурах (не менше 10 тварин в групі) з обов'язковим нанесенням речовини дозовано для кожної тварини. В залежності від класу токсичності сполуки доза складає 1/20-1/50 від середньосмертельної, яка визначена при нанесенні на шкіру (ЛД50(шкіра)). Кількість аплікацій - 20, щоденна експозиція - 4 години. При відсутності величини ЛД50(шкіра) необхідно провести розрахунки даного параметру за допомогою формули, яку запропоновано Румянцевим Г. І. [8]. Особливості токсикодинаміки речовини за таких умов експозиції досліджують за показниками, що зазначено вище. Досліджують інгаляційну токсичність. Для прогнозу величини Limac проводять відповідні розрахунки даного параметру з залученням добових терапевтичних доз - мінімальної та вищої, а також ЛД50 [1]. Експерименти проводять на щурах в умовах інгаляційного надходження сполук при чотиригодинній експозиції. Починають із найменшої концентрації, яку технічно можна відтворити. У разі наявності на її фоні значущих змін, в першу чергу рівня СМП, експерименти з визначення Limac припиняють. Враховуючи надзвичайну небезпечність та токсичність протипухлинних препаратів, їх потенційну можливість викликати віддалені наслідки, канцерогенність, вплив на синтез нуклеїнових кислот, відсутність в механізмі їх дії цитоспецифічності тощо обґрунтування гігієнічного регламенту в повітрі робочої зони даної групи фармакологічних препаратів проводять за принципом виключення будь-якого контакту. Чутливість методу контролю за 3 вмістом сполук в повітрі повинна бути не нижча за 0,001 мг/м . Для оригінальних сполук, у разі відсутності специфічної дії на репродуктивну систему, пропонується відмовитись від проведення досліджень щодо вивчення віддалених наслідків дії речовин. Висновок про небезпечні у даному сенсі властивості сполуки можна зробити за результатами дослідження розвитку у тварин метаболічної інтоксикації, оскільки мембраноушкоджувальна дія СМП та продуктів ПОЛ і подальше порушення клітинного метаболізму є провідною ланкою патогенезу майже всіх токсичних ефектів (гепато-, нефро-, кардіо-, нейротоксичного), у тому числі й віддалених наслідків дії (ембріотоксичної, тератогенної, мутагенної, канцерогенної тощо). У запропонований спосіб було проведено токсикологічні дослідження з гігієнічного регламентування в повітрі робочої зони протипухлинного препарату циклофосфан. Ці дослідження стали підґрунтям для офіційно затвердженого Головним Санітарним Лікарем України гігієнічного регламенту. Таким чином, запропонований спосіб токсикологічних досліджень, який використовується при проведенні гігієнічного регламентування протипухлинних засобів в повітрі робочої зони, дає можливість значно скоротити строки виконання та вартість робіт. Джерела інформації: 1. Гигиеническое нормирование лекарственных средств в воздухе рабочей зоны, атмосферном воздухе населенных мест и воде водных объектов: метод, указания МУ 1.1.72698 / Минздрав России. - М.: [б. и.], 1999.-70 с. 2. Методичні вказівки з обґрунтування ГДК лікарських засобів у повітрі робочої зони і атмосферному повітрі населених місць: метод, вказівки MB 1.1.5-121-2005 / М-во охорони здоров'я України. - К.: [б. в.], 2005.-30 с. 3. Загальні етичні принципи експериментів на тваринах [Текст] // Ендокринологія.-2003. -Т. 8, № 1. - С 142-145. 4. A method for the evaluation of cumulation and tolerance by the determination of acute and subchronic median effective doses / K. S. Lim, K. G. Rink, H. G. Glass, E. A. Soaje-Echaque // Arch. Intern. Pharmacodyn.-1961. -V.130.- P. 336-353. 5. Медведь Л. И. Пестициды и проблема здравоохранения / Л. И. Медведь, Ю. С. Каган, Е. И. Спыну // Журн. Всесоюзн. хим. об-ва им. Д. И. Менделеева.-1968. - № 3. - С. 263-271. 6. Методические указания к постановке исследований по изучению раздражающих свойств и обоснованию предельно допустимых концентраций избирательно действующих раздражающих веществ в воздухе рабочей зоны / НИИ гигиены труда и профзаболеваний АМН СССР; [авт. И. В. Саноцкий и др.] -М.: [б. и.], 1980.-23 с. 7. Малахова М. Я. Эндогенная интоксикация как отражение компенсаторной перестройки обменных процессов в организме / М. Я. Малахова // Эфферентная терапия.-2000. - Т. 6, № 4. С. 3-14. 2 UA 78536 U 8. Румянцев Г. И. Прогнозирование кожно-резорбтивных свойств новых химических веществ / Г. И. Румянцев, С. М. Новиков // Гигиена и санитария.-1975. -№ 4. -С. 91-95. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб проведення токсикологічних досліджень при гігієнічному регламентуванні протипухлинних засобів в повітрі робочої зони шляхом визначення кумулятивних властивостей, місцевоподразнювальної дії, гострої та субхронічної токсичності, який відрізняється тим, що субхронічну епікутанну експозицію здійснюють з урахуванням величини ЛД 50 при нанесенні на шкіру, при встановленні параметрів інгаляційної токсичності експозицію проводять одноразово, а висновок про наявність порушень гомеостазу та можливість прояву віддалених ефектів роблять за результатами змін рівня середньомолекулярних пептидів. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3