Спосіб визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності свиней різних вікових груп у виробничих умовах

Реферат: Спосіб визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності свиней у виробничих умовах включає в себе проведення тестів. Проводиться: визначення орієнтувальної реакції у всі дні досліду, сенс якої полягає у здійсненні адекватної реакції на дію неочікуваних подразників; швидкості утворення рефлексу на місце (кількість пусків тварини до годівниці з підкормкою) та характеристика руху свиноматки до місця підкормки у всі дні досліду; лінії підходу до годівниці у всі дні досліду; характеру поїдання підкормки у всі дні досліду; реакції тварини на першу переробку - зміну місця підкормки на 2-у добу досліду. UA 78853 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СВИНЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП У ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ UA 78853 U UA 78853 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до ветеринарної фізіології, а саме до клінічної фізіології, і може бути використана для визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності свиней різних вікових груп. В клінічній фізіології відомий спосіб визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності свиней за рухово-харчовою методикою [Науменко В.В. Физиология сельскохозяйственных животных: Практикум. - К.: Издательство УСХА, 1990. - 216 с.]. Відомий спосіб визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності свиней за вільноруховою методикою вимагає облаштування майданчика для проведення досліду і наявності кімографа, універсального штативу, капсули Марея, електричного дзвоника, акумулятора, хронографа Жаке, стресує тварин, непрактичний, трудоємкий, не дозволяє визначити типи ВНД тварин у виробничих умовах. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності за рухово-харчовою методикою, що використовується для визначення типу ВНД у коней [Паршутин Г.В., Ипполитова Т.В. Типы высшей нервной деятельности, их определение и связь с продуктивными качествами животных. - Ф., "Кыргызстан", 1973. - 72 с.]. Відомий спосіб не використовується для визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності свиней. В основу корисної моделі поставлена задача застосувати спосіб визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності свиней різних вікових груп у виробничих умовах, який практичний, легкий, не стресує тварин, виключає травматизацію. Поставлена задача вирішується проведенням тестів протягом п'яти днів за наступною методикою: 1. Формування орієнтувальної реакції (орієнтувальний рефлекс). Формування орієнтувальної реакції у тварин дослідник визначає за допомогою секундоміра впродовж п'яти днів протягом 5-ти хвилин. Тварину запускають з вигульного майданчика у приміщення і при наданні їй повної свободи дій фіксують реакцію тварини на нову обстановку: - реакція швидка та спокійна характерна для тварин з сильним типом вищої нервової діяльності; - пригнічена реакція, збудження характерно для свиней з слабким типом вищої нервової діяльності. 2. Силу нервових процесів визначають за швидкістю утворення рефлексу на місце та характеристикою руху свиноматки до місця підкормки, яке визначають за допомогою годівниці, що розташована в станку на відстані 10 метрів від входу у свинарник з вигульного майданчика та комбікорму у кількості 100 г. Тварину запускають з вигульного майданчика у приміщення і за допомогою секундоміра дослідник фіксує швидкість руху тварини, проводить підрахунок кількості підходів та характеристику руху тварини до годівниці з підкормкою. Свиноматок, у яких рефлекси утворюються швидко, на 1-2 поєднанні, рухаються енергійно, цілеспрямовано відносять до тварин з сильним врівноваженим рухливим типом вищої нервової діяльності. Свиноматок, у яких утворення рефлексів уповільнено, відбувається на 2-3 поєднання, рухаються цілеспрямовано, повільно відносять до тварин з сильним врівноваженим інертним типом вищої нервової діяльності. Свиноматок, у яких рефлекси утворюються швидко, на 2-3 поєднання, характерний швидкий рух, іноді біг відносять до тварин з сильним неврівноваженим типом вищої діяльності. Тварин, у яких рефлекси утворюються повільно, хаотично, рух повільний, скутий, нерівномірний, відносять до тварин з слабким типом вищої нервової діяльності. У окремих тварин спостерігається реакція застигання, рухаються вони нерівномірно, змінюючи направлення руху. 3. Зорове спостереження за лінією підходу тварин до годівниці, яка фіксується графічно, визначає врівноваженість збудження та гальмування нервовихпроцесів, а також їх рухливість. Свиноматок з прямою, чіткою лінією підходу до годівниці відносять до тварин з врівноваженими нервовими процесами. Свиноматок з нерівномірним, хаотичним, коловим рухом відносять до тварин з неврівноваженими нервовими процесами. 4. Характер поїдання підкормки (комбікорму) свиноматками, яка знаходиться у годівниці, фіксується дослідником у зошиті. Свиноматки, які поїдають підкормку з годівниці з першого-другого підходу, спокійно, не відволікаючись, відносяться до тварин сильного врівноваженого типу вищої нервової діяльності. 1 UA 78853 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Свиноматки, які поїдають підкормку з 1-3-го підходів, але приймають його неспокійно, розкидають корм, іноді гризуть годівницю, відходять від годівниці та повертаються до неї, відносяться до тварин з сильним неврівноваженим типом вищої нервової діяльності. Свині, які в перші підходи самостійно не поїдають підкормку з годівниці, відносяться до тварин з слабким типом вищої нервової діяльності. 5. Реакція тварини на першу переробку (зміна місця підкормки) визначається за допомогою двох годівниць, які розташовані на відстані 5 м одна від одної. Для перевірки реакції тварини на переробку підкормку насипають в годівницю, яка раніше не використовувалась в процесі досліду. У протоколі фіксують поведінку тварини біля порожньої годівниці, яку використовували для визначення попередніх тестів. За характеристикою поведінки свиноматок біля порожньої годівниці їх поділяють на тварин з різними типами вищої нервової діяльності: - пасивна зупинка біля порожньої годівниці, розгубленість, відхід від порожньої годівниці характерна для тварин з слабким або сильним врівноваженим інертним типом вищої нервової діяльності; - збуджена поведінка біля порожньої годівниці - характерна для тварин з сильним неврівноваженим рухливим типом вищої нервової діяльності; - спокійна орієнтувальна реакція з наступним переходом до іншої годівниці з комбікормом притаманна тваринам з сильним врівноваженим рухливим типом вищої нервової діяльності. 6. Утворення диференціювань та їх міцність у свиноматок визначають за допомогою порожньої годівниці та годівниці з підкормкою, які змінюються місцями після підходу до них тварин. Тварини, які диференціюють місця годівниці з кормом та без за 1-2 перестановки їх місцями, відносяться до тварин з сильним врівноваженим рухливим типом вищої нервової діяльності. Тварини, які диференціюють місця годівниці з кормом та без за 2-4 перестановки їх місцями, відносяться до тварин з сильним неврівноваженим типом вищої нервової діяльності. Тварини, які диференціюють місця годівниці з кормом та без за 5 та більше перестановок їх місцями, відносяться до тварин з сильним врівноваженим інертним типом вищої нервової діяльності. Тварини, які не диференціюють місця годівниці з кормом та без не залежно від кількості перестановок їх місцями, відносяться до тварин з слабким типом вищої нервової діяльності. 7. Реакція на звуковий та зоровий подразник. Реакція тварин на звуковий подразник визначається за допомогою свистка, яким дослідник подає сигнал впродовж 2-х секунд перед твариною під час прийому корму, і за реакцією свиней на дію звукового подразника їх поділяють на три типи за силою нервових процесів: - сильна нервова система - слабка реакція - свиноматка підіймає голову, ворушить вухами, а іноді зовсім не звертає увагу на подразник; - середня сила нервових процесів - спочатку реакція сильна - тварина сахається, але швидко згасаюча; - слабка нервова система - сильна реакція, незгасаюча, іноді навіть може посилюватись тварина метушиться, намагається втекти, сховатись. Реакція тварин на зоровий подразник визначається за допомогою двох різких помахів палкою, якою дослідник подає сигнал перед твариною під час прийому корму, і за реакцією свиней на дію зорового подразника їх поділяють на три типи за силою нервових процесів: - сильна нервова система - слабка реакція - свиноматка підіймає голову, ворушить вухами, а іноді зовсім не звертає увагу на подразник; - середня сила нервових процесів - спочатку реакція сильна - тварина сахається, але швидко згасаюча; - слабка нервова система - сильна реакція, незгасаюча, іноді навіть може посилюватись тварина метушиться, намагається втекти, сховатись. 8. Визначення кількості переробок дослідного дня твариною проводять зміною місцями годівниць з підкормкою та без підкормки. Дослідник фіксує в зошиті кількість переходів тварин від однієї годівниці до іншої. За кількістю переробок впродовж дослідного дня свиноматок розділили на групи: - тварина, яка не може зробити жодної переробки впродовж дослідного дня, відноситься до тварина зі слабким типом вищої нервової діяльності; - свиноматка, яка робить переробку один раз впродовж дослідного дня, відноситься до тварин з інертним або неврівноваженим типом вищої нервової діяльності; - свиноматка, яка робить зворотну переробку протягом одного дня, відноситься до тварин з сильним врівноваженим рухливим типом вищої нервової діяльності. 2 UA 78853 U Використання запропонованого способу дозволяє визначити типологічні особливості вищої нервової діяльності свиней різних вікових груп у виробничих умовах, легкий у використанні, нетрудоємкий, сприяє зниженню травматизації, стресуванню, підвищенню збереженості тварин. 5 10 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб визначення типологічних особливостей вищої нервової діяльності свиней у виробничих умовах, що включає в себе проведення тестів, який відрізняється тим, що проводиться: визначення орієнтувальної реакції у всі дні досліду, сенс якої полягає у здійсненні адекватної реакції на дію неочікуваних подразників; швидкості утворення рефлексу на місце (кількість пусків тварини до годівниці з підкормкою) та характеристика руху свиноматки до місця підкормки у всі дні досліду; лінії підходу до годівниці у всі дні досліду; характеру поїдання підкормки у всі дні досліду; реакції тварини на першу переробку - зміну місця підкормки на 2-у добу досліду; утворення диференціювань та їх міцність (2-4-а доба досліду), що характеризується кількістю підходів до порожньої годівниці з наступним переходом до годівниці з кормом; реакції на дію звукового (дзвоник або свисток середньої сили впродовж 2 секунд) та зорового (два різких помахи палкою) подразника проводять на 5-у добу; кількості переробок дослідного дня (корм насипають то в одну годівницю, то в іншу) на 2-3-ю добу досліду. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3