Матеріал-основа рутилового пігментного діоксиду титану, пігмент на його основі та спосіб їх одержання

УКРАЇНА (19) UA (11) 79934 (13) C2 (51) МПК (2006) C09C 1/00 C09C 1/36 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ Д ЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛ ЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД (54) МАТЕРІАЛ-ОСНОВА РУТИЛОВОГО ПІГМЕНТНОГО ДІОКСИДУ ТИТАНУ, ПІГМЕНТ НА ЙОГО ОСНОВІ ТА СПОСІБ ЇХ ОД ЕРЖАННЯ C2 (13) 79934 (11) що ма є відно сн у розсіювальну здатність принаймні 95, визначену як показник МАВ HTS. 8. Матеріал-осно ва р ути лового пі гментного діоксиду титан у за будь-яким з пп. 1-7, який відрізняється тим, що має сірий тон принаймні 3, визначений як показник МАВ HSC (Hunterlab Spectral Characteristics) за модифікованим тестом Alkyd Black Test (МАВ). 9. Ма теріал-осно ва р утило во го пігмен тно го діоксиду ти тан у за будь-яким з пп. 1-8 , який відрізняється тим, що додатко во містить анатаз, а його вміст становить менше 5% за масою. 10. Ма тер іал-о сно ва р ути ло во го пі гмен тно го діоксиду ти тан у за п . 9 , який відрізняється тим, що вм іст а на таз у становить менше 3% за масою. 11. Матеріал-основа рутилового пігментного діоксиду ти тану за п. 9 або 10, який відрізняється тим, що вміст анатазу становить менше 2% за масою. 12. Матеріал-основа рутилового пігментного діоксиду титану за будь-яким з пп. 1 -1 1 , який відрізняється тим , що має яскравість не нижче 96,4, визначену як показник DFC L* (Dry Film Color) за тестом на яскравість (L*). 13. Матеріал-основа рутилового пігментного діоксиду титану за будь-яким з пп. 1 -1 2 , який відрізняється тим, що має білий тон до 2,5, визначений як показник DFC b* (Dry Film Color) за тестом на білий тон (b*). 14. Спосіб одержання матеріалу-основи рутилового пігментного діоксиду титану за будь-яким з пп . 1 -1 3 , як ий ві дрізня ється тим, що пі д час або пі сля гі дро ліз у роз чин у о чи ще но го суль фа ту ти тан у та додавання я дер р утиліз аці ї, до дають сп олук и лі ті ю, розраховані як Li2O відносно TiO2, у к і лько сті ві д 0 ,05 до 0 ,5% за ма со ю та спо луки алюмінію, розраховані як АІ2О3 відносно ТіO2, у кількості від 0,15 до 0,8% за масою, а після цього матеріал піддають випалу. 15. Спосіб за п. 14, який відр ізняєть ся тим, що додають від 0,1 до 0,3% за масою сполуки літію, розраховані як Li2O відносно TiO2, та від 0 ,4 до 0,8% за масою сполуки а люмінію, розраховані як АІ 2О3 відносно ТіO2 . UA (21) 2004010389 (22) 03.07.2002 (24) 10.08.2007 (86) PCT/EP02/07317, 03.07.2002 (31) 101 33 114.2 (32) 07.07.2001 (33) DE (46) 10.08.2007, Бюл. № 12, 2007 р. (72) Дреус-Ніколаі Лідія , DE (73) КРОНОС ТІТАН Г МБХ & КО. ОХГ, DE (56) RU 2171228, C2, 27.01.1999 US 3862297, A, 21.01.1975 (57) 1. Матеріал-основа рутилового пігментного діоксиду титану, що включає рутиловий пігментний діоксид титану та літій і алюміній як добавки, у якому вміст літію, розрахований як Li2O відносно TiO2, становить від 0,05% до 0,5% за масою, а вміст алюмінію, розрахований як АІ2О3 відносно ТіO2, становить від 0,15 до 0,8% за масою. 2. Ма теріал-осно ва р ути лово го пігмен тного діоксиду ти тан у за п. 1, який відрізняється тим, що вміст алюмінію, розрахований як Аl2Оз відносно ТіО2, становить від 0,4 до 0,8% за масою. 3. Ма теріал-осно ва р утило во го пігмен тно го діоксиду титан у за п.2 , який відрізняється тим, що вміст алюмінію, розрахований як АІ2О3 відносно ТіО2, становить від 0,5 до 0,8% за масою. 4. Ма теріа л-осно ва р утило вого пігмен тного діоксиду ти тан у за будь-яким з пп. 1-3 , який відрізняється тим, що вміст лі тію, розра хо ваний як Li2O відносно TiO2 станови ть ві д 0 ,1 до 0,3% за масою. 5. Ма теріал-основа рутило вого пігментного діоксиду ти тану за будь-яким з пп. 1 - 4 , який відрізняється тим, що має сві тлості йкість не нижче 5, визна чен у як показник PbG 3 за тестом свинце ве білило -гліцерин. 6. Матеріал-осно ва р ути лового пі гментного діоксиду ти тан у за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що має ві дносн у розсіюва льн у зда тність при наймні 80 , визна чен у як показник МАВ HTS (Hunte rlab Tin cto rial Streng th) за моди фікованим тестом Alkyd Bla ck Test (МАВ). 7. Ма теріа л-осно ва р ути ло во го пі гмен тно го діокси ду ти тан у за п.6 , який відрізняється тим, 2 (19) 1 3 79934 4 1 6. С посіб за п .1 5 , який ві дрізня ється тим , що додають ві д 0,5 до 0 ,8% за ма сою спо луки а люм іні ю, розраховані як АІ2О 3 відносно ТіO2 . 17. Спо сіб о держання пігмен ту діокси ду ти тан у, у яком у ма теріал-осно ву р ути ло во го пігментно го діоксиду ти тану, одержаний відповідно до будь-якого з пп. 1 4 -1 6 , додатково піддають неорганічній та/або органічній обробці. 18. Пігмент діоксиду титану, одержаний способом відповідно до п. 17. Даний винахід стосується матеріалу-основи рутилового діоксиду титану з високою світлостійкістю, який одержують сульфатним методом, способу його одержання та одержання пігменту діоксиду титану в модифікації рутилу з високою світлостійкістю. Добре відомо, що при застосуванні ТіО2 як білого пігменту для фарб та покриттів, волокон або пластмас, а також інших подібних виробів виникають небажані фотокаталітичні реакції, що викликані поглинанням ультрафіолетових променів, які призводять до руйнування пігментованого матеріалу [Н. G. Volz, G. Kaempf, H. G. Fitzky, A. Kaeren, ACS Symp. Ser. 1981, 151 (Photodegradation Photostab. Coat.)]. У цьому контексті пігменти ТіО2, як і самі зв'язуючі речовини, поглинають світло у наближеному до ультрафіолетового діапазоні, таким чином, утворюючи електронно-діркові пари, які через окислювально-відновні реакції ведуть до утворення високореактивних радикалів на поверхні ТіО2 - Утворені радикали в результаті призводять до руйнування зв'язуючої речовини в органічному середовищі. Анатазна модифікація ТіО2 фотокаталітично є активнішою за рути лову модифікацію ТіО2. Таким чином, пігменти рутилу застосовують, коли вимагаються високостійкі пігменти. Відомо також, що світлочутливість ТіО 2 може бути знижена за допомогою неорганічної послідуючої обробки частинок ТіО2 (наприклад, оксидами Si, Al та/або Zr). Відомо також, що для зниження світлочутливості, під час одержання пігментів додають певні речовини (такі як А1), які викликають легування пігменту діоксиду титану, що викликає ефект збільшення стійкості [Industrial Inorganic Pigments, ed. by G. Buxbaum, VCH, New York 1993, pp. 43 to 71]. Частинки пігменту, стабілізовані у такий спосіб, продовжують поглинати ультрафіолетове світло і забезпечують ультрафіолетовий захист для пігментованих ними матеріалів. Утворення високореактивних радикалів обмежується завдяки легуванню ТіО2. При виробництві матеріалу-основи, який одержують із діоксиду титану суль фатним методом, ільменіт або діоксид титану, що містить шлак, вводять в реакцію з концентрованою сірчаною кислотою. Одержаний у результаті розчин Ті (IV) у сірчаній кислоті очищують від домішок і осаджують оксигідрат титану. Осад перетворюють на тонко подрібнені частинки оксиду шляхом наступного випалу у барабанній печі. Випал виконують при температурі близько 1000°С. Випал до потрібного розміру частинок приводить до одержання термодинамічно менш стійкої анатазної модифікації. Лише за дуже високої температури відбувається перетворення на рути лову модифікацію. Однак цей процес призводе до утворення частинок ТіО2 з несприятливим гранулометричним складом, що викликає значне погіршення оптичних властивостей. Відомий спосіб уникнення цього полягає в додаванні перед випалом ядер рутилізації, що дозволяє знизити температур у випалу і одержувати пігменти рутилу з гарними оптичними властивостями. Так звані додатки випалювання та/або ядра рутилізації дозволяють підвищити або, переважно, понизити температуру, за якої відбувається анатазно-рутилове перетворення. При цьому, інші властивості пігменту також змінюються: лужні метали та фосфат у цілому збільшують ріст кристалів, тоді як алюмінієві додатки поліпшують стійкість і одночасно підвищують температуру, за якої анатазна модифікація перетворюється на рутилову. Застосування Аl як додатку випалювання, що підвищує стійкість, є добре відомим. Додавання Аl під час випалу призводе до легування матеріалуоснови після сульфатного методу (SP), а це в результаті забезпечує підвищення стійкості [G. Buxbaum, loc. Cit]. Однак, застосування А1 як додатку випалювання, що підвищує стійкість, також збільшує температуру випалу, необхідно для анатазно-рутилового перетворення. Підвищена температура випалу призводить до значного погіршення оптичних властивостей (відносна розсіювальна здатність, яскравість, білий та сірий тон). Застосування Li як додатку випалювання, що сприяє рутилізації, також відоме [GB-A-553 135; GB-B-553 136; US-A-2,307,048]. Крім того, застосування Аl додатку випалювання у комбінації з додатками, що інгібують рутилізацію, такими як К та Р, також відоме з літератури [GB-A-990419]. У [GB 1 335 184] описано застосування однієї або кількох сполук з двох груп додатків випалювання, з групи лужних металів з одного боку і з групи Be, Mg, Al та Zn з іншого. Одержання пігменту діоксиду титану цим способом забезпечує продукти з поліпшеними оптичними властивостями; при цьому відсутні посилання про збільшення світлостійкості. При виробництві ТіО2 сульфатним методом ще не вдавалось одержувати пігмент, який одночасно мав би високу світлостійкість та добрі оптичні властивості. Ціль даного винаходу полягає в одержанні пігменту діоксиду титану з високою світлостійкістю та якомога кращими оптичними властивостями. Зазначеної цілі досягають шляхом застосування літієвого додатку випалювання, який активно промотує рутилізацію, у присутності алюмінієвого додатку випалювання, що збільшує стійкість, але інгібує рутилізацію. 5 79934 Предмет винаходу в першому варіанті втілення являє собою матеріал-основу р утилового діоксиду титану, який характеризується вмістом літію від 0,05 до 0,5 % за масою (розрахованим як Lі2О відносно ТіО2) і вмістом алюмінію від 0,1 до 0,8% за масою, краще від 0,4 до 0,8% за масою (розрахованим як Аl2О 3 відносно ТіО2). Відповідно до даного винаходу, застосування літієвого додатку, що активно промотує рутилізацію, разом з алюмінієвим додатком випалювання, що збільшує стійкість, дозволяє одержати світлостійкий матеріал-основу діоксиду титану або пігмент діоксиду титану, що характеризуються поліпшеними оптичними властивостями (відносна розсіювальна здатність, яскравість, білий та сірий тон). Світлостійкість у цілому характеризують тестуванням свинцеві білила - гліцерин (Р2О3-тест). У цьому контексті, за сірим знебарвленням, що з'являється у первісно білій пасті в результаті фо тореакції, спостерігають шляхом вимірювання залежності відбивної здатності (ДУ) від часу. Збільшення часу, який необхідний для досягнення певного сірого рівня, характеризує підвищення світлостійкості матеріалу-основи або пігменту діоксиду титану. З попереднього рівня техніки невідомо, що, додаткове до застосування ядер рутилізації у сульфатному методі, додавання літію та алюмінію до суспензії або пасти оксигідрату титану перед випалом поліпшує як світлостійкість, так і оптичні властивості пігменту. Наприклад, у [GB-A-990 419] описують, що пігмент SP з алюмінієм, калієм (і фосфа том) та ядрами рутилізації слід випалювати при температурі понад 1000°С. Несподівано було виявлено, що при достатньому легуванні матеріалу-основи діоксиду титану літієм, є допустимим алюмінієвий додаток випалювання, який природно інгібує рутилізацію, знижується температура випалу і досягається підвищена стійкість. Додана кількість АІ2 О3 у найкращому варіанті становить від 0,5 до 0,8% за масою відносно ТіО2. В іншому оптимальному варіанті втілення додана кількість Li2О становить від 0,1 до 0,3% за масою відносно ТіО2. Li і А1, наприклад, додають до розчину сульфату ти тану у формі розчину Аl2(SО4) 3 і розчину LiOH. Матеріал-основа діоксиду титану відповідно до винаходу має світлостійкість, визначену як показник PbG3, не нижче 5. Відносна розсіювальна здатність, визначена як показник МАВ HTS, є не нижчою за 80, краще - не нижчою за 95. Сірий тон, визначений як показник МАВ HSC, є не нижчим за 3. Яскравість, визначена як показник DFC ІД є не нижчою за 96,4, а білий тон, визначений як показник DFC L*, становить до 2,5. В оптимальному варіанті сполуки калію і натрію не додають до основних матеріалів відповідно до винаходу. Зокрема, немає необхідності в застосуванні інших агентів для обробки з групи, до якої належать берилій, магній, цинк, рубідій, цезій або сполуки цих металів. Відносно способу, цілей винаходу досягають таким чином, що під час або після гідролізу очищеного розчину сульфату титану у суль фатному 6 методі, та після додавання ядер рутилізації до випалу суспензії або пасти оксигідрату титану, додають не тільки 0,05 -0,5% за масою сполуки літію (розрахованої як Li2О відносно ТіО2), але й 0,1 - 0,8% за масою сполуки алюмінію (розрахованої як Аl2О3 відносно ТіО2). Суспензія оксигідрату титану зазвичай має кислий показник рН приблизно від 2 до 3. Однак спосіб також можна виконувати із застосуванням суспензії оксигідрату титану, показник рН якої був попередньо доведений аж до 10. Для нейтралізації можна застосовувати, наприклад, розчин гідроксиду амонію як нейтралізуючого агенту. Способи неорганічної обробки, відомі в даній галузі техніки, можуть застосовуватись для одержання з матеріалу-основи, пігментів рутилу з високою світлостійкістю та добрими оптичними властивостями. Винахід також охоплює матеріал-основи рутилу і пігменти рутилу з високою світлостійкістю та добрими оптичними властивостями. На практиці, пігменти рідко присутні лише в одній модифікації. Навіть при вмісті анатазу в кількості 5% за масою, все ж роблять посилання на "пігмент рутилу". Матеріал-основи та/або пігменти діоксиду титану, відповідно до винаходу, в оптимальному варіанті мають вміст анатазу менший за 3% за масою, в найкращому варіанті - менший за 2% за масою. Способами наступної обробки, які є добре відомими в даній галузі техніки, матеріал-основи ТіО2 перетворюють на пігменти ТіО2 з оптимізованою якістю для потреб застосування. Різні можливі способи послідуючої неорганічної та органічної обробки представлені, наприклад, у ["Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology", 4-те видання 1997, Том 24, ст. 247/248]. Матеріал-основи, виготовлені способом відповідно до винаходу, є особливо придатними для світлостійких пігментів з добрими оптичними властивостями. Навіть якщо матеріал-основи діоксиду титану, одержані відповідно до винаходу, піддають промиванню перед наступною обробкою, і вміст літію, можливо, в результаті значно зменшується, продукти, одержані цими способами також характеризуються значно кращими оптичними показниками та показниками стійкості, ніж пігменти виготовлені з матеріалівоснов, які леговані невеликою кількістю Li та Аl або без них. Матеріали-основи діоксиду титану відповідно до винаходу також досліджували під просвітлюючим електронним мікроскопом при порівнянні з легованими калієм та алюмінієм зразками. Було виявлено, що матеріали-основи діоксиду титану, оброблені калієвими та алюмінієвими додатками випалювання, більшою мірою складаються з кристалів діоксиду титану у формі стержнів зі співвідношенням довжини та ширини приблизно 5:1. На відміну від них, діоксид титану, оброблений літієвими та алюмінієвими додатками випалювання відповідно до винаходу, має більшу частк у коротких, округлених кристалів зі співвідношенням довжини та ширини приблизно 2:1. Приклади: Винахід детальніше описано нижче на прикладах. 7 79934 Результати досліджень одержані для світлостійких пігментах з поліпшеними оптичними властивостями, відповідно до винаходу, та для порівняльних зразків пігментів, одержаних із застосуванням відомих додатків випалювання, таких як калій та алюміній, зведено у Таблиці. Світлостійкість характеризують за допомогою випробувань зі свинцевим білилом-гліцерином (Р2О3-тест). Порівняльні дослідження описані у роботах з існуючого рівня техніки, наприклад, у [R.L. Gerteis and A.C. Elm, J. PAlnt Technol., 43 (1971) 99-106 та в US 3,981,737]. Процедура випробування передбачає приготування для дослідження водної пасти, що містить пігмент ТіО2, гліцерин та основний карбонат свинцю (співвідношення мас 1 : 2,27 : 0,09, відповідно). Після чого пасту опромінюють ультрафіолетовим світлом. Сіре знебарвлення пасти, викликане фотореакцією, контролюють шляхом вимірювання залежності відбивної здатності від часу, і воно є мірою світлостійкості пігменту. Як результат - вказують час, у хвилинах, необхідний для досягнення заданого значення сірого знебарвлення (DY = 30). При цьому, збільшення визначеного значення – відповідає поліпшенню світлостійкості пігменту ТіО2. Виміряні значення коригують по відношенню до внутрішніх стандартів в одночасному дослідженні. Вказаними оптичними властивостями є відносна розсіювальна здатність, сірий тон, яскравість та білий тон. Відносну розсіювальну здатність (HTS Hunterlab Tinctorial Strength) та сірий тон (HSC Hunterlab Spectral Characteristics) визначають із застосуванням модифікованого тесту Alkyd Black Test (МАВ) відповідно до стандарту DIN 53 165. Для цього, досліджуваний пігмент діоксиду титану разом із готовою чорною пастою без розчинника перетворюють на пасту у автоматичній машині для формування суміші. Одержану сіру пасту наносять на картку з плівковим аплікатором і визначають значення відбивної здатності у вологому стані із застосуванням колориметру Hunterlab. Тест Колір Сухої Плівки (DFC - Dry Film Color) відповідно до стандарту DIN 55 983, виконують для вимірювання яскравості (DFC L*) та білого тону (DFC b*). Для цього, досліджуваний пігмент діоксиду титан у перетворюють на пасту в алкідній фарбі на автоматичній машині для формування суміші і визначають значення відбивної здатності зметеної сухої фарби із застосуванням колориметру Hunterlab. Порівняльний приклад 1: нелегований (додаток випалювання: 0,22% за масою К2О) Водний розчин додатку випалювання КОН, з розрахунку 0,22% за масою К2О (відносно ТіО2), додають до водної суспензії оксигідрату титану з ядрами рутилізації при постійному перемішуванні. Після висушування гідрату його випалюють приблизно протягом 2 годин при температурі приблизно 880°С. Після охолодження продукт перемелюють в розчиномішалці (Pulverisette) (10г, 10хв.). Одержаний у результаті нелегований алюмінієм продукт являв собою пігмент рутилу з гарними оптичними властивостями (такими як відносна 8 розсіювальна здатність, сірий тон, яскравість та білий тон). Пігмент не виявляв високої світлостійкості. Порівняльний приклад 2: легований (додатки випалювання: 0,22% за масою К2О / 0,6% за масою АІ2О 3) Процедура аналогічна, описаній для Порівняльного прикладу 1, але окрім додатку випалювання К2О, до суспензії також додають водний розчин додатку випалювання АІ2(SO 4)3, з розрахунку 0,6% за масою АL2О3 (відносно ТіО2). Температура випалу становить приблизно 1,005°С. Вміст анатазу в одержаному продукті становив приблизно 1,1%. Одержаний у результаті легований алюмінієм пігмент виявляв високу стійкість, але, у порівнянні з Порівняльним прикладом 1, мав різко зниженні оптичні властивості (відносна розсіювальна здатність, сірий тон, яскравість, білий тон). Приклад 1: легований (додатки випалювання: 0,22% за масою Li2O / 0,6% за масою АL2О3) Процедура аналогічна, описаній для Порівняльного прикладу 2, але розчин додатку випалювання КОН заміняють розчином додатку випалювання LiOH, з розрахунку 0,22% за масою Li2О. Температура випалу була знижена додатком випалювання Li2O, і була в межах 885°С. Вміст анатазу в одержаному продукті становить приблизно 1,3%. Одержаний у результаті продукт виявляє високу світлостійкість, а оптичні властивості (відносна розсіювальна здатність, сірий тон, яскравість, білий тон) значно поліпшені порівняно з Порівняльним прикладом 2 (порівняльний пігмент). Приклад 2: легований (додатки випалювання: 0,22% за масою Li2О / 0,6% за масою Аl2О3) Процедура аналогічна, описаній для Прикладу 1, але температуру випалу встановлюють в межах 877°С. Вміст анатазу в одержаному продукті становить приблизно 2%. Одержаний у результаті продукт виявляє високу світлостійкість, і має поліпшені оптичні властивості порівняно з Порівняльними прикладами 1 та 2. Приклад 3: легований (додатки випалювання: 0,22% за масою Li2О / 0,5% за масою Аl2О3) Процедура аналогічна, описаній для Прикладу 1, але кількість додатку Аl2Оз знижують з 0,6% за масою до 0,5% за масою. Температур у випалу встановлюють в межах 880°С. Вміст анатазу в одержаному продукті становить приблизно 1,4%. Одержаний у результаті продукт виявляє високу світлостійкість, і має поліпшені оптичні властивості порівняно з Прикладом 1. Приклад 4: легований (додатки випалювання: 0,29% за масою Li2O / 0,4% за масою Аl2О3) Процедура аналогічна, описаній для Прикладу 3, але розрахована кількість додатків випалювання становить 0,29% за масою Li2O і 0,4% за масою Аl2Оз. Температуру випалу встановлюють в межах 874°С. Вміст анатазу в одержаному продукті становить приблизно 1,2%. Одержаний у результаті продукт виявляє високу світлостійкість, і має поліпшені оптичні властивості порівняно з Прикладом 3. 9 79934 10 Таблиця Результати випробувань на стійкість та оптичних властивостей Порівняльних прикладів 1 і 2, а також Прикладів 1-4 Приклади Порівняльний приклад 1 Порівняльний приклад 2 Приклад 1 Приклад 2 Приклад 3 Приклад 4 Концентрація Відносна додатку виДодатки Додають Температура Анатаз розсіюпалювання у випалюяк випалу вальна відношенні [%] здатність вання сполуку [°С] ТіО2 МАВ HTS [% за масою] К2О КОН К2О КОН Аl2О 3 Al2(SO 4), Li2O LiOH Аl2О 3 Al2(SO 4), Li2O LiOH Аl2О 3 Al2(SO 4), Li2O LiOH Аl2О 3 Al2(SO 4)3 Li2O LiOH Аl2О 3 Al2(SO 4)3 Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін Сірий Яскра Білий Світлотон вість тон стійкість МАВ DFCL* DFCb* PbG3 HSC 0,22 880 0,9 91,4 5,3 96,4 2,4 3,1 0,22 0,60 1,005 1,1 72 2,8 96,1 2,6 11,6 0,22 0,60 885 1,3 83,3 3,9 96,4 2,4 9,5 0,22 0,60 877 2,0 86,9 4,4 96,6 2,2 7,2 0,22 0,50 880 1,4 83,9 4,1 96,4 2,5 6,3 0,29 0,40 874 1,2 86,1 4,2 96,4 2,5 6,6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601