Спосіб селективної деконтамінації кишечнику

Реферат: Спосіб селективної деконтамінації кишечнику, в якому в просвіт кишечнику вводять мікроколоїдну суспензію хітозану, насичену ципрофлоксацином, два рази на добу. UA 80401 U (12) UA 80401 U UA 80401 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме клінічної хірургії, і може бути використана для селективної деконтамінації слизової оболонки кишечнику від патогенних мікроорганізмів. У хірургічних пацієнтів із порушеним системним кровообігом розвивається недостатність кишечнику, що супроводжується втратою моторної, секреторної та бар'єрної функції, що зумовлено колонізацією та проліферацією патогенної мікрофлори в ньому [1]. Через функціонально неповноцінну кишкову стінку суттєво полегшується транслокація патогенних мікроорганізмів у внутрішні органи, що лежить в основі виникнення гнійно-септичних ускладнень та розвитку сепсису. Ефективним методом зменшення рівня бактеріальної транслокації кишкової мікрофлори та, відповідно, розвитку гнійно-септичних ускладнень є застосування селективної деконтамінації кишечнику - введення в просвіт кишечнику антибактеріальних засобів, які знищують патогенні мікроорганізми та мінімально впливають на нормальну (автохтонну) кишкову мікрофлору [2]. Найближчим аналогом є спосіб селективної деконтамінації кишечнику шляхом повторного ентерального введення ципрофлоксцину в дозі 3 мг/кг чотири рази на добу [3]. Застосування даного способу дозволило селективно зменшити вміст ентеробактерій у вмісті тонкої та товстої кишок та знизити частоту інфекційних ускладнень у хворих на гострий деструктивний панкреатит. Однак наведеному способу характерні наступні недоліки: - ципрофлоксацин добре всмоктується в кишечнику, тому для забезпечення його ефективної концентрації на слизовій поверхні кишечнику його необхідно вводити чотири рази на добу в досить високій дозі; - часте введення ципрофлоксацину в дозі понад 2 мг/кг створює високу внутрішньопросвітну концентрацію препарату, що порушує стан мікрофлори порожнини кишечнику та сприяє розвитку дисбактеріозу [4]. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб селективної деконтамінації кишечнику, який би забезпечував підтримання ефективної концентрації ципрофлоксацину на слизовій оболонці кишечнику з використанням менших доз та без частого введення препарату. З цією метою пропонується насищати ципрофлоксацином хітозан у вигляді мікроколоїдної суспензії. Хітозан є біоінертним полімером, що має катіонний заряд, за рахунок якого має мукоадгезивні властивості та здатний фіксуватися на слизовій оболонці кишечнику [5]. Завдяки полімерній структурі хітозан можна насищати лікарськими засобами та забезпечувати їх утримання в ньому шляхом створення мікроколоїдної суспензії. Завдяки повільному виділенню ципрофлоксацину з мікросуспензії хітозану забезпечується більш рівномірне підтримання його концентрації на слизовій оболонці кишечнику. Спосіб виконується наступним чином. Готують мікроколоїдну суспензію хітозану, що насичена ципрофлоксацином. Приготовлену мікроколоїдну суспензію вводять в кишечник шляхом орального прийому або через зонд два рази на добу з розрахунку 1,5 мг/кг ципрофлоксацину. Спосіб ґрунтується на проведених експериментальних дослідженнях на 44 щурах. У 1-й групі тваринам 2 рази на добу внутрішньопросвітно вводили мікроколоїдну суспензію хітозану, що був попередньо навантажений ципрофлоксацином, у дозі 1,5 мг/кг ципрофлоксацину, у 2-й групі - 2 рази на добу ципрофлоксацин у дозі 1,5 мг/кг, у 3-й групі - 4 рази на добу ципрофлоксацин у дозі 3 мг/кг, у контрольних тварин - фізіологічний розчин. Через добу після початку лікування моделювали ішемічно-реперфузійне пошкодження тонкої кишки шляхом перитискання верхньої мезентеріальної артерії на 60 хв. із наступним відновленням кровотоку. Після відновлення мезентеріального кровообігу вводили ентерально 3 мл суміші культур штамів + ентеробактерій (Е. coli HLY , P. mirabilis, K. pneumonia). У контрольних тварин патогенні ентеробактерії колонізували слизову оболонку тонкої кишки через 6 год., у щурів 2-ї групи - через 12 год., а в 1-й та 3-й групі спостерігалася антибактеріальна резистентність щодо зазначених мікроорганізмів протягом всього періоду спостереження (таблиця). 1 UA 80401 U Таблиця Популяційний рівень патогенних ентеробактерій слизової оболонки тонкої кишки, М+m Групи тварин 6 год. 2,8±0,23 Контрольні тварини, n=10 1 група (мікроколоїдна суспензія хітозану з ципрофлоксацином 1,5 мг/кг всередину через 12 год.), n=12 2 група (ципрофлоксацин 1,5 мг/кг всередину через 12 год.), n=12 3 група (ципрофлоксацин 3 мг/кг всередину через 12 год.), n=12 Примітки 5 10 15 20 25 30 35 Тривалість спостереження 12 год. 24 год. 48 год. 5,8±0,43 6,2±0,34 5,9±0,54 # # 0* 0** 0* 0* 0* 3,1±0,32 2,6±0,16 2,4±0,21 0* 0* # # 0* # 0* * - р