Спосіб ранньої діагностики нефропатії у хворих цукровим діабетом

Реферат: Спосіб ранньої діагностики нефропатії у хворих цукровим діабетом передбачає визначення змін секреторно-екскреторної функції нирок, зокрема часу досягнення максимальної активності над зоною нирок (Тмакс), та періоду напіввиведення введеного радіофармпрепарату (Т 1/2). Додатково вимірюють показники внутрішньониркової гемодинаміки. UA 80990 U (54) СПОСІБ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ НЕФРОПАТІЇ У ХВОРИХ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ UA 80990 U UA 80990 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до ендокринології, і може бути використана для діагностики доклінічних стадій діабетичної нефропатії у хворих цукровим діабетом. Відомий спосіб діагностики доклінічної стадії діабетичної нефропатії (ДН) шляхом визначення змісту альбуміну в добовій сечі [Дедов И.И., Шестаков М.В. Диабетическая нефропатия. - М.: "Универсум Паблишинг", 2000. - С. 114-116.]. Спосіб полягає у визначенні альбуміну в добовій сечі у хворих цукровим діабетом. Сечу досліджують не менше 3 разів впродовж місяця. Мікроальбумінурію діагностують при екскреції альбуміну з сечею вище 30 мг на добу. Відомий спосіб має наступні недоліки: Для набуття реальних значень добової альбумінурії дослідження вимагає динамічного контролю цього показника з періодичністю не менше 3 разів впродовж місяця. Такий спосіб не враховує істотну роль стану ниркового кровотоку в патогенезі діабетичної нефропатії. Екскреція альбуміну з сечею може збільшуватися після фізичних навантажень при інфекції сечовивідних шляхів, застійній серцевій недостатності, на тлі лихоманки і прийому високобілкової дієти і сечогінних препаратів в день збору сечі. При патологічних процесах в нирках на ранніх стадіях хвороби нирок, незважаючи на структурні порушення нефронів, фонові показники клубочкової фільтрації в звичайних фізіологічних умовах, що побічно відбивають нирковий кровотік, мають нормальні значення. З метою виявлення резерву клубочкової фільтрації рекомендують використати спосіб навантаження з гострим одноразовим навантаженням м'ясним білком [Кутырина И.М. Функции почки, методы оценки, клиническое значение у книзі: Нефрология: пособие для врачей под ред. Е.М. Шилова, М., 2007. - С. 56-69]. Якщо показник резерву клубочкової фільтрації - ПФР менше 10 % то вважають, що понижена здатність нирок до збільшення швидкості клубочкової фільтрації. Якщо цей показник менше 5 % то вважають, що відсутній резерв фільтрації, має місце стан гіперфільтрації в нефроні, що відбиває зниження ниркового кровотоку [Зверев К.В., Кутырина И.М., Герасименко О.И. Клиническое значение почечного функционального резерва // Клиническая медицина.-1995. - Т. 53. - № 3. - С. 99-102]. Недоліком такого способу є недостатня інформативність способу, що не дає можливості визначити стадії діабетичної нефропатії. В той же час доплерографічний метод оцінки інтенсивності кровотоку у хворих з нефропатіями привертає увагу клініцистів внаслідок високої інформативності [Peterson L.J., et al., 1995; Platt J.F., 1997; Bertolotto M. et al., 2000]. В оцінці розвитку нефропатій застосовують резистивний індекс (RI). Відзначається підвищення RI по мірі прогресування діабетичної нефропатії [Кунцевич Г.И. з соав., 1995; Ishumuro E. et al., 1997; Matsumoto N., et al., 2000) і інших недіабетичних хронічних паренхіматозних захворювань нирок (Дворяковский И.В. з співавт., 1992; Харлап Г.В. з соав., 1996; Platt J.F. et al, 1997]. Проте резистивний індекс відбиває переважно чинник підвищення периферичного судинного опору, не будучи індикатором інтенсивності кровотоку і швидкості клубочкової фільтрації. Крім цього на індекс резистивності впливає міра податливості судинної стінки [Saunders Н.М. et al., 1998; Bude R.O et al., 1999] і артеріо-венозне шунтування крові, що у ряді випадків призводить до низьких значень RI у хворих з нирковою недостатністю [Лыков М.И., 1997; Ольхова Е.Б., 2000]. Також про наявність ураження нирок у хворих з цукровим діабетом судять за даними радіонуклідних методів дослідження функції нирок - зміна секреторно-екскреторної функції нирок (час досягнення максимальної активності над зоною нирок (Т макс), період напіввиведення введеного радіофармпрепарата (Т 1/2), даним динамічної реносцинтиографії - візуалізація нирок, їх топографія, розміри, форма і порушення клубочкового апарату нирок. [Радіонуклідна діагностика для практичних лікарів / під редакцією Ю.Б. Лишманова, В.И. Чернова. - Томськ, STT, 2004.-394 с.; Т.П. Сиваченко. Руководство по ядерной медицине - К.: Вища школа, 1991.525 с.]. Проте використання цих методів дослідження функції нирок не дозволяє діагностувати перші три стадії ДН [Mogensen C/E., Chrisstensen С.К., Vitinghus E. Th stages of diabetes renal disease with emphasis on the stage of incipient diabetic nephropathy // Diabeties.-1983. - Vol. 32 (Suppl. 2). - P. 64-78.], а саме ці стадії є зворотними при своєчасному початку лікування. Задачею корисної моделі є створення способу ранньої діагностики нефропатії у хворих цукровим діабетом, в якому за рахунок застосування нових дій по визначенню показників функції нирок та визначених емпіричним шляхом їх граничних значень забезпечується визначення ранніх стадій діабетичної нефропатії. Поставлена задача вирішується тим, що передбачає визначення змін секреторноекскреторної функції нирок, зокрема часу досягнення максимальної активності над зоною нирок 1 UA 80990 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (Тмакс), та періоду напіввиведення введеного радіофармпрепарату (Т 1/2), згідно з корисною моделлю, додатково вимірюють показники внутрішньониркової гемодинаміки, а саме термін артеріального припливу - ТАП, і час венозного відтоку - ТВО) і зіставляли показники секреторноекскреторної функції з показниками внутрішньониркової гемодинаміки, та у випадку, якщо показники секреторно-екскреторної функції нирок знаходилися в межах норми, а час артеріального припливу знаходився у межах 10 с - 18 с і час венозного відтоку знаходився у межах 7,5 с - 17 с діагностували у хворих з цукровим діабетом ранню стадію діабетичної нефропатії (І - II), та у випадку, якщо показники секреторно-екскреторної функції нирок, зокрема час досягнення максимальної активності над зоною нирок Т макс більше 5 хв., та період напіввиведення введеного радіофармпрепарату Т 1/2 більше 10 хв., та термін артеріального припливу більше 18 с, і час венозного відтоку більше 16 с діагностували у хворих з цукровим діабетом більш високу стадію діабетичної нефропатії (III). Застосування у способі нових дій по визначенню показників функції нирок та визначених емпіричним шляхом їх граничних значень забезпечує визначення ранніх стадій діабетичної нефропатії у хворих цукровим діабетом. Спосіб ілюструється прикладами його застосування на хворих з цукровим діабетом і практично здорових добровольцях. Усім обстеженим проведена динамічна реносцинтиографія з 99m Тс-ДПТА на гамма-камері ГКС-301Т "Тамара" (Оріон, Україна). Визначали показники секреторно-екскреторної функції нирок, час артеріального припливу і венозного відтоку. Приклади: 1. Д.Т.К., 36 р. (практично здоровий доброволець). Проведена динамічна реносцинтиографія з 99m Тс-ДПТА (індикаторна доза 350 МБк, еквівалентна доза 1,75 м3в). Результати: Тмакс - 2,5 хв., Т½ - 9 хв., ТАП - 8,1 с., ТВО - 6,2 с. Висновок - Показники секреторно-екскреторної функції і час артеріального припливу і венозного відтоку в межах норми. 2. П.С.В., 45 p., (практично здоровий доброволець). Проведена динамічна реносцинтиографія з 99m Тс-ДПТА (індикаторна доза 350 МБк, еквівалентна доза 1,75 м3в). Результати: Тмакс -3,0 хв, Т½ - 9 хв., ТАП - 11 с., ТВО - 8 с. Висновок - Показники секреторно-екскреторної функції і час артеріального припливу і венозного відтоку в межах норми. 3. Т.А.П., 54 р. Діагноз - сахарний діабет 2-го типу, середньої тяжкості, стан компенсації. Проведена динамічна реносцинтиографія с 99m Тс-ДПТА (індикаторна доза 350 МБк, еквівалентна доза 1,75 м3в). Результати: Тмакс - 3 хв., Т½ - 8,7 хв., ТАП - 12 с., ТВО - 13 с. Висновок - Показники секреторно-екскреторної функції нирок в нормі. Помірне збільшення часу артеріального припливу і венозного відтоку. Діабетична нефропатія II стадії. 4. Т.К.П., 43 р. Діагноз - сахарний діабет 2-го типу, середньої тяжкості, стан компенсації Проведена динамічна реносцинтиографія з 99m Тс-ДПТА (індикаторна доза 275 МБк, еквівалентна доза 1,37 м3в). Результати: Тмакс - 3,5 хв., Т½ - 8,5 хв. ТАП - 12,0 с., ТВО - 13 с. Висновок - Покажчики секреторно-екскреторної функції нирок в межах норми. Помірне збільшення часу артеріального припливу і венозного відтоку. Діабетична нефропатія II стадії. 5. М.М.Г, 50 р. Діагноз - сахарний діабет 2-го типу, тяжка форма стан субкомпенсації. Проведена динамічна реносцинтиографія з 99m Тс-ДПТА (індикаторна доза - 280 МБк, еквівалентна доза 1,4 м3в). Результати: Тмакс - 6,8 хв., Т½ - 25 хв., ТАП - 20 с., ТВО - 18 с. Висновок - Збільшення показників секреторно-екскреторної функції нирок. Збільшення часу артеріального припливу і венозного відтоку. Діабетична нефропатія III стадії. 6. У.В.И., 57 р. Діагноз - сахарний діабет 2-го типу, середньої тяжкості, стан субкомпенсації. Проведена динамічна реносцинтиографія з 99m Тс-ДПТА (індикаторна доза 300 МБк, еквівалентна доза - 1,5 м3в). 2 UA 80990 U Результати: Тмакс - 6,0 хв., Т½ - 24 хв., ТАП - 16 с., ТВО - 18 с. Висновок - Збільшення показників секреторно-екскреторної функції нирок. Збільшення часу артеріального припливу і венозного відтоку. 5 10 15 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб ранньої діагностики нефропатії у хворих цукровим діабетом, що передбачає визначення змін секреторно-екскреторної функції нирок, зокрема часу досягнення максимальної активності над зоною нирок (Тмакс), та періоду напіввиведення введеного радіофармпрепарату (Т 1/2), який відрізняється тим, що додатково вимірюють показники внутрішньониркової гемодинаміки, а саме термін артеріального припливу - ТАП і час венозного відтоку - ТВВ, і зіставляють показники секреторно-экскреторной функції з показниками внутрішньониркової гемодинаміки, та у випадку, якщо показники секреторної-екскреторної функції нирок знаходяться в межах норми, а час артеріального припливу знаходився у межах 10 с - 18 с і час венозного відтоку знаходиться у межах 7,5 с - 17 с діагностують у хворих з цукровим діабетом ранню стадію діабетичної нефропатії (І-II), а у випадку, якщо показники секреторної-екскреторної функції нирок, зокрема час досягнення максимальної активності над зоною нирок Т макс більше 5 хв., та період напіввиведення введеного радіофармпрепарату Т 1/2 більше 10 хв., та термін артеріального припливу більше 18 с, і термін венозного відтоку більше 16 с діагностують у хворих з цукровим діабетом високу стадію діабетичної нефропатії (III). Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3