Спосіб оцінки ефективності відновлювального лікування хворих, які перенесли інфаркт міокарда

Реферат: Спосіб оцінки ефективності відновлювального лікування хворих, які перенесли інфаркт міокарда включає визначення після відновлювального лікування індексу скоротливої функції та проведення проби з фізичним навантаженням. Додатково визначають індекс міокардіального резерву, показник порогового навантаження на тредмілі або на велоергометрі. При цьому вказані виміри додатково проводять в гострому періоді інфаркту міокарда і повторно в кінці відновлювального лікування. UA 80991 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДА UA 80991 U UA 80991 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до кардіології, і призначена для визначення оцінки ефективності відновлювального лікування хворих, які перенесли інфаркт міокарда. Основним методом оцінки ефективності лікування хворих, що перенесли інфаркт міокарда і що пройшли відновлювальне лікування, є оцінка результатів проведення проб з фізичним навантаженням (достатній рівень толерантності до фізичного навантаження) і клінічний стан хворого. Проте, результати проби з фізичним навантаженням (велоергометрія, тредміл) відображають в основному коронарний резерв і не несуть інформації про функціональний стан серця. Відомий спосіб визначення рівня відновлення функціонального стану серця після перенесеного інфаркту міокарда, що полягає в проведенні проби з фізичним навантаженням на тредмілі або на велоергометрі через три місяці від початку захворювання з додатковим аналізом реакції серця на навантаження шляхом зіставлення частоти серцевих скорочень (ЧСС) в гострий і повільний періоди відновлення початкового рівня ЧСС (P.Nicols, J.J. Jonson, J.J. Goldbanger Prognostic value of late heart rate recovery after tredmill exercise // Amer.J.Cardiology. - 2012. - Vol. 10. - P. 45-49; E.H. Амосова, Ян Ской, А.Б. Безродный, И.В. Прудкий, Е.В. Андреев, Ю.В. Руденко, О.М. Герула Сравнительная оценка контроля частоты сердечных сокращений сердца с помощью комбинации ивабрадина и метапролола и монотерапии метапрололом на вариабельность ритма сердца и его систолическую функцию у больных, перенесших инфаркт миокарда с зубцом Q с фракцией выброса менее 45 %// Укр. Кардиол. Журнал. - 2012. - № 4. - С. 23-30]. Метод об'єктивно відображає коронарний резерв у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, і певною мірою характеризує реакцію серця на навантаження, але інформація про функціональний стан серця недостатня, оскільки ЧСС є інтегральним показником взаємозв'язку нейро-гуморальної регуляції функції серця і його стану. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб оцінки ефективності відновлювального лікування хворих, які перенесли інфаркт міокарда [UA52134, МПК А61В 8/00, дата публікації 10.08.2010], за яким до початку та після відновлювального лікування досліджують індекс скоротливої функції (ІСФ) за формулою: ІСФ = УО / КСО, де УО - ударний об'єм лівого шлуночка; КСО - кінцево-систолічній об'єм, а після відновлювального лікування додатково досліджують показник дистанції швидкісної ходьби за 6 хвилин, та у випадку, коли після відновлювального лікування кінцево-систолічний об'єм лівого шлуночка зменшується більш ніж на 20 %, та індекс скоротливої функції збільшується не менше ніж на 30 %, а показник дистанції швидкісної ходьби за 6 хвилин знаходиться у межах 500-800 метрів, вважають відновлювальне лікування хворих, які перенесли інфаркт міокарда ефективним. Спосіб дозволяє адекватно оцінити зміни скорочувальної функції міокарда під впливом проведеного лікування і певною мірою толерантність до фізичного навантаження. Недоліком способу є відсутність інформації про зміну міокардіального і коронарного резервів у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, під впливом проведеного лікування. Задачею корисної моделі є створення способу оцінки ефективності відновлювального лікування хворих, які перенесли інфаркт міокарда, в якому за рахунок проведення додаткових досліджень показників стану хворого, визначення нових показників стану хворого, застосування нових дій по визначенню показників та визначених емпіричним шляхом їх граничних значень забезпечується диференційне визначення стану хворого під впливом проведеного лікування. Поставлена задача тим, що включає визначення після відновлювального лікування індексу скоротливої функції (ІСФ) за формулою: ІСФ = УО / КСО, де УО - ударний об'єм лівого шлуночка; КСО - кінцево-систолічній об'єм, та проведення проби з фізичним навантаженням, згідно з корисною моделлю, додатково визначають індекс міокардіального резерву за формулою: ІМР=КСО/КДО, показник порогового навантаження на тредмілі або на велоергометрі, причому вказані виміри додатково проводять в гострому періоді інфаркту міокарда і повторно в кінці відновлювального лікування; та у випадку, коли показник порогового навантаження збільшується не менше, ніж на 25 Вт і він перевищує 75 Вт, а фракція викиду (ФВ), дорівнює або більше 50 %, індекс скоротливої функції (ІСФ) збільшується не менше, ніж на 25 %, та індекс міокардіального резерву (IMP) зменшується не менше, ніж на 15 % роблять висновок, що лікування ефективне; та у випадку, коли показник порогового навантаження не збільшується і він складає не менше 50 Вт, а фракція викиду (ФВ), дорівнює або більше 45 %, індекс скоротливої функції (ІСФ) збільшується не менше, ніж на 20 %, та індекс міокардіального резерву (IMP) не змінюється або зменшується не менше, ніж на 10 % роблять висновок, що лікування задовільне; а у випадку коли показник порогового навантаження не перевищує 25 Вт, а фракція викиду (ФВ), менше 45 %, індекс скоротливої функції (ІСФ) зменшується в межах 10 1 UA 80991 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 25 %, та індекс міокардіального резерву (IMP) не змінюється або зменшується не менше, ніж на 10 % роблять висновок, що лікування неефективне. Застосування у способі нових дій по визначенню показників та визначених емпіричним шляхом їх граничних значень забезпечує диференційне визначення стану хворого, який переніс інфаркт міокарда під впливом проведеного лікування. Спосіб ілюструється прикладами його застосування. Для здійснення способу в наведених прикладах у хворих, які перенесли інфаркт міокарда, методом ехокардіографії із застосуванням ехокардіографу Medison 9900 визначали величини функціональних об'ємів лівого шлуночка: фракції викиду (ФВ), кінцево-діастолічного об'єму лівого шлуночку серця (КДО), кінцевосистолічного об'єму (КСО), ударного об'єму (УО), індексу скоротливої функції (ІСФ), індексу міокардіального резерву (IMP) та показник порогового навантаження на тредмілі або на велоергометрі. ПРИКЛАДИ: 1. Хворий С.В.П., 45 років з Q-інфарктом міокарда. Результати дослідження в гострий період інфаркту міокарда при виписці із стаціонару: Порогове навантаження при велоергометрії - 75 Вт, ФВ - 48 %, ІСФ - 1,1; ІМР - 048. Результати дослідження через три місяці лікування: Порогове навантаження при велоергометрії (ВЕМ) -100 Вт, ФВ - 54 %, ІСФ - 1,96 %, IMP 0,33. Висновок - Приріст потужності при велоергометрії на 25 Вт, ФВ перевищує 50 %, приріс величини ІСФ на 70 %, і зменшення IMP на 31 % дозволяють оцінити лікування як ефективне. 2. Хворий Т.Д.К., 56 років, Q-інфаркт міокарда. Результати дослідження в гострий період інфаркту міокарда при виписці із стаціонару: Порогове навантаження при велоергометрії - 75 Вт, ФВ - 46 %, ІСФ - 0,82, IMP - 0,55. Результати дослідження через три місяці лікування Порогове навантаження при велоергометрії - 100 Вт, ФВ - 55 %, ІСФ - 1.32, IMP - 0,42. Висновок - Приріст порогової потужності навантаження на 25 Вт, ФВ перевищує 50 %, збільшення ІСФ на 61 %, зменшення IMP на 25 % дозволяють оцінити лікування як ефективне. 3. Хворий Ф.А.В., 58 років, Q-інфаркт міокарда. Результати дослідження в гострий період інфаркту міокарда при виписці із стаціонару: Порогове навантаження при велоергометрії - 50 Вт, ФВ - 45 %, ІСФ - 1.33, IMP - 0,46. Результати дослідження через три місяці лікування Порогове навантаження при велоергометрії - 100 Вт, ФВ - 52 %, ІСФ - 1,73, IMP - 0,36. Висновок - Приріст порогового навантаження при ВЕМ на 50 Вт, збільшення ІСФ на 30 %, зменшення IMP на 22 % дозволяють оцінити лікування як ефективне. 4. Хворий О.Р.Д., 60 років, Q-інфаркт міокарда. Результати дослідження в гострому періоді інфаркту міокарда при виписці із стаціонару: Порогове навантаження при велоергометрії - 50 Вт, ФВ - 46 %, ІСФ - 1,21. IMP - 0,43. Результати дослідження через три місяці лікування ВЭМ - 50 Вт, ФВ - 46 %, ІСФ - 1,42, ІМР - 0,41 Висновок - відсутність приросту толерантності до навантаження, але порогова потужність при ВЕМ складає 50 Вт, в поєднанні із з величиною ФВ, яка перевищує 45 %, зі збільшенням ІСФ, але менш, ніж на 20 %, і незміненим IMP дозволяє оцінити лікування як задовільне. 5. Хворий Н.П.С., 57 років, Q-інфаркт міокарда. Результати дослідження в гострому періоді інфаркту міокарда при виписці із стаціонару: Порогове навантаження при велоергометрії - 75 Вт, ФВ - 48 %, ІСФ - 1,02, IMP - 0,57 Результати дослідження через три місяці лікування Порогове навантаження при велоергометрії - 75 Вт, ФВ - 48 %, ІСФ - 1,18, IMP - 0,49. Висновок - Відсутність приросту порогового навантаження при ВЕМ, потужність складає 75 Вт в поєднанні зі збільшенням ІСФ менш, чим на 20 %, але величина його перевищувала 1,0, і практично незмінною величиною ФВ, яка перевищує 45 %, що дозволяє визнати лікування задовільним. 6. Хворий В.П.Р., 63 роки. Q-інфаркт міокарда. Результати дослідження в гострий період інфаркту міокарду при виписці із стаціонару: Порогове навантаження при велоергометрії - 75 Вт, ФВ - 43 %, ІСФ - 1,42, IMP - 0,41. Результати дослідження через три місяці лікування Порогове навантаження при велоергометрії - 50 Вт, ФВ - 41 %, ІСФ - 1,05, IMP - 0,51. Висновок - Зменшення величини порогового навантаження при ВЕМ, величина ФВ менше 45 %, зменшення ІСФ (на 26 %), збільшення IMP (на 24 %) свідчать про неефективне лікування. 7. Хворий С.П.В., 6 років, Q-інфаркт міокарда. 2 UA 80991 U 5 Результати дослідження в гострому періоді інфаркту міокарду при виписці із стаціонару: Порогове навантаження при велоергометрії - 50 Вт, ФВ - 42 %, ІСФ - 1,22, IMP - 0,55. Результати дослідження через три місяці лікування Порогове навантаження при велоергометрії - 25 Вт, ФВ - 38 %, ІСФ - 1,08, IMP - 0,56. Висновок - зниження потужності порогового навантаження при ВЕМ, величина ФВ менше 45 %, деяке зменшення ІСФ (на 9,8 %), збільшення IMP (на 19 %) - лікування неефективне. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 25 Спосіб оцінки ефективності відновлювального лікування хворих, які перенесли інфаркт міокарда, який включає визначення після відновлювального лікування індексу скоротливої функції (ІСФ) за формулою: ІСФ=УО/КСО, де УО - ударний об'єм лівого шлуночка; КСО кінцево-систолічній об'єм, та проведення проби з фізичним навантаженням, який відрізняється тим, що додатково визначають індекс міокардіального резерву за формулою: ІМР=КСО/КДО (кінцево-діастолічний об'єм), показник порогового навантаження на тредмілі або на велоергометрі, причому вказані виміри додатково проводять в гострому періоді інфаркту міокарда і повторно в кінці відновлювального лікування; та у випадку, коли показник порогового навантаження збільшується не менше ніж на 25 Вт і він перевищує 75 Вт, а фракція викиду (ФВ) дорівнює або більше 50 %, індекс скоротливої функції (ІСФ) збільшується не менше ніж на 25 % та індекс міокардіального резерву (IMP) зменшується не менше ніж на 15 %, роблять висновок, що лікування ефективне; та у випадку, коли показник порогового навантаження не збільшується і він складає не менше 50 Вт, а фракція викиду (ФВ) дорівнює або більше 45 %, індекс скоротливої функції (ІСФ) збільшується не менше ніж на 20 % та індекс міокардіального резерву (IMP) не змінюється або зменшується не менше ніж на 10 %, роблять висновок, що лікування задовільне; а у випадку, коли показник порогового навантаження не перевищує 25 Вт, а фракція викиду (ФВ) менше 45 %, індекс скоротливої функції (ІСФ) зменшується в межах 10-25 % та індекс міокардіального резерву (IMP) не змінюється або зменшується не менше ніж на 10 %, роблять висновок, що лікування неефективне. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3