Спосіб лікування пацієнток із синдромом полікістозних яєчників та супутнім трубно-перитонеальним безпліддям

Реферат: UA 81110 U UA 81110 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме до акушерства та гінекології, і може бути використана для лікування пацієнток із синдромом полікістозних яєчників. У жінок з ендокринним безпліддям синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) зустрічається у 50-75 % пацієнток та становить 11-16 % всіх гінекологічних захворювань (Грищенко В.І. Синдром полікістозних яєчників / Грищенко В.І., Козуб М.І., Лоскутов В.М., Романова О.О. // Доброякісні пухлини та пухлиноподібні утворення яєчників. Розд.4. Синдром полікістозних яєчників: навч. Посіб. Для лікарів-інтернів і слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти / за ред.: M.I. Козуба, B.I. Грищенка. - X.: Оберіг, 2009. - П. 4. - С. 221-285). У 65-75 % жінок, що страждають на СПКЯ відмічається безпліддя (Квашенко В.П., Сапожак И.Н. / Особенности клинической характеристики женщин, страдающих бесплодием на фоне СПКЯ // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: "Інтермед", 2008. - С. 412415). У 82 % випадків має місце сполучене безпліддя (Кравчук Т.А., Наумова В.Я., Виноходова Е.М. и соавт. Достижения эндоскопической хирургии в диагностике и терапии женского бесплодия // Новые технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. - М, 2010. - С. 200). Трубно-перитонеальне безпліддя виявляється у 30-32,7 % пацієнток із СПКЯ (Радзинский В.Е., Духин А.О., Алеев И.А. Неудачи репродуктивной хирургии: новый взгляд на старую проблему // Технологии XXI века в гинекологии. - М., 2008. - С. 173-174; Яремчук Т.П., Марченко Є. Н., Верніковський І.В. Клінічні особливості випадків лапароскопічних операцій з приводу неплідності ендокринного ґенезу // Збірник наукових праць Асоціації акушерівгінекологів України. - К.: "Інтермед", 2008. - С. 6-8). Зміни склеротичного характеру у маткових трубах відмічаються у 50 % пацієнток і трубно-перитонеальним безпліддям та у 15 % жінок і СПКЯ (Дубчак Е.А., Милевский А.В., Задорожная Т.Д. Отдаленные последствия реконструктивно-пластических операций у женщин с бесплодием // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. - М., 2007. - С. 296-297). Наявність у пацієнток із СПКЯ супутнього трубно-перитонеального безпліддя та неефективність консервативної терапії на протязі 12 місяців являється показанням для проведення лапароскопічного лікування або направлення пацієнток на ЕКЗ (Мишиев Н.Н, Назаренко Т.А, Дуринян Е.В, Абубакиров А.А. Оптимизация лечения бесплодия у больных с синдромом поликистозных яичников //Врач.-2008. - №5. - С. 71-75). Ефективність лапароскопічного лікування СПКЯ без супутньої патології із застосуванням променевої аргонової коагуляції або біполярного дрилінгу із застосуванням генератора ЕК300М1 становить 56-58,8 % (Грищенко В.І. Синдром полікістозних яєчників / Грищенко В.І., Козуб М.І., Лоскутов В.М., Романова О.О. //Доброякісні пухлини та пухлиноподібні утворення яєчників. Розд.4. Синдром полікістозних яєчників: навч. Посіб. Для лікарів-інтернів і слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти /за ред.: M.I. Козуба, B.I. Грищенка. - Х.: Оберіг, 2009. - П. 4. - С. 221-285; Ганжий И.Ю. Новые технологи в хирургическом лечении доброкачественных опухолей яичников при синдроме поликистозных яичников с использованием генератора биологической сварки тканей // Харківська хірургічна школа 2011. №3(48). - С. 118-120). При цьому спайковий процес різного ступеня виразності виникає у 36,6 % - 50 % пацієнток із СПКЯ, що не мали спайкового процесу до оперативного лікування та у 80,3 % пацієнток, котрі мали спайковий процес довкола яєчників до втручання та в процесі лапароскопічного втручання проводився адгезіолізис (Кулаков В.И. и соавт., Частота рецидивирования послеоперационных спаек /Кулаков В.И., Адамян Л.В., Мынбаев О.А. //Послеоперационые спайки. Глава 9. Образование спаек после реконструктивных операций на яичниках. - М.: "Медицина", 1998 - п. 9.1. - С. 238-251). Наявність у пацієнток із СПКЯ супутнього спайкового процесу та патології маткових труб признижує ефективність відновлення репродуктивної функції у післяопераційному період до 19,5 % навіть із використанням загальноприйнятих методів інтраопераційної профілактики спайкового процесу (Козуб М.І. Лапароскопические методики в комплексе лечения больных с поликистозом яичников - при синдроме Штейна-Левенталя и при преобладании надпочечникового компонента: Автореф. дисс. д. мед. н. / ХГМУ. - Х., 1999.-34 с.). Крім цього у 9,6 % пацієнток після хірургічного лікування відбувається виражена редукція фолікулярного резерву, а у 30,8 % пацієнток у післяопераційному періоді виникають симптоми ослаблення андрогенсекретуючої функції яєчників. Виявлення у хворих у післяопераційному періоді рівня тестостерону менше 1 нмоль/л та інгібіну менше 40 пг/мл асоціюється із 3-5 кратним зростанням ризику безпліддя у післяопераційний період (Краснопольский В.И., Горский С.Л., Кабанова Д.И. Состояние фолликулярного резерва и андрогенсекретирующей функции яичников после хирургического лечения бесплодия при синдроме поликистозных яичников //Российский вестник акушера-гинеколога, 2009. - № 5. - С. 26-29; Сімрок В.В., Сімрок-Старчева 1 UA 81110 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Д.В., Бахтізін А.В., Міщенко М.В. Вплив різних методів оперативного втручання на оваріальний резерв яєчників // Таврический медико-биологический вестник.-2011. - Т. 14. - № 3, часть 1(55). С. 229-230). У зв'язку з цим у 50-70 % пацієнток із СПКЯ після хірургічного втручання на яєчниках безпліддя не виліковується, що потребує проведення екстракорпорального запліднення (Краснопольская К.В., Булычева Е.С., Горский С.Л. Характер изменений андрогенсекретирующей функции яичников после хирургического лечения синдрома поликистозных яичников и его влияние на эффективность последующего экстракорпорального лечения // Акушерство и гинекология.-2009. - № 1. - С. 49-52). У експериментальних дослідженнях встановлено, що радіохвильова енергія забезпечує достатньо ефективний гемостаз та її дія супроводжується мінімальним боковим коагуляційним некрозом тканин у порівнянні з діатермічною, лазерною та променевою аргоновою коагуляцією (Сахаутдинова И.В. Физические энергии при миомэктомии // Современные технологи в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. - М.: ПАНТОРИ, 2005. - С. 143-144). Таким чином, у наведених літературних джерелах викладені дані про ефективність існуючих методик лікування СПКЯ, ефективність яких не перевищує 56-58,8 %, а наявність супутнього трубно-перитонеального фактора безпліддя знижує ефективність лікування вищевказаних пацієнток до 19,5 %. Найбільш близьким за ефективністю є спосіб лікування пацієнток із СПКЯ та супутнім спайковим процесом із застосуванням променевої аргонової коагуляції та протиспайкового препарату "Intercoat" (Деклараційний патент на корисну модель № 70780 від 25.06. 2012, Бюл. № 12). Спосіб лікування синдрому полікістозних яєчників у пацієнток зі спайковим процесом здійснюють шляхом біполярної коагуляції та роз'єднання спайок, видалення 1/3 полікістозного яєчника з наступною променевою аргоновою коагуляцією тканин яєчника, після аргонової коагуляції проводять подальше промиванням поверхні яєчника та черевної порожнини фізіологічним розчином, його евакуацією відсмоктувачем, після чого на поверхню яєчника, в місця попередньої локалізації спайок вводять препарат Intercoat. Зазначений спосіб лікування пацієнток із СПКЯ та супутнім трубно-перитонеальним безпліддям не забезпечує вплив на стан маткових труб, які у більшості пацієнток змінені, що і обумовлює низьку ефективність лікування - 19,5 %. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування пацієнток із синдромом полікістозних яєчників та супутнім трубно-перитонеальним безпліддям, в якому за рахунок зміни енергії впливу на тканини яєчників та введення у комплекс післяопераційного лікування ультразвуку в імпульсному режимі, внутрішньоматкового електрофорезу ферментів та стимуляції скоротливої діяльності маткових труб, досягається можливість впливати на тканини яєчників найменш руйнівною хірургічною енергією та відновлювати стан ендосальпінкса маткових труб та їх скоротливу діяльність, що в сукупності забезпечує найбільш швидке відновлення репродуктивної функції у пацієнток із СПКЯ та супутнім трубно-перитонеальним безпліддям у післяопераційний період. Поставлена задача вирішується тим, що у спосіб лікування пацієнток із синдромом полікістозних яєчників та супутнім трубно-перитонеальним безпліддям, що включає лапароскопічну резекцію 1/3 обох яєчників ножицями з подальшою променевою аргоновою коагуляцією їх поверхні та подальшим накладанням на поверхню яєчника протиспайкового препарату "Intercoat", згідно з корисною моделлю, резекцію 1/3 яєчника виконують радіохвильовою енергією потужністю 60 Вт у режимі "різання" голчатим електродом з подальшою коагуляцією судин, що кровоточать, радіохвильовою енергією оливоподібним електродом потужністю 60 Вт у режимі "коагуляція", з першої доби післяопераційного періоду протягом 9 діб хворі одержують препарат "біострепта" per rectum, з першої доби хворі 2 одержують ультразвук в імпульсному режимі силою 0,5 Вт/см на нижню ділянку передньої черевної стінки - 10 процедур, по закінченні 1-ї менструації після втручання хворі одержують ультразвук у поєднанні з внутрішньоматковим електрофорезом трипсину за дерматопарамібною методикою та стимуляцію маткових труб, протягом 2-х місяців з 1-ї доби менструації у післяопераційний період пацієнтки одержують комбіновані оральні контрацептиви з антиандрогенним ефектом. Завдяки впливу радіохвильової енергії під час резекції 1/3 яєчників кровотеча із судин яєчника мінімальна, застосування препарату "Intercoat" та "біострепта", ультразвуку, внутрішньоматкового електрофорезу та стимуляції маткових труб призводить до мінімізації розвитку післяопераційних злук та нормалізації стану ендосальпінкса та скоротливої функції маткових труб. 2 UA 81110 U 5 10 15 20 25 30 35 Результати заявленого способу оцінювали через 12 місяців шляхом проведення гістеросальпінгографії та вивчення даних карт катамнезу. Спосіб лікування пацієнток із СПКЯ та супутнім трубно-перитонеальним безпліддям здійснюють таким чином: пацієнткам виконують лапароскопічне втручання згідно з методикою Г.М. Савєльєвої (Г.М. Савельева. Лапароскопия в гинекологии. - М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000.-325 с.). Яєчник фіксують затискачем, голчатим електродом за допомогою радіохвильової енергії потужністю 60 Вт у режимі "різання" виконують клиноподібну резекцію 1/3 яєчника. Судини, що кровоточать коагулюють оливоподібним електродом радіохвильовою енергією потужністю 60 Вт у режимі "коагуляція". Черевну порожнину і яєчники промивають фізіологічним розчином, який евакуюють відсмоктувачем. На поверхню яєчників наносять протиспайковий бар'єр "Intercoat". З 1-ї доби після лапароскопічного втручання пацієнтка одержує "біострепту" per rectum 9 діб, ультразвукову терапію. Пацієнткам призначають комбіновані оральні контрацептиви з антиандрогенним ефектом протягом 2-х місяців. Після закінчення першої менструації після втручання, хворі одержують два курси реабілітаційного лікування із застосуванням ультразвуку, внутрішньоматкового електрофорезу трипсину, стимуляцію маткових труб за методикою Стругацького В.М. та співав. (Стругацкий В.М., Маланова Т.Б., Арсланян К.Н. Физиотерапия в практике акушера-гинеколога. - М.: "МЕДпресс-информ", 2005. С 175-176). Спосіб ілюструє наступний приклад: пацієнтка Т., історія хвороби 917, госпіталізована в 1-е гінекологічне відділення клінічного пологового будинку №2 ім. Гельферіха Х.М. м. Харкова 23.05.2011 р. з діагнозом: СПКЯ, трубно-перитонеальне безпліддя І. 24.05.2011 р. пацієнтці виконано операцію: лапароскопія, клиноподібна резекція 1/3 обох яєчників із застосуванням радіохвильової енергії, сальпінгооваріолізис з обох боків, фімбріопластика із застосуванням радіохвильової енергії. На поверхню яєчників та фімбріальні частини маткових труб нанесений протиспайковий препарат "Intercoat", з першої доби пацієнтка одержувала "біострепту" per rectum 9 діб, ультразвукову терапію. З першої доби менструації хворій призначено комбінований оральний контрацептив з антиандрогенним ефектом протягом 2-х місяців та після закінчення менструації пацієнтка одержала 10 сеансів ультразвукової терапії, внутрішньоматкового електрофорезу трипсину, стимуляцію маткових труб за методикою Стругацького В.М. 10.08.2012 р. у пацієнтки діагностовано маткову вагітність. Таким чином, запропонований спосіб лікування пацієнток із СПКЯ та трубноперитонеальним безпліддям доводить, що під час лікування пацієнток із вищевказаною патологією, використання радіохвильової енергії, протиспайкового препарату "Intercoat", "біострепти" та комплексу реабілітаційної терапії сприяє швидкому відновленню репродуктивної функції у зазначених хворих у післяопераційний період. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 Спосіб лікування пацієнток із синдромом полікістозних яєчників та супутнім трубноперитонеальним безпліддям, що включає лапароскопічну резекцію 1/3 обох яєчників ножицями з подальшою променевою аргоновою коагуляцією їх поверхні та подальшим накладанням на поверхню яєчника протиспайкового препарату "Intercoat", який відрізняється тим, що резекцію 1/3 яєчника виконують радіохвильовою енергією потужністю 60 Вт у режимі "різання" голчатим електродом з подальшою коагуляцією судин, що кровоточать, радіохвильовою енергією оливоподібним електродом потужністю 60 Вт у режимі "коагуляція", з першої доби післяопераційного періоду протягом 9 діб хворі одержують препарат "біострепта" per rectum, з 2 першої доби хворі одержують ультразвук в імпульсному режимі силою 0,5 Вт/см на нижню ділянку передньої черевної стінки - 10 процедур, по закінченні 1-ї менструації після втручання хворі одержують ультразвук у поєднанні з внутрішньоматковим електрофорезом трипсину за дерматопарамібною методикою та стимуляцію маткових труб, протягом 2-х місяців з 1-ї доби менструації у післяопераційний період пацієнтки одержують комбіновані оральні контрацептиви з антиандрогенним ефектом. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3