Спосіб визначення амплітуди ротаційних рухів плеча, кута спокою головки плеча та пристрій для його здійснення

1. Спосіб визначення амплітуди ротаційних рухів плеча та кута спокою головки плеча, який включає обстеження хворого, який відрізняється тим, що дослідження виконують у положенні хворого стоячи або сидячи з опущеними вздовж тулуба руками за допомогою ротатометра і фіксують одержані результати на схемі-кліше. 2. Ротатометр, який містить манжету з фіксуючими ремінцями-липучками, на якій зафіксована підставка з закріпленими на ній польовим компасом та рівнем, при цьому корпус компаса виконаний з можливістю обертання, а площина підставки та вертикальна вісь манжети розміщені у взаємно перпендикулярних площинах. 3. Ротатометр за п. 2, який відрізняється тим, що додатково має підставку-шта тив з магнітом, закріпленим на висоті компаса таким чином, що його магнітне поле і магнітне поле Землі співпадають. Винахід стосується медицини, зокрема, травматології та ортопедії і може бути використаний для вимірювання обсягу ротаційних рухів головки плеча та кута її спокою. При нестабільності плечового суглоба виникає необхідність визначення просторового положення головки плеча, кута її спокою та обсягу ротаційних рухів у плечових суглоба х. При переході хвороби у пізній період її перебігу адаптаційні механізми системи утримуючого апарату головки плеча самоліквідують прояви вертикальної нестабільності. Отже, проба на вертикальну нестабільність стає малопоказовою, а на ротаційну не завжди переконливою, оскільки рух плеча можна розглядати як результат комбінованого руху плечового пояса та плечового суглоба. Кулеподібний суглоб і мобільність лопатки дозволяють виконувати різноманітні рухи: згинання, розгинання, відведення, приведення, обертання та кругові рухи. Рухомою опорою головки плеча є лопатка. Рухи вер хньої кінцівки це комбінований рух плечового пояса, плечового суглоба та лопатки. Основним стабілізуючим механізмом плечового суглоба при русі плеча є утримуючий апарат головки плеча (УАГП) і лопатки, який забезпечує просторове положення кісткових стр уктур у функціонально вигідному положенні головки та суглобової поверхні лопатки не лише у момент руху плеча, але й у момент інерції проксимального кінця плечової кістки при крайніх (гранично можливих) інерційних руха х головки у порожнині плечового суглоба. Оскільки всі рухи плеча поєднуються з ротаційними, дослідження останніх має велике значення для характеристики просторового положення головки у суглобі (кінетична залежність). Враховуючи те, що нестабільність плечового суглоба формується при крайніх р ухах плеча (відведення та ротація при його дії як важеля), коли проявляється позиційна нестабільність, загальновідомі методи дослідження ротаційних рухів плечового суглоба не виявляють крайніх, гранично можливих, рухів плеча. Насамперед, вони представляють тестування складного суглобового руху у плечовому суглобі, тому за їх допомогою неможливо прослідкувати просторове положення головки плеча при його крайніх рухах. Відомий спосіб визначення амплітуди ротаційних рухів плеча [1], який передбачає виконання (19) UA (11) 83889 (13) C2 (21) a200608764 (22) 02.10.2006 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) ГАЛІЄНКО АРСЕН БОРИСОВИЧ, U A (73) ГАЛІЄНКО АРСЕН БОРИСОВИЧ, U A (56) Клиническое исследование суставов / У.П. Битхем, Г.Ф. Паллей, Ч.Х. Слакамб, У.Ф. Уивер. М.: Медицина, 1970 JP 2006061503, A61B 5/11, 09.03.2006 DE 19531054, A61B 5/103, 29.02.1996 WO 03/096901, A61B 5/103, 27.11.2003 US 6551258, A61B 5/103, 22.04.2003 SU 164397, A61B 5/11, 22.08.1964 Галієнко А.Б., Галієнко Б.І. Кінетична залежність між суміжними суглобами верхньої кінцівки в розвитку нестабільності // Літопис травматології та ортопедії. - 2004. - № 1-2 3 83889 дослідження при положенні хворого стоячи або сидячи, коли лікар стоїть збоку, а хворий згинає руку у лікті під прямим кутом, а потім підіймає передпліччя вгору (ротація плеча назовні) і опускає його вниз (внутрішня ротація). Недоліком такого способу є те, що у зазначеному вище положенні плеча і передпліччя, ротаційні рухи у плечовому суглобі обмежені через прояв кінетичної залежності [2]. В основу способу поставлена задача удосконалення способу визначення амплітуди ротаційних рухів плеча і кута спокою головки плеча шляхом обстеження хворого у певному положенні за допомогою спеціального пристрою - ротатометра, що дозволяє визначити істинну величину к ута спокою головки плечової кістки у горизонтальній площині та амплітуду ротаційних рухів плеча, проводити профілактику чи адекватну корекцію тактики лікування нестабільності плечового суглоба. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення амплітуди ротаційних рухів плеча та визначення кута спокою його головки, який включає обстеження хворого, згідно з винаходом, дослідження виконують у положенні хворого стоячи або сидячи з опущеними вздовж тулуба руками за допомогою ротатометра, і фіксують одержані результати на схемі-кліше. У доступній нам літературі не виявлено пристроїв для здійснення способу визначення амплітуди ротаційних рухів плеча та кута спокою його головки. Задачею винаходу є також створення пристрою, названого ротатометром, який би дозволив точно діагностувати просторове положення головки плеча, зокрема визначити істинний кут спокою головки і амплітуду ротаційних р ухів плеча. Поставлена задача вирішується тим, що ротатометр, згідно з винаходом, містить манжету з ремінцями-липучками, до якої фіксована підставка з закріпленими на ній польовим компасом та рівнем, при цьому корпус компаса виконаний з можливістю обертання, а площина підставки та вертикальна вісь плеча розміщені у взаємно перпендикулярних площинах. Ротатометр додатково має окрему підставкуштатив, на якій закріплений магніт на рівні компасу, причому магнітне поле землі і магніту співпадають. Виконання ротатометра у вигляді манжети з ремінцями-липучками дозволяє закріпити її на плечі пацієнта з різною товщиною кінцівки. Фіксована до манжети підставка служить для розміщення на ній рівня і компасу, а наявність рівня дозволяє контролювати положення компаса. Виконання корпусу компаса з можливістю обертання дає можливість зафіксувати нульове положення для відліку ротаційних рухів у процесі дослідження. Використання магніту на штативі забезпечує швидку стабілізацію стрілки компаса, тим самим скорочуючи тривалість обстеження хворих. Крім того за умови розміщення магніту таким чином, щоб його магнітне поле співпадало з магнітним полем землі та стрілки компасу, створюються умови для її швидкої стабілізації, особливо при наявності у приміщенні металевих предметів (напри 4 клад батареї опалення, металевої шафи, тощо). Сукупність вказаних вище ознак розширює можливості для більш точної діагностики просторового положення головки плеча, зокрема точного визначення кута спокою головки і амплітуди ротаційних рухів плеча. Пристрій пояснюється ілюстративно. На Фіг.1 представлено загальну схему ротатометра. На Фіг.2 - приклад розміщення ротатометра на кінцівці при обстеженні правого плечового суглоба. На Фіг.3 - рентгенограма правого ліктьового суглоба хворого Д. після травми. На Фіг.4 - рентгенограма правого ліктьового суглоба хворого Д. - віддалений результат (виражений деформуючий артроз правого ліктьового суглоба). На Фіг.5 - результати дослідження обох плечових суглобів хворого Д. на схемі-кліше. Ротатометр містить манжету 1 з фіксуючими ремінцями-липучками 2, до якої фіксована підставка 3 із закріпленими на ній польовим компасом 4 та рівнем 5, при цьому корпус компаса виконаний з можливістю обертання, а площина підставки та вертикальна вісь плеча розміщені у взаємно перпендикулярних площинах. Ротатометр за п. 1 додатково має підставкуштатив 6, на якому закріплений магніт 7 на рівні компасу, причому магнітне поле землі, магніту і стрілки співпадають. Спосіб виконують таким чином. Хворого становлять або садовлять на стілець, його руки вільно звисають вздовж тулуба. На плече одівають манжету 1 з закріпленою на ній підставкою 3 із компасом 4 та рівнем 5 і фіксують ремінцямилипучками 2. Північніше від компасу на деякій відстані від пацієнта на штативі 6 розташовують магніт 7 на рівні компасу 4. При цьому стрілка компасу спрямована на північ, а дії магнітних полів стрілки, магніту і Землі співпадають. За необхідності обстеження протилежного суглоба пацієнта повертають на 180° (досліджуваний суглоб має бути повернутий на північ). У цьому випадку стрілка компаса і обидва суглоби повинні бути у фронтальній площині (долоні розвернуті вперед). Пацієнта попереджають, що на весь період обстеження він не повинен змінювати положення тіла. Обстеження кута спокою плеча починають з І позиції верхньої кінцівки: у І позиції головки плеча її вісь співпадає з фронтальною площиною, як при зйомці передньо-заднього рентгенівського знімку (долоня розвернута допереду) і є висхідною для підрахунку кута спокою. Результат дослідження (кут спокою) і є відправною ланкою (кут 0), від якої буде відраховуватися амплітуда функціональної ротації плеча - ІІ позиція. У П позиції вісь головки співпадає з кутом її спокою. Для визначення кута спокою пацієнт надає верхній кінцівці її звичне положення, внаслідок чого кисть, передпліччя разом з плечем "самі" визначають величину внутрішньої ротації (пронації). Головка плеча займає функціонально вигідне положення, її вісь співпадає з кутом спокою. У цій позиції утримуючого апарату головки плеча (УАГП) ротаториантагоністи урівноважують один одного. Результати досліджень обох плечових суглобів відмічають на схемі-кліше у вигляді дво х гра 5 83889 дуйованих кіл, розташованих паралельно (поряд), центр кожної схеми-кліше є центром обертання (повороту) головки. Коло зліва на схемі відповідає правому плечовому суглобу, справа - лівому, якщо дивитися зверху. Лінія 0-0 відображає фронтальну площину. Лінія, яка проходить через центр круга, перпендикулярно фронтальній площині (90°-90°) відповідає сагітальній площині. Кут між двома суміжними радіусами становить 10°, оскільки зміна кута ротації на 10° позначається на конфігурації контурів головки плеча. При цьому центральна координата, яка проходить перпендикулярно центру кола (фронтальній площині), на папері, відповідає вісі плеча, навкруги якої обертається головка. Вісь головки при визначенні кута її спокою та обсягу пронаційних і супінаційних рухів плеча відповідає напрямку одного із радіусів. Приклад практичного використання. Хворий Т., 1979р.н., штукатур, історія хвороби №1302, перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з 09.02.04р. по 19.02.04р. В 2002р., коли знімав майку через голову, захопивши її на спині двома руками, стався вивих правого плеча. Вправлення вивиху проведено без знеболення. Після вправлення імобілізація не проводилася. Рецидив вивиху наступив через 3 місяці. Всього було 5 рецидивів, у 2-х випадках вправлення виконав сам потерпілий. Всі рецидиви відбулися на роботі під час штукатурки стіни при елівації правого плечового суглоба з витягнутою вгору правою верхньою кінцівкою. Зі слів хворого, до першого вивиху плеча він періодично наголошував на дискомфорті у правому плечовому суглобі (швидка стомлюваність, неприємні больові відчуття). При огляді хворого: праве плече нижче лівого, асиметрія лопаток, лівосторонній сколіоз грудного відділу хребта 1 ступеня, обмеження ротаційних крайніх рухів у плечови х суглоба х. За допомогою запропонованих способу і ротатометра проведено вимірювання ротаційних рухів плечових суглобів: кут спокою правого плечового суглоба 15°, кут супінації 20°, кут пронації 30°, розмах ротаційних рухів 50°. Для лівого плечового суглоба кут спокою становить 10°, кут супінації 15°, кут пронації 40°, розмах ротаційних рухів 55°. Хворому проведена функціональна проба №2 обох плечових суглобів (з навантаженням у положенні пронації і супінації) з рентгенологічним контролем. Найбільш виражена асиметрія контурів головки і суглобового відростка лопатки у положенні пронації (ротаційний зсув головки назовні більш виражений справа). Висновок: Дисплазія обох плечових суглобів із зменшенням величини кута спокою (оптимальна 6 величина ретроторсії у межах 20-35°). Звичний вивих правого плеча з позиційною нестабільністю. Хворому рекомендовано оперативне лікування. 12.02.04p. проведена операція: підвішування головки плечової кістки до клювоподібного відростка лопатки і клювоподібно-акроміальної зв'язки лавсановими нитками із створенням напівкисетних швів у товщі капсули плечового суглоба. Хворий Д., 49 років, історія хвороби №3543, знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з 14.04.2004р. по 24.04.2004р. 3 анамнезу: травму правого ліктьового суглоба одержав у 1978р. при падінні з дерева. Діагноз: переломовивих правого передпліччя з осколковим переломом головки променевої кістки. Хворому проведено вправлення правого передпліччя, видалення головки променевої кістки. На теперішній час у хворого відмічено виражений деформуючий артроз правого ліктьового суглоба з обмеженням рухів (згинання передпліччя 80°, розгинання - 140°). До того ж обмеження рухів у ліктьовому суглобі призвело до зміни об'єму рухів у правому плечовому суглобі. Ці зміни були виявлені при дослідженні обох плечових суглобів заявлюваним способом за допомогою рататометра. Приводимо рентгенограму первинної травми ліктьового суглоба (Фіг.3) і віддалені результати цієї травми хворого Д. (Фіг.4). Наслідки травми правого ліктьового суглоба призвели до обмеження рухів у плечовому суглобі на цій же стороні: зовнішня ротація 10°, внутрішня - 10°; кути спокою лівого і правого плеча істотно не відрізняються. У цьому конкретному випадку простежується кінетична залежність між суміжними суглобами (ліктьовим і плечовим), що відображено на схемі-кліше. Запропонований винахід був використаний при обстеженні 163 дітей та 55 дорослих пацієнтів (у 35 з них у анамнезі була травма плечового або ліктьового суглобів). Винахід простий у застосуванні, може використовуватися у травматологічних та ортопедичних відділеннях лікарень різних рівнів та поліклініках, а також при обстеженні дітей у школах. Література, взята до уваги при експертизі: 1. Клиническое исследование суставов / У.П. Битхем, Г.Ф. Паллей, Ч.Х. Слакамб, У.Ф. Уивер. М.: Медицина, 1970. - С. 44-45. 2. Галієнко А.Б., Галієнко Б.І. Кінетична залежність між суміжними суглобами верхньої кінцівки в розвитку нестабільності // Літопис травматоло0гії та ортопедії. - 2004. - №1-2. - С. 34-37. 7 83889 8 9 Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 83889 Підписне 10 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601