Спосіб захисту верхнього зубного ряду від ненавмисного пошкодження під час проведення загальної анестезії

Реферат: Спосіб захисту верхнього зубного ряду від ненавмисного пошкодження під час проведення загальної анестезії. Захисну пластину для верхньої щелепи хворого індивідуально моделюють з низькотемпературного термопластика таким чином, щоб забезпечити її щільне прилягання до твердого піднебіння та жувальних зубів і залишити зазор між пластиною і поверхнями передніх зубів. UA 83958 U (12) UA 83958 U UA 83958 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до анестезіології та інтенсивної терапії, і може бути використана під час проведення загальної анестезії для попередження пошкодження зубів при виконанні прямої ларингоскопії та інтубації трахеї, введенні надгортанних пристроїв чи гастроларингеальної трубки. Відомі методи захисту зубів від випадкової травми під час виконання анестезіологічних маніпуляцій в ротовій порожнині включають використання різних зубних кап для верхнього зубного ряду. Недоліками застосування цих пристроїв є труднощі індивідуалізації при застосуванні стандартних кап; значна вартість та необхідність часу для виготовлення індивідуальних; обмеження простору в ротовій порожнині через товщину окремих кап, що утруднює роботу анестезіолога. При маніпуляціях в ротовій порожнині навантаження припадає переважно на передні зуби, зокрема при інтубації трахеї на ліві верхні різці, у зв'язку з чим вони частіше травмуються. Ці зуби однокореневі, мають малу площу поперечного перерізу і тому менш стійкі до пошкодження на відміну від жувальних, що мають кілька коренів, широкі в ділянці шийки. Окремі капи захищають передні зуби краще від осьових навантажень, інші - від горизонтальних сил [1, 2, 3, 4]. Найближчим аналогом винаходу є термопластична капа, що моделюється відповідно до індивідуальних анатомічних особливостей пацієнта. Недоліком цього способу є те, що ця капа, як і інші, неспроможна захистити окремі різці та клики серед значного дефекту зубного ряду, а також верхню губу від пошкодження опорною поверхнею клинка ларингоскопа чи стінкою трубки чи деталями іншого медичного пристрою, що вводиться пацієнту в дихальні шляхи або травний тракт через рот і контактує при цьому з зубним рядом [4]. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу профілактики ненавмисного пошкодження зубів верхньої щелепи та верхньої губи під час загальної анестезії, який за рахунок індивідуального моделювання захисної пластини на тканини верхньої щелепи із збільшеною площею опори дозволив би йому, незалежно від цілісності зубного ряду, зменшити навантаження, що припадає на передні зуби при маніпуляціях в ротовій порожнині і уникнути їх травми. Поставлена задача вирішується тим, що в способі захисту зубного ряду від ненавмисного пошкодження під час проведення загальної анестезії, який включає виготовлення тимчасової захисної пластини, згідно до корисної моделі, пластину, що повторює контур поверхні твердого піднебіння, зубного ряду та верхньої губи (фігура 1), моделюють з розм'якшеного при нагріванні низькотемпературного термопластика виключно індивідуально, забезпечивши при цьому щільне прилягання її по всій поверхні до твердого піднебіння та здорових жувальних зубів при збереженні зазору між пластиною (1) і наявними різцями та кликами (2). При цьому перерозподіляється навантаження, що припадає на ці зуби під час маніпуляцій в ротовій порожнині, на інші елементи верхньої щелепи і зменшується ризик травмування різців та кликів навіть за умови дефекту зубного ряду. Захисну пластину виготовляли з заготовок матеріалу "Турбокаст" (виробництва фірми ТТаре®, Netherlands). Він являє собою низькотемпературний термопластик полікапролактон, покритий шаром спіненого біоінертного поліуретану, що широко використовується для виконання зовнішньої іммобілізації. Цей матеріал стає пластичним при нагріванні в діапазоні температур від 60 °C до 100 °C. Після застигання протягом декількох секунд температура на поверхні виробу знижується до 35-45 °C, що є прийнятним для моделювання на тілі пацієнта. Через 5-8 хв. він перетворюється в міцну жорстку конструкцію. Важливою властивістю цього термопластика є наявність "робочої пластичної пам'яті" - можливість при нагріванні повертатися до своєї попередньої форми, що дозволяє багаторазово перемодельовувати готовий виріб у відповідності до клінічної ситуації. Матеріал не шкідливий для організму людини, не викликає алергічних реакцій (не містить латексу та ізопренових дериватів), володіє високою біосумісністю, може контактуватиз водою, дезінфікуватися, має тривалий термін придатності. Також для нього характерна можливість 15 % розтягування під час індивідуального моделювання без значної втрати міцності виробу. Захисну пластину вирізали з перфорованого "Турбокасту" товщиною 3 мм, у формі рівнобічної трапеції з заокругленими кутами, з довжиною її основ 5 та 7 см і висотою 8 см (фігура 2). В процесі індивідуальної адаптації розміри і форму заготовки пластини при необхідності змінювали. Запропонована пластина може використовуватися багаторазово, що знижує вартість профілактики травмування зубів і, таким чином, збільшує доступність його для хворих. Для її стерилізації може використовуватися низькотемпературна плазменна система (наприклад, як в 1 UA 83958 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 нашому випадку, за допомогою стерилізатора STERRAD 100S, Johnson & Johnson, GATEWAY, США). Пацієнтів з ризиком пошкодження зубів під час інтубації трахеї чи інших маніпуляцій виявляли під час передопераційного огляду. Лікар-анестезіолог розпитував і оглядав пацієнта на предмет наявності у нього предикторів тяжкої інтубації та аналізував стан зубів, в першу чергу, верхньої щелепи (акцентуючи увагу на їхню рухомість, наявність коронок, мостів, імплантатів, протезів, каріозних зубів, захворювань пародонту, виступаючих верхніх різців, дефектів зубного ряду). Пацієнту повідомляли про існуючий ризик втрати зубів і пропонували застосувати захисну пластину для верхньої щелепи, роз'яснювали суть процедури та отримували його згоду. Недоліками запропонованого способу є необхідність відносно тривалого проміжку часу (5-6 хв.) для повного застигання пластини, що унеможливлює негайне використання її під час непрогнозованої тяжкої інтубації трахеї. Також накладання захисної пластини на 4 мм зменшує відстань між різцями верхньої та нижньої щелепи, і якщо ця відстань у зв'язку з наявним у хворого якимось патологічним станом стане в кінцевому результаті менше як 35 мм, виконання прямої ларингоскопії стає практично неможливим. Спосіб дозволяє за рахунок профілактики пошкодження зубів попередити утворення функціональних та косметичних дефектів, що потребують затратного лікування та уникнути небезпечних ускладнень внаслідок аспірації зубів чи їх уламків пацієнтами під час анестезії. Також застосування індивідуальної захисної пластини під час інтубації трахеї у хворих з переломами верхньої щелепи забезпечує тимчасову іммобілізацію її на час маніпуляцій. Профілактика патологічної рухомості окремих кісткових фрагментів при цьому попереджує відновлення кровотечі з ділянок переломів та додаткову больову імпульсацію. Вказаний спосіб успішно застосований для профілактики дентальної травми під час проведення загальної анестезії у 53 хворих. Спосіб здійснюють наступним чином. Термопластичну пластину лікар повністю занурює в посудину з перекип'яченою водою температури 70-90 °C на 40-50 с. Потім виймає її з допомогою пінцета та просушує стерильним марлевим тампоном. Через 30-40 с пластина охолоджується до комфортної для пацієнта температури. Після цього просять хворого максимально відкрити рот та вводять пластину вужчою частиною до межі твердого піднебіння з м'яким. Притискають її вказівними пальцями послідовно до твердого піднебіння та піднебінної поверхні жувальних зубів. Надалі пластину загинають і притискають до жувальної поверхні жувальних зубів, в той час як в ділянці різців та кликів пластина безпосередньо не прилягає до зубів і огинає їхні поверхні у вигляді арки із зазором близько 1 мм. Після цього пластину загинають по контуру верхньої губи. На останньому етапі її знову притискають та утримують в місцях основних точок опори - твердому піднебінні та жувальній поверхні жувальних зубів до повного застигання - формування жорсткої конструкції - протягом 4-5 хв. Надалі розпочинають анестезію і виконують пряму ларингоскопію/інтубацію трахеї, по закінченні якої пластину виймають. При необхідності вона може залишатися впродовж всієї анестезії чи накладатися лише на час екстубації пацієнта. Приклад 1. В хворого В., 57 p., який готувався до ургентного оперативного втручання, під час передопераційного огляду було виявлено ознаки ймовірної тяжкої інтубації трахеї. Для уникнення пошкодження зубів під час можливих повторних спроб прямої ларингоскопії пацієнту перед початком анестезії змоделювали індивідуальну захисну пластину. Її наявність дозволила агресивніше маневрувати клинком ларингоскопа в ротовій порожнині і зрештою добитися часткової візуалізації голосової щілини та заінтубувати хворого, при цьому не травмувавши йому зуби та верхню губу. Приклад 2. В хворої Я., 75 р., при огляді ротової порожнини звернули на себе увагу виступаючі рухомі різці серед значного дефекту верхнього зубного ряду. Для захисту різців від випадкового вивиху під час введення гастроларингеальної трубки (при проведенні ендоскопічного втручання) застосовано метод, що заявляється. Пластина залишалася в ротовій порожнині до закінчення процедури, виходу пацієнтки з седації. Після видалення пристрою зуби залишилися неушкодженими, незважаючи на значну рухомість. Отже і в цьому випадку вдалося попередити випадкову дентальну травму. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє попередити ненавмисне пошкодження зубів верхньої щелепи та верхньої губи опорною поверхнею клинка ларингоскопа, стінкою трубки чи деталями іншого медичного пристрою, що вводиться пацієнту в дихальні шляхи або травний тракт через рот і контактує при цьому з зубним рядом. Джерела інформації: 2 UA 83958 U 5 10 15 1. Dental injuries resulting from tracheal intubation-a retrospective study / J. Vogel, S. Stubinger, M. Kaufmann [et al.] // Dent Traumatol.-2009. -Vol. 25. - P. 73-77. 2. Dental injury associated with anesthesia: a report of 161,687 anesthetics given over 14 years / M. С Newland, S. J. Ellis, K. R. Peters [et al.] // J Clin Anesth.-2007. - Vol. 19. - P. 339-345. 3. Retrospective investigation and analysis of dental injuries during endotracheal intubation / K. Kubota, M. Nakamura, T. Kano, J. Kusukawa // Masui.-2010. - Vol. 59. - P. 1053-1057. 4. The effectiveness of preformed tooth protectors during endotracheal intubation: an upper jaw model / E. Monaca, N. Fock, M. Doehn, F. Wappler // Anesth Analg.-2007. - Vol. 105. - P. 1326-1332. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб захисту верхнього зубного ряду від ненавмисного пошкодження під час проведення загальної анестезії, який відрізняється тим, що захисну пластину для верхньої щелепи хворого індивідуально моделюють з низькотемпературного термопластика таким чином, щоб забезпечити її щільне прилягання до твердого піднебіння та жувальних зубів і залишити зазор між пластиною і поверхнями передніх зубів. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3