Спосіб лікування шкірно-м’язових ран та подолання дефіциту донорських ресурсів шкіри

Реферат: UA 85921 U UA 85921 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до біотехнології і медицини, зокрема до хірургії та комбустіології. Відомою технологією лікування глибоких опікових ран є спосіб комбінованої економної шкірної пластики, який передбачає виконання ранніх етапних поширених некректомій; тимчасове закриття ранових поверхонь ксеношкірою; відновлення шкірного покриву методами автодермопластики, економними сітчастими трансплантатами - в тому числі. (Таран В.М. Раннє хірургічне лікування обпечених // Шпитальна хірургія. - № 4. - 1999. - С. 72-77; Бігуняк В.В., Савчин B.C., Лучанко Л.І. та інші // Шпитальна хірургія. - № 4. - 1999. - С. 104-108). Відомим є спосіб використання алогенної шкіри від живих донорів із застосуванням імуносупресивних препаратів. Спосіб передбачає: виконання ранніх етапних поширених некректомій; тимчасове закриття ранових поверхонь алогенною живою шкірою під прикриттям імуносупресивної терапії; поступове відновлення шкірного покриву методами автодермопластики. (Вихриев Б.С., Бурмистров В.М. - Ожоги. - Л.: Медицина, 1986. - с. 43-47). Недоліки способу пов'язані з тим, що використання живої алогенної шкіри передбачає наявність живого донора шкіри, а необхідність в проведенні імуносупресивної терапії у реципієнта супроводжується ризиком як відторгнення пересадженої шкіри, так і ризиком виникнення інфекційних ускладнень на фоні поглибленого вторинного імунодефіциту. У зв'язку з чим спосіб використовується дуже рідко. Перелічені способи хірургічного лікування опікових та шкірно-м'язових ран мають наступні недоліки. При поширених некректоміях, які виконуються на 1-5 добу від отримання травми дефіцит донорських ресурсів шкіри позначається надто швидко, а можливі ускладнення при виконанні автодермопластики (лізис трансплантатів та нагноєння і поглиблення донорських ран сприяють його зростанню та можуть привести, майже, до летального кінця. Найбільш близьким аналогом є біотехнологічний спосіб з використанням вирощених in vitro алогенних фібробластів, який передбачає виконання ранніх етапних поширених некректомій; пересадку на рани вирощених in vitro алогенних фібробластів, відновлення шкірного покриву методом сітчастих автодермотрансплантатів з великим коефіцієнтом перфорації 1:6-1:8. (Федоров В.Д., Саркисов Д.С., Алексеев А.А. // Применение культуры фибробластов для лечения тяжело обожженных. - Анн. хир. - 1999. - № 4. - с. 16-20). Позитивними сторонами способу є зниження травматичності хірургічного лікування в першу чергу за рахунок мінімальних розмірів донорських ран. Біотехнологічний спосіб потребує екстракорпорального культивування фібробластів і кератиноцитів в умовах спеціально обладнаних лабораторій, використання дефіцитних спеціальних розхідних матеріалів високої вартості. Клітинні трансплантати надто уразливі під впливом факторів, що ушкоджують рану та оточуючого середовища, в зв'язку з чим їх приживлюваність на рані становить 20-30 % і потребує спеціального захисту клітин на рані. Задача переносу клітинних трансплантатів з лабораторного посуду на рану також потребує окремого вирішення. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування шкірном'язових ран та подолання дефіциту донорських ресурсів шкіри, в якому за рахунок суттєвого скорочення і зміни процедури культивування клітин, досягається відновлення цілісності шкірного покриву і скорочення термінів загоєння шкірно-м'язових ран, подолання дефіциту донорських ресурсів шкіри, спрощення технології. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування шкірно-м'язових ран та подолання дефіциту донорських ресурсів шкіри, який містить етапи виділення фібробластів, підготовку структурованого матриксу із колагену, фібрину, метилцелюлози для культивування, перенесення та захисту автоклітин, на ранових поверхнях оточуючого середовища та факторів, що пошкоджують рани, згідно з корисною моделлю, виділяють суміш кератиноцитів та фібробластів із шкіри хворих, проводять ферментизацію, розділяють шкіру на дерму та епідерміс, отримують суспензію проліферуючих клітин та іммобілізують їх в підготовлений структурований матрикс з наступною безпосередньою трансплантацією на рани або донорські поверхні. При здійсненні способу вирішуються наступні технічні результати: технологія виготовлення трансплантату цілком відповідає задачам раннього хірургічного лікування, оскільки перший може виготовлятись паралельно з підготовкою хворого до первинної некректомії, а також може бути виготовлений заздалегідь; - для відновлення шкіряного покриву використовується проліферуюча фракція автологічних кератиноцитів хворого та дермальні фібробласти, які після цитопластики культивуються в умовах in vivo, на рані в осередку вологого середовища, під захистом природної матриці дерми 1 UA 85921 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 від пошкоджуючих факторів рани та оточуючого середовища. Використання первиннодисоційованих проліферуючих кератиноцитів і фібробластів, їх сумісне культивування безпосередньо на рані, дононорській поверхні під захистом і в умовах природної матриці, реалізують необхідні епітеліомезенхімальні відносини клітин при загоюванні рани. Підготовка клітин до трансплантації, внесення їх в структурований матрикс, виключення необхідних етапів обробки клітин ферментами та розчином Версена, їх неодноразове центрифугування і піпетування, виключення необхідності переносу культивованих клітин в умови "старої" рани; швидке виготовлення придатного для одноразової пересадки трансплантату створюють у сукупності їх функціональної єдності для досягнення поставленої мети відповідно критерію "суттєві відзнаки". Новий позитивний ефект складається із можливостей: спрощення технології культивування клітин шкіри постраждалих за рахунок суттєвого скорочення і зміни процедури культивування клітин, для якого не потрібні дорога апаратура, обладнання, спеціальний посуд для культивування, живильні середовища, ростові добавки, та інші розхідні матеріали великої вартості. Одноразові маніпуляції з клітинами, виключення етапів механічної та багаторазової їх трипсинізації, центрифугування запобігає можливості травмування пересаджених клітин, що забезпечує збереження їх високої життєздатності підвищує ефективність їх використання при лікуванні ран; - підготовка структурованого матриксу безпосередньо перед нанесенням на рану. Таким чином запропонований спосіб забезпечує позитивний ефект. Спосіб відновлення цілісності шкірного покриву здійснюють таким чином: під місцевим знеболюванням беруть фрагмент із неушкодженої ділянки шкіри товщиною 0,4 см і розміром 1-3 2 см , з якого готують клітинну суспензію шляхом ферментизації (трипсин, каназа, колагеназа, хемотрипсин при +4-37 °C). Фрагмент автошкіри розділяють на дерму і епідерміс. Механічно обробляють дерму (піпеткування), одержуючи при цьому суспензію клітин, що складається з 6080 % кератиноцитів і 40-20 % дермальних фібробластів, що фільтрують через марлевий фільтр, центрифугують. Отриману свіже виготовлену звісь кліток доводять до концентрації 1-0,5 млн кліток у 1 мл. Структурований матрикс готують: з автоплазми шляхом додавання до неї 10 % СаСl, кінцева концентрація 3 %; метилцелюлози, кінцева конценрація 10 %; колагену 2,48 мкг/мл. Далі його інкубують при +4-37 °C. У підготовлений структурований матрикс шляхом перемішування вводять клітинну суспензію 2 в дозі 5-10104 на 1 см поверхні рани. Рану з нанесеним структурованим матриксом з клітинами обов'язково прикривають біологічним покриттям, або парафінізованою пов'язкою, що не прилипає, для збереження вологого середовища у рані з температурним, газовим оптимумом. При необхідності для подальшого культивування автоклітин в структурованому матриксі, трансплантат розкладають у пластикові чашки Петрі, та добавляють живильного середовища (середовище Ігла з подвійним набором амінокислот і 10 % сироватки ембріонів корів з додаванням антибіотиків - по 100 од/мл пеніциліну і стрептоміцину) і повітряного середовища (з 5-10 % СОH) витримують у термостаті при +37 °C 1-5 діб. При виникненні потреби використовують підготовлений і витриманий у такий спосіб трансплантат методом накладення на область шкірно-м'язового дефекту та його фіксації на рані. Підготовлений трансплантат зберігають до використання 2-5 діб при +4 С у вологому середовищі або культивування в умовах термостату. Приклад. Спосіб апробовано і реалізовано при лікуванні ранового дефекту шкіри у щура після первинної некректомії (висічення післяопікового некрозу) шляхом пересадки первинної завісі автологічних клітин шкіри, іммобілізованих в ксенодермотрансплантат. 4.06.2008 р. На спині у щура лінії Вістар, масою 180 г, під анестезією гексаналу нанесений контактний опік IV ступеню за допомогою пристрою до електричного паяльника. Температура 2 робочої поверхні пристрою складала 350 С, експозиція 10", площа опіка 7 см . Асептична 2 пов'язка. На другому боці вирізано повношаровий клапоть неушкодженої шкіри площею 7 см , який ушитий наглухо. Асептична пов'язка. Фрагмент шкіри оброблено в розчині антибіотиків, перенесено в теплий розчин ферменту та розміщено у термостаті при +37 °C на 4 години. Після цього тканину клаптя розділено на дермальну та епідермальну частину. З останньої механічно, піпетуванням виділені клітині в дозі 1 млн. в 1 мл, продовженням трипсинізації виділені фібробласти. Життєздатність клітин по тесту трипанового синього склала 93 %. Суміш клітин введена в структурований матрикс в чашках Петрі на основі фібрину і відправлено для зберігання в термостаті. На другу добу під гексеналовим наркозом опіковий некроз висічено в межах непошкоджених тканин. В створений рановий дефект нанесено структурований матрикс з клітинами, який 2 UA 85921 U 5 10 15 закрито ксенодермотрансплантататом пришитим по периметру рани до її країв до пластикова кільця для запобігання концентричного стягування рани. При огляді рани 9.06.2008 ексудації в оперованій зоні немає. Ксенотрансплантат теплий, макроскопічно життєздатний. На 7 добу ксенотрансплантат почав підсихати з країв і повністю відокремився на 15 добу. Після цього на всій площі дефекту був виявлений неоепітелій. Взято біоптат. При вивчені морфологічних структури виявлено наявність декілька шарів кератиноцитів, утворюючих пряму риску при поєднанні з дермальною поверхнею, міжклітинні зв'язки виражені слабо. Повна епітелізація рани з появою диференційованого епітелію зареєстрована на 21 добу. Таким чином, запропонований спосіб відновлення шкірного покриву включає підготовку трансплантата шляхом заповнення його клітинною суспензією в структорованому матриксі, яка складається із свіже виготовлених кератиноцитів і фібробластів, переносі готового трансплантата відразу ж безпосередньо на шкірно-м'язову рану або інокуляція клітин в тканини дна рани після первинної некректомії. Спосіб дозволяє скоротити терміни загоєння шкірно-м'язових ран, зменшити травматичність операції відновлення шкірного покриву, порівняно з автодермопластикою, подолати дефіцит донорських ресурсів шкіри шляхом атравматичного і економічного його використання. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб лікування шкірно-м'язових ран та подолання дефіциту донорських ресурсів шкіри, який містить виділення фібробластів, проведення ранніх некректомій, який відрізняється тим, що виділяють суміш кератиноцитів та фібробластів із шкіри хворого, проводять ферментизацію, розділяють шкіру на дерму та епідерміс з наступною безпосередньою трансплантацією на рани, донорські поверхні, іммобілізують їх в структурований матрикс, та захищають останній біологічними пов'язками або пов'язками, що не прилипають. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3