Спосіб визначення ступенів тяжкості транзиторної лактазної недостатності у дітей грудного віку

Реферат: UA 86385 U UA 86385 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для визначення ступенів тяжкості транзиторної лактазної недостатності у дітей грудного віку. Проблема діагностики транзиторної лактазної недостатності в сучасній педіатрії є досить актуальною. У сучасних умовах є усі можливості для своєчасної діагностики транзиторної лактазної недостатності. Але слід враховувати, що інформативні методи часто не можуть використовуватися у педіатричній практиці в силу недоступності, дорожнечі. Саме тому методом вибору стає дихальний водневий тест з навантаженням харчовою лактозою та динаміка клінічної симптоматики. Лактазна недостатність - захворювання, що провокує виникнення синдрому мальабсорбції та обумовлене порушенням розщеплення лактози в тонкій кишці [1, 2, 3]. Збільшений рівень вуглеводів у калі у 2-3 та більше разів порівняно з нормою та погана переносимість молока і молочних продуктів у членів родини можуть вказувати на діагноз лактазної недостатності. При легких формах лактазної недостатності характер випорожнення довгий час не змінюється, прибавка маси тіла дитини є помірною, єдиним проявом хвороби є кишкова коліка. Вік дитини, в якому проявляється лактазна недостатність, відповідає віку дітей з кишковими коліками. У клінічній практиці на лактазну недостатність у дітей раннього віку вказують метеоризм, кишкові коліки переважно відразу після годування дитини, порушення частоти та характеру випорожнень (рідкі, пінисті, іноді з домішками слизу), відсутність самостійних випорожнень [4], зниження рН калу менше 5,5. Відомий спосіб діагностики лактазної недостатності полягає у визначенні реакції рН калу: у нормі 5,5 та вище, яка знижується при лактазній недостатності [5]. Недоліком цього способу є те, що реакція рН калу може знижуватися нижче 5,5 не тільки при лактазній недостатності, тоді потрібно проводити диференційну діагностику з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту. А також реакція рН калу ніяк не вказує на ступінь тяжкості транзиторної лактазної недостатності. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраним як прототип, є спосіб визначення загального вмісту вуглеводів у калі: загальна здатність засвоювання вуглеводів [6]. Цей метод не дозволяє диференціювати різні види дисахаридазної недостатності між собою, однак сумісно з клінічними даними цілком достатній для скринінгу та контролю правильності підбору дієти. У грудному віці вміст вуглеводів у калі не повинен перевищувати 0,25 %, а у дітей старше року повинні бути відсутні. Однак цей спосіб має свої недоліки: даний спосіб може виявитися хибно негативним, якщо при проведенні дослідження хворий не отримує адекватної кількості лактози з їжею, та не вказує на ступені тяжкості транзиторної лактазної недостатності. Даний метод є трудомісткий та дорогий. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача удосконалення способу шляхом використання водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактозою та динамікою клінічної симптоматики. Технічний результат, що досягається, полягає в визначенні концентрації водню у повітрі при видиханні, що досягає максимальних значень через 3 години після навантаження лактозою та динаміка клінічних симптомів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає визначення реакції рН калу, згідно з корисною моделлю, додатково використовують водневий дихальний тест з навантаженням харчовою лактозою у дозі 1,5 г/кг дитини розчиненої у 10 мл теплої води на 1 кг маси тіла дитини, після чого визначають рівень водню часток на мільйон (ppm) та при збільшенні його рівня більше ніж на 20 часток на мільйон (ppm) порівняно з базальним рівнем та динамікою клінічної симптоматики визначають ступені тяжкості транзиторної лактазної недостатності, водень вимірюють до навантаження (базальний рівень), та через 30 хвилин протягом 3-х годин. Відмінною особливістю корисної моделі, що заявляється, є те, що при використанні водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактозою у дозі 1,5 г/кг дитини, розчиненої у 10 мл теплої води на 1 кг маси тіла дитини, водень вимірюють до навантаження (базальний рівень) та через 30 хвилин протягом 3-х годин та визначають рівень часток на мільйон (ppm) і при досягненні його порогового рівня в 20 часток на мільйон (ppm) порівняно з базальним рівнем та початок кишкових кольок діагностують легкий ступінь тяжкості транзиторної лактазної недостатності. При збільшенні рівня водню від 30 до 60 часток на мільйон (ppm) та посиленням проявів клінічної симптоматики (метеоризм, кишкові коліки, рідке випорожнення, загальний неспокій дитини) діагностують середній ступінь тяжкості транзиторної лактазної недостатності. Та при збільшенні рівня водню вище 60 часток на мільйон (ppm) і 1 UA 86385 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 клінічною симптоматикою (метеоризм, кишкова коліка відразу після годування, порушення частоти та характеру випорожнень - рідкі, пінисті, іноді з домішками слизу) діагностують тяжкий ступінь тяжкості транзиторної лактазної недостатності. Метод є високо специфічним, що дозволяє використовувати його у широких групах дітей. Це дозволяє зменшити об'єм додаткових лабораторних методів дослідження лактазної недостатності. Такий спосіб діагностики доступний для використання в амбулаторних та стаціонарних умовах. За відомими літературними даними такий спосіб визначення ступенів тяжкості транзиторної лактазної недостатності у дітей грудного віку невідомий. Запропонований спосіб визначення ступенів тяжкості транзиторної лактазної недостатності у дітей грудного віку здійснюється наступним чином. Використовували водневий дихальний тест з навантаженням харчовою лактозою, за допомогою портативного монітору для визначення 2 водню (Н ) у повітрі, що видихається, Gastro+Gastrolyzer (Gastro+Gastrolyzer Breath hydrogen 2 (H ) monitor) виробництва Bedfont Scientific Limited (UK). У немовлят використовували маски для обличчя відповідного розміру, які надіваються на рот та ніс пацієнта, вони перенаправляють повітря при видиханні у прилад, при цьому відсутній витік повітря. Для навантаження використовували харчову лактозу 1,5 г/кг маси тіла дитини, розчиненої у 10 мл теплої води на 1 кг маси тіла дитини. Водень вимірювали до навантаження (базальний рівень) та протягом 3-х годин після навантаження харчовою лактозою. Портативний монітор для визначення водню (Н) у повітрі, що видихається, 2 Gastro+Gastrolyzer (Gastro+Gastrolyzer Breath hydrogen (H ) monitor) виробництва Bedfont Scientific Limited (UK). Приклад конкретного здійснення. Хворий Г., історія хвороби № 2262, 2-х місяців життя на грудному годуванні, маса тіла дитини 4 кг. Був доставлений в клініку 19.11.12 у 09.00 год. зі скаргами на метеоризм, кишкові коліки відразу після годування, зригування та часті рідкі випорожнення з домішками слизу і кислим запахом. Дитина хворіє протягом 1-го місяця. При об'єктивному обстеженні стан немовля задовільний. Шкіра та видимі слизові блідувато-рожевого кольору. Аускультативно дихання везикулярне, хрипів немає. Перкуторно ясний легеневий тон. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт піддутий, урчить. Випорожнення рідкі, з домішками слизу, запах кислий. Дитині був проведений водневий дихальний тест з навантаженням харчовою лактозою у дозі 6 г розчиненої у 40 мл теплої води. Під час обстеження було виявлено до навантаження харчовою лактозою збільшення рівня водню 2 часточки на мільйон (ppm), після навантаження на 90 хвилині збільшення водню до 20 часток на мільйон (ppm) та початком кишкових кольок, неспокій дитини, на 120 хвилині тесту рівень водню збільшився до 44 часток на мільйон (ppm) відмічалося рідке випорожнення з домішками слизу, на 160 хвилині тесту збільшення водню до 76 часток на мільйон (ppm) та посилення клінічних проявів, що вказує на тяжкий ступінь тяжкості транзиторної лактазної недостатності. За 2012 рік запропонований спосіб визначення ступенів тяжкості транзиторної лактазної недостатності у дітей грудного віку було апробовано у відділенні молодшого дитинства МКДЛ № 5 м. Києва. З використанням запропонованого способу проведено 146 хворих. Ускладнень у хворих, після визначення за способом, який заявляється, не спостерігалося. Отримання добрих результатів дозволило рекомендувати запропонований спосіб для практичного використання. Джерела інформації: 1. Мухина Ю.Г. Синдром мальабсорбции / Ю.Г. Мухина, П.В. Шумилов, А.И. Чубарова // Педиатрия: [национальное рук-во Союза педиатров России]. М.: Геотар - Медиа. - 2009. - С. 749-771. 2. Хавкин А.И. Лактазная недостаточность / А.И. Хавкин, Н.С. Жигарева // Гастроэнтерология. - 2009. - № 1. - С. 78-82. 3. Heyman M.В. Lactose intolerance in infants, children and adolescents / M.B. Heyman // Pediatrics. - 2006. - Vol. 118 (3). - P. 1279-1286. 4. Проблемні питання перебігу та терапії лактазної недостатності у дітей раннього віку / Шадрін О.Г., Марушко Т.Л., Місник В.П. та ін. // Совр. педиатрия. - 2011. - №6. - С. 157-161. 5. Мухина Ю.Г., Чубарова А.И., Гераськина В.П. Современные аспекты проблемы лактазной недостаточности у детей раннего возраста. Вопросы детской диетологии. - 2003. - Vol. 1. - № 1. - Р. 50-56. 6. Филиппский Г.К., Климов Л.Я., Возненко А.А. и др. Определение углеводов и органических кислот в кале у детей грудного возраста с непереносимостью лактозы, получающих высоколактозное питание. Педиатрия. - 1996. - Том. 4. - С. 22-259. 2 UA 86385 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб визначення ступенів тяжкості транзиторної лактазної недостатності у дітей грудного віку, що включає визначення реакції (рН) калу, який відрізняється тим, що додатково використовують водневий дихальний тест з навантаженням харчовою лактозою у дозі 1,5 г/кг дитини розчиненої у 10 мл теплої води на 1 кг маси тіла дитини, після чого визначають рівень водню часток на мільйон (ppm) та при збільшенні його рівня більше ніж на 20 часток на мільйон (ppm) порівняно з базальним рівнем та динамікою клінічної симптоматики визначають ступені тяжкості транзиторної лактазної недостатності. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3