Спосіб прогнозу функціонального стану ока після відкритої і закритої травми ока у дітей

Реферат: Спосіб визначення посттравматичного порушення функціонального стану ока у дітей, який полягає в тому, що пацієнту визначають відносний аферентний зіничний дефект на момент надходження до стаціонару шляхом дослідження зіничного рефлексу та при його наявності прогнозують можливість низької гостроти зору після лікування. UA 86613 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОКА ПІСЛЯ ВІДКРИТОЇ І ЗАКРИТОЇ ТРАВМИ ОКА У ДІТЕЙ UA 86613 U UA 86613 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до офтальмології, та може бути використана для раннього прогнозу низької гостроти зору та прогнозування розвитку підвищеної частоти ускладнень після травми ока у дітей. Травма ока є найбільш частою причиною набутої монокулярної сліпоти у дітей Моrеіrа, С A. Jr., 1988 [1], MacEwena, С. J., 1999[2]. Більше однієї третини всіх травм ока зустрічаються у дітей. Цей факт підтверджують багаточисельні дослідження: так за даними Prevent Blindness America за 2005 понад 35 % більше всіх пошкоджень ока зустрічаються у осіб у віці до 16 років (Prevent Blindness America. The scope of the eye injury problem, 1987) [3]. Актуальність заходів, спрямованих на вдосконалення та покращення спеціалізованих видів медичної допомоги дитячому населенню з очною травмою, викликана частотою цієї патології та можливими віддаленими наслідками - повною та частковою втратою зору, інвалідністю. Можливість прогнозу функціонального результату зору після очної травми являє собою не до кінця вивчену складну проблему. Найбільш повно фактори, що дозволяють прогнозувати функціональні наслідки травми ока враховані в системі, розробленій Ocular Trauma Classification Group (Kuhn F., 2004) [4]. При застосуванні даної системи у дітей S.V. Bhandary та співав., прийшли до висновку, що вона працює лише у 55 % випадків, що є суттєвим недоліком даної системи. Шмідт та співав. [5] запропонували іншу модель прогнозу гостроти зору при відкритій травмі. Авторами встановлено, що наявність ВАЗД (відносного аферентного зіничного дефекту) та низька початкова гострота зору (одразу після травми) явилися найбільш значущими факторами втрати зору, присутність наскрізної рани та локалізація пошкодження у задньому відрізку ока також свідчать про поганий прогноз. Недоліком вказаного способу є те, що його застосування можливе у дорослих і тільки при відкритій травмі ока. Використовуючи показник ВАЗД механічної травми Globocnik P. M. та співав. [6] винайшли, що ВАЗД є важливим фактором прогнозу при відкритих травмах ока. Однак ця система застосовується тільки у дорослих і тільки при відкритих травмах ока. Як показали проведені патентні дослідження, як за патентною, так і за науковою-медичною літературою не відомі способи для прогнозу функціонального стану ока після травми ока у дітей. Таким чином пошук найбільш достовірних факторів прогнозу при травмі ока у дітей є поставленою задачею. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищити ефективність раннього прогнозування функціонального стану ока у дітей після відкритої та закритої травми ока за рахунок визначення відносного аферентного зіничного дефекту. Поставлена задача вирішується шляхом ранньої діагностики вражень сітківки та зорового нерва за допомогою визначення відносного аферентного зіничного дефекту. При надходженні пацієнтів віком до 18 років з травмою ока (очного яблука) до офтальмологічного травмпункту відсутність відносного аферентного зіничного дефекту на момент надходження дитини в стаціонар прогнозують можливість відновлення гостроти зору до нормальної або середньої (більше 0,4). Наявність визначення відносного аферентного зіничного дефекту визначає підвищений ризик розвитку низької гостроти зору (менше 0,4) після лікування. Спосіб здійснюється наступним чином: Досліджують зіничний рефлекс для ВАЗД: в кімнаті повинно бути не яскраве дифузне освітлення, т. як фонова ширина зіниці при цьому більше і простіше слідкувати за його звуженням. Пацієнт повинен дивитися вдалину, для того, щоб реакції зіниці, що досліджуються, не впливали на включення акомодації та конвергенції. Освітлювач повинен бути яскравим. В нормі поперемінне освітлення обох очей яскравим світлом викликає однакове звуження зіниці на обох очах. При односторонньому враженні зорового аналізатора яскраве освітлення відповідного ока призводить до меншого звуження зіниці на обох очах, а при швидкому переводі яскравого світла на хворе око обидві зіниці замість розширення рівномірно звужуються. Помутніння оптичних середовищ і амбліопія не дають відносного аферентного зіничного дефекту. При позитивному ВАЗД прогнозують можливість низької гостроти зору після лікування внаслідок пошкодження сітківки та/або зорового нерва і можливість розвитку підвищеної кількості ускладнень. При негативному ВАЗД прогнозують відновлення гостроти зору до нормальної після лікування. До даного рішення автори прийшли, проводячи дослідження на базі Клінічної лікарні "Центр мікрохірургії ока". В нашому дослідженні був використаний для раннього прогнозування 1 UA 86613 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 функціонального результату гостроти зору після відкритої та закритої травми ока показник відносного афферентного зіничного дефекту (ВАЗД). Досліджувана група включала 32 дітей у віці 10,7±5,2. ВАЗД при госпіталізації був виявлений у 11 (34,38 %) пацієнтів. Хороша гострота зору більше 0,4 при виписці з максимальною корекцією була досягнута у 22 (68,75 % дітей), відповідно пацієнтів з низькою гостротою зору 0,4 було 10 (31,25 %). Встановлено, що в групі з ВАЗД кінцева гострота зору (при виписці та через 3 місяці) була достовірно нижче в групі без ВАЗД (Р < 0,05). При подальшому обстеженні в умовах стаціонару в групі з ВАЗД були виявлені наступні тяжкі наслідки травми, що призводять до зниження гостроти зору: відшарування сітківки з відшаруванням макули - 9 %, посттравматичний неврит зорового нерва 3,1 %, субгіалоїдний крововилив в макулярній зоні 6,2 %, посттравматичний макулярний набряк (6,2 %), розрив хореоїдеї з субретинальним крововиливом 3 %, посттравматична катаракта 3 %. В групі без ВАЗД було 3 % відшарування сітківки без відшарування макули. Основними причинами зниження гостроти зору в групі без ВАЗД стали гемофтальм та травматична катаракта. Перевагами даного способу є: Розробка прогнозування розвитку низької гостроти зору у дітей після травми ока; Простота і доступність виконання процедури прогнозування; Не потребує затрат часу та спеціального обладнання; Своєчасно запідозрені враження сітківки та зорового нерва дає можливість планування правильної діагностичної та лікувальної тактики при травмі ока (проведення розширеного комплексу обстеження, що включає направлення пацієнта в високоспеціалізований офтальмологічний стаціонар, консультацію вітеоретинального хірурга та додаткові обстеження сітківки, для точного встановлення діагнозу враження сітківки та/або зорового нерва і подальше можливе оперативне лікування). Ефективність способу, що заявляється, підтверджується наступним прикладом. Приклад. Хворий 6 років був прийнятий в ургентному порядку в Клінічну лікарню "Центр мікрохірургії ока" м. Київ з діагнозом контузія ока середньої тяжкості, ерозія рогівки, частковий гемофтальм правого ока. З анамнезу відомо, що контузія ока виникла під час гри в сніжки. При госпіталізації зір на правому оці 0,2 не коригується, визначається позитивний відносний аферентний зіничний дефект (ВАЗД) на стороні враження. При огляді ерозії рогівки, частковий гемофтальм, деталі очного дна під флером, сітківка прилягає, дрібноточкові крововиливи навколо диска зорового нерва ДЗН без змін. УЗД ока, рентген орбіти - без патології. Враховуючи позитивний ВАЗД пацієнт оглянутий вітреоретинальним хірургом та госпіталізований в стаціонар для подальшого спостереження та лікування. Проведено протизапальне та розсмоктуюче лікування. Через 14 діб скловидне тіло прозоре, сітківка та зоровий нерв при офтальмолоскопії без змін, гострота зору 0,3 не коригуються. Запідозрена посттравматична нейропатія зорового нерва. Зроблено МРТ орбіти та зорового нерва. Діагностовано контузійні зміни в зоровому нерві, набряк зорового нерва. Призначені кортикостероїди місцево та системно, сечогінні, антиоксиданти. Через 2 тижні гострота зору підвищилась до 0,7. Через 1 міс. Офтальмоскопічно визначається картина первинної часткової атрофії зорового нерва. Гострота зору залишається стабільною протягом періоду спостереження 1 рік. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє на ранніх стадіях одразу після травми прогнозувати можливий розвиток низької гостроти зору та підвищеної кількості ускладнень шляхом визначення ВАЗД у дітей після відкритої та закритої травми ока. Технічний результат - збільшення точності раннього прогнозу зору у дітей після травми ока. 1. MacEwena С. J. Eye injuries in children: the current picture. /MacEwena C. J., Bainesa P. S., Desai P. //British Journal of Ophthalmology.-1999-Vol. 83-P. 933-936. 2. Moreira C.A. Epidemiological study of eye injuries in 17 Brazilian children./ Moreira C.A. Jr., Debert-Ribeiro M., Belfort R. Jr. //Arch. Ophthalmol.-1988.-Vol.106.-P. 781-784. 3. Prevent Blindness America. The scope of the eye injury problem. (2005) [Электронный ресурс]: Материалы сайта www.preventblindness.org.-Режим доступа: www.preventblindness.org/resources/ factsheets/Eye_Injuries_FS93.PDF 4. Kuhn F. Strategic thinking in eye trauma management. /F. Kuhn // Ophthalmol Clin North.Am.2002. - Vol. 15.- P. 171-177. 5. Schmidt G.W. Vision survival after open globe injury predicted by classification and regression tree analysis./Schmidt G.W. Broman A.T., Hindman H.B., Grant M.P7/ Ophthalmology.-2008.- Vol. 115(1). - P. 202-209. 2 UA 86613 U 6. Globocnik P.M. Prognostic factors in open eye injury managed with vitrectomy: retrospective study/ M. P. Globocnik, X. Lumi, B. Drnovsek Olup. // Croat Med J.-2004. - Vol. 45. - P. 299-303. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб визначення посттравматичного порушення функціонального стану ока у дітей, який полягає в тому, що пацієнту визначають відносний аферентний зіничний дефект на момент надходження до стаціонару шляхом дослідження зіничного рефлексу та при його наявності прогнозують можливість низької гостроти зору після лікування. 10 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3