Спосіб лікування трофічних дефектів м’яких тканин нижніх кінцівок

Реферат: Спосіб лікування глибоких трофічних дефектів м'яких тканин нижніх кінцівок включає перед проведенням аутодермопластики аплікацію аутологічного жирового аспірату на поверхню висіченого трофічного дефекту м'яких тканин. Аутоліпоаспірат попередньо змішують з Куриозином. UA 87273 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ТРОФІЧНИХ ДЕФЕКТІВ М'ЯКИХ ТКАНИН НИЖНІХ КІНЦІВОК UA 87273 U UA 87273 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до способів підготовки до аутодермопластики трофічних тканинних дефектів та може бути використана в хірургії. Хірургічне лікування дефектів м'яких тканин є актуальним питанням сучасної хірургії, що обумовлено низкою чинників. По-перше, дефекти м'яких тканин супроводжують як різні патологічні процеси, так і можуть бути наслідком травм. По-друге, розповсюдженість трофічних дефектів складає до 2,5 млн. населення у світі, серед яких до 70 % на тлі венозної недостатності [1]. По-третє, м'якотканинні дефекти у вигляді трофічних виразок, мають торпідний, рецидивуючий перебіг, і за умов відсутності адекватного лікування призводять до значного порушення функції нижніх кінцівок. Особливої значущості мають дефекти, що локалізовані у функціонально значимих ділянках кінцівок або носять циркулярний характер, з пенетрацією в капсулу суглобів, з вторинними мікробними екземами, дерматитами і бешихами, обумовлюючи, таким чином, соціальну дезадаптацію хворого. А оскільки розповсюдженість венозної патології у країнах Європи сягає до 35 % працездатного населення, проблема лікування трофічних дефектів нижніх кінцівок набуває ознак епідемії [2]. З досліджуваного рівня техніки встановлено, що навіть після усунення етіологічних факторів самостійної остаточної епітелізації трофічних дефектів не слід очікувати. Для закриття тривалих виразок існують різні методи відновлення шкірного покриву, найнадійнішим з яких є аутодермопластика [3]. Умовою для забезпечення максимального приживлення шкірного трансплантату є підготовленість поверхні трофічного дефекту, що має вигляд нормотрофічної мілкозернистої грануляційної тканини з регенераторним типом цитограми, досягти розвитку якої у тривалих, фібрознозмінених тканинах найчастіше неможливо. Для стимуляції і забезпечення механізмів регенерації сполучної тканини в зоні трофічних розладів використовуються мультипотентні тканиннонеспецифічні стовбурові клітини, які можна отримати із жирової тканини, де вони містяться серед ліпоцитів. Отримання жирової тканини виконують доступною методикою аспірації під місцевим знеболенням. Для селективного виділення фракції стовбурових клітин існує ряд складних методик із використання центрифугування, обробкою ферментами, культивуванням на спеціальних середовищах. Найбільш близьким серед об'єктів аналогічного призначення за сукупністю ознак до корисної моделі, що заявляється, є спосіб лікування трофічних виразок [4]. Він включає висічення гнійнотрофічного дефекту, закриття його тканинним синтетичним покриттям, інфільтрацію тканин по периметру та під дном дефекту аутологічним жировим аспіратом в суміші з багатою тромбоцитами плазмою, з подальшим проведенням аутодермопластики. До недоліків цього методу, які дещо обмежують межі її використання та функціональні можливості, можна віднести наступне: по-перше, отримання тромбоцитарної плазми трудомістка, багатоетапна і затратна за часом процедура, що вимагає наявність особливої центрифуги; по-друге, введення жирового аутоаспірату в тканини нерідко зазнає лізису з подальшим інфікуванням і може призвести до збільшення розмірів дефекту, а по-третє, процедура введення аспірату в параульцерозні тканини супроводжується больовими відчуттями і формуванням негативного комплаєнсу з боку хворого. При розробці корисної моделі поставлена задача розробити спосіб лікування глибоких трофічних дефектів м'яких тканин нижніх кінцівок. Поставлена технічна задача досягається шляхом аплікації на поверхню трофічного дефекту, що попередньо висікався та оброблявся антибіотиком місцевого призначення (Тирозур), жирового аутоаспірату, звільненого від домішок, змішаного з Куриозином, та наступним закриттям сорбційним синтетичним покриттям. Це дозволить швидко, ефективно і без спеціального матеріально-технічного обладнання забезпечити підготовку тканинних дефектів кінцівок до шкірної пластики. Вищевказаний технічний результат досягається тим, що при здійсненні у відомому способі лікування глибоких трофічних дефектів м'яких тканин нижніх кінцівок, у відповідності з корисною моделлю, аутоліпоаспірат змішується з Куриозином, а потім розміщується на поверхні трофічного дефекту нижньої кінцівки під адсорбуючим покриттям. Загальними ознаками найближчого аналогу та способу, що заявляється, є використання після висічення трофічного дефекту м'яких тканин аутологічного жирового аспірату до проведення аутодермопластики. Відмінними ознаками є додавання до аутоліпоаспірату препарату Куриозин, обробка поверхні тканинного дефекту місцевим антибіотиком, а також принципово інше розміщення отриманої суміші відносно поверхні трофічного дефекту. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмінних ознак з вищезазначеним технічним результатом полягає у наступному: застосування відмінних ознак дозволяє більш доступною методикою прискорити дозрівання грануляційної тканини і покращити результат 1 UA 87273 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 аутодермопластики трофічного дефекту. За рахунок цього підвищиться ефективність медичної реабілітації хворих з трофічними дефектами нижніх кінцівок та покращити якість життя. У відповідності з заявленим рішенням задачі, пропонується проводити під місцевою інфільтраційною анестезією голкову аспірацію жирової тканини, обробку на гігроскопічному матеріалі і змішуванням з краплями Куриозину. Отриману суміш розмістити на підготовлену поверхню трофічного дефекту після висічення та обробки останнього місцевим антибіотиком Тирозур. Вибір Куриозину в краплях продиктований тим, що він складається з глікозаміноглікану - гіалуронової кислоти, як основного компоненту позаклітинного матриксу, яка забезпечить покращення живлення і зв'язок ліпоцитів та стовбурових клітин з клітинами сполучної тканини поверхні трофічного дефекту, формування дозрілих колагенових волокон. Завдяки цьому досягається більш прискорена контракція дефекту, а клітини, що складають аутоліпоаспірат, швидше зможуть трансформуватись у клітини грануляційної тканини, поява якої у дозрілому вигляді бажана для подальшої аутодермопластики. До того ж застосування місцевого антибіотика Тирозур і адсорбуючої синтетичної серветки дозволить попередити інфікування "неогрануляцій". Середній строк дозрівання нормотрофічних грануляцій на дефекті площею до 2 20 см складає 9±1,5 діб. Таким чином сукупність ознак запропонованого рішення задачі, що втілена у використані способу лікування глибоких трофічних дефектів м'яких тканин нижніх кінцівок за допомогою аутоліпоаспірату, крапель Куриозин, Тирозуру та адсорбуючих синтетичних серветок дозволяє прискорити дозрівання нормотрофічної грануляційної тканини і завдяки простоті методики розширити застосування в пересічному хірургічному відділенні. Суть способу лікування глибоких трофічних дефектів м'яких тканин нижніх кінцівок полягає в наступному. У хворого напередодні проводиться хірургічна обробка трофічного дефекту м'яких тканин нижньої кінцівки - висічення країв та дна виразки. Надалі в асептичних умовах проводиться інфільтрація підшкірної клітковини параумбіл і кальної ділянки 1 % розчином лідокаїну, об'єм якого залежить від кількості жирової тканини, що планується використати. Потім тупокінцевою голкою діаметром G18 виконується тунелювання підшкірної клітковини в межах знечулення рухами, що нагадують смикання скрипковим смичком з одномоментною активною аспірацією поршнем шприцу, об'ємом на 20 мл. Далі до отриманого ліпоаспірату додають фізіологічний розчин, який після збовтування та седиментації видаляється з розчиненими в ньому рештками анестетику, вільного жиру та уламків ліпоцитів. Остаточне звільнення від зайвої рідини проводиться на гігроскопічній серветці, а отриману клітинну масу змішують з Куриозином (у краплях) в пропорції 10:1. Перед аплікацією підготовленого ліпоаспірату на поверхню трофічного дефекту її присилують Тирозуром, що містить місцево діючий антибіотик тиротроцин, потім покривають синтетичною адсорбуючою серветкою, фіксують еластичним бинтом. В післяопераційному періоді обов'язкове дотримання піднесеного положення кінцівки строком до 3 діб, перев'язки здійснюють щоденно з другої доби. Таким чином, запропонований спосіб реалізує новий підхід до стимуляції регенеративних процесів трофічного дефекту м'яких тканин нижніх кінцівок і дозволяє виконати аутодермопластику в коротший строк і підвищити виживання шкірного аутотрансплантата, що покращує якість лікування і зменшує строк перебування в клініці. У відповідності з цим, відмінні ознаки дійсної корисної моделі є суттєвими, оскільки кожна з них перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з досягненням вищезазначеного технічного результату, а їхня сукупність відповідає критерію "новизна", оскільки була неочевидною з досліджуваного рівня техніки. Ефективність запропонованого способу ілюструється прикладом: Хвора І., пенсіонерка 64 років, госпіталізована до хірургічного відділення на стаціонарне лікування 26.08.2011 р. зі скаргами на біль у лівій гомілці і наявність довготривалої трофічної виразки. Із анамнезу: хворіє на варикозну хворобу більше 10 років, трофічна виразка турбує близько 1,5 роки. При огляді ліва гомілка та ступня з варикозними венами басейну великої підшкірної вени (ВПВ), по медіальній поверхні нижньої третини гомілки є гіперпігментована 2 індурація на тлі якої дефект м'яких тканин площею 12 см , з фіброзно зміненим дном, напластуваннями фібрину, поодинокими незрілими грануляціями. На ультразвуковому дуплексному скануванні (УЗДС) вен нижніх кінцівок: недостатність сафено-феморального клапану ліворуч, притоків і перфорантних вен гомілки білатерально, часткова реканалізація задньої великогомілкової вени ліворуч. Вставлено діагноз: Варикозна хвороба нижніх кінцівок, комбінований венозний рефлюкс ліворуч, сегментарний - праворуч, хронічна трофічна виразка лівої гомілки. Післятромботична хвороба лівої нижньої кінцівки, часткова реканалізація задньої великогомілкової вени. ХВН III ст., С6 ліворуч; І ст., С2 праворуч. Таким чином, у хворої мав 2 UA 87273 U 5 10 15 20 25 30 місце хронічний трофічний дефект м'яких тканин гомілки венозного ґенезу, зумовленого клапанною недостатністю поверхневих та перфорантних вен, що потребувало оперативного венокоригуючого втручання та висічення трофічної виразки. Хворій 01.09.2011 р. виконана кросектомія, стрипінг ВПВ, епіфасціальна дисекція перфорантних вен і висічення трофічної виразки лівої гомілки, а 06.09.2011 р. виконана процедура аплікації аутоліпоаспірату за описаною методикою. Консервативне лікування включало: гепариноїд, венотоніки, антиагреганти, нестероїдні протизапальні засоби, ксантинолу нікотинат, вітаміни групи В, антигістамінний препарат, компресійну терапію щоденно. При огляді 20.09.2011 р. ліва нижня кінцівка з трофічною виразкою менших розмірів (до 5 2 см ), з нормотрофічними дозрілими грануляціями. Аутодермопластика розщепленим клаптем виконана 23.09.2011 р. Хвора виписана із зменшенням проявів хронічної венозної недостатності і повним приживленням шкірного клаптя 07.10.2011 р. Отже, можливість відтворення об'єкта у контексті незалежного пункту формули допоможе розширити його функціональні властивості за рахунок прискорення дозрівання нормотрофічної 2 грануляційної тканини із середнім строком до 9±1,5 діб на дефекті площею до 20 см і завдяки простоті та доступності методики розширити застосування в пересічному хірургічному відділенні, це свідчить про відповідність технічного рішення умові "промислова придатність". Джерела інформації: 1. Оболенский В.Н. Трофические язвы нижних конечностей - обзор проблемы / В.Н. Оболенский, Г.В. Родоман, В.Г. Никитин, М.А. Карев // Русский медицинский журнал. - 2009. - № 25. - С. 1647-1663. 2. Гусак И.В. Особенности комплексного подхода к лечению трофических язв нижних конечностей / И.В. Гусак, Аль Ганем Ибрагим, А.Н. Шевченко // Медицина сьогодні і завтра. 2010. - № 4 (49). - С. 117-120. 3. Пат. № u201203202, МПК А61В 19/00. Спосіб передопераційної підготовки ранової поверхні трофічної виразки [Текст] / Романюк Т.В., Венгер І.К, Чорненький М.В., Гуда Н.В., власник патенту Тернопільський державний мед. університет ім. І.Я. Горбачевського - № 73513; заяв. 19.03.2012; опубл. 25.09.2013, бюл. № 18. 4. Пат. № u201206762, МПК А61В 17/00. Спосіб лікування трофічних виразок [Текст] / Дрюк М.Ф., Поліщук О.Ю., Дмитренко І.П., власник патенту НІХТ ім. О.О. Шалімова НАМН України - № 76907; заяв. 01.06.2012; опубл. 25.01.2013, бюл. № 2. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 45 1. Спосіб лікування глибоких трофічних дефектів м'яких тканин нижніх кінцівок, що включає перед проведенням аутодермопластики аплікацію аутологічного жирового аспірату на поверхню висіченого трофічного дефекту м'яких тканин, який відрізняється тим, що аутоліпоаспірат попередньо змішують з Куриозином. 2. Спосіб лікування глибоких трофічних дефектів м'яких тканин нижніх кінцівок за п. 1, який відрізняється тим, що поверхню трофічного дефекту перед аплікацією отриманої суміші жирового аспірату обробляють місцевим антибіотиком (Тирозур). 3. Спосіб лікування глибоких трофічних дефектів м'яких тканин нижніх кінцівок за п. 1, який відрізняється тим, що отриману суміш розміщують безпосередньо на поверхні трофічного дефекту м'яких тканин. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3