Спосіб прогнозування серцево-судинних ускладнень протягом одного року після хіміотерапії з антрациклінами

Реферат: Спосіб прогнозування серцево-судинних ускладнень протягом одного року після хіміотерапії з антрациклінами шляхом проведення ехокардіографії. Під час ехокардіографічного дослідження проводять векторний аналіз з визначенням глобального поздовжнього стрейна і глобального радіального стрейна, і, якщо хоча б однин з показників знижується на 10 % і більше після хіміотерапії з антрациклінами в порівнянні з показниками до хіміотерапії, то прогнозують високий ризик виникнення серцево-судинних ускладнень, а саме раптової серцевої смерті, фатальних і нефатальних аритмій, фатального і нефатального інфаркту міокарда, фатального і нефатального інсульту, серцевої недостатності, що виникла вперше. UA 87999 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРОТЯГОМ ОДНОГО РОКУ ПІСЛЯ ХІМІОТЕРАПІЇ З АНТРАЦИКЛІНАМИ UA 87999 U UA 87999 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, а саме - гематології і кардіології, і може бути використана для оцінки кардіотоксичної дії хіміотерапії, а саме прогнозування серцево-судинних ускладнень після хіміотерапії з антрациклінами, наприклад, у хворих на лімфопроліферативні захворювання. Серцево-судинні ускладнення, які виникають під впливом цитостатичної терапії, є обмежуючим фактором в лікуванні онкогематологічних захворювань. Встановлено, що кардіотоксичність цитостатиків є причиною зниження якості життя, смерті пацієнтів, які вижили після лікування основного захворювання. Впровадження сучасних технологій оцінки кардіотоксичності хіміотерапії, а саме прогнозування виникнення серцево-судинних ускладнень у хворих на онкогематологічні захворювання, суттєво вплинуло на перебіг, результат захворювання у осіб, які перенесли хіміотерапію з антрациклінами, та все ж проблема діагностики кардіотоксичночності, а саме прогнозування виникнення серцево-судинних ускладнень, залишається невирішеною, що робить розробку нових, більш достовірних способів прогнозування таких станів актуальною. Відомий спосіб діагностики антрациклінових кардіальних ускладнень (Hamada H; Ohkubo T; Maeda M; Ogawa S. Evaluation of cardiac reserved function by high-dose dobutamine-stress echocardiography in asymptomatic anthracycline-treated survivors of childhood cancer. Pediatr Int. 2006; 48(3):313-20), який передбачає ехокардіографічне дослідження систолічної функції міокарда лівого шлуночка (ЛШ) в стані спокою після фармакологічного навантаження добутаміном. Але цей спосіб має недолік: пізня діагностика, оскільки систолічна дисфункція міокарда є кінцевим, часто незворотним етапом патогенезу антрациклінової кардіоміопатії. Крім того, додаткове введення добутаміну збільшує навантаження на вже спровокований міокард, що обмежує, може бути обмежуючим фактором його використання. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом є спосіб, який передбачає запис стандартної ЕКГ хворих в процесі терапії антрацикліновими антибіотиками, під час чого оцінюють дисперсію інтервалу QT та при її збільшенні понад 80 мс констатують високий ризик антрациклінового ушкодження серця. (Патент України 21660, МПК А61В 10/00. Спосіб діагностики антрациклінових ушкоджень серця. - Опубл. 15.03.2007). Спільною суттєвою ознакою прототипу та способу, що заявляється, є проведення ехокардіографічних досліджень. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що, по-перше, стандартна ЕКГ не відображає систолічну функцію серця, яка є безпосередньо основною ознакою пошкодження серця після хіміотерапії з антарциклінами. По-друге, оцінка дисперсії інтервалу QT вказує на високий ризик ушкодження серця тільки після застосування антрациклінів у високій сумарній дозі, що є неприйнятним для визначення дисфункції серця на початку лікування. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу прогнозування серцево-судинних ускладнень після хіміотерапії з антрациклінами у хворих на лімфопроліферативні захворювання шляхом проведення векторного аналізу під час ехокардіографічного дослідження з визначенням глобального поздовжнього стрейна і глобального радіального стрейна, що забезпечить підвищення достовірності прогнозу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає ехокардіографічне дослідження, новим є те, що під час ехокардіографії проводять векторний аналіз з визначенням глобального поздовжнього стрейна і глобального радіального стрейна до і через 1 тиждень після хіміотерапії з антарциклінами, і при зниженні хоча б одного з показників після хіміотерапії на 10 % і більше в порівнянні з показниками до хіміотерапії прогнозують високий ризик серцевосудинних ускладнень, а саме раптової серцевої смерті, фатальних і нефатальних аритмій, фатального і нефатального інфаркту міокарда (ІМ), фатального і нефатального інсульту, серцевої недостатності (СН), що виникла вперше. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, за технічним результатом полягає у такому. Традиційно фракція викиду (ФВ) лівого шлуночка розглядалась як критерій маніфестації СН і прогностичний маркер виникнення серцево-судинних ускладнень. В той самий час, за відсутності клінічних проявів СН прогностична цінність ФВ лівого шлуночка недостатньо висока. Враховуючи той факт, що у пацієнтів з лімфопроліферативними захворюваннями після хіміотерапії з антрациклінами рівень ФВ лівого шлуночка, що є маркером систолічної функції, може знижуватися без безпосереднього зв'язку із виникненням серцево-судинних ускладнень, існує необхідність використання додаткових маркерів з метою підвищення прогностичної моделі. Одними з таких маркерів є глобальний поздовжній стрейн і глобальний радіальний стрейн. 1 UA 87999 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Чисельні дослідження довели зв'язок ФВ лівого шлуночка з тяжкістю порушень локальної контрактильної здатності міокарда, а також вірогідністю розвитку СН та летального наслідку. Визначеним питанням є застосовування регіонального руху ендокарду для оцінки регіональної функції міокарда. Ця концепція була сформована на основі багатьох агіографічних, радіологічних і ехокардіографічних досліджень. Оцінка деформації міокарду за допомогою визначення глобального стрейну дає можливість визначення порушення контрактильної здатності міокарда ще при збереженій ФВ. Тому визначення глобального поздовжнього стрейна і глобального радіального стрейна є більш достовірними та специфічними маркерами розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на лімфопроліферативні захворювання після хіміотерапії з антрациклінами. Таким чином, запропонована методика дозволить визначити пацієнтів групи високого ризику виникнення серцево-судинних ускладнень у хворих на лімфопроліферативні захворювання протягом року, що свою чергу дозволить своєчасно провести профілактику цих подій. Спосіб здійснюють таким чином. Хворому на лімфопроліферативне захворювання перед та через 1 тиждень після курсу хіміотерапії з антрацилкінами проводять векторний аналіз під час ехокардіографічного дослідження з визначенням локальних стрейнів на підрахунком глобального поздовжнього стрейна і глобального радіального стрейна. Отримані результати інтерпретуються таким чином: якщо глобальний поздовжній стрейн або глобальний радіальний стрейн зменшується на 10 % і більше, то прогнозують виникнення серцево-судинних ускладнень, а саме, раптової серцевої смерті, фатальних і нефатальних аритмій, фатального і нефатального ІМ, фатального і нефатального інсульту, СН, що виникла вперше, протягом року після перенесеного гострого ІМ. Приклад 1 Хворий С., 1940 р.н., був госпіталізований в КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" ЗОР з діагнозом "Хронічна лімфоїдна лейкемія III ст.", історія хвороби № 6768. Перед запланованим курсом хіміотерапії з антрацикліном і через 1 тиждень після провели ехокардіографічне дослідження з векторним аналізом, було визначено зниження глобального поздовжнього стрейна на 16 % і глобального радіального стрейна на 7 %. Отримані результати свідчать про високу вірогідність розвитку серцево-судинних ускладнень, а саме раптової серцевої смерті, фатальних і нефатальних аритмій, фатального і нефатального інфаркту міокарда (ІМ), фатального і нефатального інсульту, серцевої недостатності (СН), що виникла вперше. Необхідно відповідним чином посилити моніторинг стану пацієнта та за необхідності призначити більш агресивну терапію супроводу або альтернативну стратегію хіміотерапії. Приклад 2 Хвора С., 1948 р.н., була госпіталізована в КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" ЗОР з діагнозом "Екстранодальна слизово-асоційована лімфома (MALT) маргінальної зони", історія хвороби № 2672. Перед запланованим курсом хіміотерапії з антрацикліном і через 1 тиждень після провели ехокардіографічне дослідження з векторним аналізом, було визначено зниження глобального поздовжнього стрейна на 7 % і глобального радіального стрейна на 2 %. Отримані результати свідчать про низьку вірогідність розвитку серцево-судинних ускладнень, а саме раптової серцевої смерті, фатальних і нефатальних аритмій, фатального і нефатального інфаркту міокарда (ІМ), фатального і нефатального інсульту, серцевої недостатності (СН), що виникла вперше. Хворому необхідно продовжувати заплановані курси хіміотерапії з стандартною терапію супроводу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб прогнозування серцево-судинних ускладнень протягом одного року після хіміотерапії з антрациклінами шляхом проведення ехокардіографії, який відрізняється тим, що під час ехокардіографічного дослідження проводять векторний аналіз з визначенням глобального поздовжнього стрейна і глобального радіального стрейна, і, якщо хоча б однин з показників знижується на 10 % і більше після хіміотерапії з антрациклінами в порівнянні з показниками до хіміотерапії, то прогнозують високий ризик виникнення серцево-судинних ускладнень, а саме раптової серцевої смерті, фатальних і нефатальних аритмій, фатального і нефатального інфаркту міокарда, фатального і нефатального інсульту, серцевої недостатності, що виникла вперше. 2 UA 87999 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3