Пристрій для ін’єкцій

1. Пристрій для ін`єкцій, який містить корпус, призначений для розміщення в ньому шприца, що має випускний отвір, привід, виконаний з можливістю переміщення шприца з втягненого положення у висунуте положення через отвір у корпусі та випускання вмісту шприца, який відрізняється тим, що блокувальний механізм, який зчіплює привід зі шприцом, у разі, коли шприц знаходиться у втягненому положенні, і який є вимкнутим від приводу і зчіплює шприц з корпусом, у разі, коли шприц знаходиться у висунутому положенні, змонтований таким чином, що унеможливлює роботу приводу відносно шприца, у разі, коли шприц просунутий вперед з його втягненого положення в його висунуте положення, та запобігає руху корпусу відносно шприца, коли шприц знаходиться у висунутому положенні та його вміст випускається. 2. Пристрій для ін`єкцій за п. 1, який відрізняється тим, що внутрішня поверхня корпусу утворює щонайменше перший та другий поперечні перерізи корпусу з першим та другим внутрішнім діаметром, відповідно, причому перший діаметр є меншим, ніж другий діаметр, а другий поперечний переріз розташований поблизу отвору; у якому привід містить перший стопор; та у якому блокувальний механізм містить щонайменше один рухомий фіксуючий елемент, розташований між внутрішньою поверхнею та приводом, таким чином, що фіксуючий елемент є зчепленим з першим стопором, коли він знаходиться між внутрішньою поверхнею та приводом в першому поперечному перерізі, та є розчіпленим з першим стопором, коли він знаходиться в другому поперечному перерізі. 2 (19) 1 3 88167 4 блокувальний механізм розташований по відношенню до приводу таким чином, що розчіплюється з корпусом, коли шприц знаходиться у висунутому положенні після випускання вмісту шприца, тим самим дозволяючи шприцу бути переміщеним з його висунутого положення у втягнене положення. 14. Пристрій для ін`єкцій за п. 12, який відрізняється тим, що привід містить другий стопор на віддаленому від отвору кінці приводу, змонтований таким чином, що коли другий стопор примикає упритул до фіксуючого елемента, після випускання вмісту шприца, фіксуючий елемент встановлюється в першому поперечному перерізі, таким чином вимикаючи блокувальний механізм від корпусу та дозволяючи шприцу переміститися з його висунутого положення у втягнене положення. 15. Пристрій для ін`єкцій за п. 13 або п. 14, який відрізняється тим, що додатково містить зворотний привід, який виконаний з можливістю діяти на шприц після випускання вмісту шприца для повернення шприца з висунутого положення у втягнене положення. 16. Пристрій для ін`єкцій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що приводом є поршень шприца. 17. Пристрій для ін`єкцій за будь-яким з пп. 2-15, який відрізняється тим, що містить більш ніж один фіксуючий елемент. Даний винахід стосується пристрою для ін'єкцій, який належить до типу пристрою, усередину якого вставляють шприць, і який його відтягає та випускає його вміст. Пристрої такого типу описані у WO 95/35126 та ЕР-А-0516473 і звичайно містять шприць у корпусі з привідною пружиною, яка може бути вивільнена шляхом приведення в дію пускового механізму. Натиснення на пусковий механізм приводить до спрацьовування привідної пружини. Першою автоматичною дією сучасних пристроїв для ін'єкцій є переміщення шприця уперед та втикання голки шприця в пацієнта. Це досягається шляхом прикладання сили до корпусу шприця ("прямий привід") або до поршня шприця ("поршневий привід"). Поршневий привід є простішим підходом з погляду конструювання, оскільки один механізм може бути використаний для висунення голки, а потім для виштовхування вмісту шприця. Однак, цей підхід пов'язаний з ризиком, що невелика кількість рідини може бути виштовхнута до того, як голка досягне потрібної глибини у шкірі пацієнта. Система покладається на те, що голка досягне повної глибини раніше, ніж може бути виштовхнута значна кількість рідини. Швидкість витікання рідини обмежена доступним зусиллям, в'язкістю рідини та звуженням голки. Цю властивість інколи називають гідравлічним замком. Таким чином, метою даного винаходу є створення пристрою для ін'єкцій з використанням схеми поршневого приводу, який не виштовхує ніякої рідини доти, поки голка не досягне потрібної глибини в шкірі пацієнта. Як і завжди, шукається найпростіший та найдешевший спосіб досягнення цього З урахуванням вищезазначеного, згідно з даним винаходом, пропонується пристрій для ін'єкцій, який містить: корпус, призначений для розміщення в ньому шприця, який має випускний отвір; та привід, який має при приведенні в дію перемістити шприць з втягненого положення у висунуте положення через отвір у корпусі та випустити вміст шприця, який відрізняється наявністю блокувального механізму, який зчіплює привід зі шприцем, коли шприць не находиться у висунутому положенні і який роз'єднується з приводом та зчіплює шприць з корпусом, коли шприць находиться у висунутому положенні, таким чином, що привід залишається нерухомим відносно шприця, коли шприць переміщається з втягненого положення у висунуте положення, і корпус залишається нерухомим відносно шприця, коли шприць находиться у висунутому положенні і його вміст випускається. Отже, коли привід зчеплений зі шприцем, вміст шприця не випускається через випускний отвір, поки шприць переміщається зі втягненого у висунуте положення. Крім того, коли шприць находиться у висунутому положенні та його вміст випускається, шприць зчеплений з корпусом таким чином, що він не може бути всунутий назад до корпусу зовнішньою силою, поки його вміст випускається, наприклад, силою контакту з пацієнтом та його шкірою. В одному варіанті втілення даного винаходу, пропонується пристрій для ін'єкцій за п. 1, у якому внутрішня поверхня корпусу утворює щонайменше перший поперечний переріз та другий поперечний переріз корпусу з першим внутрішнім діаметром та другим внутрішнім діаметром, відповідно, причому перший діаметр є меншим, ніж другий діаметр, а другий поперечний переріз розташований поблизу отвору; у якому привід містить перший стопор; і у якому блокувальний механізм містить щонайменше один рухомий фіксуючий елемент, розташований між внутрішньою поверхнею та приводом таким чином, що фіксуючий елемент зчеплений з першим стопором, коли він знаходиться між внутрішньою поверхнею та приводом в першому поперечному перерізі, та розчіплюється з першим стопором, коли він знаходиться в другому поперечному перерізі. Така конструкція забезпечує простий блокувальний механізм, який є простим у виробництві. Краще, перший стопор є каналом у зовнішній поверхні приводу. Якщо привід є циліндричним, канал може проходити навколо приводу. Краще, при знаходженні в першому поперечному перерізі, фіксуючий елемент діє на фланець шприця, розташований на кінці шприця, протилежному випускному отвору. Таким чином, звичайний шприць може бути використаний в пристрої для ін'єкцій. 5 Краще, пристрій для ін'єкцій містить опорний елемент, призначений для притискання фіксуючого елемента до фланця шприця. Блокувальний механізм діє на опорний елемент, який у свою чергу діє на шприць. В одному варіанті втілення даного винаходу, опорний елемент є втулкою, яка оточує привід. Краще, втулка має зовнішню поверхню і внутрішню поверхню та отвір між її внутрішньою поверхнею та зовнішньою поверхнею, які за розмірами є здатними підтримувати фіксуючий елемент. Втулка може бути легко встановлена навколо приводу в процесі виробництва. Перший поперечний переріз та другий поперечний переріз є краще розділеними виступом на внутрішній поверхні таким чином, що положення виступу на внутрішній поверхні визначає положення, в якому блокувальний механізм розчіплюється з поршнем, коли привід переміщає шприць з втягненого положення у висунуте положення. Виступ може бути навскісним між першим поперечним перерізом та другим поперечним перерізом. Краще, кожний фіксуючий елемент є кулькою, що дозволяє фіксуючому елементу вільно обертатися при переміщенні поршня по відношенню до корпусу та шпрця. Краще, краї першого стопора є скошеними, щоб дозволити кулькам легко входити в канал та виходити з нього. В одному варіанті втілення даного винаходу, блокувальний механізм сполучається з з приводом таким чином, що від'єднується від корпусу, коли шприць находиться у висунутому положенні після випускання вмісту шприця, тим самим дозволяючи шприцю бути переміщеним з висунутого положення у втягнене положення. Таким чином, шприць не залишається зафіксованим у висунутому положенні і може бути безпечно втягнений в корпус шприця. Краще, привід може включати другий стопор на кінці приводу, віддаленому від отвору, таким чином, що коли другий стопор розташований поряд з фіксуючим елементом після випускання вмісту шприця, фіксуючий елемент розміщується в першому поперечному перерізі, тим самим від'єднуючи блокувальний механізм від корпусу та дозволяючи шприцю бути переміщеним з висунутого положення у втягнене положення. Пристрій для ін'єкцій може включати зворотний привід, призначений діяти на шприць після випускання вмісту шприця для відтягування шприця з висунутого положення у втягнене положення. У такий спосіб, шприць може бути автоматично втягнений в корпус після випускання його вмісту. Блокувальний механізм забезпечує, що втягування не відбувається доти, поки привід не досягне певного попередньо визначеного положення по відношенню до шприця. Краще, привід може бути поршнем шприця. Винахід буде далі описаний за допомогою прикладів з посиланнями на супровідні креслення, на яких: Фіг.1а зображує в перерізі пристрій для ін'єкцій, який належить до типу, для якого даний вина 88167 6 хід є застосовним, зі шприцем, втягненим перед випусканням його вмісту; Фіг.1b зображує в перерізі пристрій для ін'єкцій за Фіг.1а зі шприцем, повністю висунутим перед випусканням його вмісту; і Фіг.1с зображує в перерізі пристрій для ін'єкцій за Фіг.1а зі шприцем, повністю висунутим після випускання його вмісту. Фіг.1а зображує пристрій для ін'єкцій 110 згідно з даним винаходом. Пристрій для ін'єкцій 110 має корпус 112, який має перший внутрішній поперечний переріз 113а та другий внутрішній поперечний переріз 113b. Пристрій для ін'єкцій 110 має ближній кінець 101 та дальній кінець 102. Перший поперечний переріз 113а має діаметр, який є меншим, ніж діаметр другого поперечного перерізу 113b. Зміна діаметра між першим поперечним перерізом 113а та другим поперечним перерізом 11 3d визначається виступом 115, який є безперервною скошеною лінією (тобто, скісом) між внутрішніми поверхнями першого та другого поперечних перерізів 113а, 113b. Шприць 114 звичайного підшкірного типу ковзно встановлюється усередину корпусу 112. Корпус 112 має ближній кінець 101 та дальній кінець 102. На ближньому кінці 101 корпусу 112 розташований отвір 150, через який шприць 114 переміщається з втягненого положення усередині корпусу 112 у висунуте положення поза корпусом 112. Другий поперечн переріз 113Ь розташований ближче до ближнього кінця 101, ніж до дальнього кінця 102 корпусу 112. Шприць 114 містить випускний отвір, що, як показано, закінчується з одного кінця голкою для підшкірних ін'єкцій 118, а з другого - фланцем 120. Звичайний поршень та пробка, які нормально використовуються для випускання вмісту шприця 114 вручну, були видалені та замінені на привід 134, який має по суті форму поршня та має на своєму кінці пробку, вставлену в шприць 114. Привід також містить пружні підпірні засоби, приєднані з одного кінця до дальнього кінця 102 корпусу а з другого кінця - до того кінця поршня, котрий не вставлений в шприць 112. Пружні підпірні засоби в даному випадку мають форму привідної пружини стиснення 130 Цей привідний елемент 134 утримує лікарський засіб 124, призначений для введення, в корпусі шприця 116. Хоч зображений шприць 114 призначений для підшкірних ін'єкцій, це не є обов'язковим. Черезшкірні або балістичні дермальні та підшкірні шприці також можуть бути використані з пристроєм для ін'єкцій за даним винаходом. Привідне зусилля від привідної пружини 130 передається через привідний елемент 134 шприцю 114, переміщаючи його з втягненого положення (як зображено на Фіг.1а) у висунуте положення (як зображено на Фіг.1b) та випускаючи його вміст через голку 118. Привідний елемент 134 здійснює це, діючи безпосередньо на лікарський засіб 124 та шприць 114. Канал 155 розташований навколо привідного елемента 134 на кінці привідного елемента 134, найближчому до ближнього кінця 101 корпусу 112. Фіксуючі елементи передбачені у корпусі 112, які, на Фіг.1а-1с, є кульками 160, розташованими між 7 привідним елементом 134 та внутрішніми поверхнями корпусу 112. Корпус 112, кульки 160, привідний елемент 134 та канал 155 мають всі такі розміри, що коли кульки 160 та привідний елемент 134 розташовані в першому поперечному перерізі 113а, кульки 160 повинні сидіти в каналі 155. При цьому, кульки 160 можуть вільно обертатися, але залишаються зафіксованими по відношенню до привідного елемента 134. Коли кульки 160 та привідний елемент 134 розташовані в другому поперечному перерізі 113b, кульки 160 не повинні обов'язково находитися в каналі 160 і можуть вільно переміщатися з каналу 155 в напрямку, перпендикулярному поздовжній осі 175 корпусу 112. Дійсно, канал 155 скошений таким чином, що сила, прикладена до приводу 134 пружиною 130, примушує кульки 160 виходити з каналу 155 в зазор, утворений між кульками та внутрішньою поверхнею корпусу 112 внаслідок збільшення площі поперечного перерізу між першим поперечним перерізом 113а та другим поперечним перерізом 11 3d. При цьому, кульки 160 та привідний елемент 134 можуть рухатися по відношенню один до одного, оскільки кульки 160 вже не утримуються в каналі 155. Завдяки цьому, привідна пружина 130 є здатною діяти на привід 134 та переміщати його у шприці 114, випускаючи його вміст. В той же час, оскільки кульки 160 були переміщені уперед приводом 134 до другого поперечного перерізу 11 3d, вони вже не зможуть повернутися до першого поперечного перерізу 113а і тому фіксують шприць у висунутому положенні (див. Фіг.1b). Опорний елемент 170 розташований навколо кульок 160. Опорний елемент 170 має форму кільця, розташованого над привідним елементом 134. Кільце може вільно ковзати по привідному елементу 134. Кільце має внутрішню поверхню та зовнішню поверхню і, для кожної кульки, передбачений отвір у формі дірки між зовнішньою та внутрішньою поверхнями, в якому встановлена кулька. Як згадувалося вище, коли кульки 160 розташовані в першому поперечному перерізі 113а, вони зафіксовані в каналі 155. Тому, як зображено на Фіг.1а, коли привідна пружина вивільняється пусковим механізмом (не показаний), зусилля привідної пружини 130, що тисне на привідний елемент 134, передається через канал 155, через кульки 160 та опорний елемент 170 на фланець 120 шприця 114, примушуючи шприць 114 ковзно ру 88167 8 хатися з його втягненого положення через отвір 150 у висунуте положення, без руху привідного елемента 134 та шприця 114 по відношенню один до одного. Таким чином, лікарський засіб 124 не витісняється зі шприця 114 під час переміщення шприця 114 з його втягненого положення у висунуте положення. Коли кульки 160 досягають другого поперечного перерізу 113b (тобто, коли шприць 114 находиться у висунутому положенні), вони можуть вільно виходити з каналу 155 в напрямку, перпендикулярному поздовжній осі 175 корпусу 112, тим самим звільняючись з каналу 155. Це показано на Фіг.1b. Виступ 115 розташований таким чином, що шприць 114 буде знаходитися у висунутому положенні, коли кульки 160 досягнуть виступу 115. Тепер сила, що діє від привідної пружини 130 в напрямку паралельному поздовжній осі 175, прикладена переважно до привідного елемента 134, а не до фланця 120. Отже, привідний елемент 134 буде ковзно рухатися у шприці 114 та витісняти лікарський засіб 124 через голку 118. Коли шприць 112 находиться у висунутому положенні (як зображено на Фіг.1b), кульки притиснуті до внутрішньої поверхні другого поперечного перерізу 112. Будь-яка сила, що діє уздовж шприця 112 від ближнього кінця 101 в напрямку до дальнього кінця 102, передається через фланець 120 кулькам 160, притиснутим до виступу 115. У такий спосіб запобігається переміщення шприця 112 з висунутого положення у втягнене положення поки випускається його вміст. Привідний елемент 134 має стопор 156 на кінці, не вставленому в шприць 112, який має меншій поперечний переріз, ніж його основна частина. Коли стопор 156 досягає другого поперечного перерізу 113b, кульки 160 перестають бути притисненими до внутрішньої поверхні корпусу 112 (як зображено на Фіг.1с). Сила, що діє уздорвж шприця 112 від ближнього кінця 101 в напрямку до дальнього кінця 102, примушує шприць 112 рухатися з висунутого положення у втягнене положення. Ця сила прикладається зворотною привідною пружиною (не показана). Звичайно, слід розуміти, що даний винахід був описаний вище тільки як приклад і модифікації деталей можуть бути зроблені, не виходячи за межі винаходу. 9 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 88167 Підписне 10 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601