Спосіб диференційної діагностики тяжкості перебігу гепатиту а в залежності від генотипу

Реферат: UA 88317 U UA 88317 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, зокрема інфекційних хвороб, і може бути використана для оцінки тяжкості перебігу хронічного гепатиту А в залежності від його генотипу. Визначення тяжкості перебігу вірусного гепатиту А для своєчасного призначення адекватної терапії є важливою задачею клінічної медицини. Відомий спосіб оцінки активності перебігу хронічного гепатиту, який включає визначення активності цитоплазматичних ферментів клітин печінки, зокрема аланінамінотрансферази у сироватці крові (Малый В.П. Хронический гепатит С: клиника, диагностика, лечение// Лікування та діагностика. - 2004. - No 2. - С. 18-24.). За відомим способом, при хронічному гепатиті С за показником активності ферменту оцінюють ступінь пошкодження клітин печінки. Недоліком відомого способу є недостатня інформативність, що випливає з того, що визначення активності цитоплазматичних ферментів, зокрема аланінамінотрансферази, не в повній мірі відображає характер некробіотичного процесу в тканині печінки, оскільки характеризує переважно рівень цитолізу гепатоцитів, не висвітлюючи патологічні зміни в мікросудинному апараті печінки. Спосіб використовують для діагностики гепатиту С. Відомий спосіб прогнозування перебігу вірусного гепатиту А (ВГА), згідно з яким, вираженість порушень складу кишкової мікрофлори, а саме ступінь дисбактеріозу товстої кишки при першому дослідженні, використовують як додатковий критерій прогнозування тяжкості перебігу ВГА. При цьому I-ІІ ступені дисбактеріозу та дисбіозу товстої кишки відповідають легкому перебігу хвороби, III-IV - середньотяжкому (Саєнко Т.Є. Видовий склад та популяційний рівень мікрофлори товстої кишки і стан системного імунітету у хворих на гепатит А: Автореф. дис… канд. мед. наук. - Київ, 2004. - 20с). Як прогноз тяжкого перебігу ВГА пропонують застосовувати підвищення рівня ферменту серцевого профілю - креатинфосфокіназу. Ці показники можливо застосовувати лише при тяжкому стані хворого, при інших формах ВГА даний фермент не виділяється в достатній кількості (Рослый И.М., Литвинова О.С, Жаров С.Н. Креатинфосфокиназа как показатель неблагоприятного течения вирусного гепатита // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 1999. - Nol. - С. 46-49.). Відомий спосіб прогнозування перебігу вірусних гепатитів шляхом оцінки рівня секреторного Імуноглобуліну mА (SIg А). При вивченні стану місцевого імунітету при хронічних вірусних гепатитах і цирозах печінки виявлено значне підвищення SIgA у сироватці крові цих хворих. Його рівні корелювали з тяжкістю стану хворих та активністю трансаміназ (Левченко Я.М. Иммунологические аспекты патогенеза хронических вирусных гепатитов и циррозов печени// Вісник морської медицини. 2000. - No4 (12). - C. 28-31.) Даний спосіб прогнозування перебігу вірусного гепатиту А є найбільш близьким до того, що заявляється, по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його вибрано як прототип. Спосіб не дозволяє в залежності від генотипу визначити тяжкість перебігу захворювання, що важливо для подальшого призначення лікування. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу диференційної діагностики тяжкості перебігу гепатиту а в залежності від генотипу, в якому за рахунок зміни досліджуваних показників, досягається визначення тяжкості перебігу захворювання. Поставлена задача вирішується в способі диференційної діагностики тяжкості перебігу гепатиту А в залежності від генотипу, який здійснюють шляхом дослідження показників крові, згідно з корисною моделлю, досліджують рівень ФНП-α, отримані результати порівнюють з результатами дослідження контрольної групи і при легкому перебігу гепатиту А у пацієнтів з 1А генотипом HAV визначають підвищення рівня показників, які перевищують показники контрольної групи в 1,6 разу, при середньотяжкому перебігу підвищення перевищує контрольні показники в 2,4 разу, у хворих з 3А генотипом HAV, значення перевищують контрольні показники в 3 рази при легкому перебігу і в 3,5 разу при середньотяжкому перебігу захворювання. При ГА має місце подразнення макрофагальної ланки імунітету надлишковою кількістю антигенів вірусу, що призводить до викиду прозапальних цитокінів і подальшому каскаді імунних реакцій так і протизапальних цитокінів. Серед прозапальних цитокінів велике значення мають результати вивчення динаміки ФНП-α у хворих на ГА у різні періоди захворювання. Генотипування вірусу ГА проводять методом аналізу поліморфізму довжини рестракційних фрагментів після ампліфікації ділянок генома довжиною 470 пар основ, який кодує поверхневий антиген. З урахуванням отриманих, в ході проведення обстеження, даних про частоту виявлення геноваріантів можна зробити висновок про те, що геноваріант 1А зустрічався 1 UA 88317 U 5 10 15 20 25 30 35 40 частіше, ніж геноваріант 3А, як у групі з легким перебігом ГА (45,3 і 10 %), так і у групі хворих із середньтяжким перебігом (30,5 і 14,1 % відповідно). З метою вивчення поширеності генотипів HAV в Україні і впливу їх на перебіг захворювання було обстежено 172 хворих на гепатити. Хворих з ГА генотип 1А 105 чоловік (61 %), з ГА генотип 3А 36 чол. (20,9 %), мікст гепатити А+В - 9 чол. (5,2 %), А+С - 7 чол. (4 %), хворі у яких була виявлена HAV, але генотипи виявить не вдалося складала 15 чол. (8,7 %). У всіх хворих хвороба протікала з легким перебігом. Досить високий відсоток зареєстрованих середньотяжких форм був пов'язаний з тим, що частка хворих із легким перебігом ГА лікується в амбулаторних умовах. Вік більшості хворих коливався в середньому від 20 до 30 років, що відповідає сучасним уявленням і даним літератури щодо захворюваності на ГА серед дорослого населення. Застосування молекулярно-генетичного аналізу дозволило виявити у 105 (74,5 %) хворих із ГА генотип 1А. Відповідно у 36 (25,5 %) хворих був виявлений 3А генотип. Тяжкі форми ГА не відмічались. Згідно з отриманими результатами генотипування вірусного геному пацієнти були розподілені на 4 групи: перша - хворі із легким перебігом ГА, викликаного 1А генотипом HAV (n=64); друга - хворі із 1А генотипом ГА із середньотяжким перебігом (n=41); третя - хворі із легким перебігом ГА, викликаного 3А генотипом (n=15), четверта - хворі 3А генотипом вірусу, із яких було зареєстровано середньотяжкий перебіг (n=21). Аналіз результатів дослідження рівня ФНП-α показав достовірне підвищення концентрації порівняно з показниками контрольної групи, як у хворих із легким, так і з середньотяжким перебігом захворювання. При легкому перебігу ГА у пацієнтів з 1А генотипом HAV відмічалось підвищення рівня показників до 60,24±5,5 пкг/мл, що перевищувало показники контрольної групи в 1,6 разу (р