Електроважельний механізм

Реферат: UA 88959 U UA 88959 U 5 10 15 20 25 Корисна модель належить до електромеханічних засобів і можуть бути застосованими для збільшення виробництва електроенергії і для економічного приводу електроавтомобілів. Через відсутність найбільш близького аналога за сукупністю спільних ознак, заповнення розділу "Рівень техніки" не передбачається можливим. Рівень споживання енергії - один з показників розвитку продуктивних сил суспільства. Ведуча роль при цьому належить електроенергії. Проте виготовлення електроенергії із енергетичних матеріалів з надр землі (вугілля, газ) при їх спалюванні забруднюють повітря викидами парникових газів, які несуть небезпеку для людства. Для досягнення економічного використання електроенергії і її примноження передбачається запропонована до розгляду корисна модель. Поставлена задача полягає в тому, щоб створити механізм, в якому за допомогою важелів, що входять до їх конструкції, збільшити кількість виробленої електроенергії. Технічне завдання в тому, щоб привід електрогенератора відбувався від електромотора до генератора за допомогою важеля (Фіг. 1) В основу входять нерухоме зубчасте колесо 4, в центрі якого розміщений електрогенератор 3. Важіль 2 одним кінцем закріплений на його осі. На другому кінці важелів закріплені електромотори розміщені над колесом так, щоб вони зубцями своєї шестірні 1 входили в щеплення з шестірнею колеса. При включенні двигуна 1 його вал буде обертатися і своїми зубцями через щеплення з зубцями нерухомого колеса 4 одночасно буде рухатись по колу колеса 4 разом з важелем 2 крутитимуть електрогенератор 3. Таких двигунів (при вертикальному розміщенні механізму) повинно бути не менше двох, розміщених симетрично, для компенсації сил земного тяжіння. Рух двигунів по колу разом з важелем передбачається низькообертовим, через що його потрібно укомплектувати низькообертовим електрогенератором вітроенергетичної установки. P1 30 35 40  L2 Вихідна потужність буде визначатись за допомогою P2 L1 , де Р1 - сумарна потужність двигунів Р2 - потужність на виході генератора L1 - довжина більшої частини важеля до точки опори L2 - довжина меншої частини важеля після точки опори. Живлення двигунів відбувається за рахунок електрогенератора 3, який живить свої ж двигуни 1 провідниками, прокладеними по поверхні важелів 2. У другому варіанті (Фіг. 2) передбачено збільшення крутного моменту для передачі зусиль від електродвигунів до коробки передач електромобіля за допомогою електроважільного механізму. Механізм в доволі плоскій компактній формі, може бути розміщеним в задньому вертикальному капоті легкового автомобіля. Він складається із зубчастого колеса 7, чотирьох електродвигунів 5, шківа 6 і зв'язаного з ним через ланцюгову передачу 8 шківа 9. Живлення двигунів відбувається бортовою напругою автомобіля. При включенні нерухомо закріплених двигунів вони будуть обертати зубчасте колесо 7 і шків 6. Величина важеля до точки опори дорівнює L1, а після неї L2. P1 L2  P2 L1 Потужність Р2 на шківі 6 як і в першому варіанті, буде визначатися за формулою 45 50 55 де Р1 - сумарна потужність двигунів Р2 - потужність на шківі 6 L1 - довжина важеля до точки опори L2 - довжина важеля після точки опори. Під час їзди може використовуватись кількість двигунів в залежності від навантаження і профілю дорожнього полотна. Перелік фігур креслення Фіг. 1 1 - двигуни низьковольтні, малогабаритні 2 - важелі 3 - електрогенератор низькообертовий 4 - зубчасте колесо, нерухоме LI, L2 - розміри частин важеля до і після точки опори. Фіг. 2 5 - двигуни на напругу бортової системи електромобіля 1 UA 88959 U 5 10 15 20 6 - шків ведучий 7 - зубчасте колесо рухоме 8 - ланцюгова передача 9 - шків зв'язку з коробкою передач. Додаткові пояснення до фігур креслення До креслення Фіг. 1 В центрі нерухомого колеса 4 закріплений електрогенератор 3. Важелі 2 з'єднують електрогенератор із двигунами 1. Двигуни рухаючись по колу нерухомого зубчастого колеса 4 за допомогою важелів 2 обертають електрогенератор 3, виробляючи електроенергію. Частота обертання двигунів по колу 4 повинна відповідати робочій частоті обертання електрогенератора. До креслення Фіг. 2 Чотири двигуни 5, які своїм зубчастим зчепленням із колесом 7, рухають його і шків 6, створюють значно більший крутний момент за рахунок важеля довжиною L1, шків 6 виконує передачу зусиль на шків навантаження 9. При використанні електроважільного механізму для приводу електромобіля можуть використовуватись різна кількість із задіяних в механізмі двигунів в залежності від навантаження і профілю дороги. Практичне здійснення винаходів першого і другого варіантів із застосуванням важільного ефекту внесе значний економічний результат, екологічно чисті наслідки роботи та високий рівень корисної дії. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Електроважельний механізм, що містить низькообертовий електрогенератор 3, привід якого виконується високообертовим електродвигуном 1 через передачу від зірки 2 до колеса В, а для забезпечення їхньої спареної роботи застосовується механізм, який за допомогою радіуса Rв, як важеля, значно збільшує величину крутного моменту на валу 4 електрогенератора, який характеризується передаточним числом "і" (Rв/Ra), що дозволяє виробляти електроенергію значної потужності при меншій витраті її приводним електродвигуном, внаслідок чого буде досягнуто значний економічний результат, екологічно чисті наслідки роботи і високий рівень корисної дії. 2 UA 88959 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3