Диван-ліжко та механізм його розкладання та складання

1. Механізм для дивана-ліжка та подібних виробів, що принаймні мають майже паралелепіпедний каркас (7), спинку (19), сидіння (21) та ряд шарнірно з'єднаних рам, який містить засоби синхронізації, що включають чотирикутник (16) та чотирикутник (17), та принаймні один важіль, який одним кінцем безпосередньо або за допомогою проміжного елемента шарнірно з'єднаний з майже паралелепіпедним каркасом (7), який відрізняється тим, що кінець вказаного важеля шарнірно прикріплений до з'єднання (2') між рамою (2), яка є підголівником, та сусідньою рамою (3). 2. Механізм згідно з п. 1, який відрізняється тим, що між важелем (6) та важелем (1) розміщений перший утримуючий пружний засіб, а між важелем (1) та каркасом (7) розміщений другий утримуючий пружний засіб. 3. Механізм згідно з п. 2, який відрізняється тим, що зазначені утримуючі пружні засоби розташовані на елементах, скріплених з елементами (6), (2) та (7). 4. Механізм згідно з будь-яким з пунктів 1-3, який відрізняється тим, що засіб синхронізації додатково містить чотирикутник (12), який визначає положення підголівника (2) у конфігурації ліжка та його вертикальне положення в конфігурації дивана. 5. Механізм згідно з п. 1, який відрізняється тим, що підняття досягнуто за допомогою двох простих 2 (19) 1 3 Цей винахід стосується дивана-ліжка та механізму його розкладання та складання. Як відомо, диван-ліжко включає спинку, сидіння, паралелепіпедний каркас, який формує всередині об'ємний простір для зберігання постільних приналежностей, та ряд рухливих рам, шарнірно з'єднаних разом. Ці рами рухаються обертово-поступальним чином зі складеного положення у розкладене. У складеному положенні рами згортаються так, що матрац згортається декілька разів та зберігається у просторі, створеному каркасом; у розкладеному положенні рухливі рами послідовно випрямляються назовні з цього простору та визначають поверхню для відпочинку. Ці рухи є можливими завдяки одному чи декільком механізмам, розташованим між каркасом та рухливими рамами. До теперішнього часу були розроблені різні типи механізмів для подібних виробів з принаймні трьома рухливими рамами, і багато механізмів, що входять до рівня техніки, легко трансформують диван у ліжко без необхідності вилучати будь-яку з диванних подушок. Заявник цього винаходу вже описав та заявив подібний виріб в італійській патентній заявці ВА01А000005. Недолік вказаного виробу - ймовірність випадкового складання розкладеного дивана-ліжка у випадку сидіння користувача біля шарнірного з'єднання між рамою (2) та сусідньою рамою (3) (див. Фіг.1). З патенту ЕР 0868870, від 07.10.1998 p., обраного у якості прототипу, відомий механізм для дивана-ліжка та подібного, що принаймні містять майже паралелепіпедний каркас (1), спинку (32), сидіння (39) та ряд шарнірно з'єднаних рам, який включає принаймні засоби синхронізації, які в складеному стані розміщуються переважно під сидінням (39), та принаймні один важіль, який одним кінцем безпосередньо або за допомогою проміжного елемента шарнірно прикріплений до майже паралелепіпедного каркасу (1). Цей механізм призначений для складання-розкладання кріслаліжка та дивана-ліжка. Але, недоліком відомого механізму є також ризик випадкового складання розкладеного диваналіжка. На Фіг.1 прототипу видно що, якщо у положенні ліжка користувач сидить біля шарнірного з'єднання між рамою (7) та сусідньою рамою (21), або сусідніми рамами (21) та (22), може статися випадкове складання ліжка. Винахід вирішує вищезазначену технічну проблему, оскільки це є механізм для дивана-ліжка та подібних виробів, що принаймні мають майже паралелепіпедний каркас, спинку, сидіння та ряд рам, які шарнірно з'єднані одна з одною та рухаються обертово-поступальним чином зі складеного положення у розкладене, причому у складеному положенні зазначені рами послідовно згорнуті одна над іншою та розташовані переважно під сидінням, який містить засоби синхронізації, що складуються під сидінням, та принаймні один важіль, який одним кінцем безпосередньо або за допомогою проміжного елемента шарнірно з'єднаний з майже параделепіпедним каркасом, який відрізняється тим, що кінець важеля шарнірно прикріплений до з'єднання (2') між рамою (2), тобто підголів 89164 4 ником, та сусідньою рамою (3), що запобігає опусканню вищевказаного з'єднання, та диван-ліжко з таким механізмом. Таким чином, проблема випадкового складання цього ліжка вирішена. Згідно з наступною метою, винахід дозволяє рухати диванну подушку для сидіння за допомогою лише двох додаткових елементів. Крім того, зазначений механізм має лише одну ступінь свободи та розкладається і складається одним рухом без вилучення подушки для сидіння та спинної подушки (21) та (19). Ці та інші переваги будуть показані у детальному описі винаходу, який спирається на схематичні креслення 1/2 та 2/2, на яких як необмежувальний приклад наведений варіант здійснення винаходу. На вищевказаних кресленнях представлені: - на Фіг.1 - конструкція дивана-ліжка у положенні "ліжко"; - на Фіг.2 - аксонометрична проекція того самого дивана-ліжка; - на Фіг.3, 4, 5 - три поступові кроки процесу розкладання дивана-ліжка; - нарешті, на Фіг.6 - деталь рами у положенні "ліжко". Як показано на вказаних кресленнях, вищезазначені цілі були досягнуті завдяки дивану-ліжку, що включає рушійний механізм, розміщений між кожною рамою/рамою та наступною рамою. Зазначений механізм має засоби синхронізації, щоб пересувати рухливі рами зі складеного у розкладене положення та навпаки лише одним рухом. Диван-ліжко (Фіг.2) вказаний під номером/позицією (11), а каркас - під номером (7). Каркас має майже паралелепіпедну форму, яка створює об'ємний простір та складена з декількох рам. Серед цих рам принаймні одна діє як опора для спинних подушок. Каркас (7) визначає внутрішній об'ємний простір (14), всередині якого рухливі рами, з'єднані один з одним, згортаються аби трансформувати диван-ліжко у сидяче положення. Далі, зазначені рухливі рами можуть переводитися зі складеного у розкладене положення (див. послідовність на Фіг.3, 4 та 5), і за умови, що вони випрямлені, формувати поверхню для відпочинку під номером (15). Представлений механізм під номером (10), включає засоби синхронізації, розміщені між рухливими рамами, для того, щоб рухати рами зі складеного у розкладене положення (знову див. послідовність на Фіг.3, 4, та 5), та навпаки одним рухом. Він включає чотирикутник (16), чотирикутник (12) та чотирикутник (17). Система підняття та розкриття зазначеного механізму створюється чотирикутниками (16) та (12) та пружинами (не показані на кресленнях) для полегшення процесу. Зокрема, перший утримуючий пружний засіб розміщений між важелем (6) та важелем (1), тоді як між важелем (1) та каркасом (7) розміщений другий утримуючий пружний засіб. Зазначені пружні засоби також можуть бути розташовані на тих елементах, що прикріплені до елементів (6), (2) та (7). Чотирикутник (12) забезпечує підголівник (2) у положенні ліжка, тоді як у конфігурації для сидіння 5 89164 6 зазначений підголівник розміщується вертикально. (1) шарнірно прикріплений до з'єднання (2') між Чотирикутник (16) синхронно рухає решту механірамою підголівника (2) та центральною рамою (3). зму за допомогою важелів (8) та (9), шарнірно приЗ функціональної точки зору, це вирішує проблему кріплених до каркаса (7). У альтернативному варівипадкового складання ліжка. Дійсно, у відомих анті, підняття зазначеного механізму може бути механізмах важіль (1) шарнірно закріплений на досягнуто за допомогою двох простих чотирикутрамі підголівника (2); отже, випадкове складання ників (не показаних на кресленнях), один кінець може трапитися, коли користувач сидить біля шакожного з яких шарнірно кріпиться до каркаса (7), а рнірного з'єднання (2') між рамою підголівника (2) інший кінець шарнірно кріпиться до рами (2). Два та сусідньою рамою (3). Іншою сильною стороною чотирикутники з'єднані разом за допомогою важецього механізму є те, що подушки для сидіння руля, який робить їхній рух синхронним. Зазначені хаються за допомогою лише двох додаткових чотирикутники обумовлюють вертикальне пересуелементів. Додавання елементів (4) та (5) створює вання рами (2), знизу догори під час розкладання, просту систему, що базується на шарнірному чозверху донизу під час складання. тирикутнику (17). Додатковою властивістю механіНарешті, чотирикутник (17), показаний на зму є те, що важіль (6) може мати п'ять отворів (як Фіг.6, який включає важелі (4), (5), частину важеля у варіанті здійснення на Фіг.1), або чотири отвори (25) та частину важеля (23), рухає систему ковзанта бути прикріпленим болтами безпосередньо до ня подушок для сидіння (21). каркаса (7). У випадку 5-отворового важеля, ваКрім трансформації дивана у ліжко, та навпажіль (6), який шарнірно прикріплений до важелів ки, механізм був також сконструйований для того, (8) та (9), виконує обертово-поступальний рух. У щоб рухатись по певній траєкторії. Рухаючись по конструкції з чотирма отворами, важіль (6) замість цій траєкторії, механізм досягає найвищої точки обертово-поступального руху може обертатися над землею, і це робить його легким у користуваннавколо точки, фіксованою відносно каркаса (7). ні, що можна побачити на Фіг.4. Сильною стороЦе означає ліквідацію важелів (8) та (9). ною цього нового механізму є (Фіг.1) те, що важіль 7 89164 8 9 Комп’ютерна верстка В. Мацело 89164 Підписне 10 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601