Спосіб прогнозування індивідуального лікування хворих на рак молочної залози

Реферат: UA 89466 U UA 89466 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до онкології, і може бути використана для молекулярно-генетичного прогнозування клінічного перебігу та визначення індивідуальної чутливості до поліхіміотерапії (ПХТ) хворих на рак молочної залози. У розвинутих країнах в структурі онкологічної захворюваності серед жінок рак молочної залози (РМЗ) займає головне місце (20-25 %) усіх випадків раку. За даними ВООЗ, у світі від злоякісних пухлин молочної залози щорічно помирає 590 тис. жінок. За даними Національного канцер-реєстру України, щорічний приріст цієї онкопатології перевищує 2 %. Так, в Україні в 2009 р. зареєстровано 15 401 випадок цього захворювання. Серед причин смерті жінок питома вага ЗПМЗ найбільша, вона становить 20 % [Бюл. Нац. канцер-реєстру України, 2010]. Одним з надзвичайно важливих, але найменш розроблених напрямків у боротьбі з РМЗ є вивчення клінічних особливостей його перебігу, який обумовлений віком початку захворювання, гістологічними особливостями пухлини, схильністю до метастазування. Такий поліморфізм характерний для мультифакторних хвороб, у схильності до яких мають значення як спадкові, так і не спадкові фактори [Ганина К.П., 1993; Тарутинов В.И., 2006]. Ідентифікація генів спадкової схильності виникнення РМЗ (BRCA1 і BRCA2) стала підґрунтям для більш поглибленого дослідження ролі спадкового фактора у розвитку РМЗ. Спадковий рак молочної залози характеризується агресивним клінічним перебігом. У хворих на спадковий РМЗ характерним є відсутність факторів ризику, які передують розвитку злоякісного процесу. Також встановлено, що для цих хворих характерними є: частіше метастазування у регіонарні лімфатичні вузли, високий ступінь злоякісності та високий проліферативний потенціал пухлин. При імуногістохімічному дослідженні виявлено, що для пухлин хворих на спадковий РМЗ характерна відсутність або низький ступінь експресії РЕ, РП. Для носіїв мутацій гена BRCA1/2 ризик розвитку РМЗ протягом життя збільшується у десятки разів на відміну від популяційної частоти (Thompson D., Easton D., 2004; Nelson H.D., 2005). Близько 2 % населення Європи схильні до розвитку РМЗ тільки за рахунок мутацій 185delAT і 5382insC у гені BRCA1 і 6174delT в гені BRCA2 (Sokolenko A.P. et al., 2006;). Молекулярно-генечне визначення цих мутацій є аналогом корисної моделі на корисну модель, яка буде запропонована нами. В світі інтенсивно вивчається спектр мутацій в генах BRCA, який різниться між окремими популяціями. Знання спектра мутацій, характерного для країни або регіону дозволяє за допомогою ДНК-діагностики виявляти групи ризику розвитку захворювання та визначати прогноз захворювання. Також відомо, що однією з груп генів, що асоціюються з розвитком різних захворювань, є гени ферментів детоксикації ксенобіотиків [Board P.G., 1981; Eaton David L., 1999; Mannervik В. et al., 1992]. Багатофункціональна суперродина глутатіон-S-трансфераз (GST) (ферментів II фази детоксикації ксенобіотиків) відіграє суттєву роль у забезпеченні захисту клітин від вільних радикалів, регуляції процесів перекисного окиснення ліпідів, алкілуванні білків, метаболізмі великої групи ксенобіотиків, у тому числі хіміотерапевтичних препаратів [Кулинский В.И., 1999; Гавалов С.М. і співавт., 2000; Куценко С.А., 2002]. Гени GST характеризуються вираженим природним поліморфізмом, зумовленим відмінностями в послідовності нуклеотидів. Нині найбільш вивченим є поліморфізм генів GSTT1 та GSTM1, при якому відповідні білки не утворюються. Поліморфізм інших генів (GSTA1, GSTP1 тощо) представлений, головним чином, однонуклеотидними замінами. Приблизно половина осіб європеоїдної раси - гомозиготи за делецією гена GSTM1, близько 15 % - за делецією гена GSTT1. Поліморфізм гена GSTP1 пов'язаний із заміною нуклеотиду аденіну (А) на гуанін (G), що призводить до заміни амінокислоти в пептидного ланцюга молекули ферменту, викликаючи зниження його активності і, отже, збільшення накопичення в організмі токсичних речовин. За рахунок цього носії генотипу G/G мають підвищений ризик розвитку різних форм раку. У осіб, що мають варіант G, може бути підвищена чутливість до препаратів, використовуваним для хіміотерапії раку та при цьому погіршити її переносимість. Варіанти висновків: А/А - нормальний варіант поліморфізму в гомозиготній формі; А/G гетерозиготна форма поліморфізму; G/G - мутантний варіант поліморфізму, пов'язаний зі збільшенням ризику захворювань, в гомозиготній формі. Частота народження варіанту G поліморфізму в популяції: 45 %. Ген GSTT1 кодує амінокислотну послідовність ферменту тета-1 глутатіон-S-трансферази, який міститься в еритроцитах і бере участь в очищенні організму від багатьох ксенобіотиків (зокрема хлорметанов та інших промислових канцерогенів). У разі делеції (відсутності) гена GSTT1 фермент тета-1 глутатіон-S-трансфераза не утворюється, в результаті чого здатність організму позбавлятися від деяких шкідливих сполук значно знижується. Це призводить до підвищення ризику розвитку різних форм раку, а також ішемічної хвороби серця. У всіх випадках 1 UA 89466 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 ризик розвитку захворювань багаторазово збільшується при палінні, а також впливі деяких хімічних канцерогенів. В літературі існує багато праць щодо вивчення поліморфізму генів GST для визначення молекулярно-генетичних факторів прогнозу токсичності хіміотерапевтичного лікування хворих на РМЗ. Подальші дослідження необхідні для розробки не тільки індивідуального підходу до призначення XT, але й для визначення ризику розвитку раку. Варіанти висновків: І/I - гомозиготний носій нормального гена GSTT1; І/D - гетерозиготна форма поліморфізму; D/D - гомозиготний носій делеції гена GSTT1. Частота народження делеції гена GSTT1 в популяції: 16-25 %. Переважаючий генотип в популяції: (І/I). Прототипом нашої корисної моделі є деклараційний патент на корисну модель № 62167 "Спосіб визначення показань до індивідуалізованого лікування хворих молодого віку на рак молочної залози" Автори: Захарцева Л.М., Лобанова О.Е., Чешук В.Е., Щепотін І.Б. / Бюл. № 15, 10.08.2011/. Суть прототипу полягає в проведенні патогістологічного та імуногістологічного дослідження пухлин і виявлення в ній рецепторів естрогену та прогестерону, мікрометастазів в лімфатичних вузлах, експресії bcl-2, c-erbB-2, онкобілка р53, рівня проліферативної активності, інвазії судин, додатково виявляють частоту мутацій генів BRCA1 (ОМІМ 113705) і BRCA 2 (ОМІМ 600185), експресію маркерів апоптозу (Mcl-1, Bag-1, Bax, р21, р63), епідермального фактора росту (HER1), факторів ангіогенезу (VEGFR) і при рівні показників: СК5/15(СК5/6)+, HER1+, EVGFR+ і Кi67, р53 і р63 з експресією вище 20 % клітин раку хворих відносять до групи високого ризику агресивного перебігу раку та призначають індивідуалізоване комплексне лікування (ПХТ, ГТ, ПТ, таргетна терапія) з урахуванням провісних показників, при відсутності зазначених показників хворих відносять до групи низького ризику з позитивним клінічним перебігом. В прототипі всі мутації генів, фактори апоптозу визначаються в пухлині імуногістохімічним методом, що на сьогоднішній день можна вважати недоліком. Суть корисної моделі полягає в удосконаленні способу прогнозування клінічного перебігу раку молочної залози та визначення чутливості до поліхіміотерапії у первинних хворих, в яких, поряд з стандартним перебігом діагностичних заходів (патологістологічне та імуногістохімічне дослідження пухлини, вивчення в ній рецепторів естрогену та прогестерону, мікрометастазів в лімфатичних вузлах) проводять дослідження в крові мутацій генів BRCAI, p53, GSTP1 та GSTT1. При виявленні таких мутацій хворих відносять до групи агресивного перебігу раку молочної залози, а при наявності мутантного та гетерозиготного варіантів поліморфізму генів GSTP1 та GSTT1 у хворих прогнозується підвищена чутливість до поліхіміотерапії. В нашій заявці вивчення мутацій генів проводиться в крові пацієнтів молекулярногенетичним методом, який відрізняється тим, що досліджують мутації 185delAG та 5382insC гена BRCAI, р53, генів глутатіон-S-трансферази GSTP1 та GSTT1; при низькій експресії естрогену та прогестерону в пухлині (