Спосіб завадозахисту когерентно-імпульсної рлс від комбінованих завад

Реферат: Спосіб захисту когерентно-імпульсних радіолокаційних станцій з пачковою модуляцією частоти повторення зондуючих імпульсів від комбінованих завад, проводиться фазова (часова) та поляризаційна або просторова фільтрація. Послідовність проведення фазової та поляризаційної фільтрації залежить від співвідношення рівнів потужності активної та пасивної складової комбінованої завади, яке визначається у аналізаторі рівня складових комбінованої завади, аналіз співвідношення рівня проводиться на тих інтервалах дальності, де по інформації, отриманій з карти пасивних завад, присутні пасивні завади; за перевищення рівня пасивної складової завади над активною - спочатку проводиться фазова фільтрація сигналів, а потім поляризаційна фільтрація, при перевищенні активної складової завади над пасивною проводиться спочатку поляризаційна, а після - фазова фільтрація. UA 89945 U (12) UA 89945 U UA 89945 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до радіолокації і може бути використаним для підвищення завадозахищеності когерентно-імпульсних радіолокаторів в умовах одночасної дії пасивних завад та активних шумових завад. Відомий спосіб захисту когерентно-імпульсних РЛС від комбінованих завад, реалізовано в [1]. За цим способом, після приймання корисних сигналів та завад основним та компенсаційним каналами, компенсують активну шумову заваду, а потім виконують процедури фазової фільтрації та виявлення корисних сигналів, а також відображають виявлені радіолокаційні цілі на моніторі РЛС. Особливістю цього способу є те, що обчислення вагових коефіцієнтів для компенсації активних шумових завад виконують в кінці періоду повторення зондуючих імпульсів (в кінці розгортки дальності), коли інтенсивність пасивних завад, які знаходяться на максимальній дальності дії РЛС, мінімальна. Суттєвим недоліком є те, що навіть на граничній дальності дії РЛС при великій ефективній площі розсіяння, наприклад, гідрометеорів, рівень перевіддзеркалень від них може бути значно більшим від рівня діючої активної шумової завади. В цьому випадку компенсація останньої внаслідок малої міжканальної кореляції буде малоефективною. Близьким по сутності є спосіб, що реалізовано в [2] за яким: основним та компенсаційним каналами РЛС приймають корисні сигнали та завади, виконують їх фазову фільтрацію та компенсують активну шумову заваду шляхом регулювання амплітуди та фази активної шумової завади, прийнятої компенсаційним каналом приймання, та додавання її до основного каналу, виявляють корисні сигнали на тлі пасивних завад. Недоліком способу є зменшення ефективності придушення активної складової завади в умовах впливу інтерференції завадових сигналів, що обумовлена зміною міжканальних співвідношень амплітуд та фаз на протязі інтервалу когерентного накопичення сигналів. В основу способу, що пропонується, поставлено задачу захисту когерентно-імпульсних РЛС від комбінованих завад, який забезпечує більш високу ефективність пригнічення активних шумових завад в умовах одночасної дії пасивних завад. Вирішення задачі досягається тим, що у способі захисту когерентно-імпульсних РЛС від комбінованих завад, за яким основним та компенсаційним каналами РЛС приймають корисні сигнали та завади, над сигналами, що прийняті, проводять або поляризаційну, а потім фазову фільтрацію, або навпаки виконують фазову, а далі поляризаційну фільтрацію, після чого проводять виявлення корисних сигналів. Особливістю способу є те, що послідовність проведення поляризаційної та фазової фільтрації залежить від співвідношення активної та пасивної складової комбінованої завади. Рівень активної та пасивної комбінованої завади визначається у аналізаторі рівня складових комбінованої завади. Аналіз відношення рівня проводиться на тих інтервалах дальності, де по інформації, отриманій з карти пасивних завад, присутні пасивні завади. За перевищення рівня пасивної складової завади над активною - проводиться фазова фільтрація сигналів, а потім поляризаційна фільтрація. Використання такої послідовності фільтрацій дозволяє більш ефективно виділяти корисні сигнали на фоні пасивної складової та ефективно придушити активну складову комбінованої завади. В випадках перевищення активної складової завади над пасивною проводиться спочатку поляризаційна, а після - фазова фільтрація. Використання поляризаційної фільтрації на першому ступені фільтрації у цьому випадку дозволяє більш ефективно придушити активну складову завади і далі виділяти корисні сигнали на фоні пасивної складової завади. У порівнянні з прототипом відмінною ознакою є те, що у запропонованому способі змінюється послідовність проведення фазової та поляризаційної фільтрації в залежності від завадового оточення. Використання структурної адаптації, дозволяє забезпечити високу ефективність компенсації активної складової завади та виявлення корисних сигналів на фоні пасивної складової. У технічному рішенні, що заявляється, нові технічні ознаки при взаємодії з відомими дають новий технічний результат, що дозволяє вирішити поставлену задачу. Таким чином, у порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення містить вищевказані істотні відмінні ознаки, отже відповідає вимозі "новизна". Ознаки, що відрізняють технічне рішення, яке заявляється, від прототипу, не виявлені в інших технічних рішеннях при вивченні цієї галузі техніки і, отже, забезпечують рішенню, що заявляється, Корисна модельницький рівень. Спосіб, що пропонується, ілюструється за допомогою пристрою, що зображено на кресленні, на якому зображено структурну схему системи завадозахисту когерентно-імпульсної РЛС від комбінованих завад. Пристрій містить: 1 - дуально-поляризована антена; 2 - основний приймальний канал; 3 - додатковий приймальний канал; 4 - аналізатор рівня завад; 5 1 UA 89945 U 5 10 15 20 25 30 35 40 комутатор; 6 та 9 - пристрої фазової фільтрації; 7 та 8 - автокомпенсатори завад; 10 комутатор; 11 - пристрій обчислення модуля; 12 - пристрій виявлення; 13 - карта завад. В процесі сканування дуально-поляризованою антеною 1 приймаються випромінені сигнали, що були відбиті від аеродинамічних цілей, заважаючих об'єктів та шумові завади, які можуть випромінюватись спеціальними пристроями. Прийняті сигнали з основного виходу антени 1 надходять на вхід основного приймального каналу 2, а з додаткового виходу антени, надходять на вхід додаткового (компенсаційного) приймального каналу 3. Основний та додатковий приймальні канали 2 та 3 мають однакову структуру. З виходу основного приймального каналу 2 отримана інформація кожного дискрету дальності передається до пристрою аналізу рівня завад 4, до комутатора 5 та карти пасивних завад 13.3 виходу додаткового каналу 3 отримана інформація кожного дискрету дальності передається до комутатора 5. Пристрій аналізу рівня завад 4 здійснює аналіз рівня пасивної завади на основі інформації з карти пасивних завад 13 та інформації про рівень активної завади, що була прийнята основним приймальним каналом 2. На основі проведеного аналізу пристрій 4 керує комутаторами 5 та 10. При перевищенні пасивної складової завади над активною пристрій 4 видає сигнал на комутатор 5, який підключає виходи приймальних каналів до входів пристрою фазової фільтрації 6 та на комутатор 10, який підключає виходи автокомпенсатора 8 до входів пристрою обчислення модуля 11. При перевищенні активної складової завади над пасивною, через комутатор 5, виходи основного та додаткового приймальних каналів 2 та 3 підключаються до основного та додаткового входів автокомпенсатора завад 7, відповідно. Виходи автокомпенсатора завад 7 підключено до входів пристрою фазової фільтрації 9, виходи якого через комутатор 10 підключено до входів пристрою обчислення модуля 11, виходи якого приєднано до пристрою виявлення 12. Пристрої фазової фільтрації 6 та 9 можуть бути побудовані на основі алгоритмів дискретного перетворення Фур'є з когерентним накопиченням сигналів у кожному фільтровому каналі. В автокомпенсаторах завад 7 та 8 проводиться регулювання сигналів за амплітудою і фазою таким чином, щоб компенсувати завади, які приймаються основним приймальним каналом. Спосіб захисту, що пропонується, не накладає обмежень на конкретну реалізацію автокомпенсаторів завад 7 та 8. З виходу пристрою обчислення модуля 11 інформація поступає на пристрій виявлення 12. У способі, що пропонується, немає обмежень на реалізацію пристрою виявлення, який може бути використано. Карта завад 13 містить інформацію про рівні потужності пасивних завад та може бути виконана, наприклад, за схемою, яка запропонована у патенті [3]. Джерела інформації: 1. Пат. 10079 Україна, МПК G01S7/36. Імпульсний радіолокатор / Д.М. Пиза. И.С. Пресняк, Н.Т. Томачинский; заявл. 03.03.2001; опубл. 15.12.2004, Бюл. № 12, 2004 р. - Режим доступу: http://www.ukrpatent.org 2. Пат. 48705 Украйна, МПК G01S7/36, Н04В15/00. Спосіб компенсації активної складової комбінованої завади / В.Я. Кононович, А.П. Кукольницький, О.П. Залевський, О.Г. Каспирович, Ю.Л. Мейстер, А.А. Денека; заявл. 06.11.2009; опубл. 25.03.2010, Бюл. № 6, 2010 р. - Режим доступу: http://www.ukrpatent.org 3. Пат. 2040802 Росія, G01S13/89, G01S7/36. Межобзорное устройство картографирования помех / А.Д. Бомштейн, М.А. Островский; заявл. 22.02.1985, опубл. 25.07.1995. 45 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб захисту когерентно-імпульсних радіолокаційних станцій з пачковою модуляцією частоти повторення зондуючих імпульсів від комбінованих завад в якому, проводиться фазова (часова) та поляризаційна або просторова фільтрація, який відрізняється тим, що послідовність проведення фазової та поляризаційної фільтрації залежить від співвідношення рівнів потужності активної та пасивної складової комбінованої завади, яке визначається у аналізаторі рівня складових комбінованої завади, аналіз співвідношення рівня проводиться на тих інтервалах дальності, де по інформації, отриманій з карти пасивних завад, присутні пасивні завади; за перевищення рівня пасивної складової завади над активною - спочатку проводиться фазова фільтрація сигналів, а потім поляризаційна фільтрація, при перевищенні активної складової завади над пасивною проводиться спочатку поляризаційна, а після - фазова фільтрація. 2 UA 89945 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3