Спосіб прогнозування виживаності хворих на пухлини строми статевого тяжа яєчника

Реферат: Cпосіб прогнозування виживаності хворих на пухлини строми статевого тяжа яєчника включає проведення імуногістохімічного дослідження видаленого операційного матеріалу, визначення відсотка позитивно забарвлених клітин для кожного з маркерів (рецепторів до естрогенів, прогестерону, тестостерону). Прогнозують сприятливий перебіг захворювання при забарвленні ≤ 10 % клітин з рецепторами естрогенів і прогестерону та > 10 % клітин з рецепторами тестостерону. UA 90421 U (12) UA 90421 U UA 90421 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до онкології, і може бути використана для визначення прогнозу перебігу захворювання у хворих на пухлини строми статевого тяжа яєчника (ПССТЯ), а саме гранульозоклітинні пухлини, злоякісні текоми та андробластоми, після оперативного втручання. У категорію пухлин строми статевого тяжа входить приблизно 90 % гормонально-активних пухлин яєчників, які супроводжуються фізіологічними і патологічними симптомами надлишку естрогенів і/або андрогенів. На ПССТЯ хворіють жінки різних вікових груп [1]. Важливою ланкою канцерогенезу злоякісних пухлин яєчника (ЗПЯ) є гормональний дисбаланс з абсолютною або відносною гіперестрогенемією, яку вважають додатковим фактором ризику виникнення ЗПЯ [2]. Естрогенпродукуючі пухлини яєчника нерідко супроводжуються гіперплазією ендометрія, раком ендометрія (близько 10 % випадків), гіперплазією тека-тканини не ураженого контрлатерального яєчника [3]. Доведено, що яєчники не тільки продукують статеві стероїдні гормони, а й виступають тканиною-мішенню для них [4, 5]. Тобто, прогностичними факторами ПССТЯ, зокрема гранульозоклітинних пухлин яєчника (ГКПЯ), є не тільки віковий період хворої, стадія захворювання, рівень експресії інгібіну, епідермального фактора росту та Кі-67 у пухлині яєчника, але й гормональний рецепторний статус [6]. Як найближчий аналог вибрано спосіб прогнозування виживаності хворих на ГКПЯ (Адамян Л.В. Гранулезоклеточные опухоли яичников: оптимизация тактики лечения и сохранения репродуктивного потенциала. Многоцентровое клиническое исследование / Л.В. Адамян, В.Б. Носов, К.И. Жорданиа // Проблемы репродукции. - 2009. - № 6. - С. 83-89), за яким прогнозування виживаності хворих на ГКПЯ визначають відповідно до результатів імуногістохімічного дослідження зразків пухлинної тканини за допомогою моноклональних антитіл до інгібіну (клон R1, розведення 1:40; Dako), рецептора епідермального фактора росту (EGFR, PharmDx kit, Dako) в розведенні виробника та Кі-67 (клон Mib-1; розведення 1:300; Dako). Виявлення антигенів інгібіну, Кі-67 та EGFR проводили за допомогою міченого полімерного носія і діамінобензидину. Результати визначали у відсотках клітин, які містять відповідний антиген, від загального числа клітин. Позитивним у найближчому аналогу є те, що визначення рівня експресії інгібіну, Кі-67, рецептора EGFR у пухлинній тканині післяопераційного матеріалу дозволяє прогнозувати виживаність хворих на ПССТЯ. Недоліком найближчого аналога є те, що імуногістохімічне дослідження в пухлинній тканині післяопераційного матеріалу проводять без визначення гормонального рецепторного статусу, що не дозволяє більш адекватно прогнозувати виживаність хворих на пухлини строми статевого тяжа яєчника, а також оцінити абсолютні показання до проведення ад'ювантного етапу лікування при органозберігаючих операціях у жінок молодого віку. В основу корисної моделі поставлено задачу - удосконалити спосіб прогнозування виживаності хворих на пухлини строми статевого тяжа яєчника шляхом проведення імуногістохімічного дослідження гормонального рецепторного статусу (рецепторів до естрогенів, прогестерону, тестостерону) в пухлинній тканині яєчника післяопераційного матеріалу. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб прогнозування виживаності хворих на пухлини строми статевого тяжа яєчника, який включає проведення імуногістохімічного дослідження видаленого операційного матеріалу, згідно з корисною моделлю, визначають відсоток позитивно забарвлених клітин для кожного з маркерів (рецепторів до естрогенів, прогестерону, тестостерону) та прогнозують сприятливий перебіг захворювання при забарвленні ≤ 10 % клітин з рецепторами естрогенів і прогестерону та > 10 % клітин з рецепторами тестостерону. Cпосіб виконують наступним чином. Хворим з діагнозом: Tumor ovariorum, кл. гр. Іа або Cr ovariorum III ст., після неоад'ювантної поліхіміотерапії, кл. гр. II проводять хірургічне втручання в обсязі циторедуктивної операції або органозберігаючої операції у жінок фертильного віку. Проводять патоморфологічне дослідження післяопераційного матеріалу та визначають гістотип пухлини яєчника. При діагностуванні ГКПЯ, злоякісної текоми або андробластоми проводять імуногістохімічне дослідження зразків пухлинної тканини яєчника за допомогою моноклональних антитіл (anti-Human Estrogen Receptor alfa Clone 1D5 (DakoCytomation, Denmark), anti-Human Rpogesterone Receptor Clone PgR 636 (DakoCytomation, Denmark), testosterone antibody Clone GTX72779 (GeneTex, USA) до рецепторів естрогенів, прогестерону, тестостерону. Визначають відсоток позитивно забарвлених клітин для кожного з маркерів. Гормональний рецепторний статус вважається позитивним при забарвленні більше 10 % клітин. При забарвленні ≤ 10 % клітин з рецепторами естрогенів і прогестерону та > 10 % клітин з рецепторами тестостерону прогнозують сприятливий перебіг захворювання. 1 UA 90421 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Перевагою розробленого способу є можливість з більш високою достовірністю прогнозувати виживаності хворих на ПССТЯ після хірургічного втручання та оцінити абсолютні показання до проведення ад'ювантного етапу лікування при органозберігаючих операціях у жінок молодого віку. Переконливим доказом ефективності застосування запропонованого способу є витяги з історій хвороби 4 хворих. I. Хвора К., 42 роки (історія хвороби № 1229), госпіталізована у відділення онкогінекології 12.02.07 р. з діагнозом: Tumor ovarii dex., кл. гр. Іа. 15.02.07 р. виконана операція пангістеректомія І типу, оментектомія, біопсія заочеревинних лімфатичних вузлів. ПГВ № 413755/2007 від 22.02.07 p.: низькодиференційована гранульозоклітинна пухлина правих яєчника та маткової труби, карциноматоз сальника, ліві яєчник та маткова труба без патологічних змін. Імуногістохімічне дослідження пухлини яєчника: РЕ «-» (0 %), РП «-» (0 %), РТ «+» (65 %). Діагноз після операції: Гранульозоклітинна пухлина яєчника IIІС ст., pT3cN1M0G3, кл. гр. II. Хвора отримала 4 курси ад'ювантної поліхіміотерапії за схемою ВЕР (блеоміцин, етопозид, цисплатин). Перебуває під спостереженням 7 років. Проходить стандартне диспансерне обстеження: фізикальний та гінекологічний огляд; КТ та УЗД черевної порожнини, заочеревини, малого таза та реґіонарних лімфатичних вузлів; лабораторні дослідження. Rec. morbi не виявлено. II. Хвора Г., 28 років (історія хвороби № 10511), госпіталізована у відділення онкогінекології 18.12.07 р. з діагнозом: Tumor ovariorum, кл. гр. Іа. 19.12.07 р. виконана операція пангістеректомія І типу, оментектомія, біопсія заочеревенних лімфатичних вузлів, згідно інтраопераційного стадіювання. ПГВ № 32889-904/2007 від 27.12.07 p.: низькодиференційована гранульозоклітинна пухлина яєчників з метастазом у сальник. Імуногістохімічне дослідження пухлини яєчника: РЕ «-» (0 %), РП «-» (0 %), РТ «+» (60 %). Діагноз після операції: Гранульозоклітинна пухлина яєчників IIІС ст., pT3cN1M0G3, кл. гр. II. Хвора отримала 6 курсів ад'ювантної поліхіміотерапії за схемою ТС (паклітаксел, карбоплатин). Пацієнтка перебуває під спостереженням 6 років. Проходить стандартне диспансерне обстеження: фізикальний та гінекологічний огляд; КТ та УЗД черевної порожнини, заочеревини, малого таза та реґіонарних лімфатичних вузлів; лабораторні дослідження. Rec. morbi не виявлено. III. Хвора П., 39 років (історія хвороби № 4992), госпіталізована у відділення онкогінекології 01.08.01 р. з діагнозом: Tumor ovarii sin., кл. гр. Іа. 02.08.01 р. виконана операція пангістеректомія І типу, оментектомія, біопсія заочеревенних лімфатичних вузлів, згідно інтраопераційного стадіювання. ПГВ № 15553-61/2001 від 10.08.01 p.: низькодиференційована гранульозоклітинна пухлина лівих яєчника та маткової труби, карциноматоз сальника, праві яєчник та маткова труба без патологічних змін. Імуногістохімічне дослідження пухлини яєчника: РЕ «+» (75 %), РП «+» (50 %), РТ «-» (0 %). Діагноз після операції: Гранульозоклітинна пухлина яєчника IIІС ст., pT3cN1M0G3, кл. гр. II. Хвора отримала 4 курси ад'ювантної поліхіміотерапії за схемою ВЕР (блеоміцин, етопозид, цисплатин). Recidiv morbi з червня 2002 p., отримала 6 курсів паліативної поліхіміотерапії II лінії за схемою ТС (паклітаксел, карбоплатин). Другий recidiv morbi з серпня 2003 p., отримала 4 курси паліативної поліхіміотерапії III лінії за схемою САР (циклофосфан, доксорубіцин, карбоплатин). Хвора померла 03.02.04 р. від prolongatio morbi. Загальна виживаність - 2 роки 7 місяців. IV. Хвора В., 27 років (історія хвороби № 13617), госпіталізована у відділення онкогінекології 27.12.03 р. з діагнозом: Tumor ovarii dex., кл. гр. Іа. 29.12.03 р. виконана операція пангістеректомія І типу, оментектомія, біопсія заочеревенних лімфатичних вузлів, згідно з інтраопераційним стадіюванням. ПГВ № 12580-5/2004 від 09.01.04 p.: низькодиференційована гранульозоклітинна пухлина яєчників, карциноматоз сальника. Імуногістохімічне дослідження пухлини яєчника: РЕ «+» (70 %), РП «+» (65 %), РТ «-» (0 %). Діагноз після операції: Гранульозоклітинна пухлина яєчників IIІС ст., pT3cN1M0G3, кл. гр. II. Хвора отримала 4 курси ад'ювантної поліхіміотерапії за схемою ВЕР (блеоміцин, етопозид, цисплатин). Recidiv morbi з березня 2005 p., отримала 5 курсів паліативної поліхіміотерапії II лінії за схемою ТС (паклітаксел, карбоплатин). Другий recidiv morbi з січня 2006 p., отримала 2 курси паліативної поліхіміотерапії III лінії за схемою CAP (циклофосфан, доксорубіцин, карбоплатин), 4 курси поліхіміотерапії за різними схемами. Хвора померла 10.01.04 р. від prolongatio morbi. Загальна виживаність - 3 роки. Джерела інформації 1. Disaia P.J. Клиническая онкогинекология / P.J. Disaia, W.T. Creasman. - M.: Рид Элсивер, 2012. - 346 с. 2 UA 90421 U 5 10 2. Воробьева Л.И. Частота сопутствующих гиперпластических процессов эндометрия у больных злокачественными опухолями яичника и ее клиническое значение / Л.И. Воробьева, Ю.Г. Ткаля // Онкология. - 2013. - Т. 15, № 4 (58). - С. 286-293. 3. Урманчеева А.Ф. Опухоли яичника (клиника, диагностика и лечение) / А.Ф. Урманчеева, Г.Ф. Кутушева, Е.А. Ульрих. - СПб.: Н-Л, 2012. - 68 с. 4. Expression of the estrogen and progesterone receptors as prognostic factor in serous ovarian cancer / L.G. Buchynska, N.P. Iurchenko, V.N. Grinkevych [et al.] // Experim. Oncol. - 2009. - Vol. 31, № 1. - P. 48-51. 5. Estrogen receptor alpha expression in ovarian cancer predicts longer overall survival / A. Halon, V. Materna, M. Drag-Zalesinska [et al.] // Pathol. Oncol. Res. - 2011. - Vol. 17, № 3. - P. 511-518. 6. Адамян Л.В. Гранулезоклеточные опухоли яичников: оптимизация тактики лечения и сохранения репродуктивного потенциала. Многоцентровое клиническое исследование / Л.В. Адамян, В.Б. Носов, К.И. Жорданиа // Проблемы репродукции. - 2009. - № 6. - С. 83-89 (найближчий аналог). 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Cпосіб прогнозування виживаності хворих на пухлини строми статевого тяжа яєчника, що включає проведення імуногістохімічного дослідження видаленого операційного матеріалу, який відрізняється тим, що визначають відсоток позитивно забарвлених клітин для кожного з маркерів (рецепторів до естрогенів, прогестерону, тестостерону) та прогнозують сприятливий перебіг захворювання при забарвленні ≤ 10 % клітин з рецепторами естрогенів і прогестерону та > 10 % клітин з рецепторами тестостерону. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3