Спосіб оцінки ризику колонізації дихальних шляхів патогенними штамами стрептококів і стафілококів у дітей раннього віку з кашлюком

Реферат: Спосіб оцінки ризику колонізації дихальних шляхів патогенними штамами стрептококів і стафілококів у дітей раннього віку з кашлюком включає загальноклінічні та бактеріологічні обстеження з визначенням абсолютної кількості лімфоцитів, абсолютної кількості нейтрофілів, наявності змін на рентгенографії органів грудної клітки. При цьому пацієнтам впродовж перших 24 годин від часу госпіталізації у стаціонар додатково визначають концентрацію -інтерферону в сироватці крові, отримані дані вводять у розрахункову модель логістичної регресії і за результатами розрахунку оцінюють ризик колонізації патогенними штамами ст рептококів і стафілококів. UA 90448 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ РИЗИКУ КОЛОНІЗАЦІЇ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ ПАТОГЕННИМИ ШТАМАМИ СТРЕПТОКОКІВ І СТАФІЛОКОКІВ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З КАШЛЮКОМ UA 90448 U UA 90448 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до педіатрії, дитячих інфекційних хвороб, і може бути використана для удосконалення діагностики колонізації дихальних шляхів патогенною мікрофлорою у дітей раннього віку, хворих на кашлюк, що дозволить призначити адекватне лікування чи провести його корекцію. Кашлюк, не зважаючи на досягнуті успіхи в галузі вакцинопрофілактики, залишається актуальною проблемою дитячої інфектології. Як в Україні, так і за кордоном висока захворюваність реєструється серед дітей першого року життя, особливо у немовлят протягом перших 3-4 місяців життя, яким ще не проводилось вакцинації. Дитина є сприйнятлива до кашлюку з перших днів життя, що зумовлено недостатністю материнського імунітету, низьким рівне м трансплацентарної передачі протективних специфічних антитіл, короткотривалістю материнського імунітету, а також нездатністю факторів місцевого захисту слизової оболонки дихальних шляхів зупинити поширення збудника [1]. Водночас, у дітей раннього віку є н айбільш високий ризик важкого перебігу захворювання та розвитку ускладнень, вагоме місце серед яких займають ускладнення, спричинені нашаруванням вірусної та бактерійної інфекції [2]. Найближчим аналогом запропонованої корисної моделі є спосіб визначення колонізації респіраторного тракту патогенними штамами стрептококів і стафілококів за допомогою бактеріологічних обстежень [3]. Проте ці дослідження є досить тривалими, а традиційні лабораторні методи діагностики бактерійних інфекцій (загальний аналіз крові, біохімічні дослідження) у цій ситуації є недостатньо інформативними з огляду на притаманні для кашлюку гіперлейкоцитоз та кашлюкову анергію, тому постійно проводиться пошук нових діагностичних підходів. В основу корисної моделі поставлено задачу шляхом пр оведення додаткових обстежень удосконалити спосіб визначення ризику колонізації дихальних шляхів патогенними штамами стрептококів і стафілококів у дітей раннього віку, хворих на кашлюк. Поставлена задача вирішується тим, що у способі оцінки ризику колоніза ції дихальних шляхів патогенними штамами стрептококів і стафілококів у дітей раннього віку з кашлюком, що включає загальноклінічні та бактеріологічні обстеження з визначенням абсолютної кількості лімфоцитів, абсолютної кількості нейтрофілів, наявності змін на рентгенограмі органів грудної клітки, згідно з корисною моделлю, пацієнтам впродовж перших 24 годин, від часу госпіталізації у стаціонар, додатково визначають концентрацію γ-інтерферону в сироватці крові, отримані дані вводять у розрахункову модель логістичної регресії, і за результатами розрахунку оцінюють ризик колонізації патогенними штамами стрептококів і стафілококів за шкалою від 0 до 1: менше 0,3 - відсутній ризик, у межах 0,4-0,6 - помірний ризик, у межах 0,7-1,0 високий ризик. У запропонованому способі взято до уваги властивість лімфоцитів Т -хелперів 1 типу продукувати γ-інтерферон у відповідь на контамінацію патогенними штамами стрептококів та стафілококів, γ-інтерферон впливає на активність NK-клітин, CD8 та макрофагів, а також мас імуномодулюючі властивості, що збільшують імунний потенціал клітин [4]. Спосіб визначення ризику колонізації дихальних шляхів патогенними штамами стрептококів і стафілококів у дітей раннього віку з кашлюком здійснюють таким чином. Дітям протягом перших 24 годин від часу госпіталізації проводять забір периферичної крові за загальноприйнятим методом і розраховують абсолютні кількості лімфоцитів і 9 нейтрофілів (у 10 /л) в крові. Забір венозної крові для визначення інтерферону проводять вранці натще. Визначення рівнів γ -інтерферону в крові здійснюють методом твердофазного імуноферментного аналізу із застосуванням моно - та поліклональних антитіл до γ-інтерферону людини [5], наприклад, за допомогою набору "Гамма Интерферон-ИΦА-БЕСТ" (ЗАТ "Вектор-Бест", Росія). Продуктивність цього методу не перевищує 8 %, його чутливість становить 0-2 пг ІΦΗ-γ/мл з діапазоном вимірюваних концентрацій 0-1000 пг/мл. В той же час проводять рентгенологічне обстеження органів грудної клітки та оцінюють його результати за пропонованою нами 3 -градієнтною шкалою (0 - норма, 1 ознаки гострого бронхіту, 2 - ознаки пневмонії). Отримані дані (абсолютна кількість нейтрофілів, абсолютна кількість лімф оцитів, оцінка рентгенограми, концентрація інтерферону в сироватці крові) вводять у модель логістичної регресії для оцінки ризику In колонізації патогенними штамами стрептококів і стафілококів: 1 UA 90448 U 5 10 15 20 25 In=0,57+0,7N-0,31Lim+1,85Rg-0,05lnf-γ, 9 де Ν - кількість нейтрофілів (у 10 /л), 9 Lim - кількість лімфоцитів (у 10 /л), Rg - зміни на рентгенограмі (за 3-градієнтною шкалою), lnf-γ - концентрація імуноглобуліну в сироватці крові, пг/мл. За результатами розрахунку оцінюють ризик колонізації патогенними штамами стрептококів і стафілококів за шкалою від 0 до 1: In менше 0,3 - відсутній ризик, In у межах 0,4-0,6 - помірний ризик, In у межах 0,7-1,0 високий ризик. Для створення та підтвердження ефективності запропонованого способу під наше спостереження було взято 42 дитини віком від 1 місяця до 3 років, хворих на кашлюк, які лікувалися у 1 діагностичному відділенні Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні. Діагноз кашлюк встановлено за типовими симптомами захворювання та підтверджено серологічно за результатами визначення специфічних імуноглобулінів до кашлюкового токсину (IgM, IgG) в сироватці крові. Усім хворим було проведено інструментальні та лабораторні дослідження згідно з протоколом № 15 "Діагностика та лікування кашлюку у дітей" наказу МОЗ України № 354 в ід 09.07.04 р. "Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей", а також визначено рівні секреторного імуноглобуліну (slgA) у слині та рівні цитокінів в крові (інтерферону-γ, IL1β, IL2, IL10). Методом покрокової мультифакто ріальної регресії нами було визначено 4 ознаки (із 104 ознак, що були початково включені до регресивного аналізу), які достовірно (F=5,76, р