Спосіб епідеміологічної діагностики вірусного гепатиту в у лікувально-профілактичному закладі

Реферат: Спосіб епідеміологічної діагностики у лікувально-профілактичному закладі включає визначення єдиного інтегрального показника. Проводять обстеження медичних працівників та пацієнтів на наявність антигену HbsAg, після цього визначають епідеміологічну діагностику вірусного гепатиту В (ВГВ) шляхом врахування спеціалізації закладу, кількості виявлених позитивних зразків, динаміки показника виявлення, кількості охоплених профілактичними щепленнями проти вірусного гепатиту В медичних працівників і пацієнтів та відсотка позитивних результатів тестів на скриту кров, одержані значення вимірів вводять у визначену формулу. Якщо епідеміологічний показник більше 0,5, епідемічну ситуацію з ВГВ оцінюють як благополучну, якщо епідеміологічний показник дорівнює 0,5-0 епідеміологічну ситуацію оцінюють як нестійку, а якщо епідеміологічний показник сягає менше 0, епідеміологічну ситуацію оцінюють як неблагополучну. UA 90971 U (12) UA 90971 U UA 90971 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до епідеміології інфекційних захворювань, і може бути використана для оцінки епідемічної ситуації з вірусного гепатиту В (ВГВ) у лікувально-профілактичних закладах. Епідемічна ситуація - це показник епідемічного благополуччя території (об'єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб [Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" № 1645-ІП від 06.04.2000 р.]. ВГВ є істотною проблемою новітньої охорони здоров'я, займає серйозне місце в структурі внутрішньолікарняних хвороб та є одним з найбільш важливих професійних захворювань медичних працівників. Розповсюдженість ВГВ серед пацієнтів і медичних працівників в лікувально-профілактичних закладах суттєво більше ніж серед донорів крові (індикаторна група) і представників дорослого населення та відрізняється у різних стаціонарах в залежності від їх специфіки [Епідеміологічний ризик поширення гепатитів В і С у лікувальних закладах неінфекційного профілю / В.Ф. Марієвський, Т.А. Сергеева, A.Л. Гураль та ін. // Профілактична медицина. - 2009. - № 4 (8). - С. 4-11], тому розпізнання епідемічної ситуації у лікувальнопрофілактичних закладах є актуальною задачею для сучасної медицини. На сьогодні запропоновано певну кількість підходів для оцінки епідемічних ситуацій в лікувально-профілактичних закладах. Так, наприклад, висвітлені критерії оцінки епідемічної ситуації при нозокоміальних сальмонельозах [Ковалишена О.В. Эколого-эпидемиологические особенности госпитальных инфекций и многоуровневая система эпидемиологического надзора: Авгореф. дис. … д. мед. наук: 14.00.30 / О.В. Ковалишена. - М., 2007. - 50 с.) Відомий також спосіб оцінки розповсюдженості гемоконтактних вірусних інфекцій (ВІЛінфекції та гепатитів В і С) у пацієнтів лікувально-профілактичних закладів, який проводиться з урахуванням спеціалізації лікувально-профілактичного закладу, динаміки кількості виявлених ВІЛ-позитивних зразків, а також за динамікою показника виявлення [Годков Μ.А. Гемоконтактные вирусные инфекции (ВИЧ-инфекция, гепатиты В и С) в стационаре скорой медицинской помощи: Автореф. дис. … д. мед. наук: 14.02.02 / М.А. Годков. - М., 2011. - 50 с.]. При комплексній оцінці ступеня епідеміологічного благополуччя чи неблагополуччя тієї чи іншої території і (чи) здоров'я будь-якої групи населення основуються на співставленні окремих статистичних показників (захворюваність, болючість, смертність, інвалідність та ін.). Такий аналіз буває недостатнім для об'єктивного і всебічного узагальнення епідеміологічної ситуації. Остаточні висновки простіше робити в тих ситуаціях, коли величини всіх показників стану здоров'я, які аналізуються, змінюються однонаправлено (збільшуються або знижуються). При різнонаправлених змінах показників, що вивчаються, надійний висновок окрім логічного аналізу може виконувати єдиний інтегральний показник [Методические подходы к оценке эпидемиологической ситуации по обобщенному критерию / Е.Д. Савилов, Г.И. Алексеева, М.В. Мальцева и др. // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2011. - № 1. - С. 17-20]. Даний спосіб епідеміологічної діагностики ситуації у лікувально-профілактичному закладі є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів епідеміологічної діагностики епідемічної ситуації шляхом розробки способу епідеміологічної діагностики вірусного гепатиту В у лікувально-профілактичному закладі. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі епідеміологічної діагностики у лікувально-профілактичному закладі, який включає визначення єдиного інтегрального показника, згідно з корисною моделлю, епідеміологічну діагностику ВГВ визначають шляхом врахування спеціалізації закладу, кількості виявлених позитивних зразків, динаміки показника виявлення, кількості охоплених профілактичними щепленнями проти ВГВ медичних працівників і пацієнтів та відсотка позитивних результатів тестів на с криту кров, одержані значення вимірів вводять у формулу: 1 (20  Зм  25  Зn  20  Нм  2  Нn  Вм  Вn  100  Cк I  Тс , 100 % де І - епідеміологічний показник, Зм - відсоток захворілих медичних працівників, Зn - відсоток захворілих пацієнтів, Нм - відсоток носіїв HbsAg серед медичних працівників, Hn - відсоток носіїв HbsAg серед пацієнтів, Вм - відсоток вакцинованих медичних працівників, Bn - відсоток вакцинованих пацієнтів, Cк - відсоток позитивних результатів тестів на скриту кров, Тс показник типу стаціонару і, якщо І більше 0,5, епідемічну ситуацію з ВГВ оцінюють як благополучну, якщо епідеміологічний показник дорівнює 0,5-0 епідеміологічну ситуацію 1 UA 90971 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 оцінюють як нестійку, а якщо епідеміологічний показник сягає менше 0, епідеміологічну ситуацію оцінюють як неблагополучну. Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу способів епідеміологічної діагностики епідемічної ситуації з гепатиту В у лікувально-профілактичних закладах, обумовлений тим, що інтегральний показник включає всі фактори, які детермінують та сприяють розповсюдженню збудника. Спосіб виконують наступним чином: визначають відсоток медичних працівників та пацієнтів, що захворіли на ВГВ; враховують кількість носіїв HbsAg серед пацієнтів та медичних працівників лікувально-профілактичного закладу (окремо), а також обчислюють показник охоплення цих контингентів щепленнями проти вірусного гепатиту В; враховують та додають до загальної суми результати отримані при проведенні тестів на скриту кров; показник типу стаціонару визначають залежно від ступеня епідеміологічного ризику можливого внутрішньолікарняного розповсюдження ВГВ [Епідеміологічний ризик поширення гепатитів В і С у лікувальних закладах неінфекційного профілю / В.Ф. Марієвський, Т.А. Сергеева, А.Л. Гураль та ін. // Профілактична медицина. - 2009. - № 4 (8). - С. 4-11]. При проведенні епідеміологічної діагностики в відділеннях максимального ризику можливого внутрішньолікарняного розповсюдження ВГВ (відділення гемодіалізу, гематології та переливання крові, гастроентерології) використовують коефіцієнт 1,13, в відділеннях високого та проміжного ризику (кардіології, неврології, пульмонології, онкології, амбулаторно-поліклінічне) - 1,04 в відділеннях найменшого ризику (терапії, гінекології, хірургії, травматології та ортопедії) - 1,02. Ефективність способу ілюструють наступні приклади. Приклад 1. У кардіологічному стаціонарі працює 756 медичних робітників, з них щеплені проти ВГВ 711 осіб, захворіло ВГВ серед персоналу 2 медичні сестри. Серед пацієнтів випадків захворювань на ВГВ не зареєстровано. При обстеженні медичних працівників на HbsAg всі результати негативні, серед обстежених пацієнтів HbsAg виявлено у 1,9 % випадках. При проведенні якості передстерилізаційної обробки виявлено 0,03 % позитивних проб на скриту кров. Кардіологічний стаціонар відноситься до стаціонарів високого ризику можливого внутрішньолікарняного розповсюдження ВГВ, тому використовуємо коефіцієнт 1,04. Визначаємо відсоток медичних робітників, що захворіли на ВГВ: 2 Зм   100%  0,26% 756 Зn=0% Визначаємо рівень носіїв HbsAg серед медичних працівників та пацієнтів закладу: Нм 0% Нn  19% , Розраховуємо показник охоплення щепленнями медичних працівників: 711 Вм   100%  94% 756 Серед пацієнтів щеплені проти вірусного гепатиту В відсутні, отже Bn=0%. При проведенні тестів на скриту кров позитивні результати виявлені у 0,03 % випадків, отже Cк  0,03% Одержані значення вимірів вводимо у формулу: 1  (20  0,26%  25  0%  20  0%  2  1,9%  94%  0%  100  0,03% I  1,04  0,85 100% При проведенні підрахунків згідно розроблених коефіцієнтів, епідеміологічний показник складає 0,85, що свідчить про благополучну епідемічну ситуацію з ВГВ. Приклад 2. У стаціонарі хірургічного профілю працює 305 медичних працівників, захворів на ВГВ серед медичного персоналу 1 лікар. Щеплені проти ВГВ серед медичних робітників 210 осіб. Серед пацієнтів показник захворюваності склав 0,2 на 1000 пацієнтів, що виписались. При обстеженні медичних працівників на HbsAg всі результати негативні, серед обстежених пацієнтів HbsAg виявлено у 1,3 % випадках. При проведенні якості передстерилізаційної обробки виявлено 0,5 % позитивних проб на скриту кров. Хірургічний стаціонар відноситься до стаціонарів найменшого ризику можливого внутрішньолікарняного розповсюдження ВГВ, тому використовуємо коефіцієнт 1,02. Визначаємо темп змінення показників захворюваності на ВГВ серед медичних працівників та пацієнтів закладу за формулою: 2 UA 90971 U 1  100%  0,33% 305 Зn  0% . Визначаємо рівень носіїв HbsAg серед медичних працівників та пацієнтів закладу: Зм  5 10 Нм 0% Нn  13% . , Розраховуємо показник охоплення щепленнями медичних працівників: 210 Вм   100%  69% 305 . Серед пацієнтів щеплені проти вірусного гепатиту В відсутні, отже Bn=0%. При проведенні тестів на скриту кров позитивні результати виявлені у 0,5 % випадків, отже Cк=0,5%. Одержані значення вимірів вводимо у формулу: 1  (20  0,33%  25  0%  20  0%  2  1,3%  69%  0%  100  0,5% I  1,02  0,09 100% . При проведенні підрахунків згідно розроблених коефіцієнтів, епідеміологічний показник складає 0,09, що свідчить про нестійку епідемічну ситуацію з ВГВ в даному стаціонарі та може призвести до зросту ВГВ серед медичних працівників та пацієнтів закладу. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб епідеміологічної діагностики у лікувально-профілактичному закладі, який включає визначення єдиного інтегрального показника, який відрізняється тим, що проводять обстеження медичних працівників та пацієнтів на наявність антигену HbsAg, після цього визначають епідеміологічну діагностику вірусного гепатиту В (ВГВ) шляхом врахування спеціалізації закладу, кількості виявлених позитивних зразків, динаміки показника виявлення, кількості охоплених профілактичними щепленнями проти вірусного гепатиту В медичних працівників і пацієнтів та відсотка позитивних результатів тестів на скриту кров, одержані значення вимірів вводять у формулу: I 30  1  ( 20  Зм  25  Зn  20  Нм  2  Нn  Вм  Вn  100  Cк  Тс , 100% де І - епідеміологічний показник, Зм - відсоток захворілих медичних працівників, Зn - відсоток захворілих пацієнтів, Нм - відсоток носіїв HbsAg серед медичних працівників, Нn - відсоток носіїв HbsAg серед пацієнтів, Вм - відсоток вакцинованих медичних працівників, Вn - відсоток вакцинованих пацієнтів, Ск - відсоток позитивних результатів тестів на скриту кров, Тс показник типу стаціонару і, якщо І більше 0,5, епідемічну ситуацію з ВГВ оцінюють як благополучну, якщо епідеміологічний показник дорівнює 0,5-0 епідеміологічну ситуацію оцінюють як нестійку, а якщо епідеміологічний показник сягає менше 0, епідеміологічну ситуацію оцінюють як неблагополучну. 35 Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3