Спосіб лікування інфекційного загострення бронхіальної астми

Реферат: Спосіб лікування інфекційного загострення бронхіальної астми включає застосування антимікробного засобу. Як антимікробний засіб застосовують фармацевтичну композицію, що містить декаметоксин та допоміжні речовини, причому фармацевтичну композицію застосовують інгаляційно. UA 90979 U (12) UA 90979 U UA 90979 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до такого розділу медицини як пульмонологія, а саме до способів лікування бронхіальної астми. Бронхіальна астма - це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, при якому підвищується їх чутливість до численних подразників. Відповідно до найбільш поширеного медичного визначення - "бронхіальна астма - самостійне хронічне, рецидивуюче захворювання, основним і обов'язковим патогенетичним механізмом якого є змінена реактивність бронхів, зумовлена специфічними імунологічними (сенсибілізація та алергія) або неспецифічними механізмами, а основним (обов'язковим) клінічною ознакою - напад задухи внаслідок бронхоспазму, гіперсекреції та набряку слизової оболонки бронхів". Основним проявом захворювання є нападоподібні порушення бронхіальної провідності, які клінічно виражаються в повторних епізодах задухи, кашлю і хрипів. Підвищена реактивність бронхів на вплив подразників пов'язана із місцевою поломкою системи захисту і, в першу чергу, імунного захисту, що призводить до неспецифічної реакції в організмі на певні подразники. У сучасній медицині існує термін "тригер", що означає подразник, який провокує напади задухи. Прийнято ділити тригери на 2 великі категорії: неінфекційні, інфекційні. Існують різні погляди на вплив вірусної інфекції на організм хворих на бронхіальну астму. За першою думкою - вірусна інфекція не є причиною бронхіальної астми, але сприяє її розвитку. За другою думкою - у дорослих хворих респіраторні вірусні інфекції мало пов'язані з розвитком астми, а природа взаємозв'язку між респіраторною вірусною інфекцією і формуванням та перебігом бронхіальної астми, а також внесок інфекції в патогенез бронхіальної астми - мало вивчені. За третьою думкою - вважають, що респіраторна вірусна інфекція може сприяти розвитку у дітей хронічного бронхіту або бронхіоліту з подальшим формуванням у 50 % з їх числа бронхіальної астми. За четвертою думкою - інфекційні чинники відіграють провідну роль у розвитку та перебігу цього захворювання. Визначитися із висновками заважають два дуже істотних фактора: по-перше, різноманіття інфекційних агентів, які мають різний вплив на організм людини; по-друге, дуже відмінні реакції на одні й ті ж інфекційні агенти організму різних хворих на бронхіальну астму. На даний час можна однозначно сказати, що різні інфекційні агенти - віруси, бактерії, грибки, можуть викликати загострення бронхіальної астми. Найчастіше це відбувається у дорослих людей - приблизно 35-40 років. Безпосередньою причиною, зазвичай, є виникнення або загострення хронічних захворювань органів дихання - гострий і хронічний бронхіт, пневмонія, тонзиліт, гайморит, гострі респіраторні вірусні захворювання тощо. Інфекційні загострення (напади задухи) у хворих з інфекційно-залежною бронхіальною астмою виникають поступово, тривають довше, гірше купіруються (знімаються) адреностимуляторами. Навіть після припинення нападу у пацієнта в легенях залишаються жорстке дихання з подовженим видихом і сухі хрипи низького тембру. У таких хворих є постійний кашель, іноді з слизистогнійною мокротою, температура тіла підвищена. Нерідко ввечері з'являється озноб, відчуття мерзлякуватості між лопатками, а вночі - пітливість, переважно на ділянці верхньої частини спини, шиї та потилиці. У Наказі МОЗ України від 19.03.2007 № 128 "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія" (надалі у тексті - Наказ) зазначається, що у випадку визначення, що загострення бронхіальної астми є інфекційним, застосовують антимікробні засоби. У Наказі як антимікробний засіб рекомендують застосування фармацевтичних композицій, що містять допоміжні речовини і такий активний компонент як амінопеніцилін (амоксицилін) або макролід, або респіраторний фторхінолон. Недоліком відомої способу лікування інфекційного загострення бронхіальної астми є мала ефективність цього способу при лікуванні інфекційного загострення бронхіальної астми. В основу корисної моделі поставлена задача лікування інфекційного загострення бронхіальної астми із більш високою ефективністю. Поставлена задача вирішується способом лікування інфекційного загострення бронхіальної астми, що включає застосування фармацевтичної композиції для лікування для лікування інфекційного загострення бронхіальної астми антимікробного засобу, причому як антимікробний засіб застосовують фармацевтичну композицію, що містить як активний компонент декаметоксин та допоміжні речовини, при цьому фармацевтичну композицію застосовують інгаляційно. 1 UA 90979 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Крім того, фармацевтична композиція для лікування інфекційного загострення бронхіальної астми може містити як допоміжні речовини натрію хлорид та воду, при наступному співвідношенні компонентів, у мг/мл: декаметоксин 0,1-0,3 натрію хлорид 6-11 вода до 1 мл. Фармацевтичну композицію за корисною моделлю застосовують інгаляційно - шляхом розпилення фармацевтичної композиції у потоці повітря, який вдихається хворим, за допомогою небулайзера. Спосіб застосування фармацевтичної композиції та дози - по 2-4 мл фармацевтичної композиції двічі на день за допомогою небулайзеру, протягом 5-10 днів в залежності від стану хворого. Вивчення ефективності лікування інфекційного загострення бронхіальної астми із застосуванням фармацевтичної композиції за корисною моделлю проводилось шляхом досліджень перебігу захворювання у двох груп хворих. У першій групі хворих лікування інфекційного загострення бронхіальної астми проводилось стандартною терапією із застосуванням рекомендованих протизапальних засобів. У другій групі хворих лікування інфекційного загострення бронхіальної астми проводилось додатковим застосуванням до стандартної терапії ще фармацевтичної композиції за корисною моделлю. Порівняння перебігу інфекційного загострення бронхіальної астми у хворих двох груп показало, що у хворих другої групи період госпіталізації був в середньому на 4,5 днів коротшим, період нормалізації температури тіла склав на 1,5 дня менше, період зникнення вологих хрипів на 2,8 дня менше. Додатково було проведено дослідження по вивченню застосування при лікуванні інфекційного загострення бронхіальної астми тільки фармацевтичної композиції за корисною моделлю. Застосування при лікуванні інфекційного загострення бронхіальної астми тільки фармацевтичної композиції за корисною моделлю давало певний ефект, але він був менший, ніж у випадку застосування до стандартної терапії ще фармацевтичної композиції за корисною моделлю - період госпіталізації був в середньому на 2,4 дня коротшим, період нормалізації температури тіла склав на 0,8 дня менше, період зникнення вологих хрипів на 1,2 дня менше. Способи виготовлення фармацевтичної композиції за корисною моделлю описані у прикладах 1-3. Приклад 1 При виготовленні порції фармацевтичної композиції необхідного об'єму виконують такі дії: отриманням розчину декаметосину шляхом додавання до порції води, що має об'єм, менший за необхідний об'єм порції фармацевтичної композиції, декаметоксину та перемішування до повного розчинення декаметоксину; отриманням проміжного розчину шляхом додавання у розчин декаметоксину натрію хлориду та перемішування до повного розчинення натрію хлориду; отримання фармацевтичної композиції шляхом додавання до проміжного розчину порції води із доведенням об'єму розчину до необхідного об'єму фармацевтичної композиції. Для виготовлення 1 мл фармацевтичної композиції до порції води об'ємом 0,5 мл додають 0,1 мг декаметоксину, перемішують до повного розчинення декаметоксину та отримання розчину декаметоксину. До розчину декаметоксину додають 11 мг натрію хлориду, перемішують до повного розчинення натрію хлориду та отримання проміжного розчину. До проміжного розчину додають порцію води із доведенням об'єму розчину до об'єму 1 мл. Отримана фармацевтична композиція є прозорим безбарвним розчином. Приклад 2 При виготовленні порції фармацевтичної композиції необхідного об'єму виконують дії, описані у прикладі 1. Для виготовлення 1 мл фармацевтичної композиції до порції води об'ємом 0,6 мл додають 0,2 мг декаметоксину, перемішують до повного розчинення декаметоксину та отримання розчину декаметоксину. До розчину декаметоксину додають 9 мг натрію хлориду, перемішують до повного розчинення натрію хлориду та отримання проміжного розчину. До проміжного розчину додають порцію води із доведенням об'єму розчину до об'єму 1 мл. Отримана фармацевтична композиція є прозорим безбарвним розчином. Приклад 3 При виготовленні порції фармацевтичної композиції необхідного об'єму виконують дії, описані у прикладі 1. Для виготовлення 1 мл фармацевтичної композиції до порції води об'ємом 0,7 мл додають 0,3 мг декаметоксину, перемішують до повного розчинення декаметоксину та отримання 2 UA 90979 U 5 розчину декаметоксину. До розчину декаметоксину додають 6 мг натрію хлориду, перемішують до повного розчинення натрію хлориду та отримання проміжного розчину. До проміжного розчину додають порцію води із доведенням об'єму розчину до об'єму 1 мл. Отримана фармацевтична композиція є прозорим безбарвним розчином. Наведені приклади виконання корисної моделі лише ілюструють корисну модель, але не обмежують її. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 1. Спосіб лікування інфекційного загострення бронхіальної астми, що включає застосування антимікробного засобу, який відрізняється тим, що як антимікробний засіб застосовують фармацевтичну композицію, що містить декаметоксин та допоміжні речовини, причому фармацевтичну композицію застосовують інгаляційно. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що фармацевтична композиція містить як допоміжні речовини натрію хлорид та воду, при наступному співвідношенні компонентів, у мг/мл: декаметоксин 0,1-0,3 натрію хлорид 6-11 вода до 1 мл. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3