Спосіб заповнення речовиною підмуфтового простору

1. Спосіб заповнення речовиною підмуфтового простору, який полягає у виконанні вхідного отвору в муфті, що обмежує заповнюваний обсяг, виконанні, якщо буде потреба, мінімум одного дренажного отвору, заповненні через вхідний отвір підмуфтового простору речовиною, що подається під тиском, який відрізняється тим, що спочатку у вхідному отворі встановлюють перехідник, що має внутрішній осьовий наскрізний отвір, оснащений різьбою, далі, до перехідника співвісно прикріплюють вузол підключення, оснащений осьовим поздовжнім отвором з різьбою, аналогічною різьбі у перехіднику, після чого, через вузол підключення, підмуфтовий простір за допомогою нагнітача заповнюють речовиною, далі закривають дренажні отвори, а тиск речовини в підмуфтовому просторі піднімають до необхідного значення, після цього, C2 2 (19) 1 3 плуатації, у результаті чого ремонтна конструкція перестає виконувати свої функції. Крім того, наповнена рідиною муфта малоефективна при тривалому впливі імпульсних навантажень. У зв'язку із цим, більш кращим є використання практично нестисливої речовини, яка самотвердіє після запресовування в підмуфтовий простір, не дає усадці або розширення в процесі затвердіння, яка має прогнозовані характеристики. Відомий спосіб заповнення підмуфтового простору клейовою сумішшю (авт.св. СРСР 1199546, патент РФ 2104439, патент РФ 2134373, UK Patent Application, GB, 2210134A). Спосіб зводиться до установки на тілі муфти штуцерів, через які підмуфтовий простір заповнюють герметизуючою речовиною. Наявність на ремонтній конструкції сторонніх елементів ускладнює її подальшу антикорозійну обробку й нанесення ізолюючого покриття. У реальних випадках експлуатації, допоміжні елементи з муфти механічно видаляють, що можна зробити тільки після повного затвердіння речовини. Використання зворотних клапанів недоцільно, тому що в процесі запресовування герметика може виникнути необхідність зниження вже створеного тиску (наприклад, при несподіваній зміні режимів транспорту продукту). Відомий спосіб заповнення підмуфтового простору масою, яка самотвердіє, використовуваний у технології ремонту дефектної ділянки діючого трубопроводу (патент РФ 2314453), що є прототипом винаходу, що заявляється. Спосіб полягає в наступному. На дефектну ділянку трубопроводу встановлюють муфту й герметизують її торці. Після цього в попередньо пророблених у верхній і нижній частині муфти отворах установлюють крани. До нижнього крана муфти приєднують нагнітач (шприц із масою, яка самотвердіє) і починають заповнювати підмуфтовий простір. Після появи маси у верхньому крані муфти, останній закривають, а введення маси продовжують до досягнення заданого тиску. Після цього нижній кран закривають, а шприц від'єднують. Після затвердіння маси, крани й штуцери механічно видаляють, а отвір зашпаровують, наприклад, різьбовими заглушками. Основним недоліком способу, прийнятого за прототип, є відносно великий час проведення робіт, який обумовлений часом затвердіння використовуваної маси. У холодну погоду, час затвердіння використовуваній для цілей ремонту трубопроводів поліуретанової або епоксидної маси може досягати декількох діб. Разом з тим, у більшості випадків, пред'являються підвищені вимоги до мінімізації часу здійснення ремонту. Це може бути викликано об'єктивними обмеженнями на режими транспорту продукту для відкопаного трубопроводу, неможливістю проведення сезонних сільськогосподарських робіт в охоронній зоні, необхідністю проведення охоронних заходів у зоні котловану, проведенням робіт в умовах підтоплення ґрунтовими водами, проведенням ремонту під залізничним або автомобільним полотном і т.д. Ремонтна конструкція починає повністю виконувати свої функції (розвантаження трубопроводу) відразу після запресовування маси в підмуфтовий 92437 4 простір. Однак зрізати штуцера й крани до габаритів муфти у відомих способах до закінчення процесів затвердіння маси не представляється можливим. Це затягує ізоляційні роботи на муфті й, як наслідок, подовжує час проведення ремонтних робіт у цілому. В основу винаходу покладена задача зниження часу ремонту дефектної ділянки діючого трубопроводу за рахунок застосування спеціальних перехідників і вузлів підключення, що дозволяють заглушити технологічні отвори в муфті не виходячи за її габарити. Це дозволяє проводити ізоляційні, земляні й інші роботи до закінчення процесів затвердіння маси, що зменшує загальний час проведення ремонтно-відбудовчих робіт. Задача, покладена в основу винаходу, вирішується за рахунок того, що в способі заповнення речовиною підмуфтового простору, що полягає в проробленні вхідного отвору в муфті, що обмежує заповнюваний об'єм, проробленню мінімум одного дренажного отвору, заповненню через вхідний отвір підмуфтового простору речовиною, що подається під необхідним тиском, відповідно до винаходу, спочатку у вхідному отворі встановлюють перехідник, що має внутрішній осьовий наскрізний отвір, оснащений різьбою, далі, до перехідника співвісно прикріплюють вузол підключення, оснащений осьовим поздовжнім отвором з різьбою, аналогічною різьбі в перехіднику, після чого, через вузол підключення, підмуфтовий простір за допомогою нагнітача заповнюють речовиною, далі закривають дренажний отвір, а тиск речовини в підмуфтовому просторі піднімають до необхідного значення, після цього, через оснащений різьбою отвір вузла підключення, в отвір перехідника вкручують заглушку, далі вузол підключення від'єднують. Відповідно до винаходу, як вузол підключення може бути використаний колектор з поздовжнім осьовим отвором, оснащеним різьбою, що має прямий осьовий вхід, і мінімум один додатковий вхід, при цьому вихід колектора кріплять до перехіднику, до додаткового входу кріплять нагнітач, а в центральний вхід частково вкручують заглушку, крім того, до інших додаткових входів, при необхідності, підключають датчики тиску й клапан надлишкового тиску, далі, підмуфтовий простір заповнюють речовиною під необхідним тиском, після чого заглушку через колектор укручують у перехідник, далі, колектор від'єднують від перехідника. Крім того, відповідно до винаходу, як вузол підключення може бути використаний кульовий кран з поздовжнім осьовим отвором, оснащеним різьбленням, вихід якого кріплять до перехідника, а вхід до нагнітача, за допомогою якого, через відкритий кран підмуфтовий простір заповнюють речовиною під необхідним тиском, після чого кран закривають, а нагнітач від'єднують, далі, в оснащений різьбою внутрішній отвір крана до запірного механізму крана вкручують заглушку, далі кран відкривають, і заглушку через кран укручують у перехідник, після чого кран від'єднують від перехідника. Пропонований спосіб здійснюють у такий спосіб. Переважно в нижній частині ремонтної муфти проробляють вхідний отвір, а у верхній частині 5 муфти мінімум один дренажний отвір. У вхідному отворі встановлюють перехідник, який має осьовий поздовжній отвір, оснащений різьбою. Пророблення отворів і установлення перехідника можуть здійснюватися як на змонтованій на трубопроводі муфті, так і на частинах муфти, до їхнього монтажу. Після цього, до перехідника кріплять вузол підключення, оснащений осьовим поздовжнім отвором з різьбою, аналогічною різьбі в перехіднику. Після повного заповнення речовиною підмуфтового простору, дренажні отвори закривають, наприклад, конусними заглушками, а тиск у підмуфтовому просторі підвищують до заданого рівня. Після цього, в осьовий отвір перехідника закручують заглушку, що перекриває канал можливого виходу речовини. Після цього вузол підключення від'єднують від перехідника. Частини перехідника, що виходять за габарити муфти, зрізують. У найпростішому випадку, при використанні ручного нагнітача речовини, як вузол підключення застосовують кульовий кран з поздовжнім осьовим отвором, оснащеним різьбою. Після запресовування речовини в підмуфтовий простір, кран закривають, нагнітач від'єднують. В осьовий отвір крана до запірного механізму вкручують заглушку. Після чого цей кран відкривають, а заглушку уздовж усього осьового отвору вкручують у перехідник. Після цього кульовий кран від'єднують від перехідника. Частини перехідника, що виходять за габарити муфти, зрізують. Для автоматичного нагнітання речовини в підмуфтовий простір, як вузол підключення бажане використання колектора, що має оснащений різьбою осьовий отвір і кілька входів. Вихід і один із входів колектора повинні розташовуватися із протилежних сторін осьового отвору. Колектор, із частково вкрученої з боку осьового входу заглушкою, підключають до перехідника. До додаткового входу колектора приєднують нагнітач. Кількість інших додаткових входів визначаються конструкцією нагнітача й вимогами до якості й безпеки проведення робіт. Наприклад, до додаткових входів колектора можуть приєднуватися манометр, датчик тиску для автоматичного відключення нагнітача, клапан надлишкового тиску, додатковий ручний нагнітач. Після закінчення запресовування речовини в підмуфтовий простір, заглушу, через осьовий отвір колектора, укручують у перехідник. Після цього колектор від'єднують від перехідника. Частини перехідника, що виходять за габарити муфти, зрізують. У реальних умовах, через неточний збіг різьби перехідника й вузла підключення, можуть виникну 92437 6 ти труднощі при укрученні заглушки в перехідник. Для полегшення операції, внутрішня різьба в отворі вузла підключення, у місці стикування з перехідником, забирають на довжину заглушки. Пропонований спосіб пояснюється малюнками на фіг. 1-6. Малюнок на фіг.1 пояснює операцію способу «пророблення вхідного й дренажного отворів», де 1 - трубопровід, 2 - муфта, 3 - підмуфтовий простір, 4 - вхідний отвір, 5 - дренажні отвори. Малюнок на фіг.2 пояснює операцію способу «встановлення перехідника», де 1 - трубопровід, 2 - муфта, 3 - підмуфтовий простір, 4 - вхідний отвір, 6 - перехідник, 7 - осьовий поздовжній отвір, оснащений різьбленням. Малюнок на фіг.3 пояснює операцію способу «встановлення вузла підключення - колектора», де 1 - трубопровід, 2 - муфта, 3 - підмуфтовий простір, 6 - перехідник, 7 - осьовий поздовжній отвір, оснащений різьбою, 8 - колектор, 9 - оснащений різьбою осьовий поздовжній отвір у колекторі, 10 прямій осьовий вхід, 11 - додаткові входи, 12 - заглушка. Малюнок на фіг.4 пояснює операцію способу «встановлення вузла підключення - крана», де 1 трубопровід, 2 - муфта, 3 - підмуфтовий простір, 6 - перехідник, 7 - осьовий поздовжній отвір, оснащений різьбою, 12 - заглушка, 13 - кран, 14 оснащений різьбою осьовий поздовжній отвір у крані, 15 - запірний механізм. Малюнок на фіг.5 ілюструє операцію способу «видалення частини перехідника, що виходить за габарити муфти», де: 1 - трубопровід, 2 - муфта, 3 - підмуфтовое простір, заповнений речовиною 18, 6 - перехідник (частина, що залишилась), 12 - заглушка (частина, що залишилась). На фіг.6 показаний варіант підключення до колектора зовнішнього обладнання, де 1 - трубопровід, 2 - муфта, 6 - перехідник, 8 - колектор, 12 заглушка, 16 - нагнітач, 17 - манометри, 18 - речовина, 19 - клапан надлишкового тиску, 20 - додатковий ручний нагнітач. При необхідності контролю рівномірності заповнення речовиною підмуфтового простору, у дренажних отворах установлюють перехідники з вузлами підключення, до яких, після появи речовини, підключають манометри. Після зняття манометрів, забивання отворів здійснюють в описаному раніше порядку. Запропонований спосіб апробований підприємством «НПИП КиАТОН» при проведенні ремонтних робіт на магістральних газопроводах України й Молдови. 7 92437 8 9 Комп’ютерна верстка В. Мацело 92437 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601