Спосіб визначення глибини ураження при дермальних опіках

Реферат: UA 92821 U UA 92821 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до оперативного лікування хворих з дермальними опіками, і може бути використана для вибору способу їх лікування. Глибина опікової рани та її відновний потенціал є найбільш важливими детермінантами лікування опіків і в наступному розвитку рубців. Традиційно хірурги поділяють опіки на поверхневі, які гояться самостійно з мінімальними рубцями, і глибокі опіки, які вимагають хірургічного лікування. Клінічна оцінка залишається найбільш частим прийомом для вимірювання глибини опікової рани, хоча і було показано, що точність збігу клінічної оцінки складає 60-75 %, навіть якщо оцінка проводиться досвідченим опіковим хірургом [3]. Об'єктивну оцінку глибини опікової рани можливо надати за допомогою біопсії і гістології, способами виміру перфузії, такими як термографія, лазерна допплерівська флоуметрія, методи вітальних барвників, відеоангіографії, відеомікроскопії [4, 5]. залежно від різних діагностичних ситуацій - різні потреби. Широкий спектр різних методів можна використовувати для науководослідних цілей, але для фактичного рішення щодо лікування, єдиною методикою, яка точно передбачає результат рани з великою вагою доказів, є лазерна допплерівська флоуметрія [1,2]. Для визначення глибини опікової рани у більшості опікових відділень лікувальних установ України застосовується спосіб візуалізації. В найбільш сучасних вітчизняних та закордонних опікових центрах використовується спосіб лазерної допплерівскої флоуметрії (Atiles L., Mileski M, Purdue G., 1995, Солошенко В.В., 2008). Спосіб візуалізації є недостатньо об'єктивним, а спосіб лазерної допплерівскої флоуметрії надто дорогим для багатьох лікувальних установ. Тому визначення глибини термічного ураження є актуальним та необхідним способом для вибору алгоритму лікування опіків. Загоєння ран супроводжується зміною температури пошкоджених тканин, обумовленим судинним спазмом, ендо- та екзотермічними біохімічними реакціями ранового процесу, розладом центральної терморегуляції в травмованій ділянці тіла, порушенням кровообігу і іншими чинниками ранового запалення. Динаміка локальної і перифокальної температури значною мірою відображає характер перебігу ранового процесу і у зв'язку з цим має певне діагностичне та прогностичне значення для визначення глибини опікової рани. Відомий спосіб визначення глибини опікової рани з використанням розчину реополіглюкіну (6). Однак даний спосіб є інвазивним, вимагає катетеризації венозного русла пацієнта. Найбільш близьким аналогом до корисної моделі є спосіб визначення температури тіла і рани за допомогою тепловізора [7], що передбачає вимірювання на відстані за допомогою спеціальної інфрачервоної оптики випромінювання людського тіла, перетворення його в електричні сигнали, які або дають зображення на екрані електронно-променевої трубки, або фіксуються на спеціальному папері. Таким способом одержується температурний рельєф поверхні тіла людини зі всіма основними його особливостями і відтінками, які обумовлені фізіологічними і патологічними процесами, що відбуваються в глибині тіла людини. Для застосування тепловізії потрібні рідкокристалічні дистанційні інфрачервоні теплові датчики із спеціальними комп'ютерними пристроями і теплобаченням Недоліками аналога є те, що необхідне дороге обладнання, якого не мають опікові і хірургічні відділення, і в цих приладах не передбачається прогнозування глибини опікового ураження Відмінною особливістю корисної моделі є, можливість значно покращити лікування хворих з дермальними опіками та зменшити тривалість лікування, шляхом своєчасного вибору адекватного методу лікування (консервативного або оперативного), своєчасного планування ранніх хірургічних втручань. В основу корисної моделі поставлена задача виконати попереднє вимірювання температури в різних ділянках тулуба: опікової рани і неураженої шкіри гомологічного сегмента, за допомогою безконтактної інфрачервоної термометрії - цифровим інфрачервоним термометром (точність приладу - (±0,1 °C) для визначення глибини поверхневих і глибоких опіків. Час вимірювання - 0,5 с. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі, буде полягати у вирішенні проблеми об'єктивного визначення глибини дермального ураження, для раціонального планування способів консервативного і оперативного лікування: своєчасного виконання оперативних втручань хворим з глибокими дермальними ураженнями для попередження гнійних ускладнень, скорочення часу лікування, попередження розвитку гіпертрофічних рубців. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає вимірювання температури тіла і рани при термальних опіках, шляхом безконтактної інфрачервоної термометрії, згідно з корисною моделлю, протягом першої доби проводять серію безконтактних інфрачервоних термометрій: температура шкіри гомологічного сегмента, температура рани в різних ділянках, перифокальна температура неураженої шкіри, і перепад температур 1 UA 92821 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 гомологічних сегментів (ΔТ) понад 1 °C свідчить про наявність поверхневих дермальних опіків, а перепад температур ΔТ  2 °C і температура рани менше 34 °C свідчить про наявність глибоких дермальних опіків. Проведена серія безконтактних інфрачервоних термометрій була використана як основа для розрахунку теплової постійної температури для кожного ступеня опіку. Значення параметрів глибини опіку порівнювалися з гістопатологічною оцінкою і клінічним результатом при виписці хворого. Середнє значення температури було знайдено при дермальних поверхневих опіках, які гояться протягом 3 тижнів (τ=36,08±0,94) і при дермальних глибоких опіках, які не загоюються протягом цього періоду (τ=33,6±0,6), р