Спосіб інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального русла артерій нижньої кінцівки

Реферат: Спосіб інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального русла артерій нижньої кінцівки, заснований на перфузії реципієнтної артерії кінцівки гепаринізованим фізіологічним розчином за допомогою системи парентерального вливання, піднятої на висоту 120 см над рівнем артерії протягом заданого часу, і визначенні об'єму введення в зазначену артерію даного розчину. Додатково здійснюють зважування системи вливання до перфузії і по завершенні її. UA 94081 U (12) UA 94081 U UA 94081 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до діагностики визначення кровотоку, і може бути використана при реконструктивних операціях на артеріях нижніх кінцівок з оклюзією стегново-підколінного і підколінно-гомілкового сегментів на основі шунтування. Відомо, що ефективність реконструктивних операцій на артеріях нижніх кінцівок при їх ураженні атеросклерозом, наприклад оклюзією, визначається станом дистального судинного русла, його здатністю пропускати за одиницю часу визначений об'єм крові. Стенозуючий та облітеруючий процеси в дистальних судинах обумовлюють зменшення їх пропускної здатності. Це, в свою чергу, веде до невідповідності пропускної здатності дистального судинного русла і об'ємного кровотоку по шунту. Чим більше зазначена невідповідність, тим більше імовірність тромбозу шунта, і навпаки, чим більше пропускна здатність сприймаючого русла відповідає пропускній здатності шунта, тим результат кращій [Jacobs M.J., Ubbink D.T., Hoedt R.N. at al. Current reflections of the vascular surgeon on the assessment and treatment of critical limb ischemia // Eur. J. Vase Endovasc. Surg.-1995. - V.9. - № 4-P. 473-478]. Тому оцінка пропускної здатності дистального судинного русла є важливим кроком в прогнозуванні клінічного успіху реконструктивної операції на артеріях нижніх кінцівок. Відомий спосіб визначення пропускної здатності дистального судинного русла нижньої кінцівки, заснований на використанні електромагнітної або допплерівської флоуметрії [Rutherford R.B., Flanigan D.P., Gupta S.K., et al. Suggested standards for reports dealing with lower extremity ischemia // J.Vase.Surg.-1986. - V.4. - P. 80-94]. Однак для одержання кількісної інформації необхідно збереження визначеної величини кровотоку в досліджуваній судині. При критичній ішемії він настільки знижений в зоні нижче оклюзії, що знаходиться за межами можливості даного способу, і тому в клінічній практиці він обмежений у використанні. В клінічній практиці знайшов використання спосіб інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального русла артерій нижньої кінцівки на основі вимірювання дебіту цього русла шляхом визначення кількості рідини, якою перфузують зазначене русло під тиском 100 мм рт. ст. на протязі заданого часу [Володось Н.Л., Калашникова Ю.В., Троян В.И. и соавт. Определение пропускной способности дистального сосудистого русла и трансплантата при операциях // Вестник хирургии им. И.И. Грекова - 1988. - № 3. - С. 64-67]. Однак при використанні даного способу оцінки пропускної здатності дистального русла мусить бути використаний пристрій досить складної конструкції для підтримання заданої величини тиску рідини при перфузії артерії, що робить цей спосіб кошторисним і мало надійним. Найбільш близьким по суті і результату, що досягається, до технічного рішення, що пропонується, є спосіб інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального русла артерій нижньої кінцівки, заснований на перфузії реципієнтної артерії кінцівки гепаринізованим фізіологічним розчином за допомогою системи парентерального вливання, піднятої на висоту 120 см над рівнем артерії впродовж заданого часу і визначенні об'єму введення в артерію зазначеного розчину (пат. UA № 19014 U, A61P 9/14, 2006). Піднята на висоту 120 см система парентерального вливання забезпечує підтримання заданої величини тиску у межах 100 мм рт. ст. протягом усього часу перфузії. Недоліком даного способу оцінки пропускної здатності судинного русла є необхідність у використанні спеціального кошторисного обладнання у вигляді градуйованого прозорого циліндра, на якому нанесена мірна шкала з досить великою відстанню між рисками на цій шкалі, що робить точність вимірювання об'єму розчину, що вводиться в артерію, досить незначною. При цьому похибка вимірювання збільшується із збільшенням діаметра циліндра. Використання даного обладнання потребує досить дбайливого встановлення мірного циліндра на штативі, що збільшує тривалість вимірювання. Крім того, виникає необхідність в стерилізації циліндра перед заповненням його внутрішньої порожнини стерильним фізіологічним розчином. Це збільшує час передопераційної підготовки до даного вимірювання. Задача даної корисної моделі полягає у створенні способу інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального русла артерій нижньої кінцівки, що не потребує використання спеціального кошторисного обладнання і значного часу підготовки його для перфузії артерії і, таким чином, знижує собівартість і тривалість, а також підвищує точність оцінювання. Поставлена задача вирішується тим, що в способі інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального судинного русла нижньої кінцівки, заснованому на перфузії реципієнтної артерії кінцівки гепаринізованим фізіологічним розчином за допомогою системи парентерального вливання, піднятої на висоту 120 см над рівнем артерії впродовж заданого часу, і визначенні об'єму введення в артерію зазначеного розчину, згідно з корисною моделлю, додатково здійснюють зважування системи вливання до перфузії і по завершенні її, а об'єм введеного в артерію розчину визначають за наступним рівнянням: Vp=(G1-G2)/Y, 1 UA 94081 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 де Vp - об'єм введеного в реципієнтну артерію розчину за хвилину; G1 - вага системи парентерального вливання до перфузії артерії; G2 - вага системи парентерального вливання після завершення перфузії; Y - питома вага розчину. Зважування системи вливання розчину при цьому здійснюють на вагах з точністю вимірювання, що складає не більше 1,0 г. Зважування системи вливання фізіологічного розчину до перфузії реципієнтної артерії дистального русла і по завершенню зазначеної перфузії та визначення об'єму введеного в артерію розчину за визначеним рівнянням дозволяє використовувати стандартні флакони із стерильним розчином промислового виробництва, які не потребують стерилізації при визначенні пропускної здатності артерії і дбайливого встановлення їх на штативі та не потребує також зняття показань з вимірювальної шкали цих пляшок. Це знижує собівартість і тривалість виконання цієї оцінки. Крім того, зважування системи вливання розчину в реципієнтну артерію на вагах, точність вимірювання яких складає не більше 1,0 г дозволяє підвищити точність цього вимірювання. Аналогічних технічних рішень зі схожими ознаками при проведенні патентно-інформаційного пошуку не виявлено. Це свідчить про те, що технічне рішення, що запропоновано, є новим і клінічно придатним. Спосіб інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального русла артерій нижньої кінцівки схематично пояснюється зображенням на рисунку. Після обробки операційного поля нижньої кінцівки антисептиком виділяють артерії 1 у привідному каналі стегна або у підколінній ямці, залежно від місця наміченого вшивання дистального кінця шунта або судинного протеза загальноприйнятим способом. Після пальпаторної ревізії артерій на вибрану (реципієнтну) артерію накладають судинний затискач 2 проксимальніше місця її пункції для уникнення розповсюдження фізіологічного розчину в ретроградному напрямку і перекриття антеградного кровотоку. Встановлюють на штативі (на рисунку не позначений) підняту на висоту 120 см над рівнем реципієнтної артерії систему 3 парентерального вливання. Як дану систему вливання використовують стандартний флакон з герметично заповненим в ньому заздалегідь промисловим способом стерильним фізіологічним розчином, в який вводять гепарин (2,5 тис. ОД гепарину + 400 мл розчину). З'єднують катетер 4 із зазначеним флаконом, що закритий знизу гумовою пробкою, і здійснюють заповнення даного катетера фізіологічним розчином, після чого на нього накладають затискач 5. Дистальний кінець катетера 4 вводять у вибрану артерію, а проксимальний кінець цього катетера роз'єднують від флакона 3. Виконують зважування флакона на вагах, точність вимірювання яких складає не більше 1,0 г. Фіксують вагу G1 системи вливання розчину до перфузії артерії і знову з'єднують проксимальний кінець трубки 4 із флаконом 3. Затискач 5 знімають і здійснюють перфузію вибраної артерії фізіологічним розчином на протязі заданого часу (від 10 секунд до однієї хвилини). Катетер 4 роз'єднують від флакона 3, а останній зважують і фіксують його вагу G 2 після перфузії артерії. Пропускну здатність дистального русла артерій нижньої кінцівки визначають за наступним рівнянням: Vp=(G1-G2)/Y, де Vp - об'єм введеного у вибрану артерію розчину за 1 хв.; G1 - вага системи парентерального вливання до перфузії артерії; G2 - вага системи парентерального вливання після перфузії артерії; Y - питома вага фізіологічного розчину. На підставі отриманої величини об'єму введеного у вибрану артерію роблять висновок про доцільність проведення реконструктивної операції в подальшому. Використання запропонованого способу інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального русла артерій нижньої кінцівки при хірургічному лікуванні оклюзій зазначених артерій, ускладнених критичною ішемією, свідчить, що даний спосіб визначення не потребує спеціального кошторисного обладнання, час підготовки його для перфузії артерій зменшується на 12-17 %, а загальна тривалість часу на підготовку до зазначеного вимірювання знижується в 1,2-1,3 рази. Аналіз віддалених результатів реконструктивних операцій на артеріях нижніх кінцівок вказує на те, що визначення пропускної здатності артерій таким способом є вдалим і забезпечує довготривалу прохідність шунтів, у разі якщо дебіт дистального русла артерій нижньої кінцівки складає не менш ніж 100 мл фізіологічного розчину за 1 хвилину. Це підтверджує достатню точність вимірювання цієї пропускної здатності. Зазначений спосіб інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального русла артерій нижньої кінцівки рекомендований для використання в клінічній практиці. 2 UA 94081 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 1. Спосіб інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального русла артерій нижньої кінцівки, заснований на перфузії реципієнтної артерії кінцівки гепаринізованим фізіологічним розчином за допомогою системи парентерального вливання, піднятої на висоту 120 см над рівнем артерії протягом заданого часу, і визначенні об'єму введення в зазначену артерію даного розчину, який відрізняється тим, що додатково здійснюють зважування системи вливання до перфузії і по завершенні її, а об'єм введеного в артерію розчину визначають за наступним рівнянням: Vp=(G1-G2)/Y, де Vp - об'єм введеного в реципієнтну артерію розчину за 1 хвилину; G1 - вага системи парентерального вливання розчину в артерію до перфузії; G2 - вага системи парентерального вливання після завершення перфузії; Y - питома вага розчину. 2. Спосіб інтраопераційного визначення пропускної здатності дистального русла артерій нижньої кінцівки згідно з п. 1, який відрізняється тим, що зважування системи вливання розчину здійснюють на вагах, точність вимірювання яких складає не більше 1,0 г. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3