Спосіб лікування переломів дистального відділу плечової кістки

Реферат: Спосіб лікування переломів дистального відділу плечової кістки включає оголення кістки заднім доступом, репозицію кісткових фрагментів, моделювання реконструкивної частини пластини з V-подібним розгалуженням по кістковій анатомії і фіксування її гвинтами. Дистальні кінці реконструктивної частини фіксують за допомогою блокуючих гвинтів. Проксимальний кінець несучої частини пластини фіксують за допомогою кортикального гвинта, який вводять через виконаний під кутом отвір для компресії відламків. Потім фіксують за допомогою блокуючих гвинтів проксимальний кінець реконструктивної частини пластини та проксимальний та дистальний кінці несучої частини пластини. UA 96392 U (12) UA 96392 U UA 96392 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме травматології та ортопедії, і може бути використаний для лікування переломів плечової кістки. В сучасній травматології та ортопедії використовуються різноманітні імплантати для остеосинтезу переломів дистальної частини плечової кістки, які мають свої переваги та недоліки. Так, більшість клініцистів, згідно з рекомендаціями АО (міжнародної асоціації остеосинтезу) в якості фіксаторів використовують пряму реконструктивну і 1/3 трубчату пластини (S. Н.Stern 2001). Відомий спосіб лікування переломів дистального відділу плечової кістки за допомогою пластин і шурупів [М. Мюллєр, Р. Альговер, Р. Шнайдер. руководство по внутреннему остеосинтезу. Методика, рекомендованнная группой АО - Sprin-Berlin/-C.448-451]. Недоліками відомого способу є те, що більшість шурупів вводять у відламки кістки у фронтальній та близькій до неї площині. В даній площині здійснюється і основний рух в ліктьовому суглобі. Із-за цього навантаження на відламки при ранніх рухах в суглобі приводить до мікрорухливості шурупів, внаслідок чого розвивається резорбція кістки навколо шурупів, яка приводить до розхитування і зниження жорсткості конструкції в цілому. Тому потрібна додаткова іммобілізація, яка виключає рух в суглобі перелому. В результаті перелом зростається але розвивається стійка контрактура суглоба, яка потребує довготривалої реабілітації, а інколи і повторного складного лікування. Відомий спосіб лікування переломів дистального відділу плечової кістки, що включає зігнуту пластину, встановлену по задньобоковій поверхні плечової кістки і шурупи, що фіксують пошкоджені виростки плеча і які установлені під кутом не менш 20° до пластини, причому один з них вводять у вентральну частину виростку, а другий в дорзальну [див. патент РФ №2466693, МПК А61В17/76]. Недоліком відомого способу є те, що операцію проводять з бокових доступів, які проходять через ліктьовий і променевий нерви. Також відомий спосіб не дозволяє одночасно репонувати і фіксувати зовнішній та внутрішній виростки плечової кістки. Прогресивним фактором є наявність моделюючих блокуючих пластин для дистального відділу плечової кістки, представлених на ринках різними фірмами, наприклад Narang Medical Limited. Однак їх використання при черезвиросткових переломах передбачає два оперативних доступи в місцях розташування нервів та два остеосинтези. Останнім часом домінуюче положення в способах лікування переломів дистального відділу плечової кістки займає стабільно-функціональний остеосинтез, що дозволяє відмовитися від жорсткої післяопераційної іммобілізації і максимально рано забезпечити відновлення функції ліктьового суглоба. Поряд з цим процент помилок і ускладнень в лікуванні пошкоджень дистального відділу плечової кістки, що викликаний об'єктивними та суб'єктивним причинами, залишається досить високим (до 85 %). Фіксатори, що використовуються в широкій практиці, часто не забезпечують належної стабільності переломів, що обумовлює високий процент незадовільних функціональних результатів. Виходячи з цього, удосконалення хірургічної техніки, способів оперативного лікування пошкоджень дистального відділу плечової кістки, розробка та впровадження нових фіксаторів і пов'язаних з ними методик остеосинтезу цих переломів, є виправданою необхідністю. Відомий також спосіб лікування переломів дистального відділу плечової кістки, що включає оголення кістки заднім доступом, репозицію кісткових фрагментів, моделювання реконструкивної частини пластини з V-подібним розгалуженням по кістковій анатомії і фіксування її гвинтами [див. патент України №33358, МПК А61В17/56]. Згідно з відомим способом заднім доступом оголюють місце перелому, репонують фрагменти, при можливості проводять репозиційний остеосинтез 1-2 гвинтами, прикладають пристрій до пошкодженого сегмента плечової кістки так, щоб півкільце охопило діафізарну частину кістки, V-подібні розгалуження репозиційної частини пластини лягли по обидві сторони ямки ліктьового відростки, а зубці знаходилися на задній поверхні виростків плечової кістки. При стабілізації пристрою на кістці шляхом закручування гвинтів у пластину зубці заглиблюються у виростки плечової кістки, що поглиблює стабільність остеосинтезу. Відомий спосіб є найбільш близьким запропонованому по своїй технічній суті і тому вибраний за прототип. Однак відомий спосіб не передбачає можливості блокування гвинтів у пластині, що може призводити до рухливості кісткових фрагментів, а для встановлення проксимального півкільця потрібно розширювати оперативний доступ в зоні розташування променевого нерва. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування переломів дистального відділу плечової кістки шляхом зміни послідовності виконання операції та зміни 1 UA 96392 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 конструкції пластини, яка дозволяє досягти стабільного малоконтактного блокуючого остеосинтезу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування переломів дистального відділу плечової кістки, що включає оголення кістки заднім доступом, репозицію кісткових фрагментів, після моделювання реконструкивної частини пластини по кістковій анатомії фіксування її гвинтами, згідно з корисною моделлю, дистальні кінці реконструктивної частини фіксують з допомогою блокуючих гвинтів, які вводять через різьбові отвори, проксимальний кінець несучої частини пластини фіксують за допомогою кортикального гвинта, який вводять через виконаний під кутом отвір для компресії відламків, потім фіксують за допомогою блокуючих гвинтів проксимальний кінець реконструктивної частини пластини та проксимальний та дистальний кінці несучої частини пластини. Для здійснення способу використовують пластину з V-подібним розгалуженням, яка показана на кресленні, на якій зображено її загальний вигляд. Пластина для остеосинтезу переломів дистального відділу плечової кістки включає несучу частину 1 та реконструктивну частину 2, які виконані як одне ціле. Реконструктивна частина 2 має V-подібне розгалуження з двома симетричними вільними краями 3 та 4, на яких виконані групи різьбових отворів 5 та 6. Несуча частина 1 має групи здвоєних отворів 7 та 8. В кожному здвоєному отворі один отвір 7 виконаний різьбовим і перпендикулярним до площини пластини, а другий отвір 8 виконаний без різьби, і вхід до нього виконаний під кутом до площини пластини, в результаті чого утворені скоси 9 та 10. Скоси 10 з боку V-подібного розгалуження виконані назустріч до скосів 9 з боку торця пластини 1. Реконструктивна частина 2 може мати моделюючі вирізи 11 та 12, розміщені на бокових поверхнях V-подібного розгалуження. Несуча частина 1 може мати моделюючі виїмки 13, розміщені на поверхні її нижньої сторони. Спосіб виконують таким чином. Хворий лежить на здоровому боці з рукою на грудях. Зігнуте під прямим кутом передпліччя підтримує асистент, який під час операції повертає кінцівку згідно з вказівками оператора. Після обробки операційного поля розчином йоду 2 % лінійним розрізом по задній поверхні плечової кістки в проекції перелому пошарово розсікають м'які тканини. Розріз задньосерединний по лінії, яка з'єднує задній кут акроміону з верхівкою олекранону. Це черезм'язовий доступ, при якому проникають через волокна триголового м'яза. М'язові волокна розсікають поздовжньо. А на нижньому кінці і поперечно, з обох сторін до кістки, її звільняють распараторами таким чином, щоб оголити метафіз і обидва виростки. Це потрібно робити дуже уважно, терпляче і методично щоб не пошкодити ліктьовий нерв і добре оголити кістку. Спочатку вправляють дистальні суглобові фрагменти. Після репозиції кісткові фрагменти фіксують за допомогою кісткотримачів при необхідності спиць. Моделюють реконструктивну частину 2 пластини по кістковій анатомії пластину фіксують до кістки за допомогою кісткотримачів (умовно не показано). В дистальних кінцях V-подібного розгалуження реконструктивної частини 2 проводять розсвердлювання кістки після закручування конічної втулки (умовно не показано), після чого зазначені дистальні кінці фіксують за допомогою двох блокуючих гвинтів. Проксимальний кінець несучої частини 1 пластини фіксують за допомогою кортикального гвинта (умовно не показано), який вводять через виконаний зі скосом під кутом до площини пластини отвір 10 для компресії відламків, потім фіксують за допомогою блокуючих гвинтів проксимальний кінець реконструктивної частини 2 пластини та проксимальний та дистальний кінці несучої частини 1 пластини. Блокуючі гвинти вводять через різьбові отвори 9. Після досягнення міцної фіксації рана промивається розчинами антисептиків і ушивається наглухо. Йод. Асептична пов'язка. Перелом не потребує додаткової фіксації гіпсовими або іншими видами фіксуючих пов'язок. Приклад. Хворий К., 48 р. отримав травму в результаті падіння з велосипеда. Доставлений в медичний заклад. Діагноз: Закритий чрезвиростковий Т-подібний перелом дистального відділу правої плечової кістки зі зміщенням. В ургентному порядку після обстеження хворого була проведена операція. Виконано оголення кістки заднім доступом та репозицію дистального відділу правої плечової кістки. Виконаний прикістковий малоконтактний остеосинтез блокуючою пластиною з V-подібним розгалуженням. В післяопераційному періоді рана загоїлась протягом 10 діб, після чого розпочато реабілітаційне лікування і хворому дозволили активні рухи в ліктьовому суглобі. Через 10 тижнів після проведення операції визначено зрощення перелому та відновлення рухів в ліктьовому суглобі. 2 UA 96392 U Спосіб забезпечує стабільну фіксацію кісткових фрагментів, що сприяє процесам регенерації, скороченню строків реабілітації, зменшенню можливості розвитку тугорухливості суглоба. 5 10 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб лікування переломів дистального відділу плечової кістки, що включає оголення кістки заднім доступом, репозицію кісткових фрагментів, моделювання реконструкивної частини пластини з V-подібним розгалуженням по кістковій анатомії і фіксування її гвинтами, який відрізняється тим, що дистальні кінці реконструктивної частини фіксують за допомогою блокуючих гвинтів, проксимальний кінець несучої частини пластини фіксують за допомогою кортикального гвинта, який вводять через виконаний під кутом отвір для компресії відламків, потім фіксують за допомогою блокуючих гвинтів проксимальний кінець реконструктивної частини пластини та проксимальний та дистальний кінці несучої частини пластини. 2. Спосіб лікування переломів дистального відділу плечової кістки за п. 1, який відрізняється тим, що блокуючі гвинти вводять через різьбові отвори. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3