Екстракт з надземних частин вівса, вирощеного до початку колосіння

Реферат: Винахід стосується застосування екстракту надземної частини/частин вівса, вирощеного до початку колосіння, що містить від 2 до 15 % флавоноїдів і від 0,2 до 2 % авенакозидів А і В, що має імуномодулюючі та протизапальні властивості, як лікарського засобу для лікування дерматологічних захворювань. Винахід також стосується дерматологічної та косметичної композицій, що містять як активний інгредієнт екстракт надземної частини/частин вівса, вирощеного до початку колосіння, що містить від 2 до 15 % флавоноїдів і від 0,2 до 2 % авенакозидів А і В. UA 107653 C2 (12) UA 107653 C2 UA 107653 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід належить до екстракту надземних частин вівса, переважно вирощеного до початку колосіння, і до його застосування для лікування запальних дерматозів. Овес або Avena sativa L. є однорічною рослиною, яка може досягати висоти 1 м 50 см. При пророщуванні молода рослина росте як газон, а потім дає декілька стебел з особливим характером росту. Стебло, або стерня, порожнисте, діаметром декілька міліметрів, перерване у тих місцях, де насаджені листки, суцільними діафрагмами, які звуться вузлами. Проміжки між вузлами, спочатку дуже короткі в основі стебла, стають усе довшими. Листки є черговими, дворядними, матового синьо-зеленого кольору; вони насаджені на стебло у вузлах за допомогою довгої, розділеної спереду піхви, яка покриває майже весь верхній простір міжвузля. Листова пластинка відділена від неї під прямими кутами. Вона широка, має смужкувату структуру, покрита безліччю паралельних жилок (пряможилкувата); зазвичай вона опушена. На листовій пластинці, де відділяється піхва, спостерігають подовження тонкої плівки піхви, зване язичком, яке є коротким і усіченим, між стеблом і листовою пластинкою. Стебло закінчується великим суцвіттям-волоттю, розлогим у всіх напрямках, дуже рихлої пірамідальної форми, всі гілки якої закінчуються елементарним суцвіттям постійної структури у всьому сімействі Poaceae і звуться вторинним колоском. Вторинні колоски є висячими, відносно великими і містять тільки дві квітки. Вторинний колосок закладається не у пазусі маточного приквітка, а на короткій відстані від його насадження, він несе два характерних протилежних приквітка, званих колосковими лусками. Колоскові луски вівса мають великий розмір; вони досягають довжини 2 см і повністю містять у собі вторинний колосок; вони ланцетоподібні, мають 7-9 жилок і опушені. Квіткові луски є маленькими; зовнішня квіткова луска несе зігнуту грань, насаджена не на верхівку, а ззаду, і довша за вторинний колосок більше ніж на один сантиметр. Безпосередньо над квітковими лусками вісь квітки несе дві маленькі майже не видимі частини, плівочки, і, нарешті, справжню квітку, яка редукована до трьох тичинок і до трьох плодолистків. Тичинки спочатку є по суті сидячими, потім видно їх сітку, що раптово подовжується при цвітінні, так що пиляки стають виступними і звисають з вторинного колоска. Пиляки насаджені на сітку виключно через їх середню область, у зв'язку із чим вони звуться середньо-прикріпленими або пиляками, що коливаються. Три плодолистки утворюють одногніздову зав'язь з приймочкою маточки, яка розділена на дуже розлогі та перисті приймочкові долі. Усі ці ознаки відповідають запиленню вітром. Є тільки одна сім'ябрунька, яка анатропна і розташована прямо на дні порожнини сім'ябруньки. Плід є односім'яним плодом певного типу, де зовнішня основа безпосередньо прикріплена навпроти перикарпію. Цей плід зветься зернівкою. Він є довгастим, звуженим, опушеним зерном, що має масивний крохмалистий протеїн. Зародок має дуже розвинену сім'ядолю, що оточує підсі'мядольне коліно майже повністю і відокремлює його від протеїну. Весь зародок відхилений убік. Плід вівса визнаний лікарською рослинною сировиною для перорального застосування, як проносний засіб, за рахунок його баластного ефекту, але також у разі холестеринемії або діабета типу 2 унаслідок вмісту в ньому β-глюкану. Місцевим шляхом плід вівса, здебільшого, застосовують у вигляді борошна, вид якого, званий екстрактом колоїдів вівса, має фармакопейну статтю у США, Pharmacopoeia USP 22, 1990. Цей колоїдний екстракт має пом'якшувальні та заспокійливі властивості і визначений як порошок, одержаний в результаті перемелювання та інших обробок цілісного зерна, де даний сорт, таким чином, відповідає вівсяному борошну. У фармакопейній статті викладені стандарти в'язкості, мікробіологічної чистоти, втрат вологи при сушінні, розміру частинок і вмісту золи, ліпідів та азоту. З тієї ж частини вівса можна також екстрагувати олію, вживану в косметології, та білки. Останні, які є нерозчинними, не можна використовувати безпосередньо, але тільки після ферментативного або хімічного гідролізу. Одержують більшою чи меншою мірою оброблений гідролізат, з якого можна одержати або пептиди вівса з різними молекулярними масами, або амінокислоти, залежно від сили гідролізу. Гідролізовані білки вівса були досліджені на їх властивості в областях косметології та дерматології. Так, були продемонстровані їх властивості для волосся, такі як здатність, яку мають ці білки, до утворення плівки на стрижні волоса, до проникнення у кутикулу і, таким чином, за рахунок одержаного в результаті обволікального ефекту, до забезпечення кондиціонувального ефекту. У роботі, проведеній in vitro на клітинних культурах, можна було оцінити протизапальну активність екстракту колоїдів вівса. Так, цей екстракт показав інгібіторну активність на шкірний метаболізм арахідонової кислоти та ейкозаноїдів, на експресію цитозольної фосфоліпази A2 і циклооксигенази на лінії кератиноцитів людини, а також індукцію активності протизапального 1 UA 107653 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 цитокіну TGFβ1. Цитокіни Th1 і Th2 імунних клітин, такі як IL2, IL4, IL5, IL13, також регулюються цим колоїдним екстрактом. Нарешті, клінічне дослідження показує користь екстракту колоїдів вівса на моделі шкірного запалення у подвійній сліпій моделі подразнення шкіри і на 12 здорових волонтерах. Зовнішня частина зерна забезпечує глюкани, використовувані у діететиці у волокнах вівса з метою зниження рівня холестерину і ризику серцево-судинних захворювань. Глюкани вівса були також досліджені на їх властивості, що надають в'язкості, та гелеутворювальні властивості, для використання в якості харчової добавки. Глюкани, екстраговані з вівса, також мають імуностимулюючу активність. Продемонстровані інші активності, що надають цінності в області косметології: захист проти ушкоджувальних ефектів УФ випромінювання, стимулювання клітинного метаболізму, стимулювання синтезу колагену і поліпшення міцності волосся на розтягування. Окремо від зерна, овес використовують як кормову рослину. Зрізаний молодим, він забезпечує високоцінний зелений корм. Соломою вівса годують коней, корів і овець, але не використовують її у харчуванні людини. У традиційній медицині вівсяну солому застосовують для приготування ванн для полегшення ревматичних болів, ішіасу і уражень печінки. У Індії звичайні відвари вівса застосовували для позбавлення від звикання до порошку опіуму. Спиртовий екстракт, приготований зі свіжих рослин, застосовували для позбавлення від тютюну зі статистично значущими результатами. Ванни на основі вівсяної соломи або комерційні екстракти мають показання: ревматизми, невралгію, хронічну екзему, нейродерміт, периферичні судинні розлади і таке інше. «Галенові препарати» вівса є предметом статті ЕАЛЗ (Європейського агентства з оцінювання лікарських засобів) (Посилання: EMEA/HMPC/202966/2007), у якій згадано застосування або висушених надземних частин рослини, зібраних до цвітіння, або рідкого екстракту (1:5, 45% об/об етанолу), приготованого зі свіжих надземних частин рослини, зібраної в період цвітіння. Описане традиційне застосування цих надземних частин у разі легкого емоційного стресу і для стимулювання засипання. На підставі бібліографії надземні частини вівса містять: - Флавоноїди:  C-глікозилфлавони апігенінового типу (вітексин, ізофітексин...) або лютеолін (орієнтин, ізоорієнтин, ізоскопарин...),  O-глікозильовані флавони трицинового типу,  Флавонолігнани (салколіни A і B) - Бісдесмозидні стероїдні сапоніни: Авенакозиди A і B (аглікон : нуатігенін) - Білки - Інше: Фенольні сполуки (Авенаантраміди, гідроксикоричні кислоти...), стерини, цереброзиди... Атопічний дерматит (або атопічна екзема) є частим дерматологічним захворюванням, що уражає 10-15% новонароджених у Франції, частота якого зростає в останні десятиліття. Атопічний дерматит є шкірним симптомом атопії, яка є хронічним запальним дерматитом або екземою, зустрічається при генетично детермінованому стані, уражаючи 15-30% дітей і 210% дорослих; його поширеність постійно зростає в індустріальних країнах, вона подвоїлася і навіть потроїлася протягом трьох останніх десятиліть, і в даний час розглядається як основна проблема охорони здоров'я. Атопічний дерматит часто пов'язаний з іншими атопічними розладами, такими як алергічний риніт і астма. Це ураження найчастіше виникає в дитинстві і характеризується періодичними спалахами протягом декількох років. Він проявляється висипаннями, що чергуються зі спонтанними ремісіями. Якість життя пацієнтів, уражених атопічним дерматитом, глибоко порушена. Затверджені терапії включають кортикостероїди і місцеві імуномодулятори, системні агенти, часті вторинні ефекти яких обмежують довгострокове застосування, пом'якшувальні засоби. Сучасна терапія є реактивною - лікування спалахів - але в даний час встановлено, що раннє втручання, сфокусоване на боротьбі з висипаннями і з запаленням шкіри, може бути корисне щодо боротьби як із захворюванням, так і з можливим виникненням астми та/або риніту (BIEBER, T. 2008, Atopic dermatitis, The New England Journal of Medicine, Vol 358 (14) 1483-1494), причому атопічний дерматит розглядають як первинну фазу так званого атопічного розвитку. В більшості випадків супутнє місцеве лікування забезпечує доповнення до вживаних способів лікування і приносить полегшення пацієнтові. Існує значна потреба в терапії, альтернативній терапії кортикостероїдами. 2 UA 107653 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Атопічний дерматит є результатом комплексних взаємодій між генетичними схильностями, факторами навколишнього середовища, такими як алергени і мікроорганізми, дисфункцією шкірного бар'єру, порушенням регуляції імунної системи (SPERGEL, JM. 2008, Immunology and treatment of atopic dermatitis, Am J Clin Dermatol, Vol 9(4) 233-244). Псоріаз також є шкірним запальним захворюванням з хронічним розвитком; він уражає 2% населення. Разом з атопічним дерматитом він є найбільш частим хронічним запальним захворюванням шкіри. Він характеризується аномальним ростом епідермальних клітин, асоційованим із запальною реакцією. Центральний механізм цього запального феномена пов'язаний з дією T клітин імунної системи, переважно клітин типу Th1 (WILSMANN-THEIS, D.; HAGEMANN, T.; JORDAN, J.; BIEBER, T.; NOVAK, N. 2008, Facing psoriasis and atopic dermatitis: are there more similarities or more differences? Eur J Dermatol, Vol 18 (2) 172-180), які ініціюють і підтримують запальний процес і стимулюють надлишкову проліферацію кератиноцитів, які потім зазнають прискореної і неповної фази диференціації. Кератиноцити експресують рецептори, які роблять їх чутливими до запальних сигналів, і вивільняють прозапальні медіатори. Псоріатичне запалення, таким чином, підтримується взаємною стимуляцією T клітин і кератиноцитів. Таким чином, це захворювання потрібно лікувати тривалий час. Отже, існує необхідність і велика потреба в терапевтичних альтернативах цим запальним дерматозам. Несподівано і дивно автори винаходу показали нові шляхи до додаткової цінності екстрактів надземних частин вівса у терапії і косметології/дерматології. Перевага полягає в тому, що цей екстракт має імуномодулюючі та протизапальні властивості, корисні при лікуванні атопічного дерматиту. Екстракт відповідно до даного винаходу також проявляє добру здатність до лікування вугрів і старіння шкіри. Об'єктом даного винаходу, таким чином, є екстракт надземної частини/частин вівса, виключаючи зерно, що характеризується вмістом 2-15% флавоноїдів і 0,2-2% авенакозидів A і B. Під надземними частинами вівса, в сенсі даного винаходу, мається на увазі будь-яка частина рослини вівса, розташована над землею, за винятком зерна. Краще надземні частини вівса включають листя та/або стебла, та/або вторинні колоски, та/або квітки. Одержаний екстракт вівса характеризується вмістом флавоноїдів і сапонінів, що представляють інтерес. Останні аналізують за допомогою рідинної хроматографії високого тиску двома різними способами, придатними для кожного типу сполук. Вміст цих різних молекул варіює залежно від умов екстракції. Основними флавоноїдами є ізовітексин-2"-O-арабінопіранозид та ізоорієнтин-2"-O-арабінопіранозид. Авенакозиди A і B є основними сапонінами. Вони є бісдесмозидними стероїдними сапонінами. Краще, екстракт відповідно до винаходу містить частку 5-10% основних флавоноїдів: ізовітексин-2"-O-арабінопіранозиду та ізоорієнтин-2"-O-арабінопіранозиду. Краще, екстракт відповідно до винаходу є екстрактом, одержаним в органічному розчиннику. -1 Краще, екстракт відповідно до винаходу містить менше ніж 1 млн (ppm) білків, краще -1 -1 менше ніж 0,5 млн і ще краще менше ніж 0,3 млн білків. Краще, екстракт відповідно до винаходу є екстрактом надземних частин вівса, зібраних до початку колосіння. У сенсі даного винаходу «надземні частини вівса, зібрані до колосіння» означають надземні частини вівса, зібрані після проростання (приблизно від 2 тижнів до 2 місяців після проростання) протягом стадії виходу в трубку безпосередньо перед колосінням, не включаючи його. У сенсі даного винаходу «вихід в трубку» означає стадію росту, яка відповідає подовженню стебла і початку формування колоса, перед цвітінням. Іншим об'єктом даного винаходу є спосіб одержання екстракту надземної частини/частин вівса, де ця надземна частина/частини не містить ніяких зерен, що включає наведені нижче стадії: - висушування і перемелювання надземної частини/частин вівса, - екстрагування в органічному розчиннику, вибраному з групи, що складається з кетонів, складних ефірів, C1-C4 спиртів і сумішей у будь-якому змішуваному співвідношенні цих розчинників, і - центрифугування або фільтрування. Краще органічний розчинник відповідно до винаходу вибраний з групи, що складається з ацетону, метилетилкетону, метилізобутилкетону, етилацетату, C1-C4 спирту і суміші у будьякому змішуваному співвідношенні цих розчинників. 3 UA 107653 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Краще надземну частину збирають після 2 місяців, у кінці виходу в трубку, але до початку колосіння, а потім висушують і перемелюють. Екстрагування здійснюють при перемішуванні або статичним шляхом. Екстрагування здійснюють при кип'ятінні зі зворотним холодильником або при кімнатній температурі. Краще екстрагування здійснюють у співвідношенні рослина/розчинник, яке може варіювати від 1/7 до 1/20, краще від 1/8 до 1/12. Краще екстрагування здійснюють протягом періоду від 30 хвилин до 48 годин, ще краще від 60 до 120 хвилин. Екстрагування можна відновлювати 2 або 3 рази. Потім вичавки, одержані в результаті стадії екстрагування, відокремлюють від екстракту шляхом центрифугування або фільтрування, і розчин можна більшою чи меншою мірою концентрувати до одержання сухого екстракту. Обробку знебварвленням можна здійснювати або із знежиренням шляхом концентрування, осадження і фільтрування, або шляхом додавання до концентрованого або не концентрованого екстрагованого розчину абсорбуючого носія, такого як активоване вугілля або адсорбуюча смола. Носій можна додавати під час стадії висушування у масових частках відносно екстрагованої сухої речовини, які можуть варіювати від 1 до 75%. Носій може бути цукром, таким як мальтодекстрин, лактоза, кремнезем або будь-який інший косметологічно прийнятний носій. Іншим об'єктом даного винаходу є екстракт надземних частин вівса, за винятком зерна, який може бути одержаний способом відповідно до винаходу. Краще цей екстракт одержують шляхом екстрагування ацетоном або сумішшю ацетон/вода, що містить аж до 20% води. Екстракт ацетонового або ацетоно-водного типу з 20% води включає молекули, що цікавлять, флавоноїди і сапоніни, і дуже збіднений білками. Дійсно, способи дозування білків, описані в Європейській Фармакопеї, не дають ніякого результату, і міграція в гелі ДСН-ПААГ за допомогою електрофорезу після осадження з ацетону і виявлення за допомогою Кумассі синього або нітрату срібла показує відсутність будь-якої смуги, що сигналізує про присутність білка. Шляхом нанесення контролю на той же електрофорез можливо кількісно визначити межу -1 виявлення білка до 1 нг, таким чином, даний екстракт має вміст білка менше ніж 1 млн (знижений до кількості екстракту, нанесеного на гель). Краще вказаний вміст білка складає -1 -1 менше ніж 0,5 млн і навіть ще краще менше ніж 0,3 млн білків. Інший об'єкт даного винаходу належить до дерматологічної або косметичної композиції, що містить екстракт відповідно до винаходу і один або більше ніж один або дерматологічно, або косметологічно прийнятний ексципієнт, відповідно. Композиція відповідно до винаходу може, зокрема, містити добавки і допоміжні речовини композицій, такі як емульгатори, загусники, гелетвірні агенти, закріплювачі води, ліофілізувальні агенти, стабілізатори, фарбники, ароматизатори і консерванти. Косметична або дерматологічна композиція відповідно до винаходу додатково містить звичайні дерматологічно сумісні ексципієнти. Краще композиція відповідно до винаходу містить кількість екстракту надземної частини/частин вівса як активний інгредієнт, що включає від 0,1 до 5 мас% від загальної маси композиції. Краще вказана кількість екстракту складає від 0,1% до 0,5 мас.% від загальної маси композиції. Дерматологічну або косметичну композицію відповідно до даного винаходу можна готувати у вигляді емульсії вода-в-маслі (В/м) або масло-в-воді (М/в), у вигляді багатофазної емульсії, такої як, наприклад, емульсія вода-в-маслі-в-воді (В/м/в) або масло-в-воді-в-маслі (М/в/м), мікроемульсії або навіть гідродисперсії або ліподисперсії, гелю або аерозолю. Дерматологічно або косметологічно сумісні ексципієнти можуть бути будь-яким ексципієнтом серед тих, які відомі фахівцям в даній області техніки,з метою одержання композиції для місцевого застосування у вигляді молочка, крему, бальзаму, масла, лосьйону, гелю, гелю, що спінюється, мазей, спрею і так далі. Інший об'єкт даного винаходу належить до екстракту відповідно до винаходу для застосування як лікарський засіб. Інший об'єкт даного винаходу належить до екстракту відповідно до винаходу для застосування при лікуванні запальних дерматозів. 4 UA 107653 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Інший об'єкт даного винаходу належить до екстракту відповідно до винаходу для застосування при лікуванні атопічного дерматиту, псоріазу або екземи, які є запальними дерматозами. Інший об'єкт даного винаходу належить до застосування екстракту відповідно до винаходу для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування запальних дерматозів. Інший об'єкт даного винаходу належить до застосування екстракту відповідно до винаходу для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування атопічного дерматиту, псоріазу або екземи, які є запальними дерматозами. Інший об'єкт даного винаходу належить до екстракту відповідно до винаходу для застосування при лікуванні вугрів або старіння шкіри. Інший об'єкт даного винаходу належить до застосування екстракту відповідно до винаходу в косметичній та/або дерматологічній композиції, призначеній для лікування вугрів або старіння шкіри. Інший об'єкт даного винаходу належить до екстракту відповідно до винаходу для застосування при лікуванні рожевих вугрів. Інший об'єкт даного винаходу належить до застосування екстракту відповідно до винаходу в косметичній та/або дерматологічній композиції, призначеній для лікування рожевих вугрів. Рожеві вугрі є запальним і хронічним захворюванням шкіри обличчя. Воно є невиліковним, найчастіше доброякісним шкірним захворюванням, яке проявляється хронічними червоними цятками на носі, на щоках, іноді також на підборідді і на лобі. Інший об'єкт даного винаходу належить до екстракту відповідно до винаходу для застосування при лікуванні чутливої шкіри. Інший об'єкт даного винаходу належить до застосування екстракту відповідно до винаходу в косметичній та/або дерматологічній композиції, призначеній для лікування чутливої шкіри. Під чутливою шкірою в сенсі даного винаходу мають на увазі шкіру з підвищеною чутливістю. Чутлива шкіра або реактивна шкіра є синдромом, що характеризується нейросенситивними ознаками, такими як запалення, свербіння, болючість. Серед клінічних ознак, що є результатом клінічної оцінки дерматологами, виявляють: еритему, набряк, сухість/лущення, папули/пухирці, вугрові ураження (L. Misery et al., JEADV 2009, 23, 376). Чутлива шкіра є шкірою підвищеної чутливості, яка потребує застосування добре переносимих продуктів гігієни і догляду. Чутливими індивідуумами є люди, шкіра яких, зокрема, реагує на агресії швидше, ніж шкіра більшості інших людей. Наведені нижче приклади ілюструють винахід без обмеження його об'єму. Приклад 1: Одержання екстракту надземних частин вівса, зібраних до початку колосіння, відповідно до винаходу a. шляхом екстрагування ацетоном 400 кг висушених надземних частин вівса, зібраних до початку колосіння, перемелюють, а потім поміщають у реактор з 10 об'ємами суміші ацетон/вода при перемішуванні протягом однієї години при кімнатній температурі. Шляхом розділення твердої і рідкої фази можливо одержати перший екстракційний сік. Вичавки екстрагують другий раз 10 об'ємами суміші ацетон/вода протягом однієї години при кімнатній температурі при перемішуванні. Шляхом розділення твердої і рідкої фази можливо одержати другий екстракційний сік, який об'єднують з першим. Одержаний розчин концентрують за вмістом води до 1,33 об'єму/кг, а потім фільтрують. Екстракт, одержаний таким шляхом, висушують за допомогою мікрохвильових печей після додавання носія мальтодекстрину (в кількості 25% від нативного екстракту). Таким чином, одержали 36 кг світло-коричневого порошку з титром 6% флавоноїдів (ізовітексин-2"-O-арабінопіранозиду та ізоорієнтин-2"-O-арабінопіранозиду) і 0,6% авенакозиду -1 B, і вміст білка екстракту, одержаного таким шляхом, складає менше ніж 0,3 млн . b. шляхом екстрагування етанолом Екстрагування 100 г висушених і перемелених рослин сумішшю етанол/вода 50:50 протягом однієї години при кип'ятінні зі зворотним холодильником, розділення твердої і рідкої фази і випаровування у вакуумі при 50 °C. Таким чином, одержали 26 г екстракту у вигляді коричневого порошку з титром, що включає від 1,5 до 3% флавоноїдів (ізовітексин-2"-Oарабінопіранозиду та ізоорієнтин-2"-O-арабінопіранозиду). Приклад 2: Біологічне дослідження екстракту надземних частин вівса, зібраних до початку колосіння, з прикладу 1.a Фармакологічне дослідження екстракту надземних частин вівса належить до імуннозапальної компоненти атопічного дерматиту. Зміна епідермального бар'єру (а саме мутація в гені філагрину) сприяє прониканню алергенів високої молекулярної маси (з кліщиків, пилку, ...), 5 UA 107653 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 їх захоплюванню дендритними клітинами і їх презентуванню T клітинам; ця взаємодія приводить до T-клітинної відповіді на шкірі - спочатку Th2 з продукуванням групи прозапальних цитокінів і хемокінів, здатних до підтримки запалення: IL-4, IL-5, IL-13, пов'язаних з атопічним дерматитом, при значній появі на поверхні IL-17 та IL-31 - але зі значною затримкою Th1 (INCORVAIA, C.; FRATI, F ; VERNA N.; D’ALO, S.; MOTOLESE, A.; PUCCI, S. 2008, Allergy and the skin, Clin Exp Immunol, Vol 153 (1) 27-29); (BIEBER, T. 2008, Atopic dermatitis, The New England Journal of Medicine, Vol 358 (14) 1483-1494). За активацією T лімфоцитів слідує активація інших типів клітин, здебільшого, кератиноцитів і ендотеліальних клітин, що приводить в результаті до продукування запальних медіаторів (цитокінів, простагландинів) і до продукування хемокінів, що дають можливість рекрутменту запальних клітин. а. Одержання фракцій: Екстракт надземних частин вівса можна фракціонувати з метою ідентифікації класу молекул або молекул, відповідальних за активність. Для цього екстракт можна нанести на колонку силікагелю середнього тиску і послідовно елюювати розчинниками зростаючої полярності, наприклад, зростаючою концентрацією метанолу у воді. Дійсно, фракціонування, одержане після нанесення екстракту, приготованого відповідно до прикладу 1, на колонку силікагелю і його першого елюювання сумішшю метанол/вода від 25:75 до 50:50, а потім до 100% метанолу, дало можливість розділити фракцію, збагачену флавоноїдами (фракція 50:50 метанол/вода, 19% флавоноїдів ізовітексин-2O-арабінопіранозиду та ізоорієнтин-2-O-арабінопіранозиду, вираженого як вітексин-2-арабіноза) і фракцію, збагачену сапонінами (фракція 100% метанолу, 15% авенакозиду B). За допомогою напівпрепаративної ВЕРХ, використовуючи колонку силікагелю з оберненою фазою C-18, з першої фракції були виділені флавоноїди ізовітексин-2-O-арабінопіранозид та ізоорієнтин-2-Oарабінопіранозид, що включають структури, які були підтверджені за допомогою масспектрометрії та ядерного магнітного резонансу. За допомогою напівпрепаративної ВЕРХ, з фракції, збагаченої сапонінами, були виділені авенакозид A і авенакозид B, що включають структури, які були ідентифіковані за допомогою мас-спектрометрії та ядерного магнітного резонансу. b. Імуномодулююча активність Цитокіни, які є великою групою регуляторних білків імунної системи, продукуються резидентними або інфільтрованими клітинами шкіри, активованими під час запальних та імунних процесів. Інтерлейкіни, що включають Il2, Il4, Il5 і Il13, які продукуються лімфоцитами, поділяють на дві групи: цитокіни типу Th1, що включають Il2, і цитокіни типу Th2, що включають Il4, Il5 і Il13. Усі ці інтерлейкіни надмірно продукуються під час запальних патологій, таких як атопія, контактна екзема або псоріаз. Серед них інтерлейкін 2 (IL-2) людини, що має походження з T клітин, здатний до підтримки проліферації активованих T лімфоцитів та індукує процеси диференціації та активації B і NK (природний кілер, Natural Killer) клітин. In vitro мононуклеарні клітини людини можуть бути стимульовані, і продукують цитокіни. Принцип даного тесту полягає у досліджуванні впливу екстрактів на продукування IL2, IL4, IL5, IL13, індуковане подвійним стимулюванням форболміристацетатом/іономіцином. Результати: ацетоновий екстракт надземних частин вівса, зібраних до початку колосіння, відповідно до прикладу 1.a інгібує на 52% число CD4 лімфоцитів, що експресують інтерлейкін 2, і на 21% внутрішньоклітинний рівень IL2 при концентрації 30 мкг/мл. Той же екстракт при концентрації 30 мкг/мл інгібує продукування лімфоцитами інтерлейкіна 4 на 51%, інтерлейкіна 5 на 31% та інтерлейкіна 13 на 78%. Дана активність, що представляє інтерес для лікування атопічних дерматитів, надана сапонінами екстракту, що включають авенакозиди A і B. с. Протизапальна активність Принцип: Кератиноцит, найбільш представлена клітина в епідермісі, грає значну роль в ініціюванні і модулюванні запальних реакцій шкіри. За допомогою цієї моделі можливо визначити in vitro здатність різних молекул до модулювання продукування медіаторів, що походять від метаболізму арахідонової кислоти. Простагландин PG6KF1α є стабільним метаболітом простацикліну PGI2, основним метаболітом, який продукується стимульованим кератиноцитом людини. Ацетоновий екстракт надземних частин вівса, зібраних до початку колосіння, і його фракції оцінювали на продукування даного простагландину, індуковане в кератиноциті кальцієвим іонофором A23187 (що стимулює каскад арахідонової кислоти). 6 UA 107653 C2 5 10 15 20 25 Результати: Ацетоновий екстракт відповідно до прикладу 1.a має значну активність (40% інгібування при 0,1 мкг/мл), і фракція, збагачена флавоноїдами, має значну активність при максимумі 49% інгібування при 10 мкг/мл. Ця протизапальна активність надана флавоноїдами, присутніми в екстракті, і, зокрема, ізоорієнтин-2’’-O-арабінозилом (55% інгібування при 10 мкг/мл). Механізм дії даного інгібування вивільнення простацикліну був частково з'ясований: спостерігали пряме інгібування in vitro циклооксигенази 2 ацетоновим екстрактом (68% інгібування при 100 мкг/мл) і не спостерігали інгібування фосфоліпази A2. d. Антиоксидантна активність Антирадикальну активність екстракту надземних частин вівса, одержаного відповідно до прикладу 1.a, оцінюють за допомогою тесту DPPH (2,2’-дифеніл-1-пікрилгідразил). Цей швидкий тест, легкий в застосуванні, заснований на вимірюванні здатності до уловлювання стабільного вільного радикала DPPH. Вільний радикал DPPH, який поглинає при 517 нм, відновлюється до відповідного гідразину, коли він взаємодіє з донорами протона: R-OH + DPPH R-O + DPPH2 IC50 відповідає концентрації екстракту, що викликає 50% зниження поглинання метанольного розчину DPPH (C = 25 мкг/мл). У цих умовах вітамін E має IC50 6-10 мкг/мл, а ацетоновий екстракт надземних частин вівса, зібраних до початку колосіння, має IC50 70 мкг/мл. Таким чином, даний екстракт має антиоксидантну активність і, отже, його можна застосовувати в композиції лікувально-косметичного засобу для шкіри як агент, що перешкоджає старінню. е. Антимікробна активність Ацетоновий екстракт, одержаний відповідно до прикладу 1.a, має вибіркову дію на патогенний мікроорганізм, залучений до утворення вугрів, Propionibacterium acnes (див. таблицю 1). Таблиця 1: Мінімальні інгібувальні концентрації, виражені у відсотках (мас/мас) ацетонового екстракту надземних частин вівса відповідно до прикладу 1.a різних патогенних мікроорганізмів, Грам+, Грам- бактерій, дріжджів і грибів. MIC (мінімальна інгібувальна концентрація)  3,07%  3,07% 0,096%  3,07%  3,07%  3,07%  3,07%  3,07% Патогенні мікроорганізми Staphylococcus aureus Staphylococcus epidermidis P. acnes Pseudomonas aeruginosa Escherichia coli Candida albicans Aspergillus niger M. furfur 30 35 40 Приклад 3: Композиції відповідно до данного винаходу Пом'якшувальний крем для атопічної шкіри Екстракт надземних частин вівса (Пр. 1.a) 0,1-0,5% Мінеральне масло 10-20% Олія енотери 5% Циклометикон 5-8% Гліцерилстеарат/ПЕГ-100 стеарат 5% Гліцерин 5% Поліакриламід & C13-14 ізопарафін & лаурет7 3% ПЕГ-12 4% ЕДТА 0,2% Триетаноламін 0,1% Консерванти qs (достатня кількість) Вода до 100% 7 UA 107653 C2 5 10 15 Зволожуюче молочко для атопічної шкіри Екстракт надземних частин вівса (Пр. 1.a) Мінеральне масло 3% Вазелін Диметикон 2% Олія енотери Сорбітану стеарат/сахарози кокоат Ксантанова камедь Карбомер Триетаноламін Гліцерин ЕДТА Бегеновий спирт Консерванти Вода 0,1-0,5% 6-12% 2,5% 5% 0,4% 0,2% 0,1% 3% 0,2% 1% qs (достатня кількість) до 100% ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 30 35 40 45 1. Дерматологічна композиція, що містить як активний інгредієнт екстракт надземної частини/частин вівса, вирощеного до початку колосіння, що містить від 2 до 15 % флавоноїдів і від 0,2 до 2 % авенакозидів А і В, що має імуномодулюючі та протизапальні властивості, і один або більше дерматологічно прийнятних ексципієнтів. 2. Дерматологічна композиція за п. 1, що містить від 0,1 до 5 мас. % екстракту від загальної маси композиції. 3. Дерматологічна композиція за п. 1, яка характеризується тим, що екстракт містить менше ніж -1 1 млн білків. 4. Дерматологічна композиція за п. 3, яка характеризується тим, що екстракт одержаний в ацетоні. 5. Косметична композиція, що містить екстракт надземної частини/частин вівса, вирощеного до початку колосіння, що містить від 2 до 15 % флавоноїдів і від 0,2 до 2 % авенакозидів А і В, що має імуномодулюючі та протизапальні властивості, і один або більше косметично прийнятних ексципієнтів. 6. Косметична композиція за п. 5, що містить від 0,1 до 5 мас. % екстракту від загальної маси композиції. 7. Косметична композиція за п. 5, яка характеризується тим, що екстракт містить менше ніж 1 -1 млн білків. 8. Косметична композиція за п. 7, яка характеризується тим, що екстракт одержаний в ацетоні. 9. Застосування екстракту надземної частини/частин вівса, вирощеного до початку колосіння, що містить від 2 до 15 % флавоноїдів і від 0,2 до 2 % авенакозидів А і В, що має імуномодулюючі та протизапальні властивості, як лікарського засобу для лікування дерматологічних захворювань. 10. Застосування за п. 9 для лікування запальних дерматозів. 11. Застосування за п. 10, де запальним дерматозом є атопічний дерматит, псоріаз або екзема. 12. Застосування за п. 9 для лікуванні вугрів. 13. Застосування за п. 9 для лікування старіння шкіри. 14. Застосування за п. 9 для лікування рожевих вугрів. 15. Застосування за п. 9 для лікування реактивної шкіри. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8