Спосіб хірургічного лікування відкритокутової глаукоми

Реферат: UA 97386 U UA 97386 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме офтальмології, і може бути використана для хірургічного лікування відкритокутової глаукоми. Глаукома - одне з найбільш тяжких очних захворювань з хронічним безсимптомним перебігом, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску, звуженням полей зору, збільшенням екскавації диска зорового нерву з подальшою його атрофією. Незважаючи на сучасні досягнення в медикаментозній терапії глаукоми, тільки хірургічне лікування дозволяє у більшості випадків досягти стійкої нормалізації внутрішньоочного тиску і стабілізації зорових функцій. Однак, незважаючи на високий гіпотензивний ефект безпосередньо після операцій, у віддаленому періоді іноді необхідна повторна операція. Найбільш близьким до запропонованого методу є спосіб хірургічного лікування глаукоми шляхом фільтруючої іридоциклоретракції [1] з проведенням лоскуту відсепарованих поверхневих шарів склери під глибокі її шари. Однак ця операція потребує формування склеральних клаптів у двох місцях, а саме на 22 та 14 год., та виконання периферичної іридектомії. На склеру шви не накладають. Все це спричиняє більшу операційну травму ока та більший ризик виникнення післяопераційної гіпотонії. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення хірургічного лікування відкритокутової глаукоми шляхом створення додаткового до існуючого увеосклерального шляху відтоку внутрішньоочної рідини за допомогою синусотрабекулотомії з супрахоріоїдальним дренуванням, яка здійснюється проведенням клаптя відсепарованих поверхневих шарів склери під смужкою глибоких її шарів з попереднім виконанням синусотрабекулотомії та глибокої склеректомії, що забезпечить відтік внутрішньоочної рідини не тільки під кон'юнктиву, але й покращить увеосклеральний відтік внутрішньоочної рідини. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, склеральний клапоть напівовальної форми формують в одному місці на 12 годинах, видаляють середні шари склери і роблять синусотрабекулотомію шляхом розсічення, видалення зовнішньої стінки Шлеммового каналу та виконання двох мікропроколів у ділянці трабекул, операцію завершують фіксацією поверхневого клаптя трьома вузловими швами та накладанням двох швів на кон'юнктиву в зоні лімбу. Операція здійснюється у такий спосіб (Фіг. 1). Обробка операційного поля звичайна. Кон'юнктиву відсепаровують від лімбу на 11-13 годинах зверху мікроножицями (фіг. 1), гемостаз. За допомогою ножа OphthalmicKnife 30º та розшаровувача ClearCutCrescentKnife з поверхневих шарів склери вирізають клапоть напівовальної форми розміром 3 × 4 мм основою до лімбу на 12 год. (фіг. 2). З середніх шарів склери вирізають клапоть такої ж форми на 0,5 мм менше попереднього та відрізають біля лімбу (фіг. 3). З глибоких шарів склери паралельно зоні циліарного тіла вирізають дві ділянки - перша у вигляді смужки, друга - трикутної форми (фіг. 4). В Шлеммів канал через надріз зовнішньої стінки вводять шпатель, над ним розсікають та видаляють зовнішню стінку Шлеммового каналу (фіг. 5). Ланцетоподібним ножем виконують два мікропроколи в ділянці трабекул (фіг. 6). Зовнішній склеральний клапоть проводять під збереженою смужкою глибоких шарів склери в супрахоріоїдальний простір та фіксують біля вершини та з бокових сторін трьома вузловими швами (фіг. 7). Під лоскут вводять розчин дексаметазону 0,1 мл. На кон'юнктиву накладають два шви в зоні лімбу (фіг. 8). Під конъюнктиву вводять 0,3 мл гентаміцину та 0,3 мл дексаметазону. Заявленим способом прооперовано 23 хворих (23 ока) на відкритокутову глаукому, з них 10 (43,5 %) склали жінки та 13 (56,5 %) чоловіки. Критерієм включення була декомпенсація внутрішньоочного тиску (ВОТ) під максимальною гіпотензивною терапією. Вік пацієнтів був від 54 до 83 років (69,26±3,24). Перша стадія глаукоми спостерігалась у 4 хворих (17,4 %), друга стадія - у 10 хворих (43,5 %), третя стадія - у 9 чоловік (39,1 %). Хворі з термінальною відкритокутовою глаукомою в дослідження не входили. ВОТ був у межах від 25 до 32 мм рт.ст. (в середньому 28,74±0,77) під максимальною гіпотензивною терапією. Усім хворим було проведено стандартне офтальмологічне обстеження: визначення гостроти зору, тонометрія по Маклакову, гоніоскопія, біомікроскопія, офтальмоскопія, периметрія. Також проводилось дослідження електричної чутливості зорового нерва, оптична когерентна томографія переднього та заднього відділу ока. Протягом 6 місяців після операції всі хворі проходили періодичне повне офтальмологічне обстеження (перший місяць щотижня, другий місяць кожні 2 тижні і останні 4 місяці щомісячно). У всіх хворих операція проходила без ускладнень. В ранньому післяопераційному періоді рівень ВОТ був нормалізований і склав 20,43±0,82 мм рт.ст. Післяопераційна гіпотонія 1 UA 97386 U 5 10 15 20 25 30 спостерігалась тільки у 1 хворого (4,3 %). Через 1 місяць після операції спостерігалось збереження зорових функцій та нормалізація гідродинамічних показників ока. Через 6 місяців після операції рівень ВОТ склав у середньому 17,65±0,87 мм рт.ст. У хворих відмічена стійка нормалізація ВОТ та збереження зорових функцій, навіть у 1 хворого в віддаленому післяопераційному періоді спостерігалось розширення сумарного поля зору на 86°. Приклад 1. Пацієнт К., 61 р. Діагноз - відкритокутова глаукома III A правого ока (під максимальною гіпотензивною терапією: β-адреноблокатори, α-адреноміметики, аналоги простагландинів, інгібітори карбоангідрази) з 2011 року. У лютому 2013 ВОТ підвищився до 29 мм. рт. ст. Гострота зору правого ока = 0,6 (не корегує). Сумарне поле зору правого ока = 19 %. Відмічалася декомпенсація показників електронної тонографії правого ока. 20.02.2013 на правому оці проведена операція за запропонованою методикою (синусотрабекулотомія з супрахоріоїдальним дренуванням). Операція та післяопераційний період пройшли без ускладнень. На 7 добу пацієнт був виписаний на амбулаторне спостереження. При виписці: ОД практично спокійне, ВОТ = 17 мм. рт. ст., інші зорові функції були незмінними. Протягом року після операції пацієнт проходив періодичне (1 раз на 3 місяці) повне обстеження. У всіх випадках ВОТ був у межах норми, гострота зору була стабільною, а поля зору збільшилися з 19 % до 28 %. Приклад 2. Пацієнтка Л., 67 р. Була госпіталізована з діагнозом відкритокутова глаукома II С лівого ока (з 2012 року). Призначені інстиляції регулярно не виконувала. Гострота зору лівого ока = 0,8 з sph-0,5=1,0. ВОТ лівого ока = 34 мм рт. ст., сумарне поле зору = 79 %. У березні 2013 ліве око було прооперовано методом синусотрабекулотомії з супрахоріоїдальним дренуванням. Операція та післяопераційний період без ускладнень. ВОТ після операції = 18 мм рт. ст. та протягом року коливався у межах 17-20 мм рт. ст. Таким чином, у порівнянні з прототипом, запропонований спосіб хірургічного лікування відкритокутової глаукоми має переваги за рахунок утримання стійкого гіпотензивного ефекту в післяопераційному періоді, зменшення травматизації тканин ока під час операції та інтенсивності післяопераційної запальної реакції, а також скорочує строки перебування хворого у стаціонарі. Джерело інформації: Нестеров А.П. Глаукома. - М.: ООО "Медицинское информационное агентство", 2008. - 360 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб хірургічного лікування відкритокутової глаукоми, що включає проведення відсепарованого з поверхневих шарів склери клаптя під глибокі її шари, який відрізняється тим, що склеральний клапоть напівовальної форми формують в одному місці на 12 годинах, видаляють середні шари склери і роблять синусотрабекулотомію шляхом розсічення, видалення зовнішньої стінки Шлеммового каналу та виконання двох мікропроколів у ділянці трабекул, операцію завершують фіксацією поверхневого клаптя трьома вузловими швами та накладанням двох швів на кон'юнктиву в зоні лімбу. 2 UA 97386 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3