Спосіб локалізації вогнищ збудників карантинних організмів

Реферат: Спосіб локалізації вогнищ збудників карантинних організмів включає відбір зразків ґрунту та підкарантинної продукції і виділення збудників. Для забезпечення точної локалізації вогнища та ефективного виявлення збудників карантинних організмів проводять фіксацію точок відбору за допомогою GPS-системи. UA 97733 U (12) UA 97733 U UA 97733 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до засобів захисту та карантину рослин. В карантинній службі для виявлення карантинних організмів з ґрунту зразки відбираються буром за схемою конверту згідно Державного стандарту України ДСТУ 3355-96 (прототип) [5]. Згідно цього стандарту, відбір зразків ґрунту проводиться в 5 місцях за схемою конверту на 2 глибині 20-30 см на площі 20-25 м. Якщо площа більша, її ділять на секції до 20 м . Загальна маса виїмок ґрунту складає 300 г, а середньої проби 100 г [4, 5]. У випадку відбору зразків підкарантинної продукції (картопля, томати, суниця, кукурудза, буряки та ін.) проби відбирають аналогічно, але з більшою кількістю виїмок [1]. Недоліком даної схеми є те, що при відборі проб ґрунту відбирають зразки з точок, не зафіксованих на карті; при повторному відборі інфекція у відібраний зразок може не потрапити, що впливає на якість та ефективність аналізів виявлення збудників карантинних організмів. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити ефективність та якість відбору проб ґрунту для локалізації і виявлення збудників карантинних організмів (зооспорангіїв збудника раку картоплі, цист картопляної цистоутворюючої нематоди, яєць західного кукурудзяного жука, спор альтернації картоплі, ризоманії цукрового буряка, фомозу картоплі, бурої бактеріальної гнилі картоплі, фітофторозу суниці, вірусних хвороб, шкідників лісових насаджень та ін.), а також агрохімічних досліджень. Поставлена задача вирішується тим, що перед відбором ґрунтових зразків пропонують фіксацію точок відбору, згідно з корисною моделлю, це дозволяє локалізувати та виявляти збудників карантинних організмів у вогнищі й забезпечує високу ефективність їх виділення. Приклади використання способів Приклад 1. Для відбору зразків ґрунту використовували схему відбору конверту (прототип), згідно ДСТУ 3355-96 п. 3.4.3.1.-3.4.3.3. [1], фіг. 1, перелік фігур креслення, додаток 1). Буром відбирають з усієї глибини орного шару 400 г ґрунту з 5 виїмок (80 г5=400 г). Потім розділяють усереднені проби в 1 г, 5 г та 10 г та виділяють зооспорангії збудника раку картоплі за методом флотації в розчині натрію йодистого [2] (таблиця 1, додаток 2). Для цього ґрунтовий зразок (1г) просушували, розтирали гумовим пестиком, просіювали крізь сита з порами 1,0 мм, 0,5 мм, 0,25 мм та 0,03 мм. Над останнім ситом (0,03 мм) зразок промивали ефіром для розчинення органічних речовин ґрунту і центрифугували на протязі 1 хвилини за 3000 об./хв. у 48,5 % розчині натрію йодистого. При цьому зооспорангії збудника раку спливали на поверхню (в центрифугат), а ґрунтові суміші випадали в осад. Зооспорангії збирали на годинникове скельце. Виявлення життєздатних зооспорангіїв проводили за допомогою їх фарбування 0,5 % розчином Кумассі блакитного G-250. [3] При цьому живі літні та зимові зооспорангії були забарвлені у блакитний колір, зернисті, а нежиттєздатні - порожні, деформовані - не забарвлювалися взагалі. їх підраховували під мікроскопом. Проводили ідентифікацію видів зооспорангіїв збудника раку картоплі Synchytrium endobioticum (Schilb) Perc. 3 проби із с. Майдан Міжгірського району Закарпатської області виділено 52,6 життєздатних зооспорангіїв, із с. Сурупи Рахівського району Закарпатської області - 58,3; із с. Ясіня Рахівського району - 66,2; із с. Бистрець Верховинського району ІваноФранківської області - 56,3; із с. Берегомет Вижницького району Чернівецької області - 74,5 зооспорангіїв збудника хвороби (таблиця 1, додаток 2). Приклад 2. Перед відбором зразків ґрунту проводили фіксацію точок відбору за допомогою GPSнавігатора Garmin eTrex Legend HCx з подальшим створенням картосхем за допомогою програми Map Info Professional (фіг. 2, додаток 3, фіг. 3, додаток 4). Зразки ґрунту відбирали за схемою конверту (прототип), згідно ДСТУ 3355-96 п. 3.4.3.1.-3.4.3.3. [4], фіг. 1, перелік фігур креслення, додаток 1). Проби ґрунту відбирали буром з усієї глибини орного шару (всього 400г ґрунту з 5 виїмок (80 г5=400 г). Розділяли усереднені проби в 1 г та виділяли зооспорангії збудника раку картоплі за методом флотації в розчині натрію йодистого [2] (таблиця 1, додаток 2) аналогічно прикладу 1. За результатами проведених досліджень, із с. Майдан Міжгірського району Закарпатської області виділено 56,6 життєздатних зооспорангіїв, із с. Сурупи Рахівського району Закарпатської області - 67,6; із с. Ясіня Рахівського району Закарпатської області - 73,8; із с.Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області - 66; із смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області - 78,9 зооспорангіїв збудника хвороби. Ефективність виявлених зооспорангіїв збудника хвороби склало 6,0-16,0 % (таблиця 1, додаток 2). Таким чином, використовуючи фіксацію точок відбору зразків ґрунту за допомогою GPSнавігатора можна локалізувати точне вогнище збудника раку і виявити максимальну кількість зооспорангіїв збудника хвороби. Даний спосіб фіксації точок відбору зразків ґрунту або 1 UA 97733 U 5 підкарантинної продукції рекомендується для локалізації вогнищ карантинних організмів (зооспорангіїв збудника раку картоплі, цист золотистої або блідої картопляних нематод, спор альтернації картоплі, яєць західного кукурудзяного жука, ризоманії цукрового буряка, фомозу картоплі, бурої бактеріальної гнилі картоплі, вірусних хвороб, фітофторозу суниці, шкідників лісонасаджень та ін.) Позитивний ефект запропонованого способу локалізації і виділення збудника раку картоплі підтверджує експериментальна перевірка, яка здійснювалась при виявленні зооспорангіїв хвороби з різних регіонів України. Таблиця 1 Ефективність виявлення зооспорангіїв збудника раку картоплі за різних способів фіксації та відбору зразків ґрунту (по відношенню до стандартного методу конверту ДСТУ 3355-96 - прототип) Патотипи, ізоляти Виявлено життєздатних зооспорангіїв Схема конверту GPS-навігатором (спосіб, що (прототип) заявляється) Кількість Кількість Ефективність, % 11 - Міжгірський агресивний патотип, с. Майдан Міжгірського району Закарпатської області 13 - Рахівський агресивний патотип, с. Сурупи Рахівського району Закарпатської області 18 - Ясінівський агресивний патотип, с. Ясіня Рахівського району Закарпатської області 22 - Бистрецький агресивний патотип, с. Бистрець Верховинського району ІваноФранківської області Д1 - звичайний патотип, смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області 52,6±0,6 56,6+1,1 8,9±0,3 58,3+1,1 67,6+1,3 16,0+0,6 66,2±1,3 73,8±1,6 12,3±0,3 56,3±1,1 58,0±1,1 8,3±1,3 74,5±0,6 78,9+1,5 6,0±1,1 10 15 20 25 Джерела інформації: 1. Зеля А.Г., Мельник П.О., Мацьків Т.І., Мовчан М.О. Виявлення збудника раку картоплі в агроценозах та вантажах.(Методичні рекомендації), - Чернівці, 2001 p., 13 с. 2. Пат. 17049 Україна. МПК А01Н 3/00. Спосіб виявлення зооспорангіїв збудника раку картоплі з грунту./ А.Г. Зеля, П.О.Мельник. Заявник і патентовласник Українська науководослідна станція карантину рослин. 15.09.2006 р.// Офіційний бюллетень. Промислова власність. - 2006. - Бюл. № 9. 3. Пат. 74877 А Україна. МПК А01Н 3/00. Спосіб визначення життєздатності зооспорангіїв збудника раку картоплі Synchytrium endobioticum (Schilb) Per с./ А.Г. Зеля, В.М. Гунчак, М.Г. Нікорюк, Д.Д. Сігарьова, Л.А. Пилипенко, Р.Л. Рибак, Н.В. Скрипник, М.М. Кирик., М.Й.Піковський. Заявник і патентовласник Українська науково-дослідна станція карантину рослин ІЗР НААН. 12.11.2012 р.// Промислова власність. 2012. - Бюл. № 11. 4. Мельник П.О. Етіологія раку картоплі, біоекологічне обгрунтування заходів його профілактики та обмеження розвитку. Чернівці: "Прут". 2003 284 с. 5. Омелюта В.Т., Устінов Г.Д., Філатова Н.К., Соловйова Л.М. Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи. Державний стандарт України. ДСТУ 3355-96. Видання офіційне. -К.: Держстандарт України. - 25 с. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб локалізації вогнищ збудників карантинних організмів, що включає відбір зразків ґрунту та підкарантинної продукції і виділення збудників, який відрізняється тим, що для забезпечення точної локалізації вогнища та ефективного виявлення збудників карантинних організмів проводять фіксацію точок відбору за допомогою GPS-системи. 2 UA 97733 U Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3