Спосіб корекції імунорезистентності організму хворих на хронічні сальпінгоофорити

Реферат: Спосіб корекції імунорезистентності організму хворих на хронічні сальпінгоофорити, який включає комплексну терапію з використанням імуномодулюючих фізичних факторів. Хворій призначають гіпербаричну оксигенацію в режимі ізопресії 0,3-0,5 атмосфер, експозиція 30 хвилин, компресія 10 хвилин, декомпресія 10 хвилин при t° 20-23° С, відносній вологості 6585 %, кількість сеансів 10; локальну піхвову гіпотермію з температурою наконечника +7°-+10 °C, тривалістю сеансу 20 хвилин, щоденно, протягом 10 днів. Інфрачервоне випромінювання 850890 нм, тривалістю 5 хвилин, щоденно, курсом лікування 10 днів та одночасно неогемодез по 200,0 мл внутрішньовенно, крапельно, через 2 доби, 5 разів; хлорофіліпт 0,25 % спиртовий розчин по 2,0 мл, розведений на 38,0 мл 0,9 % натрію хлориду, внутрішньовенно, щоденно, 15 діб. Натрію тіосульфат 30 %-розчин по 10,0 мл, внутрішньовенно, щоденно, 12 діб; прозерин 0,05 % по 1,0 мл, підшкірно, щоденно, 10 діб; Ново-Пасит по 5 мл, 3 рази на добу, 10 діб. Відвар ромашки по 200,0 мл, внутрішньо, 2 рази на добу, 20 діб. UA 100229 U (12) UA 100229 U UA 100229 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до гінекології, та може бути використаною для корекції імунорезистентності організму хворих на хронічні сальпінгоофорити. Лікування хронічного сальпінгоофориту в стадії ремісії проводять, як правило, без призначення антибактеріальних засобів, з використанням імунокоректорів, біостимуляторів, нестероїдних протизапальних препаратів, вітамінів, ензимів. Широко використовують локальну розсмоктуючу терапію, фітотерапію, дію фізичних факторів тощо. Так, наприклад, відомо використання в комплексній фармакотерапії пацієнток з хронічним сальпінгоофоритом імунокорегуючих препаратів гепона і лонгідази. Використання лонгідази у вигляді свічок надає коригуючий і нормалізуючий вплив на порушені показники імунометаболічного статусу у пацієнток з хронічним сальпінгоофоритом переважно на місцевому рівні, тоді як призначення ін'єкційної форми даного препарату нормалізує параметри імунного та оксидантного статусу на системному рівні [Эффективность иммуномодуляторов при лечении хронического сальпингоофорита в стадии обострения / С.Н. Абрамова, Г.А. Лазарева, А.А. Конопля, Ж.По. Омашарифа // Системный анализ и управление в биомедицинских системах.-2013. - Т. 12, № 4.-С. 972-975]. В комплексному лікуванні хронічного сальпінгоофориту визначена клініко-імунологічна ефективність використання імуномодуляторів (рідостин, деринат, феровір, імунофан, поліоксидоній і лонгідаза) [Конопля А.А. Применение иммуномодуляторов в комплексном лечении хронического сальпингоофорита / А.А. Конопля, М.Г. Газазян, А.В. Караулов // Акушерство и гинекология.-2010. - № 4. - С. 75-78]. Відомий спосіб лікування хронічних сальпінгоофоритів, який включає здійснення бальнеопроцедур на рефлексогенні точки інформаційно-хвильової терапії по 10 хвилин щодня, змінюючи через день точки впливу. На курс 10 процедур. Йодобромну бальнеотерапію у вигляді вагінальних зрошень і загальних ванн проводять через день або два дні поспіль з днем перерви, курсом по 8 процедур. Спосіб дозволяє скоротити терміни лікування і подовжити ремісію за рахунок активації адаптивних можливостей організму, поліпшення кровонаповнення тазових органів, нормалізації показників клітинного та гуморального імунітету, показників перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту [Пат. № 2238098, Россия, МПК А61К35/08, А61Н35/00, А61НЗЗ/00, А61Н39/00, A61N5/02. Способ лечения хронического сальпингоофорита / Куртаев О.Ш., Мельникова Т.В., Караева Д.Р., Гордон К.В.; Научноисследовательский центр курортологии и реабилитации Черноморского зонального управления специализированных санаториев.-3. № 2002113949/14; заявл. 28.05.2002; опубл. 20.10.2004]. Даний спосіб корекції імунорезистентності організму хворих на хронічні сальпінгоофорити є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлена задача розширення арсеналу способів корекції імунорезистентності організму хворих на хронічні сальпінгоофорити. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі корекції імунорезистентності організму хворих на хронічні сальпінгоофорити, який включає комплексну терапію з використанням імуномодулюючих фізичних факторів, згідно з корисною моделлю, хворій призначають гіпербаричну оксигенацію в режимі ізопресії 0,3-0,5 атмосфер, експозиція 30 хвилин, компресія 10 хвилин, декомпресія 10 хвилин, при t° 20-23° С, відносній вологості 6585 %, кількість сеансів 10; локальну піхвову гіпотермію з температурою наконечника +7°-+10 °C, тривалістю сеансу 20 хвилин, щоденно, протягом 10 днів; інфрачервоне випромінювання 850890 нм, тривалістю 5 хвилин, щоденно, курсом лікування 10 днів, та одночасно неогемодез по 200,0 мл внутрішньовенно, крапельно, через 2 доби, 5 разів; хлорофіліпт 0,25 % спиртовий розчин по 2,0 мл, розведений на 38,0 мл 0,9 % натрію хлориду, внутрішньовенно, щоденно, 15 діб; натрію тіосульфат 30 %-розчин по 10,0 мл, внутрішньовенно, щоденно, 12 діб; прозерин 0,05 % по 1,0 мл, підшкірно, щоденно, 10 діб; Ново-Пасит по 5 мл, 3 рази на добу, 10 діб; відвар ромашки по 200,0 мл, внутрішньо, 2 рази на добу, 20 діб. Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу способів корекції імунорезистентності організму хворих на хронічні сальпінгоофорити, обумовлений синергізмом заходів, які заявляються, та засобів, які були використані при цьому. Спосіб виконують наступним чином: хворій призначають гіпербаричну оксигенацію в режимі ізопресії 0,3-0,5 атмосфер, експозиція 30 хвилин, компресія 10 хвилин, декомпресія 10 хвилин при t° 20-23° С, відносній вологості 65-85 %, кількість сеансів 10; локальну піхвову гіпотермію з температурою наконечника +7°-+10 °C, тривалістю сеансу 20 хвилин, щоденно, протягом 10 днів; інфрачервоне випромінювання 850-890 нм, тривалістю 5 хвилин, щоденно, курсом лікування 10 днів та одночасно неогемодез по 200,0 мл внутрішньовенно, крапельно, через 2 доби, 5 разів; хлорофіліпт 0,25 % спиртовий розчин по 2,0 мл, розведений на 38,0 мл 0,9 % 1 UA 100229 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 натрію хлориду, внутрішньовенно, щоденно, 15 діб; натрію тіосульфат 30 %-розчин по 10,0 мл, внутрішньовенно, щоденно, 12 діб; прозерин 0,05 % по 1,0 мл, підшкірно, щоденно, 10 діб; Ново-Пасит по 5 мл, 3 рази на добу, 10 діб; відвар ромашки по 200,0 мл, внутрішньо, 2 рази на добу, 20 діб. Ефективність способу доведена клінічними дослідженнями. В досліді брали участь 125 хворих на сальпінгоофорит. Залежно від методів лікування хворі були розподілені на 4 клінічні групи: першу групу склали хворі (31), які отримували традиційну терапію; другу групу склали жінки (31), які отримували тільки фізіотерапевтичне лікування (гіпербарична оксигенація, локальна гіпотермія та піхвова лазерна терапія); третя група жінок (31) отримувала комбіноване лікування (фізіотерапія в сполученні з фітотерапією); Четверта група жінок (32) отримувала медикаментозне лікування за розробленою нами схемою, яка включає неогемодез, 30 % розчин натрію тіосульфату, 0,25 % спиртовий розчин хлорофіліпту, 0,05 % прозерин, відвар ромашки, Ново-Пасит у сполученні з фізіотерапією - гіпербарична оксигенація, локальна гіпотермія, піхвова лазеротерапія. Гіпербарична оксигенація хворим на хронічний неспецифічний сальпінгоофорит виконувалась на одномісному апараті БЛКС-3-01. Режим ізопресії 0,3-0,5 атмосфер, експозиція 30 хвилин, компресія 10 хвилин, декомпресія 10 хвилин при температурі 20-23 °C та відносній вологості 65-85 %, кількість сеансів - 10. Локальна піхвова гіпотермія виконувалась за допомогою апарата "Север-01", з температурою наконечника +7 - +10 °C. Тривалість сеансу 20 хвилин, щоденно, протягом 10 днів. Дія на придатки матки виконувалась за допомогою напівпровідникового інфрачервоного лазерного зонда "БАРВА" з довжиною хвилі випромінювання 850-890 нм. Вплив променя на стінки піхви тривав 5 хвилин щоденно. Курс лікування - 10 днів. Ефективність комплексної терапії порівняно з традиційним лікуванням оцінювалась за інтегральними показниками стану неспецифічної імунорезистентності та завершеності фагоцитозу. У жінок, що лікувалися традиційним методом, порівняно з періодом до лікування у лейкограмі периферичної крові мало місце зниження загальної кількості лейкоцитів, зменшення відсоткового вмісту еозинофілів, паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів з одночасним ростом кількості лімфоцитів та моноцитів. Усі відмічені зсуви показників лейкограми знаходились у межах фізіологічної норми, що характеризує відновлюючий період у системі гемопоезу. У системі неспецифічної резистентності після проведеного лікування спостерігалась активація захисної функції клітинних та зменшення напруги гуморальних факторів. Однак, рівень цих змін не характеризував відновлення їх захисних властивостей у межах фізіологічних нормативів. Це й обумовило зниження рівня фагоцитозу та елімінації аутоантигенів. Вміст циркулюючих імунних комплексів був зменшеним. Усі відмічені зміни в системі імунорезистентності сприяли зниженню рівня інтегрального показника неспецифічної резистентності (ПНР) та підвищенню напруги імуногенезу інтегрального показника рівня напруги процесу модуляції захисної реакції (ПН) при модулюванні реакції антиген-антитіло. Враховуючи кореляційну залежність вказаних факторів, які складають імунну реакцію, можна вважати, що традиційна терапія не сприяє повноцінному формуванню репаративної стадії захворювання, а викликає підвищення напруженості реакції антиген-антитіло, що в кінцевому результаті спричиняє аутоалергізацію (низький рівень ПЗ - інтегральний показник завершеності імунної реакції при формуванні остаточної репаративної стадії одужання) організму. У жінок 2-ї та 3-ї груп, які отримували тільки фізіотерапію у сполученні з фітотерапією порівняно з періодом до лікування у лейкограмі периферичної крові відмічалось зниження загальної кількості лейкоцитів, зменшення відсоткового вмісту еозинофілів, паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів з одночасним збільшенням кількості лімфоцитів та моноцитів. У системі неспецифічної резистентності після проведеного лікування спостерігався високий рівень активності процесів фагоцитозу та елімінації з організму продуктів розпаду (нормальний рівень ПНР). Проведена комбінована терапія викликала напругу імуногенезу, підвищення кількості імуноглобулінів класу М і тим самим підвищила рівень формування реакції антиген-антитіло (достатньо високий вміст циркулюючих імунних комплексів), що і викликало аутоалергізацію організму (знижений рівень ПЗ) у заключній стадії формування імунної реакції. 2 UA 100229 U 5 У хворих на хронічний неспецифічний сальпінгоофорит 4-ї основної групи, яким проводилось комплексне лікування: гіпербарична оксигенація, локальна гіпотермія, піхвова лазеротерапія, неогемодез, 30 % розчин натрію тіосульфату, 0,25 % розчин хлорофіліпту, 0,05 % прозерин, відвар ромашки порівняно з періодом до лікування (таблиця 1) у лейкограмі периферичної крові відмічалось зниження загального числа лейкоцитів, зменшення відсоткового вмісту еозинофілів, паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів з одночасним збільшенням кількості лімфоцитів та моноцитів. Усі відмічені зсуви параметрів лейкограми знаходились у фізіологічних межах, що характерно для відновлюючого періоду у системі гемопоезу. 10 Таблиця 1 Показники неспецифічної резистентності жінок 4-ї основної групи (комплексна терапія: фізіотерапія, фітотерапія, медикаментозна терапія) до лікування та після його закінчення (М±m) Гумор, ланка неспец. Групи Лейкоц резистентне ті Ф.Ч., Ф.І., № обстеженn . п/п % абс.ч. Акт. ня г/л Лім Моно Титр Еозин П/я.н. С/я.н. лізоц., фоц. цит. аглют % 4-а основна 8,2 6,0 5,0 69,0 18,0 2,0 619,0 41,0 39,0 1,3 1 32 до лікуван-ня ±0,08 ±0,22 ±0,4 ±0,21 ±0,96 ±0,08 ±35,0 ±0,75 ±2,4 ±0,8 4-а основна 6,8 4,0 3,0 58,0 30,0 5,0 256,0 78,9 82,0 2,8 2 після 32 ±0,26 ±0,08 ±0,08 ±0,25 ±0,24 ±0,09 ±12,0 ±0,5 ±2,55 ±0,06 лікування Критерій 3 Р