Спосіб визначення змін показників ліпідного спектра крові у постінфарктних хворих з цукровим діабетом 2 типу

Реферат: Спосіб визначення змін показників ліпідного спектра крові у постінфарктних хворих з цукровим діабетом 2 типу передбачає дослідження крові. Додатково визначають рівень загального холестерину, тригліцеридів та холестерину ліпопротеїнів високої та низької щільності в сироватці венозної крові, розраховують коефіцієнт атерогенності, визначають рівень глюкози натще та постпрандіальну глікемію глюкозооксидантним методом та рівень інсуліну, одержані результати порівнюють з контролем і при зміні показників визначають зміни ліпідного спектра крові у постінфарктних хворих з цукровим діабетом 2 типу. UA 103976 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІН ПОКАЗНИКІВ ЛІПІДНОГО СПЕКТРА КРОВІ У ПОСТІНФАРКТНИХ ХВОРИХ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ UA 103976 U UA 103976 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме внутрішньої медицини, і може використовуватись для покращення результатів лікування. Захворюваність цукровим діабетом 2 типу невпинно зростає, збільшуючись удвічі кожні десять років [1]. Ризик розвитку ішемічної хвороби серця при цукровому діабеті 2 типу вищий у 2-3 рази у хворих чоловічої статі та в 3-7 разів у жінок [2]. Саме ці пацієнти мають у 2-4 рази вищий ризик померти від ішемічної хвороби серця, ніж недіабетичні хворі [3]. Атеросклероз, що є морфологічною основою коронарної патології, розвивається у хворих на цукровий діабет 2 типу на 10-15 років раніше, ніж у загальній популяції, швидко прогресує та частіше призводить до ускладнень [4, 5]. Саме серед цих хворих ризик розвитку інфаркту міокарда в 3-5 разів, залежно від статі, вищий, ніж у недіабетичних пацієнтів [6]. Смертність протягом першого року після перенесеного інфаркту міокарда у хворих на цукровий діабет 2 типу складає 15-34 %, сягаючи 45 % у наступні 5 років, що удвічі вище, ніж у загальній популяції. Незважаючи на значні досягнення в лікуванні ішемічні хвороби серця та її наслідків, хворі з цукровим діабетом 2 типу залишаються найбільш вразливою групою, оскільки зменшення смертності серед них незначне [7]. Такі невтішні прогнози щодо пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу пов'язують насамперед з прискореним розвитком атеросклерозу великих субепікардіальних судин та його швидким прогресуванням. Результати проведе них досліджень показали, що при цукровому діабеті атеросклеротичні бляшки містять більше жиру, в більшому ступені запальнозмінені і демонструють вищий ризик тромбоутворення, ніж в осіб без цукрового діабету [8]. Одним з вагомих факторів розвитку та прогресування атеросклерозу у цих хворих є атерогенна дисліпідемія, яка часто передує виникненню цукрового діабету на декілька років [9]. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб оцінки ліпідіного обміну у хворих ішемічною хворобою серця, що передбачає дослідження крові (1), який виступає як прототип. Недоліком вказаного способу-прототипу є умова застосування цих тестів за відсутності у хворих ознак цього захворювання, на результат можуть впливати літній вік, ішемічна хвороба серця, прийом кардіотропних фармакологічних засобів. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в розробці способу, який передбачає вивчення змін показників ліпідного спектра крові, включаючи аполіпопротеїни (Апо А-1, Апо В) та ліпопротеїн (а), у постінфарктних хворих з цукровим діабетом 2 типу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає дослідження крові, згідно з корисною моделлю, додатково визначають рівень загального холестерину, тригліцеридів та холестерину ліпопротеїнів високої та низької щільності в сироватці венозної крові, розраховують коефіцієнт атерогенності, визначають рівень глюкози натще та постпрандіальну глікемію глюкозооксидантним методом та рівень інсуліну, одержані результати порівнюють з контролем і при зміні показників визначають зміни показників ліпідного спектра крові у постінфарктних хворих з цукровим діабетом 2 типу. Обстежено 119 хворих (77 чоловіків та 42 жінки, середній вік хворих - 61,09±0,92 p.), серед них 42 - пацієнти з ішемічною хворобою серця, які перенесли інфаркт міокарда та хворіють на цукровий діабет 2 типу (основна група), 39 хворих з інфарктом міокарда в анамнезі без супутнього цукрового діабету (І група порівняння) та 38 пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу без перенесеного інфаркту міокарда (II група порівняння). Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб, зіставних за віком та статтю. Критеріями включення хворих у дослідження були наступні: 1) цукровий діабет 2 типу у стадії компенсації / субкомпенсації на пероральній цукрознижувальній терапії; 2) перенесений в анамнезі не-Q-IM; 3) добровільна інформована згода пацієнта на участь у дослідженні. На момент обстеження хворі отримували медикаментозну терапію згідно із сучасними рекомендаціями щодо лікування ішемічної хвороби серця та цукрового діабету. Критеріями виключення з дослідження були: 1) наявність у хворого цукрового діабету 1 типу; 2) декомпенсований цукровий діабет 2 типу; 3) вроджені та набуті вади серця; 4) фібриляція/тріпотіння передсердь; 5) симптоматична артеріальна гіпертензія; 6) серцева недостатність III-IV ФК; 7) захворювання печінки та нирок. Всім включеним у дослідження хворим проводили визначення загального холестерину, тригліцеридів (ТГ) та холестерину ліпопротеїнів високої щільності в сироватці венозної крові ферментативним колориметричним методом з використанням наборів реагентів "Human" (Німеччина) на біохімічному аналізаторі HUMALYZER 2000 (Німеччина, 2000), результати виражали в ммоль/л. Рівень холестерину в ліпопротеїнах дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ) 1 UA 103976 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 обчислювали за формулою: ТГ0,45 (ммоль/л), а холестерин в ліпопротеїнах низької щільності (ХС ЛПНЩ) - за формулою Friedwald W.T: ХС ЛПНЩ = ЗХС - ХС ЛПВЩ - ХС ЛПДНЩ. Коефіцієнт атерогенності (КА) розраховували за загальноприйнятою формулою: КА = (ЗХС ХС ЛПВЩ) / ХС ЛПВЩ. Рівень ліпопротеїну (а) - ЛП (а), Апо А-1 та Апо В визначали методом імунотурбідиметрії з використанням тест-системи Roshe Diagnostics (Швейцарія) на аналізаторі Cobas 6000 (Швейцарія). Одиниці вимірювання для ЛП (а) - мг/дл, а для Апо А-1 та Апо-В - г/л. Для дослідження вуглеводного обміну визначали рівень глюкози натще (ГН) та постпрандіальну глікемію (ППГ) глюкозооксидантним методом, рівень НbА1с імунотурбідиметричним методом та рівень інсуліну імунохімічним методом з електрохемілюмінесцентною детекцією на аналізаторі Cobas 6000 (Швейцарія). Одиниці вимірювання для глюкози - ммоль/л, НbА1 - % та інсуліну - мкОд/мл. Індекс інсулінорезистентності НОМА розраховували за формулою: HOMA-IR = інсулін натще (мкОд/мл) x глюкоза натще (ммоль/л) / 22,5. Забір крові у пацієнтів здійснювався натщесерце (останній прийом їжі >10 годин до забору крові). Обстеження пацієнтів проводили на клінічній базі кафедри внутрішньої медицини № 4 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Результати досліджень оброблені за допомогою методів варіаційної статистики. Достовірність відмінностей при порівнянні середніх значень визначали за допомогою t-критерія Стьюдента (р). Різницю вважали достовірною при р