Спосіб визначення клініко-нейровізуалізаційних факторів впливу на клінічну активність рецидивуючо-ремітуючого розсіяного склерозу

Реферат: UA 105587 U UA 105587 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, точніше до неврології і призначена для визначення клініко-нейровізуалізаційних факторів впливу на вираженість клінічної активності рецидивуючо-ремітуючого розсіяного склерозу Розсіяний склероз - хронічне прогресуюче автоімунне захворювання центральної нервової системи. Головним критерієм діагностики розсіяного склерозу є дисемінація (розсіювання) симптомів у просторі і часі [1, 2,10]. Під цим терміном розуміють хронічний хвилеподібний перебіг захворювання з включенням в патологічний процес декількох провідникових систем. Незважаючи на значний прорив в ранній діагностиці захворювання, пов'язаний з ерою нейровізуалізації клінічні прояви захворювання є основними у встановленні діагнозу клінічно достовірного розсіяного склерозу (КДРС) [9, 13, 14]. Клінічна картина розсіяного склерозу дуже різноманітна і відображає багатовогнищеве ураження речовини головного мозку і спинного мозку. В той же час дуже важко передбачити перебіг розсіяного склерозу. Тип, тривалість, тяжкість і наслідки симптомів варіюються від людини до людини. Деякі пацієнти мають протягом тривалого часу лише декілька симптомів або взагалі, при наявності множинних осередків демієлінізаціїза даними МРТ, не мають симптомів захворювання [6, 7, 14, 15]. В інших пацієнтів спостерігаються часті загострення і швидке прогресування захворювання. За типом перебіг/розсіяний склероз найчастіше поділяють на групи: 1. Рецидивуючо-ремітуючий розсіяний склероз (РРРС); 2. Вторинно-прогресуючий розсіяний склероз (ВПРС); 3. Первинно-прогресуючий розсіяний склероз (ППРС). Приблизно у 85 % пацієнтів перебіг захворювання є рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом, коли спостерігаються хвилеподібні зміни періодів загострення захворювання у вигляді ураження однієї або декількох провідникових систем центральної нервової системи та ремісії - стабілізації патологічного процесу. Активність захворювання визначається частотою загострень і швидкістю прогресування інвалідизації. В кожному клінічному випадку складно передбачити частоту загострень і тривалість ремісій, ступінь відновлення функцій і швидкість прогресування незворотних змін. Пацієнти з РРРС мають в середньому від однієї до двох атак загострення на рік. Епізоди загострення проявляються через найрізноманітніші неврологічні симптоми, включаючи сенсорні, моторні, мозочкові, стовбурові та вегетативні розлади. Клінічні розлади мають своє відображення в функціональних системах шкали EDSS. В іншій системі класифікації розсіяного склерозу розділяється на дві групи: 1) доброякісний розсіяний склероз; 2) злоякісний розсіяний склероз; У 10 % захворювання має дуже м'який перебіг з мінімальним неврологічним дефіцитом після багатьох років захворювання, в 20 % - швидко прогресуючий злоякісний тип перебігу. Таким чином, вираженого неврологічного дефіциту до 6.0 балів за шкалою EDSS у випадку низької активності захворювання можна досягти через 40 років від його початку, в разі високої - через 10. Термін м'який розсіяний склероз (beging MS) уперше був застосований DMcAlpine [13, 14, 15]. Застосовується для пацієнтів, в котрих мінімальні неврологічні зміни спостерігаються протягом 10 років. Тобто пацієнти залишаються амбулаторними 3 рівнем EDSS до 3.0 балів протягом 10 і більше років. Кількість загострень у них впродовж тривалого періоду залишається на рівні менше 1 на рік. До злоякісного типу перебігу відносять випадки захворювання, коли спостерігається більше двох загострень на рік та протягом року спостерігається збільшення загальної EDSSHa 2 і більше балів на рік. Перший клінічний епізод захворювання називається клінічно ізольованим синдромом. Він може бути як моносимптомним, так і полісиптомним, а сам термін ізольований означає неізольованість ураження, а першу ізольовану атаку захворювання. При клінічно ізольваному синдромі, ознак "дисемінації в часі" ще немає, а ознаки "дисемінації в просторі" або є, або відсутні [2, 11, 12]. Діагностичні критерії МакДональда, 2010 р. останнього перегляду тепер дозволяють діагностувати розсіяний склероз у пацієнтів, що перенесли першу атаку захворювання. Тобто, при підтвердженні критерію "розсіювання в просторі" критерій "розсіювання в часі" підтверджується наявністю як активних, так і неактивних осередків одночасно. І хоча діагноз КДРС ще не встановлено і відсутні подальші клінічні атаки захворювання, надзвичайно важлива оцінка факторів ризику подальшого прогресування демієлінізуючого процесу. Відомо, що деякі клінічні ознаки дебюту і подальшого розвитку розсіяного склерозу мають прогностичне значення для його подальшої активності [1,2,3]. До дебюту захворювання зі сприятливим прогнозом найчастіше відносять моносимптомний дебют із чутливими розладами, ретробульбарний неврит. Сприятливий прогноз має дебют захворювання, після якого настає повне відновлення та відсутня необхідність застосовувати кортикостероїди, у тому числі при 1 UA 105587 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 подальших загостреннях у перші 5-7 років захворювання їх висока ефективність при збільшенні терміну захворювання. Сприятливе прогностичне значення має також тривалий інтервал між першою атакою і наступними, низький рівень загострень у перші роки захворювання, відсутність сфінктерних порушень у дебюті. Проблема подальшого прогнозу розсіяного склерозу після першої клінічної атаки та в перші роки від початку захворювання є надзвичайно актуальною проблемою як для неврологів, так і для пацієнтів, у зв'язку з необхідністю прийняття рішення патогенетичного лікування з метою збереження працездатності. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є епосі прогнозування перебігу гострого розсіяного склерозу шляхом використання клінічних та нейровізуалізаційних ознак (12). Основною вадою цієї методики є її недостатня точність. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у визначенні клініконейровізуалізаційних факторів впливу на вираженість клінічної активності рецидивуючоремітуючого розсіяного склерозу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає використання клінічних ознак на початку захворювання, згідно з корисною моделлю, додатково враховують такі прогностичні критерії як клінічно ізольований синдром, рік маніфестації розсіяного склерозу, характер прояву дебюту з визначенням функціональної системи ураження, за шкалою EDSS такі прогностичні критерії за даними МРТ як розміри Т2-осередків з наявністю >9 Т2 - вогнищ, їх локалізація, число Ті осередків та стійке підвищення прозапальних цитокінів. Обстежено 144 хворих (98 жінок і 32 чоловіків) з РРРС, які спостерігалися в Київському міському центрі розсіяного склерозу на базі міської клінічної лікарні №4 протягом 2005-2013 pp. Діагноз розсіяний склероз встановлювався на підставі критеріїв МакДональда та ін., 2005. Початком спостереження були перші клінічні ознаки захворювання - клінічно ізольований синдром. Фіксувався рік маніфестації розсіяного склерозу, характер проявів дебюту (монополісимптомний) з визначенням функціональної системи ураження. Вираженість неврологічних симптомів оцінювали за шкалою EDSS (Kurtzke Дж., 1983). МР-зображення головного мозку отримані на МР-томографі GE, SignaExcite HD 1.5 Т медичної клініки "БОРИС" з використанням імпульсних послідовностей швидке спиновеехо FSE, спиновеехо - SE, Т2-FLAIR, а також Dual Echo - для зображень, зважених по Т2- і Т1протонній щільності. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням програмного пакета Statistica 10,0 ("StatSoft, Inc", США) і Microsoft ® Excel 2010 (" Microsoft Corporation ", США). Для графічного зображення даних використовувався редактор Microsoft Graph (© Microsoft Corporation, версія 2010). Основною клінічною характеристикою активності перебігу РРРС є частота загострень та рівень прогресування інвалідизації за шкалою EDSS. У групі спостереження перебували хворі з частотою загострень від 0,39 до 6 на рік. Середня частота загострень складала 1,98±0,12 на рік (min0,3; max 6).Середній рівень інвалідизації за шкалою EDSS був 3,33±0,11 бали (від 1,5 до 5,5 балів). Одним з основних прогностичних чинників подальшої активності захворювання вид функціональної системи, що уражена при клінічно ізольованому синдромі. За нашими даними спостерігалось ураження п'яти функціональних систем при клінічно ізольованому синдромі: зорової, стовбурової, пірамідної, мозочкової та чутливої систем. Тазові розлади та когнітивні не були зареєстровані при перших клінічних проявах захворювання. Ураження вищеназваних систем спостерігалось як у випадках моносимптомного, так і полісимптомного клінічно ізольованого синдрому. Реєстрували поєднане ураження пірамідної і чутливої, мозочкової і чутливої, стовбурової і мозочкової функціональної системи. Відомо, що прогностичне значення може мати частота загострень перші три роки від початку захворювання. Тому ми визначили рівень корелятивних зв'язків функціональної системи, що уражені при клінічно ізольованому синдромі і частоти загострень у перші три роки від початку захворювання та частоти загострень, що розвинулась в подальшому. Виявили середній корелятивний зв'язок при ураженні стовбурової, пірамідної систем і частотою загострень в перші три роки від початку захворювання (rs=0,521; rs=0,551; р3 мм при КІС впливає на більш ранній розвиток третього загострення і подальшу клінічну активність захворювання. Джерела інформації: 1. Волошина Н.П., Василовський В.В., НегребаТ. Клиническая характеристика дебютов рассеянного склероза при разных типах течения с учетом текущего прогноза // Український неврологічний журнал, 2013., т.2, №4(29). - с.7-13. 2. Шмидт Т.Е., Яхно Н.Н. Рассеянный склероз// М: Медпресс-информ.-2012.-271с. 3. CadavidD., KimS., PengB. Clinicalcosequences of MRI activity in treatyd multiple sclerosis//MS Journal.-2011.-Vol.17. -№ 1-P.32-42. 4. Dobson R. An under-studied source of biomarkers in MultipleSclerosis // MS and related disorders.-2012. -Vol.1.- P.76-80. 5. Fillipi M., Rocca M. A., Arnold D. L. et al. EFNS guidlines on the use of neuroimaging in the management of multiple sclerosis// Eur. J. Neurol.-2006.- №16.-P.448-456. 6.Fisniku L., Rocca M. А., Соті J. Disability and T2 MRI lesins: a 20-year follow-up of patient with relapse onset of multiple sclerosis//Brain, 2008,№131,P.808-817. 7.1nglese M., Grossman R.I., Filippi M. Magnetic Resonance Imaging Monitoring of MultipleSclerosisLesionEvolution // J. ofNeuroimaging.-2006. -Vol. 15(4 Suppl): 22S-29S. 8. Miller A., Aidan N., Tzunz-Henig N. Translation toards personalized medicine in Multiple Sclerosis // J. ofthe Neurolog. Sc.-2012. -Vol.274.- P.68-75. 3 UA 105587 U 5 10 9. Mowry E.M. Natural History of Multiple Sclerosis: Early Prognostic Factors // Neurologic Clinics2011.- Vol.29.- P.279-292/ 10. PolmanC.H., ReingoldS.C, BanwellB. etal. Diagnostic criteria for multiple sclerosis: 2010 revisions to the McDonald criteria//Ann. Neurol.-2011.-У.69.- P.292-302. 11. Ramagopalan S.P., Dobson R., Meier U.C. Multiple sclerosis: risk factors, prodromes, and potential causal pathways//Lancet Neurol.-2010.-Vol.9.- P.727-739. 12.Tintore M. et al. Baseline MR Ipredicts futureatt acksand disability in clinically isolatedsyndromos // Neurology.-2006. - Vol. 67(6). - P. 968-972. 13. Vollmer T. Thenaturalhistoryofrelapsesinmultiplesclerosis//J NeurolSci.-2007. - Vol.256.-P. 513. 14.Vukusic S.,Confavreux C. Naturalhistoryofmultiplesclerosis: riskfactors and prognostic indicators//CurrOpinNeurol-2007.- Vol.20.- P.269-274. 15. Ziemsenn Т., Tintore M. A new era in multiple sclerosis: new consideration for therapeutic approaches. // Elsevier.-2010.-94 p. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб визначення клініко-нейровізуалізаційних факторів впливу на клінічну активність рецидивуючо-ремітуючого розсіяного склерозу, що включає використання клінічних ознак на початку захворювання, який відрізняється тим, що додатково враховують такі прогностичні критерії як клінічно ізольований синдром, рік маніфестації розсіяного склерозу, характер проявлень дебюту з визначенням функціональної системи ураження, за шкалою EDSS такі прогностичні критерії за даними МРТ як розміри Т2-осередків з наявністю >9 Т2 - вогнищ, їх локалізація, число Т1 - осередків та стійке підвищення прозапальних цитокінів. 25 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4