Спосіб лікування вегето-судинної дисфункції з гіпертензією у дітей

Реферат: Спосіб лікування вегето-судинної дисфункції з гіпертензією у дітей включає застосування медикаментозних засобів. Після встановлення діагнозу вегето-судинна дисфункція з гіпертензією хворому призначають оліговіт по 1 таблетці 1 раз на добу, пірацетам 400 мг 2 рази на день, кратал по 1-2 таблетки (в залежності від віку) три рази на день протягом 1 місяця. UA 105588 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ВЕГЕТО-СУДИННОЇ ДИСФУНКЦІЇ З ГІПЕРТЕНЗІЄЮ У ДІТЕЙ UA 105588 U UA 105588 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до педіатрії і призначена для лікування вегето-судинної дисфункції з гіпертензією у дітей. Вегетативна дисфункція займає 20 % з усієї патології в дитячому віці [10]. Вона є одним з найбільш поширених захворювань серед підлітків. У 33,3 % дітей вегетативні порушення, незважаючи на запроваджене лікування, зберігаються впродовж багатьох років, а у 17-20 % дітей - можуть прогресувати, спричиняючи розвиток таких соматичних захворювань, як ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба тощо [1]. Своєчасна корекція цих розладів дозволяє зберегти здоров'я та попередити вірогідність їх прогресування. Проблема вегето-судинної дисфункції не є новою в педіатрії, але в останні роки накопичено достатній науковий та практичний досвід, який дозволяє по-новому трактувати особливості розвитку, перебігу та лікування вегето-судинної дисфункції з гіпертензією. Як відомо, метаболічні зміни відіграють суттєву роль у прискоренні, розвитку і прогресуванні серцево-судинних захворювань і підвищують ризик коронарних ускладнень і смертності. Раніше вважалось, що метаболічні порушення характерні для людей переважно середнього та похилого віку, але останнім часом відмічається стійке зростання метаболічних змін серед підлітків [11]. В основі метаболічних порушень часто лежить вторинна мітохондріальна недостатність внаслідок екзогенного впливу на організм, зокрема часто її тригерним фактором стає оксидативний стрес [2]. Встановлено, що вторинна мітохондріальна недостатність є ланкою патогенезу синдрому хронічної втоми [3], мігрені [4], артеріальної гіпертензії [5], атеросклерозу та цукрового діабету [6, 7, 8], ожиріння [9]. В літературі недостатньо висвітлено стан клітинної енергетики у дітей з вегетативними дисфункціями. Наведені дані щодо ролі метаболічних порушень в патогенезі вегето-судинної дисфункції з гіпертензією носять фрагментарний характер, не вивчена ефективність корекції метаболічних змін у дітей з даною патологією. Найближчим аналогом до способу, що заявляється, обраний спосіб лікування вегетативної дисфункції за гіпертензивним типом у дітей, який полягає у призначенні седативних препаратів, а при виражених невротичних явищ транквілізаторів (12). Недоліком даного способу є те, що дані седативні препарати недостатньо ефективні, а транквілізатори мають низку побічних ефектів та викликають звикання. Крім того, даний спосіб не враховує, які саме порушення переважають у хворого. В основу корисної моделі поставлена задача яка, полягає в оптимізації лікування вегетосудинної дисфункції з гіпертензією у дітей шляхом корекції метаболічних порушень. Технічний результат, що досягається, полягає в підвищенні ефективності лікування вегетосудинної дисфункції з гіпертензією у дітей. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає застосування медикаментозних засобів, згідно корисної моделі, після встановлення діагнозу вегето-судинна дисфункція з гіпертензією хворому призначають оліговіт по 1 таблетці 1 раз на добу, пірацетам 400 мг 2 рази на день, кратал по 1-2 таблетки (в залежності від віку) три рази на день протягом 1 місяця. Дослідження включало 119 дітей, хворих на вегето-судинної дисфункції з гіпертензією, у віці від 6 до 18 років. Вивчали клініко-діагностичні показники вегетативного гомеостазу, мозкового кровообігу методом реоенцефалографії (РЕГ), спектральний аналіз кардіоритмограми, добовий моніторинг артеріального тиску. Визначали швидкість накопичення маркерів окисних пошкоджень гуаніну ДНК (8-oxodGu, 8-oxoG) у сечі; концентрацію лактату в еритроцитах крові. Методом електронного парамагнітного резонансу визначали рівень трансферину, церулоплазміну, убісеміхінону. Після встановлення діагнозу вегето-судинна дисфункція з гіпертензією пацієнтів розподіляли на дві групи: перша група (79 дітей), у якої переважали скарги на порушення сну та емоційну лабільність, отримувала комплекс препаратів оліговіт (по 1 таблетці 1 раз на добу) + пірацетам (400 мг 2 рази на день) + кратал для дітей (діти 6-11 років по 1 таблетці 3 рази на день, 12-18 років - по 2 таблетки три рази на день); друга група (40 дітей), з переважанням скарг на швидку втомлюваність та зниження працездатності, - оліговіт (по 1 таблетці 1 раз на добу) + пірацетам (400 мг 2 рази на день). Курс лікування тривав 1 місяць. По закінченні курсу лікування пацієнтам, у яких не спостерігалась позитивна динаміка, призначали додатковий курс лікування. Хворим першої групи (25 пацієнтів), у яких не було позитивної динаміки при проведенні ДМАТ, призначали додатковий комплекс лікування у вигляді ТРИ ВІ плюс (1 таблетка 1 раз на добу) та ноофен (250 мг 2 рази на добу). Дітям другої групи (40 пацієнтів), у яких не визначалось позитивної динаміки на РЕГ та добового моніторинга артеріального тиску, додатково призначали піроксан (по 1 таблетці (0,015) вранці та ввечері). 1 UA 105588 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Проведена статистична оцінка та кореляційний аналіз за допомогою програми Statistica for Windows. Детальне описання результатів обстежень пацієнтів з вегето-судинною дисфункцією з гіпертензією до початку лікування були представлені в наших попередніх дослідженнях [12]. Після закінчення курсу лікування в обох групах відмічалась стійка позитивна динаміка. Так, у пацієнтів 6-11 років 1-ї групи (29 дітей) до прийому курсу препаратів 64 % скаржились на нападоподібний головний біль, після лікування біль турбував лише 29 % пацієнтів (р