Затискач для вирівнювання плитки

Реферат: Затискач для вирівнювання плитки містить основу, яка складається із зовнішнього елемента і внутрішнього елемента, в місці сполучення яких виконаний перпендикулярний основі з′днувальний виступ, основа містить наскрізні отвори і демпфіруючі вусики, розташовані по вертикальній осі попарно в сторону з′єднувального виступу, робоче тіло П-подібної форми з колонами і утримувач, що має в місці з′єднання з робочим тілом потовщення. Товщина основи і колони робочого тіла становить 0,75±0,2 мм, при цьому колони посилені ребрами жорсткості. UA 108059 U (33) Код держави-учасниці RU UA 108059 U UA 108059 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до пристроїв, що використовують при опоряджувальних роботах у будівництві, і може застосовуватися для укладання великоформатної або різнотовщинної облицювальної плитки. При укладанні плитки певні труднощі пов'язані з її вирівнюванням у площині. Нерівномірна усадка клею може призвести до "просідання" плитки на стиках (швах), що потребує її заміни, яка супроводжується додатковими матеріальними і часовими витратами. Причинами неестетичного результату укладання може бути також нерівність поверхні, на яку укладали плитку, а також та обставина, що плитка часто має розкид за розмірами в різних упаковках. Навіть високопрофесійним фахівцям буває складно вирішити ці проблеми без допоміжних засобів – спеціальних пристроїв для вирівнювання плитки. Так, широко відоме застосування пластикових хрестиків. Перед укладанням стараються підібрати плитки однакового розміру. Для цього ставлять необхідну кількість плитки на рівну поверхню, що дозволяє побачити навіть незначну різницю. При укладанні наступного ряду підбирають плитку аналогічно і по ширині, інакше вона не встане на хрестики. Щоб шви між плитками були однаковими та рівними, між ними вставляють хрестики. Товщина хрестиків може бути від 1,5 мм до 10 мм. При монтажі керамогранітних плит хрестики ставляться на кутові стики між елементами покриття. На кожен з них потрібно по 4 хрестики. Цей спосіб використовується для широких швів. При такому способі хрестики не вилучаються, а затираються. Для кераміки застосовується інший спосіб. На одну плиту витрачається по 8 хрестиків – по 2 на кожну зі сторін. Ставлять їх на відстані в 4-5 см від плиткових кутів, однією стороною (вертикально). Коли розчин схопиться, хрестики витягують. Перед затиранням швів хрестики видаляють за допомогою викрутки і плоскогубців. Залишати поламані хрестики небажано, тому що в цих місцях шар затирання буде тоншим. Використання хрестиків не вирішує проблему вирівнювання висоти при укладанні великоформатної або різнотовщинної облицювальної плитки, тому що при розмірі плитки більше 450 × 450 мм важко досягти рівного сходження чотирьох плиток, навіть на відносно рівній стяжці. До недоліку можна віднести також необхідність витягування хрестиків, що вимагає додаткових затрат. Відомий пристрій для вирівнювання плиток (RU146122, E04F21/00, 27.09.2014), що складається з трьох сполучених між собою за допомогою різних з'єднань деталей. Перша деталь являє собою круглий стрижень, на нижньому кінці якого є невелика ділянка з різзю, зовнішній діаметр якої дорівнює діаметру стрижня. У верхній частині стрижня також є різь, що займає приблизно 1/3-1/2 його висоти та, зовнішній діаметр якої більше діаметра стрижня, а закінчується стрижень зверху утримувачами для пальців рук. Друга деталь являє собою робоче тіло, яке має округлу пласку основу, зовнішні ребра і наскрізний різьбовий отвір, розмір якого відповідає розміру різі, розташованої у верхній частині стрижня. Третя деталь являє собою пласку шайбу, що має в центрі різьбовий отвір, розміри якого збігаються з різзю у нижній частині стрижня. Зазначений пристрій не полегшує процедуру вирівнювання плитки достатньою мірою з тієї причини, що фахівець одночасно повинен утримувати пристрій однією рукою, а другою обертати робоче тіло на стрижні, опускаючи його вниз, доти, доки притискне зусилля, за допомогою основи робочого тіла, не вирівнює краї сусідніх плиток в одній площині. Тобто вирівнювання залежить від професіоналізму майстра, якщо він перекрутив або не докрутив робоче тіло – результат може бути не досягнутий. Більше того, вирівнювання повинно здійснюватися одночасно з чотирьох сторін плитки, що досить складно зробити цим пристроєм. В наш час широкого розповсюдження набули системи вирівнювання плитки (СВП). Іноді їх називають 3D хрестики, тому що вони вирівнюють плитки не лише по довжині та ширині, але й рівномірнопритискають їх, не дають просідати в процесі висихання клею. Утворюються рівномірні шви приблизно 1,8 мм. СВП складається з двох елементів – затискача (кліпси, шпильки) та клина, які можна використовувати на підлозі та стінах. Затискач вставляють при укладанні між плитками по периметру, а в затискач вставляють клин, який рівномірно спирається на суміжні плитки, і вони встановлюються на одному рівні. Коли клей застигне, клини знімаються, і ніжка кліпси відламується. Шляпка залишається всередині. Такий пристрій для вирівнювання горизонтальних і вертикальних поверхонь, що включає шпильку та клин, відомий з RU138668 (E04F21/20, 20.03.2014). Шпилька виконана Т-подібної форми з хвостовою частиною і робочою частиною. Робоча частина виконана пласкою і прилягає своєю середньою частиною до нижньої частини хвостової частини. Хвостова частина виконана П-подібної форми, що прилягає своїми ніжками в робочій частині шпильки. Ніжки у своїй нижній частині мають місце з ослабленою міцністю. 1 UA 108059 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Приклади подібних пристроїв описані також в US2008236094 (E04F21/00, 2008-10-02), WO2011121476 (МПК E04F 15/02, 2011-10-06); WO2008118418 (МПК E04F21/00, 2008-10-02). За сукупністю суттєвих ознак як найближчий аналог вибрано відомий пристрій з WO2014195780 (2014-12-11, E04F21/00). Пристрій включає основу (20), яка складається з двох частин (231) і (232). Елемент (232) має трикутну форму зі скошеними кутами, друга частина (231) виконана у формі чотирикутника зі скошеними кутами. Основа (20) також містить елемент (25) у вигляді пластини, що виступає перпендикулярно від верхньої поверхні (22) основи (20). Елемент (30) містить дві бічні паралельні стінки (31), з'єднані між собою елементом (310), та наскрізне вікно (32). Переваги описаних систем вирівнювання плитки в тому, що вони виключають перепади плитки у площині на стиках (швах), запобігають "просіданню" плитки в процесі висихання клейового складу за рахунок щільного притиснення між собою сусідніх плиток; полегшують і скорочують час на укладання плитки. Однак, відомі затискувачі, також як і найближчий аналог, мають товщину стінок не менше 1,5 мм. Відповідно мінімальна ширина шва між плитками становить, як правило, 1,5 мм. Однак сучасні тенденції облицювання поверхонь плиткою диктують потребу зменшення розміру шва. Через підвищену вологість або перепад температури широкі шви швидше кришаться, створюючи неестетичний вигляд. Друга проблема у тому, що після висихання клею затискач необхідно видалити. Як правило, його збивають молотком. Через недостатню пружність пластику шириною 1,5 мм це потребує певних зусиль. Недостатнє прикладення сили викликає необхідність повторних дій, що іноді супроводжується пошкодженням плитки, наприклад, у вигляді сколів. В основу корисної моделі поставлена задача усунення зазначених недоліків. При реалізації корисної моделі забезпечується технічний результат, що полягає у зменшенні ширини шва між плитками, а також полегшенні видалення пристрою після висихання клею за рахунок зміни товщини пристрою. Поставлена задача вирішується тим, що в затискачі для вирівнювання плитки, що містить основу (1), яка складається із зовнішнього елемента (4) і внутрішнього елемента (6), в місці сполучення яких виконаний перпендикулярний основі (1) з'єднувальний виступ (10), робоче тіло (3) П-подібної форми з колонами (7) і утримувач (2), що має в місці сполучення із робочим тілом (3) потовщення (16), а основа (1) містить наскрізні отвори (12) і демпфіруючі вусики (13), розташовані по вертикальній осі попарно в сторону з'єднувального виступу (10), зменшили товщину основи (1) і колони (7) робочого тіла (3) до 0,75-0,2 мм, при цьому колони (7) підсилили ребрами жорсткості (14). Суть корисної моделі пояснюється наступними кресленнями. На фіг. 1 – зображений загальний вигляд затискувача для укладання плитки в положенні зберігання; фіг. 2 - вигляд збоку; фіг. 3 - вигляд 1-1; фіг. 4 - вигляд 2-2; Затискач для вирівнювання плитки виконаний з пластику та включає основу 1, утримувач 2 та робоче тіло 3 у вигляді елемента П-подібної форми, що з'єднує основу 1 та утримувач 2. Основа 1 складається (у положенні зберігання) із зовнішнього елемента 4, виконаного у вигляді рівнобедреного трикутника зі зрізаною вершиною 5 та внутрішнього елемента 6 у формі багатокутника, в основі якого прямокутник з надбудовою у вигляді рівнобедреного трикутника зі зрізаною вершиною 8. Внутрішній елемент 6 обмежений по довжині вертикальними колонами 7 робочого тіла 3. Зрізані вершини 5 і 8 зовнішнього елемента 4 та внутрішнього елемента 6 відповідно мають однакову довжину і скошені по товщині в сторону нижньої поверхні 9 основи 1. Зовнішній елемент 4 основи 1 сполучений за допомогою з'єднувального виступу 10 і елемента 11 в центральній частині з внутрішнім елементом 6 основи 1, а по краях з двох сторін з колонами 7 робочого тіла 3. З'єднувальний виступ 10, виконуючий також функцію обмежувача, виконаний перпендикулярно основі 1. Для кращої адгезії клею з плиткою і основою передбачені наскрізні отвори 12. Розташовані по вертикальній осі основи 1 демпфіруючі (що демпфірують) вусики 13 служать для оптимізації динамічних навантажень. Для рівномірного розподілу сили впливу вусики 13 виконані попарно під нахилом до з'єднувального виступу 10. Відмінною особливістю запропонованої корисної моделі є зменшення товщини основи 1 і колони 7 робочого тіла 3 з 1,5 мм до 0,75±0,2 мм. Проте, зменшуючи товщину затискувача, для збереження необхідної жорсткості колони 7 робочого тіла 3 забезпечені ребрами жорсткості 14. Для початку використання затискача внутрішній елемент 6 нахиляють в протилежну від зовнішнього елемента 4 сторону, так, що основа 1 займає горизонтальне положення, а робоче 2 UA 108059 U 5 10 15 20 25 30 тіло 3 вертикальне відносно до основи 1. Між колонами 7 після відхилення внутрішнього елемента 6 основи 1 утворюється вікно 15, яке призначене для прийому клина (не показано на фіг.), а також для контролю рівня плитки. У місці сполучення верхньої частини П-подібного робочого тіла 3 і утримувача 2 для зручного і надійного утримання виконане потовщення стінки 16. Утримувач 2 містить отвір 17 для можливості насадки затискувачів на підвіс монтажника для зручного користування. Запропонована корисна модель може бути використана для вирівнювання свіжоукладеної плитки товщиною 6-20 мм. Застосування затискувача поширюється на укладання плитки великого формату від 400 × 400 і більше. Затискач може бути виготовлений на звичайному обладнанні традиційними методами для пластикових виробів. Використовують затискач наступним чином. Після нанесення клейового складу відповідно до інструкції виробника встановлюють під плитку з кожного боку по два затискачі елементом 4 основи 1, відступивши від краю плитки близько 50 мм. Наступний ряд плитки кладуть на елемент 6 основи 1. У вікно 15 вставляють клин, який фіксує плитки і верхню частину затискача таким чином, щоб нижня частина клина щільно прилягала до плиток та краї (сторони) плиток вирівнялись. Після повного висихання клейового складу, клин виймають, а для видалення затискача ударяють по робочому тілу 3 вздовж шва плитки. За рахунок зменшення товщини стінок затискача він більш легко видаляється. Нижня частина затискача залишається під плиткою. Шов затирають. Шов на плитці застосовується для компенсації геометричних відхилень і візуалізації. Витримування найточнішої – 0,75 мм міжплиточної відстані (шва) і вирівнювання рядів стало можливим за рахунок зменшення товщини стінок затискача. При цьому всі плитки вклалися в одній площині без перепадів на стиках, формуючи рівну поверхню з рівними стикувальними швами між плитками. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Затискач для вирівнювання плитки, що містить основу (1), яка складається із зовнішнього елемента (4) і внутрішнього елемента (6), в місці сполучення яких виконаний перпендикулярний основі (1) з′єднувальний виступ (10), основа (1) містить наскрізні отвори (12) і демпфірувальні вусики (13), розташовані по вертикальній осі попарно в сторону з′єднувального виступу (10), робоче тіло (3) П-подібної форми з колонами (7) і утримувач (2), що має в місці з′єднання з робочим тілом (3) потовщення (16), який відрізняється тим, що товщина основи (1) і колони (7) робочого тіла (3) становить 0,75±0,2 мм, при цьому колони (7) посилені ребрами жорсткості (14). 3 UA 108059 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4