Спосіб оцінки ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легенів з урахуванням зменшення експресії чинників кардіоваскулярного ризику
Номер патенту: 108069
Опубліковано: 24.06.2016
Автори: Черкашина Лідія Володимирівна, Бондаренко Любов Василівна
Формула / Реферат
Спосіб оцінки ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) з урахуванням експресії чинників кардіоваскулярного ризику (КВР), який включає індивідуалізовану кількісну оцінку рівня тригліцеридів (ТГ) та холестерину (ХС) ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) у порівнянні з їх популяційними рівнями та визначення сумарного КВР окремо для осіб жіночої та чоловічої статі за спеціальними формулами, який відрізняється тим, що хворим на ХОЗЛ до та після лікування виконують біохімічне визначення вмісту ТГ та ХС ЛПВЩ у сироватці крові та функціональне дослідження респіраторної системи з виміром швидкості повітряного потоку відносно об'єму форсованого видиху, а для оцінки ефективності лікування здійснюють кількісну оцінку рівнів ТГ та ХС ЛПВЩ у порівнянні з первісними рівнями, розраховують індекс КВР у відсотках для осіб чоловічої та жіночої статі за формулами: ІКВР (чоловіки) %=-ХС ЛПВЩ/0,03×2+
ТГ´14; ІКВР(жінки) %=-
ХС ЛПВЩ/0,03×3+
ТГ´37, та респіраторний індекс за формулою ІР=(ОФВ2/ФЖЄЛ)/(ОФВ1/ФЖЄЛ), де:
ХС ЛПВЩ та
ТГ - різниця між визначеними у пацієнта до та після лікування рівнями ТГ та ХС ЛПВЩ, а коефіцієнти (2, 14) та (3, 37) є поправковими коефіцієнтами, які враховують зростання кардіоваскулярного ризику в залежності від підвищення ТГ та зниження ХС ЛПВЩ, ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за першу секунду до початку лікування, ОФВ2 - об'єм форсованого видиху за першу секунду після закінчення лікування, ФЖЄЛ - форсована життєва ємкість легенів; і, коли Ір³1,0, а ІКВР>1,0, лікування ХОЗЛ оцінюють як ефективне і навпаки.
Текст
Реферат: Спосіб оцінки ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) з урахуванням експресії чинників кардіоваскулярного ризику (КВР) включає індивідуалізовану кількісну оцінку рівня тригліцеридів (ТГ) та холестерину (ХС) ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) у порівнянні з їх популяційними рівнями та визначення сумарного КВР окремо для осіб жіночої та чоловічої статі за спеціальними формулами. Хворим на ХОЗЛ до та після лікування виконують біохімічне визначення вмісту ТГ та ХС ЛПВЩ у сироватці крові та функціональне дослідження респіраторної системи з виміром швидкості повітряного потоку відносно об'єму форсованого видоху, а для оцінки ефективності лікування здійснюють кількісну оцінку рівнів ТГ та ХС ЛПВЩ у порівнянні з первісними рівнями, розраховують індекс КВР у відсотках для осіб чоловічої та жіночої статі за формулами: ІКВР (чоловіки) %=- ХС ЛПВЩ/0,03×2+ ТГ14; ІКВР (жінки) %=- ХС ЛПВЩ/0,03×3+ ТГ37, та респіраторний індекс за формулою ІР=(ОФВ2/ФЖЄЛ)/(ОФВ1/ФЖЄЛ), де: ХС ЛПВЩ та ТГ - різниця між визначеними у пацієнта до та після лікування рівнями ТГ та ХС ЛПВЩ, а коефіцієнти (2, 14) та (3, 37) є поправковими коефіцієнтами, які враховують зростання кардіоваскулярного ризику в залежності від підвищення ТГ та зниження ХС ЛПВЩ, ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за першу секунду до початку лікування, ОФВ2 - об'єм форсованого видиху за першу секунду після закінчення лікування, ФЖЄЛ - форсована життєва ємкість легенів. Коли Ір1,0, а ІКВР>1,0, лікування ХОЗЛ оцінюють як ефективне і навпаки. UA 108069 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНІВ З УРАХУВАННЯМ ЗМЕНШЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ ЧИННИКІВ КАРДІОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ UA 108069 U UA 108069 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до внутрішніх хвороб, терапії, сімейної медицини і може застосовуватися в профілактичних і лікувальних технологіях лікарями відповідного профілю з метою динамічного контролю за рівнем кардіоваскулярного ризику на етапах лікування пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легенів. Відповідно до сучасних уявлень, хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ) розглядається як полісистемне захворювання, що не обмежується залученням до патологічного процесу лише респіраторного тракту [Березин А.Е. Хроническая обструктивная болезнь легких и кардиоваскулярный риск / А.Е. Березин // Український медичний часопис. 2009. - № 2(70).С.62-68]. До таких органів-мішеней належить серцево-судинна система, залучення якої може погіршувати прогноз у даної категорії хворих. Загальновідомим і доведеним є факт, що кардіоваскулярні події займають одне з провідних місць в клінічних проявах пацієнтів з ХОЗЛ, і нерідко виступають безпосередньою причиною їх смерті [Волошин О.І. Вікові та соматичні особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень за умов поєднаного ураження серцево-судинної системи / О.І. Волошин, Н.М. Малкович, Г. Я. Ступницька, К.О. Бобкович // Буковинський медичний вісник.-2009.-Том 13, № 3.- С.20-25]. Кардіоваскулярний ризик (КВР) - прогнозний показник настання смерті від серцево-судинних причин, який в медичній практиці оцінюється за комплексом показників, насамперед за рівнем вмісту загального холестерину чи тригліцеридів сироватки крові, рівнем систолічного артеріального тиску при врахуванні віку, статі пацієнта та факту паління. Саме з цих позицій Європейским товариством кардіологів рекомендовано застосовувати спеціальні стандартизовані карти оцінки кардіоваскулярного ризику [Conroy R.M. Estimation of ten-year risk of fatal cardiovascular disease in Europe: the SCORE project / R.M., Conroy, K. Pyorala, A.P. Fitzgerald // European heart journal, 2003. - V.24. - P. 987-1003; Bhatt D.L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombosis / D.L. Bhatt, P.G. Steg, E.M. Ohman // JAMA, 2006. - № 295. - P. 180-189]. І, якщо проблемні питання лікування пацієнтів з біліарними дисфункціями можна вважати досить добре вивченими [Харченко Н.В. Підходи до лікування хворих з дисфункцією сфінктера Одді / Н.В. Харченко, Г.А. Дорогавцева // Сучас. гастроентерологія. - 2009. - N 3. - С. 75-80], то питання зменшення сумарного кардіоваскулярного ризику у таких пацієнтів знаходиться у стадії розробки. При цьому у молодому віці технологія оцінки кардіоваскулярного ризику носить проспективний характер та, не дивлячись на меншу, ніж в старших вікових групах, точність, дозволяє на рівні первинної ланки надання медичної допомоги індивідуалізувати засоби цільової профілактики кардіоваскулярних подій [Brindle P. Primary prevention of coronary heart disease / P. Brindle, T. Fahey // BMJ, 2002. № 325. - P. 56-57]. Відомий спосіб (пат. № 11409) оцінки ефективності лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, що включає клініко-рентгенологічне обстеження, визначення показників функції зовнішнього дихання та проведення фібробронхоскопії, який відрізняється тим, що до та після лікування проводять фібробронхоскопію з біопсією слизової оболонки бронхів та подальшим морфологічним дослідженням отриманого матеріалу, яке передбачає забарвлення функціонуючого мікропрепарату акридиновим оранжевим та визначення кількості вій та їх рухової активності на поверхні миготливого епітелію при дослідженні під фазовоконтрастним мікроскопом, і при підвищенні кількості вій на 31,0 % і більше та їх рухової активності на поверхні миготливого епітелію порівняно з їх станом до лікування вважають лікування як ефективне. Недоліком цього способу є виконання інвазивних інструментальних процедур з забором морфологічного матеріалу бронхів та неурахування власне показників КВР. Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на вібраційну хворобу та хронічне обструктивне захворювання легень (пат. № 50586) передбачає виконання виміру показників обміну сполучної тканини шляхом визначення у сироватці крові рівня сумарних глікозаміногліканів, вмісту вільного оксипроліну, пептиднозв'язаного оксипроліну, колагенолітичну активність та рівень еластази до лікування та після, а лікування оцінюють як ефективне при нормалізації даних показників. Водночас, цей спосіб не дивлячись на свою простоту, також не враховує можливі негативні наслідки лікування стосовно зростання КВР за рахунок використання у комплексній терапії адреноблокаторів та агоністів. Низкою способів оцінку ефективності лікування виконують лише за одним із системних показників функціонального стану пацієнта. Зокрема, у способі оцінки ефективності лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень (пат. № 62109), що включає визначення показників функції зовнішнього дихання шляхом спірометрі хворим вимірюють об'єм форсованого видиху і лікування оцінюють як ефективне при досягненні цього показника 82,25±5,72 % при легеневій недостатності І ступеня та 55,33±4,26 % - при легеневій 1 UA 108069 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 недостатності II ступеня. Однак цього недостатньо, оскільки не враховуються інші важливі показники, такі наприклад як, індикатори системного запалення. У іншому способі оцінки ефективності лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (пат. № 66350), що включає дослідження крові до та після лікування, визначають сироватковий рівень прозапальних цитокінів - фактора некрозу пухлин та деяких інтерлейкінів, і при зниженні їх вмісту після лікування до значень, які не відрізняються від норми, оцінюють лікування як ефективне. Водночас, в оцінці ефективності лікування пацієнтів з ХОЗЛ не враховується можливий негативний вплив комплексної терапії на рівень КВР, тоді як відомо, що застосування патогенетично зумовленої терапії [Бондаренко Л.В. Окислювальний гомеостаз та рівні атерогенності на етапах формування і розвитку хронічного обструктивного захворювання легенів / Л.В. Бондаренко // Буковинський медичний вісник, 2015. - № 4.-С.22-26] впливає на електрофізіологічні показники серцевого м'яза, системну регуляцію артеріального тиску та ліпідний профіль цієї категорії пацієнтів [Бондаренко Л.В. Кардіоваскулярний ризик та хронічне обструктивне захворювання легенів: ліпідний профіль і рівні атерогенності в респіраторних групах пацієнтів / Л.В. Бондаренко // Міжнародна науково-практична конференція "Фундаментальні науки - практичній медицині: морфофункціональні методи дослідження онтогенетичних перетворень, фізіологічних та метаболічних процесів" (30.09-01.10.2015 р., Івано-Франківськ). - Івано-Франківський національний медичний університет, 2015 - С.72-74]. Саме ці обставини визначають потребу одночасного урахування показників рівня обмеженості повітряного потоку та рівня КВР. Для оцінки КВР застосовується низка способів, зокрема у способі діагностики високого ризику розвитку гострих коронарних подій (Пат. № 20561), що включає використання діагностичних маркерів відновлювального процесу, визначають зсув субфракційного складу сироватки крові методом лазерної кореляційної спектроскопії і при збільшенні часткового вмісту часток розміром 71-150 мкм і більше на 10-15 % у порівнянні із нормою констатують високий ризик розвитку гострих коронарних подій у хворих на ішемічну хворобу серця. Відомий також спосіб оцінки ризику розвитку кардіоваскулярних порушень (пат.45186), який включає визначення рівня лептину та ФНП-à, а ризик розвитку кардіоваскулярних порушень визначають за формулою: КВП=ФНП-à X Л/І, де: КВП-кількісне значення ризику розвитку кардіоваскулярних порушень, фг/мл; ФНП-à концентрація ФНП-à в крові натще, пг/мл; Л - рівень лептину в крові натще, нг/мл; І - концентрація інсуліну в крові натще, мкОД/мл; і, якщо значення КВП вище 3,7 фг/мл, діагностують КВР. Серед способів визначення КВР, що можна застосовувати при динамічних спостереженнях, відомі способи, що спрямовані на використання як результатів лабораторних досліджень, так і дихотомічних індикаторів ризику. Так, згідно з існуючими уявленнями, система оцінки ризику "SCORE" (Systematic Coronary Risk Evaluation) призначена для прогнозування смертельного (коронарного чи некоронарного) захворювання у найближчі 10 років. Основою для шкали стали результати спеціальних репрезентативних когортних досліджень населення [Горбась І.М. Шкала SCORE у клінічній практиці: переваги й обмеження / І.М. Горбась // Здоров'я України, 2008. - №1 1(1). - С.40-41]. Окрім того, відома так звана Фрамінгамська шкала, застосування якої дозволяє у десятирічній проспекції визначати ризик смерті лише від коронарних подій [Шальнова С.А. Оценка суммарного риска сердечно - сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекомендациям по профилактике сердечно - сосудистых заболеваний / С.А. Шальнова, О.В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия, 2005. - № 3. - С.54-56; D'Agostino R.B. Validation of the Framingham coronary heart disease prediction cores: results of a multiple ethnic groups investigation / R.B. D'Agostino, S. Grundy, L.M. Sullivan, P. Wilson // JAMA, 2001. - № 286. - P. 180187]. Відомий спосіб оцінки КВР при патології травної системи (пат. № 76269), який базується на виконанні електрофізіологічного дослідження морфо-функціонального стану міокарда та магістральних судин, та передбачає виконання ультразвукового дослідження міокарда та центральних і периферичних судин з наступною кількісною оцінкою отриманих результатів, та визначенням високого КВР у разі наявності ознак ремоделювання міокарда чи порушення гемодинамічних процесів. Цей спосіб дозволяє отримувати індивідуалізовану оціну КВР за показниками неінвазивного дослідження, а також дозволяє забезпечувати індикативний аналіз динамічних змін на клінічній стадії реалізації КВР. Недоліком способу є використання вартісного обладнання, обмеженість його застосування у скринінгових технологіях на рівні первинної ланки надання медичної допомоги, що і обмежує його широке впровадження. Також, недоліком способу є його висока вартість, орієнтація для 2 UA 108069 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 застосування серед пацієнтів з захворюваннями травної системи, без урахування супутньої та поєднаної патології, зокрема ХОЗЛ. Відомий спосіб діагностики кардіоваскулярного ризику (пат. № 61279), у якому у всіх осіб уточнюють наявність чинників ризику серцево-судинних захворювань, проводять біохімічні дослідження сироватки крові натще та визначають як ліпідні чинники ризику рівень тригліцеридів (ТГ) та холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩа також здійснюють їх кількісну оцінку у порівнянні з встановленими популяційними рівнями, визначають різницю між визначеними у пацієнта та популяційними рівнями ТГ та ХС ЛПВЩ, обчислюють сумарний КВР у відсотках для чоловіків та жінок за спеціальними формулами. Недоліком способу є використання популяційних або "референтних" вихідних значень [Горбась І.М. Шкала SCORE у клінічній практиці: переваги й обмеження / І.М. Горбась // Здоров'я України, 2008. - №1 1(1). - С.40-41], що стосовно пацієнтів з ХОЗЛ унеможливлює застосування цього способу без його модифікації; окрім того, спосіб орієнтовано лише для застосування серед хворих на серцево-судинні захворювання, чим не враховується динаміка респіраторних показників хворих на ХОЗЛ. Позитивним у вказаному способі є інтегральність підходу до оцінки ризику, простота та його доступність. Цей спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, що може бути досягнуто, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу оцінки ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легенів з урахуванням експресії чинників кардіоваскулярного ризику, в якому за рахунок урахування експресії факторів КВР, досягається підвищення точності оцінки ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легенів при одночасному зниженні ресурсозатратності процесу. Задача, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі оцінки ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легенів з урахуванням експресії чинників кардіоваскулярного ризику, який включає індивідуалізовану кількісну оцінку рівня тригліцеридів (ТГ) та холестерину (ХС) ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) у порівнянні з їх популяційними рівнями та визначення сумарного КВР окремо для осіб жіночої та чоловічої статі за спеціальними формулами, який відрізняється тим, що хворим на ХОЗЛ до та після лікування виконують біохімічне визначення вмісту ТГ та ХС ЛПВЩ у сироватці крові та функціональне дослідження респіраторної системи з виміром швидкості повітряного потоку відносно об'єму форсованого видиху, а для оцінки ефективності лікування здійснюють кількісну оцінку рівнів ТГ та ХС ЛПВЩ у порівнянні з первісними рівнями, розраховують індекс КВР у відсотках для осіб чоловічої та жіночої статі за формулами: І КВР (чоловіки) %= ХСЛПВЩ/0,03×2+ ТГ14; ІКВР (жінки) %=- ХСЛПВЩ/0,03×3+ ТГ37, та респіраторний індекс за формулою ІР=(ОФВ2/ФЖЄЛ)/(ОФВ1/ФЖСЛ), де: ХСЛПВЩ та ТГ - різниця між визначеними у пацієнта до та після лікування рівнями ТГ та ХСЛПВЩ, а коефіцієнти (2, 14) та (3, 37) є поправковими коефіцієнтами, які враховують зростання кардіоваскулярного ризику в залежності від підвищення ТГ та зниження ХСЛПВЩ, ОФВ1- об'єм форсованого видиху за першу секунду до початку лікування, ОФВ2- об'єм форсованого видиху за першу секунду після закінчення лікування, ФЖЄЛ - форсована життєва ємкість легенів; і, коли ІР1,0, а ІКВР>1,0, лікування ХОЗЛ оцінюють як ефективне і навпаки. Підвищення точності та зниження ресурсозатратності процесу оцінки кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з ХОЗЛ досягається тим, що у пацієнтів цієї категорії враховується полінозологічний вплив спільних факторів ризику для кардіоваскулярних захворювань та патології респіраторної системи. Вказане дозволяє удосконалювати діагностику і профілактику КВР, враховуючи специфічні та спільні фактори ризику і, у підсумку, спільні патогенетичні механізми реалізації патології. Спосіб виконують наступним чином. Безпосередньо у натуральних умовах, наприклад в умовах терапевтичного стаціонару, до початку лікування та після його завершення, використовуючи біохімічні методи, наприклад колориметрію сироватки крові, визначають вміст ТГ і ХС ЛПВЩ у сироватці крові та за допомогою спірометра виконують вимір показників, що характеризують стан функції зовнішнього дихання, а для оцінки ефективності лікування здійснюють кількісну оцінку рівнів ТГ та ХС ЛПВЩ у порівнянні з первісними рівнями, розраховують індекс КВР у відсотках для осіб чоловічої та жіночої статі за формулами: І КВР (чоловіки) %=- ХСЛПВЩ/0,03×2+ ТГ14; ІКВР (жінки) %=- ХСЛПВЩ/0,03×3+ ТГ37, та респіраторний індекс за формулою ІР=(ОФВ2/ФЖСЛ)/(ОФВ1/ФЖЄЛ), де: ХСЛПВЩ та ТГ різниця між визначеними у пацієнта до та після лікування рівнями ТГ та ХСЛПВЩ, а коефіцієнти (2, 14) та (3, 37) є поправочними коефіцієнтами, які враховують зростання кардіоваскулярного ризику в залежності від підвищення ТГ та зниження ХСЛПВЩ, ОФВ 1 - об'єм форсованого видиху 3 UA 108069 U 5 10 15 за першу секунду до початку лікування, ОФВ2 - об'єм форсованого видиху за першу секунду після закінчення лікування, ФЖЄЛ - форсована життєва ємкість легенів; і, коли Ір>1,0, а ІКВР>1,0, лікування ХОЗЛ оцінюють як ефективне і навпаки. Приклад, що демонструє ефективність застосування корисної моделі. Юрій З., 40 років, знаходився у пульмонологічному відділенні в зв'язку з хронічним обструктивним захворюванням легенів II ст. впродовж 17 діб; в системі комплексного лікування отримував препарати, які здатні впливати на ліпідний спектр крові. При надходженні в стаціонар ТГ=2,19 ммоль/л; ХС ЛПВЩ= 0,85 ммоль/л; ОФВ 1=65,3 %; ФЖЄЛ=71,5 %. Після проведеного лікування - при виписці із стаціонару, поряд з клінічною ремісією ХОЗЛ, визначено, що: ТГ=1,7 ммоль/л; ХС ЛПВЩ=1,0 ммоль/л; ОФВ2=65,3 %; ФЖЄЛ=71,5 %. Для оцінки ефективності лікування, використовуючи перелічені показники розраховуємо індекс КВР за формулою: І КВР (чоловіки) %=- ХСЛПВЩ/0,03×2+ ТГ14=-(0,85 ммоль/л-1,0 ммоль/л)/0,03×2+(2,19 ммоль/л1,7 ммоль/л)14=0,15 ммоль/л /0,03×2+0,49 ммоль/л14=16,8617 % та респіраторний індекс за формулою Ір=(ОФВ2/ФЖЄЛ)/(ОФВ1/ФЖЄЛ)=(65,3 % /71,5 %)/(65,3 % /71,5 %)=0,91/0,91=1. Оскільки Ір1,0, а ІКВР>1,0, то ХОЗЛ оцінюють як ефективне. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 35 Спосіб оцінки ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) з урахуванням експресії чинників кардіоваскулярного ризику (КВР), який включає індивідуалізовану кількісну оцінку рівня тригліцеридів (ТГ) та холестерину (ХС) ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) у порівнянні з їх популяційними рівнями та визначення сумарного КВР окремо для осіб жіночої та чоловічої статі за спеціальними формулами, який відрізняється тим, що хворим на ХОЗЛ до та після лікування виконують біохімічне визначення вмісту ТГ та ХС ЛПВЩ у сироватці крові та функціональне дослідження респіраторної системи з виміром швидкості повітряного потоку відносно об'єму форсованого видиху, а для оцінки ефективності лікування здійснюють кількісну оцінку рівнів ТГ та ХС ЛПВЩ у порівнянні з первісними рівнями, розраховують індекс КВР у відсотках для осіб чоловічої та жіночої статі за формулами: ІКВР (чоловіки) %=- ХС ЛПВЩ/0,03×2+ ТГ14; ІКВР(жінки) %=- ХС ЛПВЩ/0,03×3+ ТГ37, та респіраторний індекс за формулою ІР=(ОФВ2/ФЖЄЛ)/(ОФВ1/ФЖЄЛ), де: ХС ЛПВЩ та ТГ різниця між визначеними у пацієнта до та після лікування рівнями ТГ та ХС ЛПВЩ, а коефіцієнти (2, 14) та (3, 37) є поправковими коефіцієнтами, які враховують зростання кардіоваскулярного ризику в залежності від підвищення ТГ та зниження ХС ЛПВЩ, ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за першу секунду до початку лікування, ОФВ2 - об'єм форсованого видиху за першу секунду після закінчення лікування, ФЖЄЛ - форсована життєва ємкість легенів; і, коли Ір1,0, а ІКВР>1,0, лікування ХОЗЛ оцінюють як ефективне і навпаки. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4
ДивитисяДодаткова інформація
МПК / Мітки
МПК: G01N 33/48, A61B 5/0205
Мітки: зменшення, легенів, чинників, урахуванням, захворювання, обструктивного, спосіб, оцінки, лікування, ризику, кардіоваскулярного, експресії, ефективності, хронічного
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/6-108069-sposib-ocinki-efektivnosti-likuvannya-khronichnogo-obstruktivnogo-zakhvoryuvannya-legeniv-z-urakhuvannyam-zmenshennya-ekspresi-chinnikiv-kardiovaskulyarnogo-riziku.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб оцінки ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легенів з урахуванням зменшення експресії чинників кардіоваскулярного ризику</a>
Попередній патент: Двовмісна пляшка
Наступний патент: Цифровий контактний термограф
Випадковий патент: Пристрій для вимірювання електричної енергії