Спосіб зменшення експресії чинників кардіоваскулярного ризику у хворих на цукровий діабет 2 типу

Реферат: Спосіб зменшення експресії чинників кардіоваскулярного ризику у хворих на цукровий діабет 2 типу за допомогою фармакологічних засобів. При незмінному патерні антидіабетичної терапії пацієнтам додатково призначають препарат Омакору по 1 капсулі на день протягом 3 місяців. UA 78110 U (12) UA 78110 U UA 78110 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і може бути використана для корекції проявів цукрового діабету (ЦД) 2 типу та його кардіоваскулярних ускладнень. Згідно з даними IDF (Міжнародна діабетична федерація) натепер більш ніж 366 млн. осіб в усьому світі страждають на ЦД, що становить 8,3 % від усього дорослого населення планети, а до 2030 року їх загальна кількість зросте до 552 млн. [1]. ЦД 2 типу складає 90-95 % від загальної кількості хворих на ЦД та являє собою складне полігенне захворювання. Стрижньову роль в розвитку ЦД 2 типу та асоційованого з ним підвищеного ризику розвитку серцевосудинної хвороби відіграє інсулінорезистентність (IP) [2]. Натепер існує декілька гіпотез щодо механізмів її формування, але найбільш аргументованою і переконливою є точка зору, відповідно до якої провідним чинником її розвитку та патогенетичною основою атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, діабетичної кардіоміопатії є порушення обміну ліпідів і ліпопротеїдів крові, зростання в ній рівня тригліцеридів та вільних жирних кислот (ВЖК), оскільки припускають, що причини IP більш "ліпогенічні", ніж "глюкогенічні" [3, 4, 5]. Дисфункцію жирової тканини вважають одним із провідних чинників підвищеного ризику розвитку ЦД 2 типу, неалкогольної жирової хвороби печінки та кардіоваскулярних захворювань [6]. Зміна показників концентрацій адипокінів у сироватці крові є ранньою ознакою порушення функціонування жирової тканини й може призвести до розвитку асоційованих з ожирінням метаболічних зсувів. У хворих на ЦД 2 типу виявлено підвищення рівнів фактору некрозу пухлин  (TNF), С-реактивного білка (CRP), інтерлекіну (IL) -1,-6,-8, інгібітора активатора плазміногену-1 (РАІ-1), ретинолзв'язуючого протеїну 4 (RBP4), хемерину, фетуїну-А, вісфатину, резистину та зниження рівня адипонектину та IL-10 [7]. Зниження маси тіла на 10-15 % у даного контингенту хворих сприяє підвищенню чутливості до інсуліну, зменшує виразність гіперінсулінемії та артеріальний тиск, поліпшує показники ліпідного та вуглеводного обміну, що дозволяє зменшити вплив чинників кардіоваскулярного ризику. Загальна тактика - це раціональне харчування у сполученні з індивідуальним фізичним навантаженням, а за необхідності - їх комбінація з фармакологічними препаратами. На сьогодні використовують п'ять основних класів лікарських засобів, що призначаються з урахуванням механізмів їх дії, ефективності та наявності побічних ефектів, а також протипоказань за умов того чи іншого типу дисліпідемії: статини, никотинова кислота та її похідні, фібрати, секвестранти жовчних кислот, антиоксиданти [8]. Але пошук нових, більш ефективних способів корекції проявів ЦД 2 типу та його кардіоваскулярних ускладнень, здатних впливати як на глікемічну, так і на ліпідну складову вищезазначених порушень, є актуальною проблемою сучасної діабетології. Задача корисної моделі - розробка способу корекції метаболічних розладів, асоційованих з діабетом, зменшення виразності параметрів інсулінорезистентності та проявів чинників кардіоваскулярного ризику у хворих на ЦД 2 типу. Поставлена задача вирішується застосуванням пацієнтами з ЦД 2 типу 1 капсули Омакору на день протягом 3 місяців за умов незмінного патерну антидіабетичної терапії. Лікарський препарат природного походження Омакор рекомендований FDA (Міжнародна Агенція з контролю якості та безпечності лікарських засобів і продуктів харчування) використовують для корекції дисліпідемії. До складу Омакору входять незамінні омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК), а саме - ейкозапентоєнова та докозагексаєнова. Цим жирним кислотам поряд з гіполіпідемічним ефектом притаманні загальнозміцнююча, антиоксидантна, антиаритмічна, протизапальна, антитромботична, онкопротекторна дії, вони сприятливо впливають на функціонування клітин мозку та імунної системи, знижують ризик атеросклерозу, серцево-судинних захворювань (інфаркту, гіпертонії, інсульту) [9]. Технічний результат - підвищення ефективності корекції проявів ЦД 2 типу та його кардіоваскулярних ускладнень за рахунок покращення показників глікемічного контролю, підвищення антиатерогенних і інсулінсенситайзерних ефектів циркулюючого адипонектину та зменшення виразності параметрів інсулінорезистентності і концентрації атерогенного остеопротегерину у плазмі крові. Дослідження проведено на 60 хворих на ЦД 2 типу (чоловіки/жінки: 34/26, середній вік 53,93±1,20 років, НbА1с 7,80±0,18 %) і 21 контрольній особі, співставній за віком та статтю з основною групою. Пацієнти з ЦД 2 типу отримували 1 капсулу Омакору на день (1 капсула містить 4 мг -токоферолу + етилові ефіри омега-3 ненасичених жирних кислот; а саме, 460 мг ейкозапентоєнової та 380 мг докозагексаєнової кислот; оболонка капсули - желатин, гліцерил, вода очищена) протягом 3 місяців на тлі незмінної антидіабетичної терапії. Зразки крові для біохімічних та гормональних досліджень були взяті на початку та по закінченню 3-місячного періоду спостереження. За допомогою імуноферментних наборів ELISAs у плазмі крові були визначені базальні рівні загального та високомолекулярного адипонектину 1 UA 78110 U 5 10 15 20 ("Biovendor", Чеська Республіка; "ALPCO Diagnostics", США), остеопротегерину (ОПГ) ("Raybiotech", США) та інсуліну (DRG insulin ELISA kit, Німеччина). Глікемію натще визначали глюкозооксидазним методом за допомогою аналізаторів глюкози "Эксан-Г" та "Biosenc Line", глікозильований гемоглобін (НbА1C фотоколориметричним методом наборами AT "Реагент" та за допомогою аналізатору біорідин "Флюорет-02-АБЛФ-Т". Індекс інсулінорезистентності HOMA-IR (Homeostasis Model Assessment-Insulin Resistance) та індекс чутливості до інсуліну QUICKI (Quantitative Insulin Check Index) були розраховані за використанням індивідуальних базальних рівнів інсуліну і глюкози в сироватці крові натщесерце [10, 11]. Рівні тригліцеридів та вільних жирних кислот (ВЖК) були визначені на автоаналізаторі "LX20-Pro" (Beckman-Coulter, Нідерланди) за допомогою наборів (Beckman-Coulter, Нідерланди та Wako Diagnostics, США, відповідно). Кількість загального глутатіону в еритроцитах було оцінено за допомогою комерційних наборів Randox та Ransod (Randox Laboratories Ltd, Велика Британія), а відновленого глутатіону колориметрично. Статистичний аналіз результатів проведено за програмним комплексом SPSS, версія 13. Нормальність розподілу перемінних оцінювали за допомогою непарного тесту КолмогороваСмірнова. Порівняння між групами проведено за допомогою непарного t-тесту [12]. Дані надано у вигляді x  S x . В ході проведеного дослідження у хворих на ЦД 2 типу на відміну від осіб контрольної групи було визначено значуще зростання глікемії та інсуліну натще, ВЖК, тригліцеридів, індексу маси тіла, співвідношення обвід стегон/обвід талії, індексу HOMA-IR, а також зниження індексу чутливості до інсуліну QUICKI, рівнів загального та високомолекулярного адипонектину (таблиця). Крім того, у хворих на ЦД 2 типу було виявлено виразне підвищення рівня остеопротегерину, який відіграє важливу роль в розвитку атеросклерозу і є маркером макросудинної хвороби як в загальній популяції, так і у хворих на ЦД 2 типу [13]. 25 Таблиця Клініко-біохімічні показники обстеженого загалу Параметри (одиниці вимірювання) Контроль Вік (роки) 53,80±0,48 Тривалість діабету (роки) 2 Індекс маси тіла (кг/м ) 26,80±0,76 Обвід стегон/обвід талії 0,78±0,01 Систолічний тиск (мм рт.ст.) 123,36±5,20 Діастолічний тиск (мм рт.ст.) 79,42±3,41 Глікемія натще (ммоль/л) 5,52±0,49 НbА1с (%) 5,40±0,1 Інсулін натще (пмоль/л) 85,21±8,00 HOMA-IR 4,53±0,58 QUICKI 0,50±0,01 ВЖК, ммоль/л 0,70±0,06 Тригліцериди, ммоль/л 1,56±0,20 2 Хворі на ЦД 2 типу до терапії після терапії 53,93±1,20 р>0,05 6,29±0,67 32,68±0,77 30,85±0,69 р