Спосіб отримання речовини з потенційними фізіологічними властивостями 4,5,6,7-тетрагідро-3н-2-n-(пара-метоксифенациламіно)-азепіну гідрохлориду

Реферат: Спосіб отримання речовини з потенційними фізіологічними властивостями 4,5,6,7-тетрагідро3Н-2-N-(пара-метоксифенациламіно)-азепіну гідрохлориду шляхом конденсації 2-метокси4,5,6,7-тетрагідро-3Н-азепіну з гідрохлоридом -аміно-4-метоксіацетофеноном. UA 108949 U (54) СПОСІБ ОТРИМАННЯ РЕЧОВИНИ З ПОТЕНЦІЙНИМИ ФІЗІОЛОГІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ 4,5,6,7-ТЕТРАГІДРО-3Н-2-N-(ПАРА-МЕТОКСИФЕНАЦИЛАМІНО)-АЗЕПІНУ ГІДРОХЛОРИДУ UA 108949 U UA 108949 U 5 10 15 Корисна модель належить до хімії гетероциклічних сполук, а саме до 4,5,6,7-тетрагідро-3Н2-N-(пара-метоксифенациламіно)-азепіну гідрохлориду (далі сполука) з потенційними фізіологічними властивостями, які можуть проявлятися за рахунок наявності в будові молекули спряженої системи, що виникає між фрагментами молекул пара-метоксифенациламіну та азепіну. Структурні аналоги, біологічно активні сполуки - похідні класу тетрагідроазепіну, що мають позитивну інотропну дію, не відомі (літературний опис відсутній). В медичній практиці широко використовується дофамін (неглікозидний кардіотонік) та серцевий глікозид-строфантин, який має позитивний інотропний ефект [1]. Найбільш ефективним препаратом з позитивною інотропною дією є строфантин. Він являє собою суміш серцевих глікозидів, виділених з насіння строфанту. Оскільки сировина для одержання даного лікарського препарату рослинного походження, збільшення потреби у серцево-судинних засобах ставить проблему пошуку синтетичних сполук зі схожими фармакологічними ефектами. Поставлена задача вирішується тим, що синтезом 4,5,6,7-тетрадігро-3Н-2-N-(параметоксифенациламіно)-азепіну гідрохлориду: H HCl NH CH 2 C OCH3 O 20 25 30 35 40 45 50 Запропонована сполука являє собою безкольорову кристалічну речовину, добре розчинну у воді. Має високу позитивну інотропну активність. Дану сполуку в літературі не описано. Оскільки в літературі не відомі рішення зі схожими ознаками, автори вважають, що запропоноване технічне рішення відповідає критерію "новизна та суттєві відмінності". В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу отримання речовини з потенційними фізіологічними властивостями 4,5,6,7-тетрагідро-3Н-2-N-(параметоксифенациламіно)-азепіну гідрохлориду. Речовина з потенційними фізіологічними властивостями 4,5,6,7-тетрагідро-3Н-2-N-(параметоксифенациламіно)-азепіну гідрохлориду була отримана шляхом конденсації 2-метокси4,5,6,7-тетрагідро-3Н-азепіну з гідрохлоридом α-аміно-4-метоксіацетофеноном. Індивідуальність синтезованої сполуки контролювали методом тонкошарової хроматографії, склад підтверджували даними елементного аналізу. Спектр ПМР синтезованої сполуки записували на приладах "Bruker WР-200" (виробник "Bruker", Switzerland), "Varian T-60" (виробник "Varian", USA) з робочою частотою 200-132 МГц у виді розчину ДМСО-D6 (внутрішній стандарт ТМС). ІЧ-спектр записували на спектрофотометрі UR-20 (виробник "Charles Ceise Hena", Germany). ТШХ виконували на пластинах Silufol-254. ГРХ визначали на газорідинному хроматографі "Perkin Еlmеr" з УФ-детектором (виробник "Perkin", Germany). Хроматограму, ІЧ-, ПМР-спектри кінцевого продукту ідентифікували у порівнянні з хроматограмами, ІЧ-, ПМР-спектрами вихідних сполук. Синтезована сполука - це кристалічний порошок кремового забарвлення, нерозчинний у воді, метанолі, етанолі. Дані елементного аналізу на С, Н, N синтезованої сполуки відповідають обчисленим значенням. Ознаки способу Методика синтезу 4,5,6,7-тетрагідро-3Н-2-N-(пара-метоксифенациламіно)-азепіну гідрохлориду. Суміш 6,05 грам (0,03 моль) гідрохлориду α-аміно-4-метоксіацитофеноном та 6,0 мл 2метокси-4,5,6,7-тетрагідро-3Н-азепіну ретельно перемішують та витримують 5 днів при температурі 20 °C. Після цього реакційну суміш розтирають з ефіром, відфільтровують. Очищують кристалізацією із суміші розчинників ацетон-метанол /1:1/. Вихід 5,60 г (63 %), т.пл=166-168 °C. Винайдено, %: N=9,15 Сl=11,9 C15H21×N2ClO2 Пораховано, %: N=9,44 Сl=12 1 UA 108949 U 5 10 15 20 25 Спектр ПМР /CF3СООН, ТМС/:1,94 /м, 64/СН2/3/, 2,98/т, 24,СН2/: 3,73/ т, 2Н, СН2-N/, 4,02 /С, 3Н, ОСН3/, 5,08/d, 2H, NCH2C=0/, 7,15 и 8,14 /d-d, ,4Н, С6Н4-пара/; 8,33(розшир. с, ТН, NH). Фармакологічні дослідження по виявленню інотропної активності 4,5,6,7-тетрагідро-3,Н-2-N(пара-метоксифенациламіно)-азепіну гідрохлориду (сполука) виконані на папілярному м'язі міокарда білих щурів, що скорочується у ізометричному режимі під дією електричної стимуляції. Прямокутні імпульси тривалістю 5 мс та напругою на 10 % вище порогового подавали повз електроди, що розташовані паралельно м'язу, від електростимулятора ЕС-50-1. Для перфузії 3 використовували поживний розчин Кребса. Об'єм робочої камери складав 1 см . Температуру перфузійного розчину вимірювали за допомогою термометра та підтримували термостатом ІТЖ - 0-03 біля 28-29 °C, рН розчину складав 7,4 (іономір ЭВ - 74). Після періоду впрацьовування м'язи розтягували до довжини, при якій реєструвалась максимальна сила скорочень. Силу скорочень визначали за допомогою механотрона 6МХІС та реєстрували за допомогою поліграфа П4Ч - 02. При аналізі скорочувальної функції папілярних м'язів визначали: максимальну напругу, що розвивається, максимальну швидкість скорочення та розслаблення, час досягнення та час напіврозслаблення. -4 -5 Сполуку, що випробовувалась, розчиняли у розчині Кребса в концентраціях 1×10 М, 1×10 -6 -7 М, 1×10 М та 1×10 М. Кожну концентрацію сполуки, що випробовувалась, перфузували протягом 10 хвилин повз термостатовану камеру, в якій знаходились ізольовані м'язи. Як еталонні препарати використовували дофамін (неглікозидний кардіотонік) та серцевий глікозид - строфантин, що має позитивний інотропний ефект. Отримані дані наведені в таблицях. Як свідчать дані в таблиці 1, ймовірне підвищення інотропної активності заявленої сполуки, як і у строфантину, спостерігається в концентрації -7 1×10 М (36 %). Максимальний приріст сили скорочення під впливом сполуки, що -4 випробовувалась, спостерігається в концентрації 1×10 М і дорівнює 77 %, що наближається до такого у дофаміну - 79 % і вище ніж у строфантину - 72 %. Таблиця 1 Вплив сполуки та еталонів (дофамін, строфантин) на максимальну напругу, що розвивається ізольованими папілярними м'язами білих щурів (у відсотках до контролю) Концентрація (в молях) -7 1×10 -6 1×10 -5 1×10 -4 1×10 контроль Ефект дофамін 108±6 *122±7 *166±8 *179±8 100±4 строфантин *128±6 *139±7 *153±5 *172±6 100±6 сполука *136±5 *135±2 *145±8 *177±12 100±3,8 Примітка: середні величини розраховані на підставі 7-10 дослідів у кожній серії, р0,05 30 Сполука, що використовувалась, як і еталонні препарати підвищує максимальну швидкість скорочення та розслаблення ізольованих папілярних м'язів білих щурів (таблиця 2, 3). Однак -4 збільшення швидкості розслаблення відзначається лише в концентрації 1×10 М при дії сполуки. Таблиця 2 Вплив сполуки та еталонів (дофамін, строфантин) на максимальну швидкість скорочення ізольованих папілярних м'язів білих щурів (у відсотках до контролю) Концентрація (в молях) -7 1×10 -6 1×10 -5 1×10 -4 1×10 контроль Ефект дофамін 110±7 *122±7 *184±10 *196±9 100±4 строфантин *143±8 *156±9 *179±9 *213±11 100±8 2 сполука 104±2 *127±8 *125±3 *150±16 100±1,2 UA 108949 U Таблиця 3 Вплив сполуки та еталонів (строфантин, дофамін) на максимальну швидкість розслаблення ізольованого папілярного м'язу білих щурів (у відсотках до контролю) Концентрація (в молях) -7 1×10 -7 1×10 -5 1×10 -4 1×10 контроль Ефект дофамін 120±7 *129±7 *245±8 *245±9 100±8 строфантин 150±13 *176±11 *182±14 *216±14 100±16 сполука 91±4 104±5 104±5 *190±10 100±1,2 Різноспрямовані зміни спостерігаються під впливом еталонних препаратів та досліджуваної сполуки на час досягнення максимальної сили скорочення, тоді як час напіврозслаблення папілярних м'язів (у випадку сполуки) нижче, ніж у дофаміну та строфантину (таблиця 4, 5). 5 Таблиця 4 Вплив сполуки та еталонів (строфантин, дофамін) на час напіврозслаблення ізольованих папілярних м'язів білих щурів (у % до контролю) Концентрація (в молях) -7 1×10 -6 1×10 -5 1×10 -4 1×10 контроль Ефект дофамін 98±8 95±5 89±8 *77±7 100±9 строфантин *92±2 *92±2 *94±3 *93±3 100±3 сполука *109±3,4 *109±3 *90±1,3 *121±5 100±1,6 Токсичність сполуки при внутрішньочеревному введенні мишам становить ЛД 50=163 мг/кг. Таблиця 5 Вплив сполуки та еталонів (строфантин, дофамін) на час напіврозслаблення ізольованих папілярних м'язів білих щурів (у % до контролю) Концентрація (в молях) -7 1×10 -6 1×10 -5 1×10 -4 1×10 контроль 10 15 Ефект дофамін 99±7 90±7 82±8 *74±9 100±9 строфантин *88±3 *87±3 *87±3 *85±5 100±5 сполука *77±3,6 *77±3,8 *71±5,8 *70±5 100±7,7 Таким чином, на підставі аналізу отриманих експериментальних даних видно, що сполука, яка заявляється, 4,5,6,7-тетрагідро-3Н-2-N-(пара-метоксифенациламіно)-азепіну гідрохлорид має позитивну інотропну активність та може знайти застосування в медицині, як кардіотичний засіб, а також послужити підставою для спрямованого синтезу нових сполук з позитивною інотропною дією. Задачею корисної моделі є розробка способу отримання речовини з потенційними фізіологічними властивостями 4,5,6,7-тетрагідро-3Н-2-N-(пара-метоксифенациламіно)-азепіну гідрохлориду, яка отримана шляхом конденсації 2-метокси-4,5,6,7-тетрагідро-3Н-азепіну з гідрохлоридом α-аміно-4-метоксіацетофеноном. Джерела інформації: 1. Бабак О.Я., Біловол О.М., Чекман І.С. Клінічна фармакологія. - К.: Медицина, 2008. 768 с. 3 UA 108949 U 5 2. Амосова К.М., Ткаченко Л.О. Діагностика та лікування гострої серцевої недостатності. Основні положення рекомендацій Європейського кардіологічного товариства //Серце і судини. 2006. - № 2. - С. 24-33. 3. Дядик О.І., Багрій А.Е., Галяєва Я.Ю. та ін. Сучасні уявлення про механізм дії серцевих глікозидів // Ліки. - 2003. - № 3-4. - С. 32-37. 4. Schoner w. Endogenous cardiac glycosides, a new class of steroid hosmones // Eur. y. Biochem. - 2002. - Vol. 269. - P. 2440-2448. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб отримання речовини з потенційними фізіологічними властивостями 4,5,6,7-тетрагідро3Н-2-N-(пара-метоксифенациламіно)-азепіну гідрохлориду шляхом конденсації 2-метокси4,5,6,7-тетрагідро-3Н-азепіну з гідрохлоридом -аміно-4-метоксіацетофеноном. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4