Спосіб поетапного лікування хворих на генералізований парадонтит іі-ііі ступеня методом мукогінгівоостеопластики (спосіб мукогінгівоостеопластики пюрика-огієнка)

Реферат: Спосіб поетапного лікування хворих на генералізований пародонтит II-III ступеня методом мукогінгівоостеопластики включає проведення клаптевої операції, деепіталізацію і відновлення слизово-окісного клаптя, стимуляцію репаративних процесів у пародонті і медикаментозний супровід з призначенням стимуляторів репаративних процесів до і після хірургічного втручання. При цьому застосовують мукогінгівоостеопластику в комплексі чітко визначеної послідовності етапів лікування, що включає п'ять етапів. На першому із проводять клаптеву операцію на слизовій з проведенням під час операції множинних пенентрацій кулястим бором на товщину періосту за визначеною стратегією хірургічного лікування, формуючи отвори кулястим бором в рядковому і/або шаховому порядку з відстанню між отворами, що не перевищує 3 мм, яку визначають з врахуванням взаємозв'язку тканин періосту з запаленням та щільністю кісткової структури щелепних кісток. На другому етапі проводять операцію на яснах з визначеним відступом від ясенного краю щонайменше 2 мм. На третьому етапі здійснюють кісткову пластику з упакуванням остеопластичного матеріалу в кісткові кишені і на гребінь коміркового паростка. На четвертому - здійснюють направлену тканинну регенерацію з застосуванням мембрани, ушивають рану, пригнічують мікрофлору в пародонтальних кишенях, для чого проводять аплікації тканини препаратом на основі гіалуронової кислоти і здійснюють додатковий медикаментозний супровід упродовж 7 днів. На завершальному етапі - після хірургічного лікування здійснюють рентгенологічне відслідковування репаративних процесів в динаміці і ведуть індексну оцінку стану слизової, ясенного краю і стану кістки на основі пародонтальних індексів відповідно через 1, 6 і 12 місяців після поетапного оперативного втручання. UA 109132 U (12) UA 109132 U UA 109132 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до хірургічної стоматології, і може застосовуватися як ефективний поетапний спосіб лікування хворих на тяжкі форми пародонту при проведенні операційних втручань стоматологічних хворих і корегування його ефективності методом мукогінгівоостеопластики. Проблематика стоматологічних захворювань, особливо важких форм хвороби пародонту, потребує вдосконалення і розробки нових схем лікування з урахуванням взаємозв'язку тканин періосту з запаленням та щільністю структури щелепних кісток. Відомі способи, зокрема спосіб стимуляції репаративних процесів у пародонті шляхом проведення численних кісткових пенентрацій [Патент України на корисну модель №93799, А61В17/24, Бюл.№19, 2014], а також спосіб стимуляції репаративних процесів у хворих на тяжкі форми генералізованого пародонтиту [Патент України на корисну модель №110451, Ф61В 17/24, Бюл.№24, 2015], не є комплексними, мають недостатню ступінь ефективності у випадку оперативних втручань у хворих на тяжкі форми генералізованого пародонтиту, не мають вираженої протизапальної дії і повністю не виключають можливі ускладнення, пов'язані із значною тривалістю остеогенної регенерації у таких хворих. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, є спосіб лікування хворих на тяжкі форми пародонтиту методом мукогінгівоостеопластики, за яким проводять вертикальні або односторонні розрізи через зубоясенний край, відступаючи від краю дефекту 0,5 см, формують слизово-окісний клапоть трапецієподібної форми, довжиною розрізів, що відповідає мобільності клаптя, після чого тканини тупо відшаровують від альвеолярного відростка на глибину враження з вестибулярного і орального боків, проводять деепіталізацію і відновлення слизово-окісного клаптя, кюретаж кісткових кишень, декортикацію альвеолярного відростка, відновлення цементу кореня фінірами і обробку його 5 % розчином лимонної кислоти, на оброблену поверхню альвеолярного відростка щільно укладають змодельований алогенний трансплантат і колагенову композицію, які перекривають слизово-окісним клаптем на рівні шийок зубів і після ретельного гемостазу ушивають рану без натягу [http://parodont.net/content/mukogingivoosteoplastika]. Однак цей спосіб не передбачає чітко визначеної послідовності етапів лікування, що не дозволяє досягти вираженої протизапальної дії і ефективно використовувати кісткоутворюючі функції періосту для стимулювання остеогенерації, корегувати та впливати на ефективність і скорочення тривалості репаративних процесів. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити досконалий спосіб поетапного лікування хворих на генералізований пародонтит ІІ-ІІІ ступеня методом мукогінгівоостеопластики з урахуванням взаємозв'язку тканин періосту з запаленням та щільністю кісткової структури щелепних кісток, шляхом визначення чіткої послідовності етапів поетапного лікування забезпечити комплексне використання кісткоутворюючої функції періосту для стимулювання остеогенерації, можливість впливати на ефективність і скорочення тривалості остеогенерації та досягти вираженої протизапальної дії поетапного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що за заявленим способом, що включає проведення клаптевої операції, деепіталізацію і відновлення слизово-окісного клаптя, стимуляцію репаративних процесів у пародонті і медикаментозний супровід з призначенням стимуляторів репаративних процесів до і після хірургічного втручання, згідно з корисною моделлю, застосовують мукогінгівоостеопластику в комплексі чітко визначеної послідовності етапів лікування, що включає п'ять етапів, на першому із яких проводять клаптеву операцію на слизовій з проведенням під час операції множинних пенентрацій кулястим бором на товщину періосту за визначеною стратегією хірургічного лікування, формуючи отвори кулястим бором в рядковому і/або шаховому порядку з відстанню між отворами, що не перевищує 3 мм, яку визначають з врахуванням взаємозв'язку тканин періосту з запаленням та щільністю кісткової структури щелепних кісток, на другому етапі - проводять операцію на яснах з визначеним відступом від ясенного краю щонайменше 2 мм, на третьому етапі - здійснюють кісткову пластику з упакуванням остеопластичного матеріалу в кісткові кишені і на гребінь коміркового паростка, на четвертому - здійснюють направлену тканинну регенерацію з застосуванням мембрани, ушивають рану, пригнічують мікрофлору в пародонтальних кишенях, для чого проводять аплікації тканини препаратом на основі гіалуронової кислоти і здійснюють додатковий медикаментозний супровід упродовж 7 днів, і на завершальному етапі - після хірургічного лікування здійснюють рентгенологічне відслідковування репаративних процесів в динаміці і ведуть індексну оцінки стану слизової, ясенного краю і стану кістки на основі пародонтальних індексів відповідно через 1, 6 і 12 місяців після поетапного оперативного втручання. 1 UA 109132 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Визначення чіткої послідовності етапів хірургічного втручання проведенням мукогінгівоостеопластики з проведенням численних пенентрацій періосту з урахуванням взаємозв'язку тканин періосту з запаленням та щільністю кісткової структури щелепних кісток, остеопластики, медикаментозного супроводу і пропонованого рентгенологічного відслідковування ефективності репаративних процесів в динаміці та індексної оцінки стану слизової, ясенного краю і стану кістки відповідно, забезпечує ефективне використання кісткоутворюючої функції періосту для стимулювання остеогенерації, можливість впливати на ефективність та скорочення тривалості репаративних процесів і забезпечити виражену протизапальну дію поетапного лікування. Пропонований спосіб чіткої послідовності поетапного лікування в динаміці забезпечує позитивний ефект, який підтверджується стабільністю зубоясенного епітеліального прикріплення, активними процесами репаративного остеогенезу, спричиненого визначеною чіткою послідовністю етапів лікування, і відчутно вираженим зменшенням рухомості зубів. Таким чином сукупністю відомих і пропонованих суттєвих ознак отримано комплексний спосіб, який забезпечує якісно новий технічний результат лікувальних процесів і є достатнім для виконання поставленої задачі корисної моделі. Спосіб здійснюють в наступній послідовності. Спочатку проводять обстеження хворого і за результатами рентгенологічного відслідковування, стану пародонту, індексної оцінки стану слизової, ясенного краю і стану кістки відповідно діагностують перебіг хвороби та визначають стратегію лікування пропонованим способом мукогінгівоостеопластики Пюрика-Огієнка. Лікування здійснюють в комплексі чітко визначеної послідовності етапів лікування. На першому етапі проводять клаптеву операцію на слизовій за визначеною стратегією хірургічного лікування, що відповідає перебігу стану діагностованої хвороби. Під час проведення клаптевої операції проводять численні пенентрації періосту, формуючи отвори кулястим бором в рядковому і/або шаховому порядку з визначеною відстанню між отворами, що не перевищує 3 мм, яку визначають з урахуванням взаємозв'язку тканин періосту з запаленням та щільністю кісткової структури щелепних кісток. На другому етапі - проводять операцію на яснах з урахуванням індексної оцінки стану пародонту, за якою визначають відступ від ясенного краю щонайменше 2 мм. На третьому етапі - здійснюють кісткову пластику з упакуванням остеоматеріалу в кісткові кишені і на гребінь коміркового паростка. На четвертому етапі (етап направленої тканинної регенерації) укладають мембрану, як приклад зразка "Пародонтокол" в найбільш оголеному місці, ушивають рану і пригнічують мікрофлору в пародонтальних кишенях проведенням аплікації тканини препаратом на основі гіалуронової кислоти, як приклад, препаратом гіалуронат цинку "Куріозин" та здійснюють медикаментозний супровід, як приклад, призначеним внутрішньовенним крапельним введенням препарату N-(1-деокси-Оглюцитол-1-іл)-N-метиламоній сукцинат натрію по 400 мл упродовж 7 днів. На завершальному етапі - після хірургічного лікування здійснюють рентгенологічне відслідковування ефективності репаративних процесів в динаміці і індексну оцінку стану слизової, ясенного краю і стану кістки на основі пародонтальних індексів відповідно через 1, 6, 12 місяців після поетапного оперативного втручання. Приклад. Хвора І. 45 років. Скарги на біль, набряк, кровоточивість ясен, рухомість зубів нижньої щелепи, оголення шийок зубів. Провели доопераційне рентгенологічне обстеження. На рентгенограмі відмічалась втрата кісткової тканини, наявність зубоясенних кишень. Індексна оцінка стану пародонту становила 5,63 бала. Йодне число Свракова - 7,22. Зубо-епітальне прикріплення (ЗЕП) - 6,0. Пропонованим способом мукогінгівоостеопластики Пюрика-Огієнка здійснили поетапне лікування в чітко визначеній послідовності етапів лікування. На першому етапі провели клаптеву операцію на слизовій. Під час проведення клаптевої операції провели численні пенентрації періосту кулястим бором, підчас якого сформували отвори на товщину періосту в шаховому порядку з визначеною відстанню між ними 2,5 мм з урахуванням взаємозв'язку тканин періосту із явновираженим запаленням та незначної щільності кісткової структури щелепних кісток. На другому етапі - провели операцію на яснах з урахуванням індексної оцінки стану пародонту 5,63, з відступом від ясенного краю 2 мм. На третьому етапі - здійснили кісткову пластику. В кісткові кишені і на гребінь коміркового паростка запакували остеопластичний матеріал, як приклад, на основі гідроксіапатиту. На наступному етапі застосували мембрану "Пародонтол" в найбільш оголеному місці і ушили рану без натягу. Далі для пригнічення мікрофлори в пародонтальних кишенях провели аплікацію тканини, як приклад препаратом "Куріозин", і призначили медикаментозний супровід, як приклад - внутрішньовенне крапельне введення препарату N-(1-деоксі-Оглюцитол-1-іл)-N-метиламоній сукцинат натрію по 400 мл упродовж 7 днів. На завершальному етапі вели рентгенологічне відслідковування ефективності 2 UA 109132 U 5 10 15 20 25 30 35 40 репаративних процесів в динаміці і здійснювали індексну оцінку стану слизової, ясенного краю і стану кістки хворої на основі пародонтальних індексів відповідно через 1, 6, 12 місяців після поетапного оперативного втручання. Отримані результати: В післяопераційному періоді на 16 добу після втручання слизовоокісний клапоть зберігався в новому положенні. Ознак запалення не було. Ясна набули рожевого кольору, не кровоточили, щільно охоплювали зуби, набряку та гіперемії не спостерігали. Після 1 місяця з моменту хірургічного втручання при рентгенологічному спостережені відмічалось: нерівномірність щільності внесеного матеріалу та зниження його рівня у хворої в межах 1 мм, незначне зниження гранулярності імплантованого матеріалу на межі з прилеглою кістковою тканиною. Через 6 місяців після втручання на прицільній рентгенограмі відмічалось незначне зменшення рентгенологічної щільності та зниження рівня внесеного матеріалу на 1,3 мм на верхівці коміркового відростка. З'явилися незначні проміжки між імплантованим матеріалом та коренями зубів. Кістковопластичний матеріал хоч і зберіг слабко виражену гранулярність в поодиноких ділянках, проте вже втратив високу рентгенологічну щільність і колишнє розмежування з кістковою тканиною. Йодне число Свракова через 1 рік після оперативного лікування на прицільній рентгенограмі покращилось із 7,22 до 2,10 і засвідчило зниження рівня висоти коміркової кістки у порівнянні зі змодельованою під час оперативного втручання в ділянках нижніх різців на 1,8 мм, нижніх молярів - на 1,51 мм, верхніх різців - на 1,84 мм, верхніх премолярів - на 1,12 мм та верхніх молярів - на 1,18 мм. Рентгенологічно кортикальна пластина стала чітко вираженою. Особливо в ділянці нижніх молярів, де вона була ледве помітною. Дистрофічно-запальні зміни у тканинах пародонту за комбінованим пародонтальним індексом (РІ) із 5,63 покращились до 3,18 бала, а показник ЗЕП із 6,0 до 4,4. Таким чином індексна оцінка стану пародонту підтвердила ефективність і переваги визначеної чіткої послідовності поетапного способу лікування, з явно вираженою не тільки остеогенною дією, а й протизапальною. Протизапальний пародонтальний індекс (рентгеноморфометричний) показав достовірне збільшення висоти тіла нижньої щелепи до 18,87 мм із 17,08 мм і помітну тенденцію до збільшення висоти альвеолярного відростка з 13,64 до 14,36 мм. Таким чином, отримані результати підтвердили, що запропонована послідовність поетапного лікування хворих на тяжку форму генералізованого пародонтиту має переваги у порівнянні з відомим рівнем лікувальної практики, що виражаються у зменшенні рухомості зубів, у ренгтенологічній чіткості кісткових трабекул альвеолярних паростків, здійснює не тільки остеогенну але й протизапальну дію. Використання пропонованого способу послідовності поетапного лікування хворих на генералізований пародонтит ІІ-ІII ступеня методом мукогінгівоостеопластики (спосіб мукогінгівоостеопластики Пюрика-Огієнка) забезпечує комплексне використання кісткоутворюючої функції періосту для стимулювання остеогенерації, можливість впливати на ефективність і скорочення тривалості остеогенерації з вираженою протизапальною дією запропонованого поетапного лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 55 60 Спосіб поетапного лікування хворих на генералізований пародонтит II-III ступеня методом мукогінгівоостеопластики, що включає проведення клаптевої операції, деепіталізацію і відновлення слизово-окісного клаптя, стимуляцію репаративних процесів у пародонті і медикаментозний супровід з призначенням стимуляторів репаративних процесів до і після хірургічного втручання, який відрізняється тим, що застосовують мукогінгівоостеопластику в комплексі чітко визначеної послідовності етапів лікування, що включає п'ять етапів, на першому із яких проводять клаптеву операцію на слизовій з проведенням під час операції множинних пенентрацій кулястим бором на товщину періосту за визначеною стратегією хірургічного лікування, формуючи отвори кулястим бором в рядковому і/або шаховому порядку з відстанню між отворами, що не перевищує 3 мм, яку визначають з врахуванням взаємозв'язку тканин періосту з запаленням та щільністю кісткової структури щелепних кісток, на другому етапі проводять операцію на яснах з визначеним відступом від ясенного краю щонайменше 2 мм, на третьому етапі - здійснюють кісткову пластику з упакуванням остеопластичного матеріалу в кісткові кишені і на гребінь коміркового паростка, на четвертому - здійснюють направлену тканинну регенерацію з застосуванням мембрани, ушивають рану, пригнічують мікрофлору в пародонтальних кишенях, для чого проводять аплікації тканини препаратом на основі гіалуронової кислоти і здійснюють додатковий медикаментозний супровід упродовж 7 днів, і на 3 UA 109132 U завершальному етапі - після хірургічного лікування здійснюють рентгенологічне відслідковування репаративних процесів в динаміці і ведуть індексну оцінку стану слизової, ясенного краю і стану кістки на основі пародонтальних індексів відповідно через 1, 6 і 12 місяців після поетапного оперативного втручання. 5 Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4