Спосіб прогнозування розвитку флегмозних уражень шкіри та підлеглих м’яких тканин при повітряній віспі у дітей

Реферат: Спосіб прогнозування розвитку флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м'яких тканин при вітряній віспі у дітей, що включає визначення вмісту протизапального цитокіну інтерлейкіну-10 у сироватці крові, причому додатково одночасно визначають кількість лейкоцитів у периферійній крові, фагоцитарне число, вміст катіонних лізосомальних білків у нейтрофілах, відповідно до отриманих результатів за допомогою укладеної діагностичної таблиці, в якій представлені порогові точки та діагностичні коефіцієнти для кожного предиктора тяжкості, обраховують прогностичний індекс і, якщо отримана порогова сума перевищує +10 балів, прогнозують ускладнений перебіг вітряної віспи з розвитком флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м'яких тканин. UA 111385 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ФЛЕГМОЗНИХ УРАЖЕНЬ ШКІРИ ТА ПІДЛЕГЛИХ М'ЯКИХ ТКАНИН ПРИ ПОВІТРЯНІЙ ВІСПІ У ДІТЕЙ UA 111385 U UA 111385 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до дитячої інфектології, і може використовуватися в прогнозуванні розвитку бактерійних ускладнень вітряної віспи. Актуальність проблеми сучасної вітряної віспи зумовлена суттєвим почастішанням в останні роки тяжких та ускладнених форм хвороби на тлі стабільно високих показників захворюваності [1]. На сьогодні у структурі бактерійних ускладнень вітряної віспи у дітей домінуюче місце займають ураження шкіри і підлеглих м'яких тканих, що розвиваються внаслідок проникнення патогенних або умовно-патогенних бактерій через пошкоджені вітрянковими елементами ділянки шкіри та слизових оболонок [2]. Відомий спосіб прогнозування розвитку бактерійних ускладнень вітряної віспи, який є найближчим аналогом пропонованого нами способу прогнозування розвитку флегмонозних уражень шкіри і підлеглих м'яких тканин при вітряній віспі у дітей, базується на визначенні вмісту у сироватці крові дітей, хворих на вітряну віспу, прозапального цитокіну фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-α) та протизапального цитокіну інтерлейкіну-10 (ІЛ-10). Концентрацію досліджуваних цитокінів визначали на імуноферментному аналізаторі за допомогою сертифікованих в Україні тест-систем: ФНП-α - за допомогою набору "Human TNF-α ELISA" ("Orgenium Laboratories", Фінляндія), ІЛ-10 - за допомогою набору "ІЛ-10 - ІФА-БЕСТ" (ЗAT Вектор-Бест, Російська Федерація) при поступленні хворих до стаціонару. При констатації підвищення вмісту обох цитокінів (ФНП-α та ІЛ-10) в сироватці крові на початку хвороби прогнозували розвиток бактерійних ускладнень при вітряній віспі у дітей [3]. Однак недоліком цього способу є неможливість прогнозування конкретного різновиду бактерійного ускладнення, зокрема виникнення флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м'яких тканин, небезпечних в плані генералізації інфекції і несприятливого завершення хвороби. Швидкі темпи поширення початкового локального флегмонозного запального процесу на суміжні ділянки є підставою для проведення у таких хворих радикальних хірургічних втручань. Це й визначає необхідність пошуку інформативних параклінічних тестів прогнозування їх розвитку, що дасть можливість скласти алгоритм ефективного лікування для конкретного хворого. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу прогнозування розвитку флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м'яких тканин при вітряній віспі у дітей на основі багатофакторного покрокового аналізу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування розвитку флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м'яких тканин при вітряній віспі у дітей, що включає визначення вмісту протизапального цитокіну інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) у сироватці крові, згідно з корисною моделлю, додатково одночасно визначають кількість лейкоцитів у периферійній крові, фагоцитарне число (ФЧ), вміст катіонних лізосомальних білків (КЛБ) у нейтрофілах, відповідно до отриманих результатів за допомогою укладеної діагностичної таблиці, в якій представлені порогові точки та діагностичні коефіцієнти для кожного предиктора тяжкості, обраховують прогностичний індекс і, якщо отримана порогова сума перевищує +10 балів, прогнозують ускладнений перебіг вітряної віспи з розвитком флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м'яких тканин. Для визначення незалежних предикторів розвитку флегмонозних уражень шкіри і підлеглих м'яких тканин при вітряній віспі у дітей проведено багатофакторний дискримінантний аналіз з використанням показників вмісту цитокінів ФНП-α, ІЛ-10 у сироватці крові, гемограми (лейкоцити, ШОЕ) та поглинальної здатності нейтрофільних фагоцитів (ФІ, ФЧ, НСТ-тест, ЦХКНСТ, КЛБ, ЦХККЛБ). Неспецифічні механізми захисту, зокрема фагоцитоз, відіграють ключову роль в протиінфекційному захисті організму. Вивчення показників функціональної спроможності нейтрофільних фагоцитів має високу діагностичну та прогностичну інформативність при різноманітних захворюваннях. На основі проведеного аналізу створено багатофакторну модель прогнозування флегмонозних уражень, яка включала чотири показники: кількість лейкоцитів у периферійній крові, концентрацію ІЛ-10 у сироватці крові, ФЧ, вміст КЛБ у нейтрофілах. Складено діагностичну таблицю, в якій представлені порогові точки та діагностичні коефіцієнти для кожного показника. При сумації останніх обраховується прогностичний індекс, залежно від значення якого можна прогнозувати розвиток флегмонозних уражень при вітряній віспі у дітей. При розробці способу було обстежено 45 дітей віком від 5 місяців до 14 років, хворих на вітряну віспу з бактерійними ускладненнями, що супроводжувалися ураженням шкіри, підлеглих м'яких тканих та слизових оболонок. Діагноз встановлений на підставі клініко-епідеміологічних даних та лабораторних досліджень. Сформовано 2 групи співставлення. 1 UA 111385 U 5 10 15 До 1-ї групи залучено 26 хворих на вітряну віспу дітей з бактерійними ускладненнями, що супроводжувались розвитком гнійних запальних уражень поверхневих ділянок шкіри (11 хворих з піодермією), слизової оболонки ротової порожнини (7 хворих з гінгівостоматитом) та чітко відмежованих глибоких запальних уражень шкіри і підлеглих тканин (5 хворих з поодинокими підшкірними абсцесами, 3 хворих з поодинокими фурункулами). До 2-ї групи залучено 19 хворих на вітряну віспу з флегмонозними ураженнями різних ділянок тіла: грудної клітки (7 хворих), черевної стінки (6 хворих), поперекової ділянки (4 хворих) та стегна (2 хворих). Для дослідження рівня ІЛ-10 використовували діагностичний набір ІФА "ІЛ-10 - ІФА-БЕСТ" (виробник ЗАТ Вектор-Бест, м. Кольцово, Новосибірська обл., РФ). Вміст лейкоцитів у периферійній крові, показники ФЧ та КЛБ визначали за загальноприйнятими методиками. Результати проведеного аналізу свідчать, що усі 4 показники є незалежними предикторами прогнозування розвитку флегмонозних уражень у дітей, хворих на вітряну віспу. Чутливість і специфічність пропонованої багатофакторної моделі прогнозування становить 100 %. Дані наведено в Таблиці 1. Таблиця 1 Аналіз дискримінантної функції (прогнозування розвитку флегмонозних уражень шкіри та підлеглих м'яких тканин) Показники КЛБ, % 9 Лейкоцити ×10 ФЧ ІЛ-10, пг/мл Wilks' Lambda: 0,03656; F (4,20)=131,77; р