Спосіб підвищення урожайності зерна пшениці озимої на зрошуваних землях півдня україни

Реферат: Спосіб підвищення урожайності зерна пшениці озимої на зрошуваних землях Півдня України який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, внесення добрив, догляд за посівами та збирання врожаю, причому мінеральні добрива вносяться під запрограмований врожай 7 т/га у дозі N138P0K0 та 9 т/га - N173P0K0; UA 111803 U (54) СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ УРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЛЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ UA 111803 U UA 111803 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, до технології вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування озимої пшениці в посушливих умовах Півдня України включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, вологозарядний полив, сівбу, догляд за рослинами, вегетаційні поливи та збирання врожаю [1]. Недоліком цього способу є те, що при запропонованому режимі зрошення мінеральні добрива рекомендується вносити в середній кількості без урахування елементів живлення в ґрунті. Задачею корисної моделі є підвищення урожайності зерна пшениці озимої до 7 т/га та 9 т/га. Поставлена задача вирішується тим, що при низькій забезпеченості ґрунту азотом та підвищеним вмістом рухомими фосфором та калієм мінеральні добрива вносяться під запрограмований врожай 7 т/га N138P0K0 та 9 т/га вносять мінеральні добрива в дозі N173P0K0, додатково проводиться два позакореневих підживлення кристалоном + тенсо нормою 2 та 0,6 кг/га в фазу колосіння та молочну стиглість зерна; при цьому підтримується оптимальний режим 3 зрошення, при якому вегетаційні поливи призначаються нормою 500 м /га при вологості 70 % НВ. Для пояснення впливу факторів на врожайність зерна додається креслення, де показано вплив факторів на врожайність зерна, де: фактор А - сорт пшениці - Херсонська безоста та Одеська 267; 3 фактор В - режим зрошення - вологозарядний + вегетаційний поливи нормою 500 м /га при вологості 70 % НВ; фактор С - фон живлення - без добрив, N138P0K0, N173P0K0 та кристалоне + тенсо. Взаємодія факторів АВ - сорти озимої пшениці та зрошення; АС - сорти озимої пшениці та живлення; ВС режими зрошення та живлення; ABC - сорти озимої пшениці та режими зрошення та живлення. Досліди проводилися на темно-каштанових слабкосолонцюватих середньо-суглинкових ґрунтах при глибокому рівні залягання ґрунтових вод. Досліджували сорти пшениці озимої Херсонська безоста, яка створена в Інституті зрошуваного землеробства НААНУ, а також сорт селекційно-генетичного інституту НААНУ - Одеська-267. Попередником в досліді була люцерна 3-го року життя. Схема дослідів була наступною: 1. Фактор А - сорт пшениці - Херсонська безоста та Одеська 267; 2. Фактор В. - режим зрошення - вологозарядний + вегетаційний поливи нормою 500 м /га при вологості 70 % НВ; 3. Фактор С - фон живлення - без добрив, N138P0K0, N173P0K0 та кристалоне + тенсо. Дослід з пшеницею озимою трифакторний, проводили його у чотириразовій повторності, дані зведені у таблицю 1. Після збирання попередника люцерни проводили лущення, оранку на глибину 27 см внесення мінеральних добрив, передпосівну культивацію на глибину загортання насіння (5-8 см). Сівбу проводили в оптимальні строки 25-28 вересня сівалкою СЗ-3,6 нормою висіву 4-5 млн. схожих зерен на гектар з послідуючим прикочуванням. Догляд за посівами полягав у проведенні хімічної прополки баковою сумішшю гербіцидів донат - 130 г/га, естрон - 300 г/га та фунгіцидом - імпакт 0,5 л/га. Внесення макро- та мікродобрив (кристалон + тенсо) дозою 2 кг/га та 0,6 кг/га відповідно проводили у фази колосіння та молочної стиглості зерна. Режим зрошення пшениці озимої у досліді складався з вологозарядкового поливу та вологозарядкового з вегетаційними поливами дощувальною машиною ДДА -100. Перший 3 3 нормою 700 м /га, а вегетаційні по 500 м /га. 45 Таблиця 1 Схема досліду Добрива (фактор С) Сорт (фактор А) Режим зрошення (фактор В) Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Херсонська безоста Без добрив Одеська 267 Без добрив кристалон + тенсо + Херсонська безоста Одеська 267 1 UA 111803 U Продовження таблиці 1 На рівень урожайності 7,0 т/га Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Херсонська безоста Одеська 267 На рівень урожайності Херсонська безоста 7,0т/га + кристалон + тенсо Одеська 267 На рівень урожайності 9,0 т/га Херсонська безоста Одеська 267 На рівень урожайності Херсонська безоста 9,0 т/га + кристалон + тенсо Одеська 267 5 10 15 Програмою досліджень на фонах застосування зазначених варіантів удобрення було заплановано вивчення можливості зменшення кількості поливів пшениці озимої за період вегетації та величини зрошувальної норми за рахунок застосування водозберігаючих способів поливу. Згідно з даними по вмісту елементів живлення в ґрунті з урахуванням попередньої культури, азотні добрива під основний обробіток ґрунту за роки досліджень вносили у кількості від 45 кг д.р. до 220 кг/га у середньому за роки досліджень доза добрив на запланований рівень урожайності 7,0 т/га склала N138P0K0, а на запланований рівень урожайності 9,0 т/га - N173P0K0. 3 Вологозарядні поливи у всі роки досліджень проводили нормою 700 м /га, а вегетаційні по 3 500 м /га. Основою режиму зрошення є сумарне водоспоживання, тобто кількість ґрунтової вологи, яка втрачається рослинами на транспірацію протягом вегетації та випаровування безпосередньо із ґрунту. Досить важливим та інформативним є коефіцієнт водоспоживання, який показує кількість витраченої води на формування одиниці врожаю. Дослідження показали, що на цей показник найбільш істотно впливали добрива. Дані зведені у таблицю 2. Таблиця 2 Коефіцієнт водоспоживання сортів пшениці озимої з шару ґрунту 3 0-100 см залежно від фонів живлення та зрошення (середнє за роки досліджень), м /т Сорт (фактор А) Режим зрошення (фактор В) Вологозарядний полив Вологозарядний + вегетаційні поливи Вологозарядний полив Одеська 267 Вологозарядний + вегетаційні поливи Середнє по фактору С Херсонська Безоста 20 Добрива (фактор С) На рівень Без На На урожайдобрив + рівень рівень Без ності криста- урожайурожайдобрив 7,0т/га + лон + ності 7,0 ності 9,0 кристенсо т/га т/га талон + тенсо На рівень Серед- Середурожайнє по нє по ності 9,0 фак-тору факт/га + А тору В кристалон + тенсо 801,5 771,0 478,9 467,8 456,4 433,8 851,9 833,7 502,9 493,0 475,6 468,0 859,2 816,5 503,6 484,2 461,2 455,6 893,1 875,3 527,0 518,5 501,4 497,2 851,4 824,1 503,1 490,9 473,7 463,7 586,2 582,5 619,8 616,1 Коефіцієнт водоспоживання за вирощування пшениці озимої на удобрених фонах зменшується на 40,1-44,4 %. За проведення двох позакореневих підживлень кристалоном + 2 UA 111803 U 5 10 15 20 25 30 35 тенсо додатково зменшувався на 2,2-5,3 %. Стосовно сортів, то у середньому за роки досліджень на формування 1 тонни зерна сорт Херсонська безоста витрачає 586,2, а Одеська 3 267-619,8 м або на 5,7 % більше. З окремих років досліджень максимальним коефіцієнт водоспоживання був у 1 році досліджень, а найнижчим - у 2 році досліджень. У середньому за роки досліджень за вирощування озимої пшениці сорту Херсонська безоста без добрив по фону вологозарядного поливу на формування 1 тонни зерна витрачалось 801,5 3 3 м води, а вологозарядного та вегетаційних поливів - 851,9 м . Дещо більшими витрати вологи 3 визначені для сорту Одеська 267, у якого зазначені показники склали 859,2 та 893,1м /т. За умови застосування азотного мінерального добрива на запланований рівень урожайності зерна 7,0 та 9,0 т/га коефіцієнт водоспоживання сортів пшениці озимої істотно знижувався. Наведені дані в таблиці 2 свідчать, що збільшення дози азотного добрива з N 138P0K0 до N173P0K0 несуттєво зменшувало коефіцієнт водоспоживання сортів пшениці озимої. Проведення двох позакореневих підживлень кристалоном + тенсо у фази початку колосіння і молочної стиглості зерна також незначно впливало на цей показник. Із досліджуваних сортів пшениці озимої Херсонська безоста використовує вологу дещо ефективніше, порівняно з сортом Одеська 267, коефіцієнти водоспоживання у середньому по 3 досліджуваних факторах у зазначених сортів склали відповідно 586,2 і 616,1 м /га. За сумісного проведення вологозарядного з вегетаційними поливами води на формування одиниці продукції витрачалось дещо більше порівняно з лише вологозарядним поливом - 616,1 3 та 586,2 м /т зерна відповідно. Таким чином, на ефективне використання води на утворення продукції найбільшою мірою вплинули дози азотного добрива, які в середньому зменшували коефіцієнт водоспоживання на 40,1-44,4 % порівняно з неудобреним фоном. Наведені дані, зведені в таблиці 3, пересвідчують, що урожайність значно зростає за внесення добрив. Так, якщо в середньому за роки досліджень на фоні вологозарядного поливу без добрив сорт пшениці озимої Херсонська безоста сформував 32,8 ц/га зерна, то за їх внесення урожайність зросла до 54,9-60,6 ц/га, а за проведення ще й вегетаційних поливів зазначені показники склали відповідно 41,5 та 69,8-75,0 ц/га зерна. Аналогічно зростала урожайність і сорту Одеська 267. Проведення позакореневого підживлення комплексним мікродобривом кристалон + тенсо у дозі 2 кг/га + тенсо 0,6 кг/га - відповідно у період колосіння та початку молочної стиглості зерна підвищувало урожайність зерна пшениці озимої обох досліджуваних сортів від 0,6 до 3,0 ц/га. За аналізом отриманих даних врожайності зерна пшениці озимої встановлено найвищій вплив на продуктивність рослин мінеральних та комплексних добрив (фактор С) - 43 % (фіг. 1). На другому місці знаходився фактор В (зрошення) - 32 %, сортовий склад (фактор А), займав лише 9 %. Крім цього в дослідах проявилася тісна взаємодія між зрошенням і добривами (взаємодія факторів ВС) на рівні 7 %. Взаємодія інших факторів була набагато меншою і коливалась в межах від 1 до 3 %. Таблиця 3 Урожайність зерна сортів пшениці озимої залежно від зрошення та мінерального живлення, т/га (середнє роки досліджень) Сорт фактор А Режим зрошення фактор В Без доб-рив Без + крисдобрив талон + тенсо Вологозарядний 3,28 поливи Херсонська Вологозарядний безоста + вегетаційні 4,15 поливи Добрива - фактор С РозраРозрахункова хункова РозраРозрадоза на доза на хункова хункова врожаврожайдоза на доза на йність ність 9,0 врожаврожай7,0 т/га+ т/га+ йність ність крискриста7,0 т/га 9,0 т/га талон + лон + тенсо тенсо 3,41 5,49 5,62 5,76 6,06 4,21 6,98 7,12 7,38 7,50 Серед- Середнє по нє по факфактору А тору В НІР05 HIP05 0,113- 0,0950,19 0,197 т/га т/га 4,84 5,58 40 3 6,06 UA 111803 U Продовження таблиці 3 Вологозарядний 3,06 поливи Одеська Вологозарядний 267 + вегетаційні 3,93 поливи Середнє по фактору С HIP05 3,60 0,13-0,22 т/га 5 3,22 5,22 5,43 5,7 5,77 4,01 6,66 6,77 7,00 7,00 3,71 6,07 6,24 6,46 6,60 5,32 Таким чином за вирощування пшениці озимої після люцерни трирічного використання поживний режим ґрунту складається сприятливим навіть без внесення мінеральних добрив. Проте їх застосування у розрахункових дозах на заплановані рівні врожайності зерна 7,0 та 9,0 т/га (NnsPoKo і N173P0K0 відповідно) збільшує врожайність на 43 %. Джерела інформації: 1. Дозу внесення мінеральних добрив визначали розрахунково (Гамаюнова В.В. Определение доз удобрений под сельскохозяйственные культуры в условиях орошения / В.В.Гамаюнова, И.Д. Филипьев // Вісник аграрної науки. - 1997. - Вип. 5. - С. 15-19). 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 1. Спосіб підвищення урожайності зерна пшениці озимої на зрошуваних землях Півдня України, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, внесення добрив, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що мінеральні добрива вносяться під запрограмований врожай 7 т/га у дозі N138P0K0 та 9 т/га - N173P0K0. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що підживлення проводиться в фазу колосіння та молочної стиглості зерна кристалоном + тенсо нормою 2 та 0,6 кг/га. 3 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вегетаційні поливи проводяться нормою 500 м /га при вологості 70 % НВ в активному шарі ґрунту. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4