Спосіб прогнозування збереження сегмента кінцівки

Реферат: Винахід стосується медицини та може бути використаний для прогнозування збереження сегмента кінцівки, що полягає в фотометричній реєстрації відбитого інфрачервоного світлового UA 114547 C2 (12) UA 114547 C2 потоку від мікроциркуляторного русла з дистальних відділів кінчиків пальців верхніх та нижніх кінцівок оптоелектронним сенсором в червоному та інфрачервоному спектрах та визначенні при цьому гемодинамічних показників, у хворого з ознаками вираженої ішемії кінцівки, але без ознак гангрени, реєстрацію відбитого розсіяного інфрачервоного світлового потоку проводять від кровоносних судин різних сегментів кінцівки, за допомогою фотоплетизмографічного пристрою оцінювання периферичного кровообігу оцінюють регулярність сигналу, здатність нерегулярного сигналу набувати регулярного характеру зростання амплітуди після проведення проби на реактивну гіперемію, і, якщо проведення проби на реактивну гіперемію не дає позитивного результату, то, проводять блокаду стегнового та сідничного нервів, якщо ж блокада не дає результату, то проводять форсоване внутрішньоартеріальне введення інфузату, і, за умов низькоамплітудного хаотичного сигналу, що не змінювався на регулярний, визначають безперспективність спроб збереження даного сегмента кінцівки, аналізують отримані дані, формують висновок про доцільність збереження сегмента кінцівки. Технічний результат: підвищення функціональних можливостей за рахунок введення нових операцій та їх послідовностей. UA 114547 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, зокрема хірургії і може бути використаний для визначення стану периферійного кровонаповнення в різних сегментах кінцівки людини, прогнозування їх збереження та для оцінки ефективності лікування. Особливо це стосується випадків, коли відсутні очевидні ознаки змертвіння, що актуально при вираженій ішемії (гострій та хронічній) та при тяжких травмах. Відомий спосіб прогнозування реперфузійного синдрому [№ 41598 А, Україна, МПК А61В 8/00, опубл. 17.09.2001, бюл. № 8], із застосуванням лазерної допплерівської флоуметрії, який включає виконання проби реактивної гіперемії та вимірювання вихідного і максимального рівня перфузії тканин, пробу реактивної гіперемії виконують в передопераційному періоді, визначають відношення максимального рівня перфузії тканин до вихідного, і при його значенні менше 2,0 прогнозують реперфузійний синдром. Недоліками даного способу є низька інформативність та неможливість визначення стану гемодинаміки у м'язах, які можуть бути більш ішемізовані, ніж шкіра. Крім того, недостатню увагу приділяють дослідженню тонусу судин і характеру місцевого кровоплину як прогностичних чинників збереження сегмента кінцівки. За прототип вибраний спосіб визначення уражень судин у хворих на системний червоний вовчак [№ 55612 А, Україна, МПК А61В 5/02, опубл. 15.04.2003, бюл. № 4], який полягає в фотометричній реєстрації інфрачервоного світлового потоку. Реєстрацію інфрачервоного світлового потоку проводять від мікроциркуляторного русла з дистальних відділів кінчиків пальців верхніх та нижніх кінцівок оптоелектронним сенсором в червоному та інфрачервоному спектрі. При цьому визначаються гемодинамічні показники і ступінь насичення крові киснем до і після проведення лікування. Недоліком даного способу є обмежена галузь застосування та недостатня інформативність, оскільки, досліджують стан гемодинаміки у хворих, які не мали порушень магістрального кровоплину, крім того, визначають показники лише на кінчиках пальців і повторне дослідження проводять по завершенні курсу лікування, тобто через значний проміжок часу. В основу винаходу поставлена задача створення способу прогнозування збереження сегмента кінцівки, в якому за рахунок введення нових операцій та їх послідовності досягається розширення функціональних можливостей. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб прогнозування збереження сегмента кінцівки полягає в фотометричній реєстрації відбитого інфрачервоного світового потоку від мікроциркуляторного русла з дистальних відділів кінчиків пальців верхніх та нижніх кінцівок оптоелектронним сенсором в червоному та інфрачервоному спектрі та визначенні при цьому гемодинамічних показників, у хворого з ознаками вираженої ішемії кінцівки, але без ознак гангрени, реєстрацію відбитого розсіяного інфрачервоного світлового потоку проводять від кровоносних судин різних сегментів кінцівки, за допомогою фотоплетизмографічного пристрою оцінювання периферичного кровообігу оцінюють регулярність сигналу, здатність нерегулярного сигналу набувати регулярного характеру зростати амплітудою після проведення проби на реактивну гіперемію, і якщо проведення проби на реактивну гіперемію не дає позитивного результату, то проводять блокаду стегнового та сідничного нервів, якщо ж блокада не дає результату, то проводять форсоване внутрішньоартеріальне введення інфузату, і за умови низькоамплітудного хаотичного сигналу, що не змінювався на регулярний, визначають безперспективнісь спроб збереження даного сегмента кінцівки, аналізують отримані дані, формують висновок про доцільність збереження сегмента кінцівки. Суть винаходу пояснюють креслення. На фіг. 1 зображено фотоплетизмографічний пристрій оцінювання периферичного кровообігу, на якому реалізується запропонований спосіб, на фіг. 2 подано приклад визначення характеру плину крові за допомогою фотоплетизмографічного пристрою: а - високоамплітудний регулярний переривчастий сигнал; б - низькоамплітудний регулярний переривчастий сигнал; в низькоамплітудний нерегулярний, хаотичний сигнал. Пристрій містить волоконно-оптичний датчик 1, оптичне волокно 2, блок управління 3 (фіг.1). Спосіб здійснюють наступним чином. Хворий знаходиться в горизонтальному положенні. На підошовну/долонну поверхню першого пальця стопи/кисті, зовнішній та внутрішнього краї підошви/кисті, різні рівні гомілки/передпліччя і стегна/плеча та будь-яку іншу ділянку накладають сенсор 1 (фіг. 1) фотоплетизмографічного пристрою оцінювання периферичного кровообігу, реєструють інтенсивність відбитих світлових потоків від мікроциркуляторного русла. Для подальшої оцінки характеру місцевої гемодинаміки, визначають регулярність і амплітуду зареєстрованого сигналу. За формою і амплітудою отриманого сигналу визначають характер плину крові (фіг. 2). Високоамплітудний регулярний переривчастий сигнал відповідає пульсуючому великооб'ємному кровоплину (фіг. 2, а), низькоамплітудний регулярний 1 UA 114547 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 переривчастий сигнал - пульсуючому малооб’ємному кровоплину (фіг. 2, б), низькоамплітудний нерегулярний, хаотичний сигнал - непульсуючому кровопливу (фіг. 2, в). В разі реєстрації низькоамплітудного нерегулярного, хаотичного сигналу проводять пробу на реактивну гіперемію. На нижню третину стегна накладають пневматичну манжетів, в якій створюють тиск 180-220 мм рт ст. на термін 3 хвилини. Після декомпресії кінцівки повторно реєструють інтенсивність відбитих світлових потоків від мікроциркуляторного русла. При відсутності реакції послідовно проводять блокаду стегнового та сідничного нервів і пробне внутрішньоартеріальне введення 20-40 мл інфузату зі швидкістю 2-3 мл/сек. Перетворення нерегулярного сигналу у регулярний та зростання амплітуди останнього понад 20 % - добрі прогностичні ознаки. Зростання амплітуди сигналу на 10-19 % - сумнівна прогностична ознака. Ріст амплітуди сигналу менше 10 % або відсутність змін - погані прогностичні ознаки. Останні свідчать про безперспективність будь-яких заходів по збереженню даного сегмента і необхідність проведення ампутації на тому рівні, з якого реєструють регулярний сигнал. Регулярний переривчастий сигнал розцінюють як ознаку високої ймовірності збереження даного сегмента кінцівки і доцільність проведення консервативного лікування (в тому числі хірургічного). Нерегулярний, хаотичний низькоамплітудний сигнал розцінюють як несприятливу прогностичну ознаку. Впродовж 12 місяців у випадках реєстрації високоамплітудного регулярного переривчастого сигналу перебіг захворювання був стабільним, критична ішемія не розвивалась. Серед хворих, у яких реєстрували низькоамплітудний регулярний переривчастий сигнал (17 осіб) необхідність проведення ампутації виникла у 2 пацієнтів, у яких практично була відсутня реакція при проведенні тесту на реактивну гіперемію. При реєстрації низькоамплітудного нерегулярного, хаотичного сигналу (41 хворий) потреба в ампутації виникла у 36 випадках. Приклад 1. Хворий К., 57 років, скаржиться на переміжну ходу. Шкіра стопи прохолодна, бліда. Чутливість і активні рухи збережені. Пульс на артеріях стопи не визначається. Підшкірні вени наповнені задовільно. УЗ дуплексне сканування - стеноз клубової артерії, оклюзія стегново-підколінного сегмента і гомілкових артерій. При фотоплетизмографії (ФПГ) регулярний низькоамплітудний сигнал (І палець стопи). Призначено тивортин 100 мл внутрішньовенно крапельно. Відмічено зростання дистанції ходьби на 45 %. Огляд за 12 місяців - кінцівку збережено. Приклад 2. Хворий О., 56 років, скаржиться на постійний біль у правій стопі у спокої. Шкіра стопи холодна, бліда із землистим відтінком. Легка пастозність стопи. Чутливість і активні рухи збережені. Пульс на артеріях стопи не визначається. Підшкірні вени наповнені погано позитивний симптом "канавки". УЗ дуплексне сканування - стеноз підколінної артерії, оклюзія гомілкових артерій. ФПГ - нерегулярний хаотичний сигнал на рівні І пальця стопи підошви. Проба на реактивну гіперемію: клінічно - реактивна гіперемія стопи за 87 сек. та поява відчуття легкого тепла, ФПГ - на стопі - поява регулярного низькоамплітудного сигналу и зростання амплітуди на 22 %. Призначено вазопростан 20 мкг внутрішньовенно крапельно. Відмічено регрес симптоматики. Кінцівку збережено. Приклад 3. Хворий, П., 64 роки, скаржиться на постійний біль у правій стопі у спокої. Шкіра стопи холодна, бліда із землистим відтінком. Легка пастозність стопи. Чутливість і активні рухи збережені. Пульс на артеріях стопи не визначається. Підшкірні вени наповнені вкрай погано позитивний симптом "канавки". УЗ дуплексне сканування - стеноз клубової артерії, оклюзія стегново-підколінного сегмента і гомілкових артерій, атеросклеротична бляшка в усті глибокої артерії стегна. ФПГ - нерегулярний хаотичний сигнал. Проба на реактивну гіперемію: клінічно без змін впродовж 5 хвилин, фотоплетизмографічний сигнал на стопі без змін, у середній третині гомілки - зростання амплітуди 7 %. Призначено вазопростан 20 мкг внутрішньовенно крапельно. Регрес симптоматики не відмічено. Захворювання прогресує. Проведено ампутацію стегна. Для обґрунтування заявленого рішення були проведені додаткові дослідження. Проводили стендові випробування на макеті, що включав трубки з твердими і м'якими стінками. Через трубки в режимі постійного і переривчастого ("пульсуючого") плину при однаковому тиску і швидкості (60 мл/хв) пропускали 0,9 % розчин хлориду натрію та консервовану еритроцитну масу розведену 0,9 % розчином хлориду натрію у співвідношенні 1:1. Датчик оптико-електронного пристрою для збереження сегмента кінцівки встановлювали на поверхні різних за властивостями трубок. При стендових випробуваннях в умовах постійного плину рідини в трубках і з твердими, і з м'якими стінками реєстрували низькоамплітудний нерегулярний, хаотичний сигнал, близький до фонового. За формою він був подібний до сигналу, що отримували у хворих на IV ст. ішемії. В 2 UA 114547 C2 5 умовах "пульсуючого" плину рідини з поверхні трубок із м'якими стінками отримували високоамплітудний регулярний переривчастий сигнал, який за формою нагадував сигнал за відсутності патології магістральних артерій. З поверхні трубок із твердими стінками в цих умовах отримували також регулярний сигнал, але меншої амплітуди. Заявлений спосіб є простим, безпечним, малотравматичним. Не виникають ускладнення, пов'язані з тривалим стоянням катетера у артерії. Не відмічені ускладнення і сторонні явища, обумовлені дією препаратів і об'єму інфузату, проведенням пункції артерії. Спосіб економічний. Може бути використаний для оцінки життєздатності сегмента кінцівки і перспективи його збереження та для оцінки ефективності лікування. 10 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 20 25 Спосіб прогнозування збереження сегмента кінцівки, що полягає в фотометричній реєстрації відбитого інфрачервоного світлового потоку від мікроциркуляторного русла з дистальних відділів кінчиків пальців верхніх та нижніх кінцівок оптоелектронним сенсором в червоному та інфрачервоному спектрах та визначенні при цьому гемодинамічних показників, який відрізняється тим, що у хворого з ознаками вираженої ішемії кінцівки, але без ознак гангрени, реєстрацію відбитого розсіяного інфрачервоного світлового потоку проводять від кровоносних судин різних сегментів кінцівки, за допомогою фотоплетизмографічного пристрою оцінювання периферичного кровообігу оцінюють регулярність сигналу, здатність нерегулярного сигналу набувати регулярного характеру зростання амплітуди після проведення проби на реактивну гіперемію, і якщо проведення проби на реактивну гіперемію не дає позитивного результату, то проводять блокаду стегнового та сідничного нервів, якщо ж блокада не дає результату, то проводять форсоване внутрішньоартеріальне введення інфузату, і за умови низькоамплітудного хаотичного сигналу, що не змінювався на регулярний, визначають безперспективність спроб збереження даного сегмента кінцівки, аналізують отримані дані, формують висновок про доцільність збереження сегмента кінцівки. 3 UA 114547 C2 Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4