Спосіб лікування та профілактики синовіту колінних суглобів

Реферат: Винахід належить до галузі медицини та стосується способу лікування та профілактики синовіту колінних суглобів, який включає призначення мідокалму по 1,0 мл внутрішньом'язово 1 раз на день курсом № 5-10 з одночасним місцевим нанесенням мазі кетарол-гель на задньомедіальну поверхню стегна і гомілки та передню поверхню колінного суглоба курсом № 7-14, після чого застосовують бандаж на колінний суглоб курсом № 7-14. UA 115391 C2 (12) UA 115391 C2 UA 115391 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до галузі медицини, а саме до ортопедії та травматології, і може бути використаний для лікування та профілактики синовіту. Відомі способи інтраартикулярного лікування синовітів, що здійснюють шляхом пункції суглоба, аспірації синовіальної рідини, промивання порожнини суглоба при артроскопії, внутрішньосуглобове введення глюкокортикоїдів, застосування нестероїдних протизапальних препаратів [1, 2]. Недоліком цих способів є те, що внутрішньосуглобове введення глюкокортикоїдів, як правило, дає недостатньо стійкий ефект лікування і призводить згодом до прогресуючої деструкції суглобового хряща. Відомий спосіб лікування синовітів, при якому пункцію суглоба здійснюють шляхом активної діагностичної аспірації рідини шприцом по зовнішній поверхні супрапателярного завороту. Рідину видаляють, а верхній заворот промивають розчином 5-10 мл 0,5 % новокаїну [3]. Недоліком цього способу лікування є те, що він травмує суглоб, не має довгострокового ефекту і при цьому не зникає сама причина запального процесу. Відомий спосіб лікування синовітів, при якому проводять артроскопічну санацію колінного суглоба, 3-4 рази інтракапсулярно, з інтервалом через день, вводять озоно-кисневу суміш із вмістом озону 5 мг/л і лімфотропного нестероїдного протизапального препарату кетонал у дозі 100 мг на 200,0 мл фізіологічного розчину з наступною пневмокомпресією тривалістю сеансу 3040 хвилин. У паузах між цими процедурами лімфотропно вводять озонований фізіологічний розчин. Недолік цього способу полягає в тому, що артроскопія суглоба є інвазивною, вимагає госпіталізації пацієнта, при тому, що синовіт колінного суглоба може бути ефективно вилікуваний амбулаторно, особливо при первинних і вторинних формах. Традиційними методами патогенетичного лікування синовіту є призначення лікарських препаратів. Найбільш дієві з них: індометацин, бруфен, саліцилати, гепарин, α-хімотрипсин, румалон, глюкокортикоїди. Рекомендують також з 3-4-го дня лікування застосовувати такі фізичні методи: магнітотерапія, УВЧ, електрофорез гепарину, лазоніл, контрикала; фонофорез кортикостероїдних гормонів та ін. [4]. Однак застосування зазначеної терапії, як правило, усуває запальний процес тимчасово. Найближчим аналогом технічного рішення (прототипом), що заявляється, є спосіб застосування медикаментозного лікування з використанням нестероїдних протизапальних препаратів, інгібіторів протеолітичних ферментів, кортикостероїдів та антибіотиків [5]. Проте застосування цього способу медикаментозного лікування усуває запальний процес тимчасово і не має профілактичного ефекту. Задачею винаходу, що заявляється, є створення такого способу лікування та профілактики синовіту колінних суглобів, при якому шляхом поетапного медикаментозного використання препаратів залежно від характеру перебігу захворювання даної патології, забезпечується підвищення довготривалого ефекту лікування, зниження болю та профілактика виникнення синовіту. Поставлена задача вирішуються завдяки тому, що призначення медикаментозного комплексу здійснюють поетапно залежно від характеру перебігу даної патології, тобто при безексудативному тендиніті напівперетинчастого м'яза використовують препарати групи міорелаксантів, наприклад мідокалм; при розвитку ексудативного синовіту додають нестероїдні препарати, зокрема наклофен; при хронічному синовіті з наявністю артрозу І ступеня до комплексу додають групу препаратів хондропротекторів, зокрема алфлутоп, а при артрозі з вираженими змінами (ІІ-ІІІ ступеня) афлутоп змінюють на терафлекс за схемою, одночасно здійснюють місцеве нанесення мазі кеторол-гель задньомедіальною поверхнею стегна і гомілки та передньою поверхнею колінного суглоба на фоні використання бандажу на колінний суглоб на 7-14 днів залежно від етапу лікування. З патогенетичної точки зору синовіт колінного суглоба має перебіг у двох клінічних формах, гострій та хронічній (зміни ідентичні, різниця тільки в часі), при цьому нерідко вони переходять одна в одну залежно від умов внутрішнього і зовнішнього середовища. Запропонований спосіб лікування і профілактики синовіту колінного суглоба патогенетично базується на тому, що причиною його виникнення є розвиток тендиніту м'язів групи Semi (напівперетинчастого, напівсухожилкового, ніжного та кравецького м'язів). Саме тому лікування є поетапним і починається саме з лікування тендиніту (безексудативний тендиніт напівперетинчастого м'яза), який завжди вже присутній при синовіті. При цьому на будь-якому етапі розвитку синовіту, особливо при наявності болю, тягнучого характеру і судом литкового м'яза, введення мідокалму в поєднанні з кеторол-гелем до медикаментозного комплексу, дає можливість вилікувати та попередити виникнення синовіту. 1 UA 115391 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Мідокалм має мембраностабілізувальну, місцевоанестезуючу дію, гальмує провідність імпульсів первинних аферентних волокон і рухових нейронів, що призводить до блокування спинномозкових моно- і полісиноптичних рефлексів. Підсилює периферичний кровотік незалежно від впливу центральної нервової системи. Кеторол-гель при місцевому застосуванні викликає ослаблення або зникнення болю в місці нанесення гелю, зокрема болів у суглобах у спокої і у русі, внаслідок усунення спастичних змін, зменшує ранкову скутість і припухлість суглобів. Сприяє збільшенню обсягу рухів. Клінічно доведено, що саме ця сукупність препаратів груп міорелаксантів, нестероїдних, хондропротекторів із гелем кеторолом на фоні використання бандажу на колінний суглоб та схеми їх застосування забезпечують ефективність проведеного лікування та профілактики синовіту. Спосіб виконують таким чином. Пацієнту проводять клінічне обстеження, зокрема виконують УЗД, визначають патологічні ознаки і при наявності безексудативного тендиніту напівперетинчастого м'яза використовують препарати групи міорелаксантів, наприклад, мідокалм по 1,0 мл щоденно внутрішньом'язово раз на день протягом 5 днів з одночасним місцевим нанесення мазі кеторол-гель задньомедіальною поверхнею стегна та гомілки (медіального литкового м'яза), а також носіння бандажу (наколінника) на колінний суглоб 7 днів. Бандаж (наколінник) одягають тільки при фізичних навантаженнях, а при спокою -знімають. При встановлені діагнозу ексудативного синовіту призначають препарати групи міорелаксантів, наприклад, мідокалм по 1,0 мл внутрішньом'язово раз на день протягом 10 днів щоденно, нестероїдні препарати, зокрема наклофен по 3,0 мл внутрішньом'язово через день 3 ін'єкції, місцеве нанесення мазі кеторол-гель задньомедіальною поверхнею стегна і гомілки та передньою поверхнею колінного суглоба супра- та інфрапателлярно протягом 10 днів та носіння бандажу на колінний суглоб упродовж 10 днів. При встановлені діагнозу хронічного синовіту з наявністю артрозу (І стадії) пацієнту призначають препарати групи міорелаксантів, наприклад, мідокалм по 1,0 мл внутрішньом'язово раз на день протягом 10 днів щоденно, нестероїдні препарати, зокрема, наклофен по 3,0 мл внутрішньом'язово через день 4 ін'єкції спочатку щоденно 2 ін'єкції, потім через день останні 2 ін'єкції, хондропротектори, а саме алфлутоп по 1,0 мл в/м 20 днів, а також місцеве нанесення мазі кеторол-гель задньомедіальною поверхнею стегна і гомілки та медіального литкового м'яза, а також передньою поверхнею колінного суглоба супра- і інфрапателярно протягом 14 днів та носіння бандажу на колінний суглоб протягом 14 днів. У випадку наявності у пацієнта артрозу з вираженими змінами (ІІ-ІII стадії) алфлутоп замінюють терафлексом за традиційною схемою. Продовжують нанесення мазі та носіння бандажу при фізичних навантаженнях, у спокої - знімають. Приклади конкретного виконання Приклад 1. Пацієнт Б. прийшов на обстеження 15.06.2015 р. зі скаргами на тривалий біль у лівому колінному суглобі, що посилюється у русі, обмеженість та хрусткий звук при рухах (від невеликого порушення функціональності до повної нерухомості), порушення ходи, судоми. З анамнезу було відомо, що пацієнт активно займається спортом. Під час УЗ обстеження зроблено висновок: безексудативний тендиніт напівперетинчастого м'яза, тобто наявність запального процесу сухожилка. Хворому проведено лікування згідно зі способом, що заявляється, препаратом мідокалм по 1,0 мл щоденно внутрішньом'язово раз на день, протягом 5 днів з одночасним місцевим нанесення мазі кеторол-гель задньомедіальною поверхнею стегна і гомілки протягом 7 днів та носіння наколінника упродовж 7 днів при навантаженнях. Після курсу лікування тягнучий біль у ділянці підколінної ямки та медіального литкового м'яза не спостеригався. Біль при натисканні датчиком під час контрольного УЗД m. semimembranosus різко зменшився. Нестабільності колінного суглоба та болей при навантаженнях не спостерігалося. Через 2 тижні після проведеного курсу лікування стан пацієнта повністю відновився. Скарги на біль відсутні, припухлість та обмеження руху відсутні, ознак синовіту немає. Приклад 2. Пацієнт А. прийшов на обстеження 18.12.2015 р. зі скаргами на біль у лівому колінному суглобі та задньою поверхнею стегна, обмеженість рухів, кульгання на ліву ногу, набряк періартикулярних тканин латеральним контуром супрапателярної ділянки. При УЗД поставлено діагноз: ексудативний синовіт, унаслідок тендиніту т. semimembranosus. Пацієнтові проведено лікування згідно зі способом, що заявляється, препаратами мідокалм по 1,0 мл внутрішньом'язово раз на день № 10 щоденно, наклофен по 3,0 мл внутрішньом'язово через день № 3 ін'єкції, місцеве нанесення мазі кетарол-гель задньомедіальною поверхнею стегна і гомілки та передньою поверхнею колінного суглоба супра- та інфрапателярно № 10 та носіння бандажу на колінний суглоб протягом 10 днів. 2 UA 115391 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Після курсу лікування біль у суглобі зменшився, об'єм рухів збільшився, пальпаторно та візуально набряку супрапателярної ділянки не відмічалось. При контрольному УЗД на 10-ту добу у супрапателярному завороті визначено сліди синовіту, які повністю зникли при зменшенні фізичної активності. Через рік після проведеного курсу лікування загострення не спостерігалось. Ознак синовіту немає. Приклад 3. Пацієнтка Г. прийшла на обстеження 5.03.2016 р. зі скаргами на виражений біль у правому колінному суглобі, обмеженість рухів у суглобі, яка посилюється під час фізичного навантаження. З анамнезу відомо, що пацієнтка протягом 5 років лікується щорічно амбулаторно у травматолога. При УЗ діагностиці поставлено діагноз: хронічний синовіт правого колінного суглоба у стадії загострення з наявністю ознак артрозу II стадії. Проведена рентгенографія правого колінного суглоба. Висновок: деформівний остеоартроз правого колінного суглоба II ст. Хворій проведено лікування згідно зі способом, що заявляється, препаратами мідокалм по 1,0 мл внутрішньом'язово раз на день № 10 щоденно, наклофен по 3,0 мл внутрішньом'язово через день № 4 (спочатку щоденно 2 ін'єкції, потім через день останні 2 ін'єкції), терафлекс 120 капсул по 1 капсулі три рази на день протягом 3 тижнів, далі по 1 капсулі 2 рази на день, а також місцеве нанесення мазі кетарол-гель задньомедіальною поверхнею стегна і гомілки та передньою поверхнею колінного суглоба супра- і інфрапателярно № 14 та носіння бандажу на колінний суглоб протягом 14 днів. Після курсу лікування біль у суглобі та підколінній ямці зменшився, об'єм рухів збільшився. При контрольному УЗД верхній заворот залишався незначно розширеним за рахунок невеликої кількості рідини, яка остаточно зникла на 14-ту добу. Через місяць після проведеного курсу лікування ознак загострень синовіту не відмічалось. За допомогою запропонованого способу лікування та профілактики синовіту колінних суглобів проліковано 578 пацієнтів. З них у 244 був безексудативний тендиніт напівперетинчастого м'яза, 334 - ексудативний синовіт, 142 - хронічний синовіт з наявністю артрозу (І) та в 192 - артроз із вираженими змінами (ІІ-IIІ стадії). Ефективність способу лікування та профілактики синовіту підтверджена результатами спостереження за понад 500 пацієнтів, у яких після лікування були відсутні ознаки синовіту, а також у 244 пацієнтів з безексудативним тендинітом напівперетинчастого м'яза не виник синовіт у подальшому, що підтверджує профілактичну дію медикаментозного комплексу. Таким чином, використання розробленого способу дозволяє: - забезпечити ефективне лікування синовіту завдяки дії на причину захворювання, тобто етіологічно обґрунтовано; - здійснити профілактику прогресування хронічного синовіту; - здійснити профілактику прогресування деформівного остеоартрозу колінних суглобів; - уникнути проведення травматичного інвазивного лікування. Джерела інформації: 1. Олюнин Ю.А. Хронический синовит в ревматологии. Оценка активности и тактика лечения //Русский медицинский журнал. - 2005. - Том 13, № 8. - С. 548-551. 2. Олюнин Ю.А. Остеоартроз. Актуальные вопросы диагностики и лечения // Русский медицинский журнал. - 2012 - Том 20, № 7. - С. 385-388. 3. Пат. 2197192 Российская Федерация, МПК А61В17/56, А61М1/00. Способ лечения рецидивирующих синовитов/ Носков С.М. (RU), Долгова Л.Н. (RU), Красивина И.Г. (RU). № 2000132453/14; заявл. 25.12.2000; опубл.27.01.2003. - 4 с. 4. Травматология и ортопедия: руководство для врачей. В 3-х томах /Под ред. Шапошника Ю.Г. - М.: Медицина, 1997. - 624 с. 5. Пат. 58257 Україна, МПК А61Н 7/00, А61Р 19/00. Спосіб лікування остеоартрозу в підлітків/ Лебець I.С. (UA), Шевченко Н.С. (UA), Матвієнко О.В.; заявник і патентовласник ДУ "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України". - № u201010470; заявл. 30.08.2010; опубл. 11.04.2011. - 4 с. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 55 60 1. Спосіб лікування та профілактики синовіту колінних суглобів шляхом медикаментозного лікування, який включає призначення мідокалму по 1,0 мл внутрішньом'язово 1 раз на день курсом № 5-10 з одночасним місцевим нанесенням мазі кетарол-гель на задньомедіальну поверхню стегна і гомілки та передню поверхню колінного суглоба курсом № 7-14, після чого застосовують бандаж на колінний суглоб курсом № 7-14. 2. Спосіб лікування та профілактики синовіту колінних суглобів шляхом медикаментозного лікування за п. 1, який відрізняється тим, що при наявності ознак безексудативного тендиніту 3 UA 115391 C2 5 10 15 напівперетинчастого м'яза курс лікування мідокалмом становить 5 днів, а курс лікування кетарол-гелем та носіння бандажу - 7 днів. 3. Спосіб лікування та профілактики синовіту колінних суглобів шляхом медикаментозного лікування за п. 1, який відрізняється тим, що при наявності ознак ексудативного синовіту додатково призначають наклофен по 3,0 мл внутрішньом'язово через день 3 ін'єкції, причому курс лікування мідокалмом та кетарол-гелем складає 10 днів, носіння бандажу - 10 днів. 4. Спосіб лікування та профілактики синовіту колінних суглобів шляхом медикаментозного лікування за п. 1, який відрізняється тим, що при хронічному синовіті з наявністю артрозу І ступеня додатково призначають наклофен по 3,0 мл внутрішньом'язово через день 4 ін'єкції та препарат афлутоп по 1,0 мл внутрішньом'язово 20 днів, причому курс лікування мідокалмом становить 10 днів, а курс лікування кетарол-гелем та носіння бандажу - 14 днів. 5. Спосіб лікування та профілактики синовіту колінних суглобів шляхом медикаментозного лікування за п. 1, який відрізняється тим, що при артрозі з вираженими змінами ІІ-ІІІ ступеня до медикаментозного комплексу додатково призначають наклофен по 3,0 мл внутрішньом'язово через день 4 ін'єкції та препарат терафлекс 120 капсул по 1 капсулі три рази на день протягом 3 тижнів, далі по 1 капсулі 2 рази на день, причому курс лікування мідокалмом становить 10 днів, а курс лікування кетарол-гелем та носіння бандажу - 14 днів. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4