Спосіб лікування астеноневротичних наслідків легкої черепно-мозкової травми

Реферат: Спосіб лікування астеноневротичних наслідків легкої черепно-мозкової травми включає проведення немедикаментозної терапії. Попередньо здійснюють сеанс психотерапії, шляхом біорегулюючого програмування, після чого пацієнта розміщують в закритому приміщенні, повністю ізольованому від світло-, шумо-, тепло- та звукових подразників, у ванні з постійною температурою води 35,0 °C, насиченої сіллю Епсона. При цьому пацієнт знаходитися "на поверхні", у стані, близькому до невагомості, протягом 45 хвилин, курс лікування становить 1012 процедур. UA 117065 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ АСТЕНОНЕВРОТИЧНИХ НАСЛІДКІВ ЛЕГКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ UA 117065 U UA 117065 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до лікування астеноневротичних розладів у пацієнтів з віддаленими наслідками легкої черепно-мозкової травми (ЛЧМТ). Частота закритих черепно-мозкових травм (ЗЧМТ) з кожним роком збільшується, а відповідно і збільшується кількість хворих з віддаленими наслідками. В середньому у 2 із 3 хворих, які перенесли ЗЧМТ, мають місце віддалені наслідки, котрі протікають з частими станами декомпенсації, тимчасовою непрацездатністю, а нерідко і з подальшою інвалідизацією. Прийнято вважати, що віддалений період починається через 1-1,5 року після травми, і на відміну від інших періодів, може продовжуватися до нескінченості. У 75 % хворих, що перенесли ЗЧМТ в подальшому виникають віддалені наслідки в різних варіантах з періодичними декомпенсаціями (1-2 рази протягом року по 20-25 днів непрацездатності) [Шогам И.Й., Тайцлин В.И., Перцев Г.Д. и др. Место и значение синдрома вегетативной дистонии в клиникопатофизиологической структуре отдаленных последствий легких закрытых черепно-мозговых травм. // Журнал неврологии и психиатрии. 1992. - Т. 92. - Вып. 5. - с. 19-21]. Приблизно у 70-80 % випадків у неврологів лікуються хворі, у яких має місце виражені різні клінічні синдроми - астенічний, вегетативно-судинна дистонія, лікворно-гіпертензійний, вестибулярний та ін. в поєднанні з різними неврозоподібними, психопатологічними та соматичними порушеннями. Відомо, що чим легша ЧМТ, тим більш виражені клінічні прояви травми у віддаленому періоді. Лікування цієї групи хворих потребує значної кількості медикаментозних препаратів, що направлені на усунення провідних синдромів. Відомим є спосіб лікування віддалених наслідків ЧМТ, який включає застосування ноотропів, вазоактивних препаратів, комплексу вітамінів, седативних препаратів [Деменко В.Д. Диагностика и лечение больных с отдаленными последствиями черепно-мозговой травмы в условиях поликлиники // Врачебная практика. - 1998. - № 2-3. - С. 55]. Після 3-4 тижнів загальнозміцнюючого лікування призначають препарати, які стимулюють (женьшень, елеутерокок, китайський лимонник). Недоліки способу лікування пов'язані з тим, що спосіб має стандартні дози і підходи, незважаючи на характер і режим праці, день тижня, стать пацієнта й інші фактори. Велика кількість препаратів викликає медикаментозну алергію, а якщо врахувати ще й високу вартість їх та діапазон протипоказань, то закономірно виникає запитання - чим їх замінити? Відомим є спосіб магнітолазерної терапії ЧМТ, вибраний як прототип, в процесі якого лазерними променями з довжиною хвилі 0,63 мкм впливають на лобну та скроневу долі, на сонні артерії, паравертебрально на шийний відділ хребта, на область сосцевидних відростків з двох сторін [патент RU 2156149, МПК-7: А 61 N 5/06, опубл. 20.09.2000 г.]. Недоліки способу пов'язані з додатковим впливом магнітного поля, яке здійснює сильний подразнюючий ефект, характерний для реакції стресу, що категорично недопустимо для категорії хворих з астено-невротичними наслідками легкої черепно-мозкової травми. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування астеноневротичних наслідків легкої черепно-мозкової травми, в якому за рахунок зміни характеру впливу, досягається збалансованість та синхронність в діяльності надсегментарних вегетативних структур головного мозку. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб лікування астеноневротичних наслідків легкої черепно-мозкової травми, який здійснюють шляхом проведення немедикаментозної терапії, згідно з корисною моделлю, попередньо здійснюють сеанс психотерапії, шляхом біорегулюючого програмування, після чого пацієнта розміщують в закритому приміщенні, повністю ізольованому від світло-, шумо-, тепло- та звукових подразників, у ванні з постійною температурою води 35,0 °C, насиченою сіллю Епсона, при цьому пацієнт знаходитися на поверхні, в стані, близькому до невагомості протягом 45 хвилин, курс лікування становить 10-12 процедур. Проведення перед самим сеансом психологічного коректування значно покращує емоційний стан пацієнтів на перших етапах перебування в кімнаті сенсорної депривації та знижує їх психологічне напруження. Знаходячись постійно в ізольованому від зовнішніх чинників приміщенні, відбувається перебудова у співвідношенні аферентної імпульсації, що надходить до центральної нервової системи (ЦНС) від вестибулярного апарату та інших сенсорних систем організму. Перебуваючи в горизонтальному положенні в камері сенсорної депривації, ЦНС не потрібно направляти енергію та контролювати положення хворого, в якому він перебуває зазвичай. Звільнивши ці центри від координації (зменшення тонічної активності м'язів, що направлені на підтримку рівноваги, перерозподіл гідростатичного тиску крові, зменшення функціонального навантаження на організм в цілому), вони направляють цю енергію для відновлення та нормалізації 1 UA 117065 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 порушених функціональних відхилень в ті системи та відділи нервової системи, які цього потребують, що покращує роботу мозку та посилює енергетичні процеси в ньому. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Перед початком кожного сеансу з хворим працює психотерапевт. Враховуючи те, що у більшості хворих під час сеансу мали місце галюцинаторні ефекти, було запропоновано біорегулююче програмування, яке полягає у відключенні каналів сприйняття та направленні фокусу уваги на потреби свого організму та "заспокоєння" вегетативної нервової системи через зниження на неї, а саме дигітального каналу сприйняття, візуально-образного та аудіального. Кінестетичний канал, через який і проводиться терапія програмованої сенсорної деривації, залишається відкритим. Фокус уваги внутрішнього та зовнішнього сприйняття свого тіла, положення, і тих процесів, що проходять в організмі звужується. Фільтри свідомості, що "поставлені", значно знижують сприйняття подразників, відповідно процес переходить під контроль сприйняття свого тіла. Зняття стресового фактору на деякий час мозок сприймає як вирішене питання, що сприяє послабленню нейромускульного замку. Таким чином, знімаються напруга в різних відділах м'язової системи організму. По закінченні терапії хворому накладається програма здорового сприйняття світу навколо себе, а ті патологічні програми, що призводили до психоневротичних розладів знецінюються, виводяться як нелогічні та непотрібні пацієнту. ПСД проводилася вчасній лікувальній лабораторії (директор Мацегора І.В.) - "Floatdao". Сеанси проводять у спеціальній камері довжиною 3 метри, шириною і висотою 2 метри, що повністю ізольована від світло-, шумо-, тепло- та звукових подразників. У дно ванни (ї висота 30 см) та стелю камери вмонтовані нагрівачі, що підтримують постійну температуру в приміщенні, щоб не утворювався конденсат. Температура всередині камери постійно піддержується на рівні 35,0 °C. Глибина ванни складає 25-27 см та заповнюється рідиною, насиченою сіллю Епсона, що дозволяє пацієнту знаходитися "на поверхні", у стані, близькому до невагомості. Нами було обстежено 26 хворих віком від 25 до 40 років (чоловіків - 18, жінок - 8), що знаходилися на амбулаторному лікуванні у ХМКБЛ № 25 з діагнозом: віддалені наслідки закритої ЧМТ. Давність травми склала від 4 до 5 років. Всі хворі до цього неодноразово проходили медикаментозне лікування з короткочасним позитивним ефектом, а у 14 (54±10 %) мало місце медикаментозна алергія. Погіршення стану хворі пов'язували з загостренням відносин як на роботі так і в сім'ї, неможливістю повністю виконувати свої обов'язки на роботі, з хронічними соціально-економічними негараздами, що мають місце на сьогоднішній день у нашій країні, з різкою зміною метеофакторів. Враховуючи все це, нами було запропоновано цій групі хворих пройти курс (10-12 сеансів) через день, по 45 хвилин, програмованої сенсорної депривації (ПСД). Всім пацієнтам було проведено детальне клініко-неврологічне обстеження, вивчено стан вегетативної нервової системи (вегетативний тонус (ВТ), вегетативна реактивність (ВР), вегетативне забезпечення діяльності (ВЗД)) до- та після ПСД. Для математичного обрахунку одержаних даних використовували статистичний пакет Statistika 6.1. Перед тим, як увійти в камеру, хворого оглядає невролог та проводиться психотренінг з психотерапевтом, який розповідає як правильно дихати, на чому сконцентрувати свою увагу та думки, що особливо важливо на перших сеансах перебування в камері сенсорної депривації, тобто має місце психологічне програмування пацієнта. Після закінчення сеансу хворий змиває під душем залишки сольового розчину з тіла, а черговий проводить очистку води (три ступені механічної фільтрації та один ступінь адсорбції і 8 ступенів очистки за допомогою ультрафіолетових фільтрів). Під час лікування фіксувалися як суб'єктивні зміни та відчуття, що мали місце під час проведення кожного сеансу так і показники вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення діяльності. Провідною скаргою обстежених хворих були астенічні прояви (96±4 %), головна біль (92±5 %), зниження працездатності (92±5 %), неврастенічні прояви (88±6 %), порушення сну (88±6 %). В подальшому в ранговій послідовності йдуть: підвищена пітливість (81±8 %), страхи та тривога (73±9 %), запаморочення (69±9 %), відчуття втомленості після нічного сну (65±10 %), важкість засинання (58±10 %), зниження пам'яті (46±10 %). 55 2 UA 117065 U Таблиця 1 Частота основних суб'єктивних проявів у хворих з наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми до- та після програмованої сенсорної депривації Скарги Головний біль Запаморочення Нудота Шум в голові та вухах Астенічні прояви Неврастенічні прояви Зниження пам'яті Страхи, тривога Підвищена пітливість Порушення сну: а) сонливість вдень б) важкість засинання в) відчуття втомленості ранком г) поверхневий сон з частим пробудженням Зниження працездатності 5 10 До лікування 24(22±5 %) 18(69±9 %) 6(19±8 %) 7(27±9 %) 25(96±4 %) 23(88±6 %) 12(46±10 %) 19(73±9 %) 21(81±8 %) 23(88±6 %) 19(73±9 %) 15(58±10 %) 17(65±10 %) 9(35±10 %) 24(92±5 %) Після лікування 12(46±10 %) 10(38±10 %) 3(12±6 %) 5(19±8 %) 4(15±7 %) 6(23±8 %) 8(31±9 %) 3(12±6 %) 11(42±10 %) 7(27±9 %) 2(8±5 %) 5(19±8 %) 7(27±9 %) 2(8±5 %) 6(23±8 %) р р